У висновках підбито підсумки дисертаційної роботи, окреслено перспективи подальшої розробки проблеми. 1. Психологічний потенціал евристичної бесіди як форми навчальної роботи на уроках світової літератури обумовлюється ефективними принципами її організації,
а саме: а) принципом креативності; б) принципом формування моральних якостей та цінностей особистості; в) принципом емоційної та когнітивної децентрації;
г) принципом толерантного ставлення до думок та висловлювань інших учасників спілкування; д) принципом формування світогляду школярів. 2. Результати формуючого експерименту підтверджують гіпотезу дослідження, зокрема те, що використання педагогом психолого-педагогічних принципів організації евристичної бесіди, які відповідають головним засадам гуманізації шкільної освіти, стимулює перетворення культурних надбань людства у внутрішні когнітивні та мотиваційно-ціннісні новоутворення особистості школяра. Такими новоутвореннями постають: пластичність в комунікації, соціальна енергійність та соціальна емпатія, непримиренність до своїх та чужих недоліків, відповідальність, самоконтроль, сміливість у відстоюванні власної думки, терпимість до думки інших, уміння приймати розмірковане рішення, незалежність, освіченість, тверда воля, широта поглядів, чуйність, свобода вчинків і дій, незалежність суджень, оцінок, висловлювання нестандартних, оригінальних думок, здатність до здійснення активної творчої діяльності, інтелектуального розвитку власної особистості. 3. Психолого-педагогічними чинниками ефективного впровадження евристичної бесіди в навчальну діяльність старшокласників є: а) підготовленість школярів до участі в евристичній бесіді на уроках та позитивна мотивація їхньої навчальної діяльності; б) підготовленість вчителів та старшокласників до творчої діяльності; в) застосування вчителем методів активного навчання школярів та створення умов для виникнення когнітивного дисонансу; г) створення вчителем позитивного психологічного клімату у навчальній групі, зумовленого партнерським стилем керування педагогом діяльністю старшокласників; д) стимулювання вчителем розвитку особливостей особистості школярів (активність, уважність, гуманність, дисциплінованість, ініціативність, комунікативність, рішучість, доброзичливість, принциповість); ж) розвиток комунікативного потенціалу кожного окремого суб’єкта та учнівської групи в цілому. 4. Психологічними умовами ефективності евристичної бесіди на уроках постають: активізація, завдяки стимулюючим діям вчителя, мислення школярів; удосконалення їхніх мисленнєвих операцій; розвиток інтегральних характеристик індивідуальності учнів, їхньої емпатії та цінностей; формування критичного ставлення до своєї точки зору та думок інших суб’єктів навчальної взаємодії; розвиток здатності розуміти та усвідомлювати висловлювання партнерів по спілкуванню, обґрунтовувати власні судження, ставити запитання, формулювати сумніви, вносити нові ідеї та пропозиції, висловлювати нетрадиційні, оригінальні думки, виправляти висловлення інших учасників евристичної бесіди, спираючись на те, що є в них прийнятним. 5. Результати дослідно-експериментальної роботи дозволили сформулювати ключові положення, покладені в основу розробки шляхів оптимізації комунікативної підготовки старшокласників для їх участі в евристичній бесіді: а) однією з умов ефективності комунікативної підготовки є включення евристичної діяльності в процес навчання. Це створює додаткову мотивацію і підвищує якість засвоєння комунікативних знань школярами; б) комунікативний розвиток учнівської групи пов’язаний з оптимізацією та демократизацією стилю спілкування суб’єктів навчальної взаємодії; в) ефективна комунікативна підготовка передбачає передусім не тільки за-своєння фактичного матеріалу, але й розвиток особистості, коригування її поглядів, цінностей, норм, розширення меж її самоусвідомлення, переосмислення уявлень про себе та свої комунікативні якості і можливості; г) збагачує зміст спілкування залучення школярів до участі в евристичних бесідах, під час яких застосовується розв’язання проблемно-конфліктних ситуацій, аналіз власних висловлювань та думок інших учасників обговорення; д) включення учнів в евристичну діяльність, збагачену елементами аналітикооцінної, пошуково-практичної та дослідної роботи, формує у них стійкі уявлення про себе, про інших людей, які оточують старшокласників, та збільшує інтенсивність контактів, підвищує рівень розвитку їхнього комунікативного потенціалу. 6. Якщо педагог належним чином ураховує чинники зростання ефективності евристичної бесіди, то це сприяє: а) розширенню арсеналу розумових операцій учнів; б) підвищенню рівня їх знань; в) формуванню позитивного ставлення до евристичної бесіди; г) зростанню точності розуміння емоційних станів, мотивів, цілей діяльності інших людей; д) розвиткові творчої уяви, ініціативності, комунікативних вмінь, знань та навичок; е) формуванню підготовленості до процесу діалогічної взаємодії; ж) розвитку мотивації навчальної діяльності; з) розвитку потреби у спілкуванні; к) формуванню структури ціннісних орієнтацій школярів. 7. Ефективна евристична бесіда сприяє зростанню діалогічності всього процесу шкільного навчання. Є всі підстави сподіватися, що діалоги, які розпочалися в процесі евристичної бесіди на уроках світової літератури, матимуть продовження і після закінчення школярами школи, сприятимуть ціннісному, життєвому і професійному самовизначенню молодих людей, допоможуть їм включитися у Великий Діалог націй, народностей, культур, в Діалог, через який відбувається поступ людства. Даним дослідженням проблема психологічного потенціалу евристичної бесіди як форми навчальної роботи у середній школі не вичерпується. Здається, зокрема, доцільним подальше вивчення передумов і шляхів ефективного застосування методу евристичної бесіди не тільки на уроках світової літератури, а й в усьому навчальному процесі загальноосвітньої середньої школи. | 