У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у застосуванні інноваційного щодо розв’язання проблеми підліткових депресивних розладів особистісного підходу, основу якого складає науково-методична інтерпретація особистісного розвитку як визначального конструкта системи психологічних умов виникнення депресивних розладів, моделей їх діагностики та психологічних умов подолання, що забезпечує формування у підлітків здатності до ефективної особистісної саморегуляції та довільного вибору конструктивних шляхів самореалізації. 1. У дослідженнях підліткових депресій переважають підходи, що сформувалися у процесі вивчення депресій дорослих людей. Це спричиняється до таких наслідків: неповною мірою враховується специфіка підліткових депресій; має місце механічне перенесення методів діагностики та подолання підліткових депресій, що призводить до ігнорування таких фундаментальних психологічних умов процесу розвитку підлітків, як домінування у його структурі розвитку особистості, сензитивність підліткового віку щодо особистісного розвитку індивіда, депресогенний характер кризи підліткового віку; недостатньою мірою використовуються особистісні симптоми депресивних розладів; повільно поповнюється арсенал програм та методів надання підліткам з депресивними розладами психологічної допомоги; не створено спеціального підходу до розв’язання проблеми підліткових депресивних розладів. 2. Розв’язання проблеми підліткових депресивних розладів є важливою складовою руху за конструктивізм, реалізацію гуманістичного принципу боротьби за збереження життя та повноцінну самореалізацію кожної людини. Дослідженням встановлено: - підліткові депресивні розлади відзначаються потужним деструктивним потенціалом, внаслідок чого складають загрозу життю індивіда як у підлітковому віці, так і на пізніших етапах існування: не усунуті у період їх виникнення депресивні розлади переростають у хронічні і трансформуються у систему депресогенних особистісних властивостей – так звану депресивну особистість, що стає внутрішнім джерелом продукування загроз життю. Діапазон таких загроз широкий: від деформацій особистісних функцій, на зразок порушення функції позитивного ставлення до себе і пов’язаних з цим душевних страждань, до феномена «поламаного життя» і навіть фізичного його знищення у формі самогубства; - характер підліткових депресивних розладів диктує необхідність формування адресованого передовсім психологічній науці і практиці професійно-етичного імперативу, зміст якого розкривається у таких вимогах: керуватися розширеним поняттям групи ризику виникнення депресивних розладів щодо осіб підліткового віку; своєчасно виявляти у підлітків депресивні розлади, використовуючи з цією метою симптоматику особистісного підходу; не залишати нерозв’язаними проблеми виявленого депресивного розладу; здійснювати надання підліткам з депресивними розладами невідкладної системної психологічної допомоги. 3. Між психологічними умовами особистісного розвитку та депресивними розладами існує ступеневий зв'язок залежності, зміст якого віддзеркалює формула “чим більший деструктивний вплив психологічних умов особистісного розвитку, тим глибшими виявляються депресивні розлади; чим глибші депресивні розлади, тим більшої деструктивності набувають відповідні психологічні умови особистісного розвитку“. Ця загальна закономірність, як випливає з даних кореляційного аналізу, виявляється у зв’язках між складовими цих феноменів: чим нижча самооцінка, тим глибший депресивний розлад; чим глибший депресивний розлад, тим нижча самооцінка; чим вищий рівень тривожності, тим глибший депресивний розлад; чим глибший депресивний розлад, тим вищий рівень тривожності; чим менший адаптивний потенціал особистості, тим глибший депресивний розлад; чим глибший депресивний розлад, тим менший адаптивний потенціал особистісних властивостей. Визначення цих та інших залежностей стало ключовим розв’язанням дослідження, що забезпечує, на відміну від традиційних способів діагностики депресій у підлітків, виявлення глибинної внутрішньої симптоматики депресії, її феноменологічного ядра, що відкриває можливість не тільки більш якісної діагностики депресивних розладів у їх сформованому, розгорнутому стані, але й здійснення прогнозування їх виникнення і ранньої діагностики. Психологічною умовою, що виконує роль центрального регулятора системи особистісної саморегуляції як функціонального ядра особистісного розвитку підлітків є особистісна сенситивність – функціональна характеристика системи особистісної саморегуляції, яка визначає ступінь «Я»-толерантності, що являє собою механізм забезпечення рівноваги, цілісності та самодостатності функціонування особистості індивіда у ситуаціях сприйняття та здійснення впливів.
За даними експериментального дослідження інтраперсональними психологічними умовами, що визначають високу особистісну сенситивність та низьку «Я»-толерантність до деструктивних впливів, які характерні для підлітків з депресивними розладами є: підвищений рівень особистісної тривожності; нестійка із тенденцією до зниження самооцінка; неоднорідний із тенденцією до неадекватного завищення чи заниження рівень домагань; компоненти особистісної неврівноваженості у структурі меланхолічного та холеричного типів темпераменту; акцентуації за психастенічним, сенситивним, астено-невротичним, циклоїдним, лабільним типами характеру. Між особистісною сенситивністю, «Я»-толерантністю і депресивним розладом мають місце закономірні зв’язки залежності двох типів – односторонньої залежності: чим вищий рівень особистісної сенситивності, тим нижча «Я»-толерантність до деструктивних впливів, тим вища вірогідність виникнення депресивного розладу; та двосторонньої залежності – чим вищий рівень особистісної сенситивності, тим нижча «Я»-толерантність до деструктивних впливів, тим глибший депресивний розлад; чим глибший депресивний розлад, тим вищий рівень особистісної сенситивності і тим нижча «Я»-толерантність до деструктивних впливів. Глибинна перебудова структури і якісних характеристик психологічних умов особистісного розвитку підлітків, їх системи особистісної саморегуляції, що оптимізує функціонування механізму особистісної сенситивності – «Я»-толерантності до деструктивних впливів, є, як підтверджують результати застосування експериментальної корекційно-розвивальної програми, ефективним способом подолання у підлітків депресивних розладів. Використання валідних надійних стандартизованих методик та поглибленого спостереження засвідчують достовірність даних щодо особистісного розвитку підлітків експериментальної групи, позитивних адаптивних змін у функціях системи особистісної саморегуляції: чим більші позитивні адаптивні зміни функцій ставлення до себе, самозахисту, самовираження, самоуправління, самореалізації, тим менший ступінь вираженості симптомів депресивних розладів.
Проведене дослідження не висвітлює всіх аспектів проблеми депресивних розладів у підлітків. Перспектива його продовження пов’язана з такими напрямками дослідження психологічних умов особистісного розвитку підлітків з депресивними розладами, як виявлення та опис глибинно диференційованої особистісної феноменології і симптоматики депресивних розладів, структурно-функціональних систем психологічних умов особистісного розвитку як ключових чинників депресогенезу, вивчення взаємозв’язку феноменів «Я»-толерантності та депресивних розладів, пошуку ефективних способів розв’язання проблеми депресивних розладів у підлітків на основі використання потенціалу їх особистісного розвитку. |
