У дисертації представлено теоретичне узагальнення психолого-педагогічних основ виховання особистості молодшого школяра в процесі навчання та обґрунтування і експериментальне розв’язання даної дослідницької проблеми з позиції інтегрованого підходу до навчання. 1. Проведений аналіз вітчизняної та зарубіжної психолого-педагогічної літератури дозволив проаналізувати психологічні резерви виховання особистості молодшого школяра в навчально-виховному процесі сучасної початкової школи. Виховання це багатофакторний процес свідомого, цілеспрямованого й систематичного формування особистості, який залежить від ряду об’єктивних і суб’єктивних чинників і досягає своєї мети, за умови максимальної активізації її особистісної діяльності. До об’єктивних чинників належать соціально-історичні особливості, культурні традиції, в яких розкривається система соціальних впливів. До суб’єктивних – цілісна змістовно-оформлена продуктивна навчально-пізнавальна діяльність, психологічні особливості та ціннісні орієнтації учасників виховного процесу, рівень професійної майстерності вчителя. Тож виховання повинно активізувати процес включення дитини у виховну діяльність, точніше самодіяльність, яка розгортається під дією тих чи інших впливів. 2. У молодшому шкільному віці, як найбільш сензитивному для навчання, виховання і розвитку особистості, моральні якості починають складатись у стійку та складну систему, яка визначає формування активної життєвої позиції школяра і починає виконувати в структурі особистості досить важливі функції. Однак, як показали результати дослідження і власний практичний досвід, для їх формування недостатньо використовується особистісно-розвивальний потенціал процесу навчання сучасної початкової школи. Реалізація виховної функції навчання не виступає як самостійна мета, виховні завдання формулюються в загальному вигляді та недостатньо конкретизуються у відповідності з можливостями навчального матеріалу і особливостями розвитку школярів. За цих умов проблема перетворення вихованця у активний суб’єкт діяльності не знаходить свого вирішення у традиційній системі навчання, що і зумовлює пошук нових форм, методів і підходів до виховання школяра. 3. Традиційне розуміння виховуючого навчання в основному зводилось до культивування соціально-авансованої мотивації та однопланового використання виховних можливостей навчального змісту і ролі вчителя як особистості. Такий підхід, на нашу думку, є значною мірою обмеженим. З нашої точки зору, проведене дослідження дозволяє констатувати, що повноцінне виховуюче навчання – це процес, який ґрунтується на системі реально діючих мотивів, що породжуються всіма міжкомпонентними зв’язками навчально-пізнавальної діяльності. 4. Сучасний етап розвитку освіти характеризують полярні тенденції – диференціація й інтеграція різних сторін освітньої системи. Ці два, на перший погляд, протилежних процеси на практиці є діалектичною єдністю, що взаємно доповнюють і супроводжують один одного. При цьому знайшло експериментальне підтвердження наше робоче визначення поняття інтеграції як процесу такого усвідомлення суб’єктом будь-яких предметів чи явищ, за якого він не лише констатує на імперичному рівні їх певні властивості, але й встановлює з одного боку породжувальну ієрархію між ними, з іншого – типи взаємозв’язків, які при цьому виникають, що дозволяє йому універсально предметно-перетворювально діяти на основі такого мислеосягнення”. 5. Актуальність інтеграційних процесів у шкільній освіті для початкової ланки навчання пов’язана з віковими особливостями молодших школярів і специфікою їхнього навчання. Виховання особистості молодшого школяра в умовах інтегрованого підходу до навчання базується на таких принципах: особистісно-розвивального потенціалу навчання; орієнтації на школяра як суб’єкта навчально-виховного процесу; творчого підходу при конструюванні технології інтегрованого навчання та доборі завдань; цілісності змісту навчально-виховного матеріалу, ігрових форм, позитивних емоційних ситуацій; трансформації морального мотиву у моральні якості; формування вільної, самостійно діючої особистості, як громадянина, здатного робити обґрунтований вибір у різноманітних навчальних і життєвих ситуаціях. 6. Авторська модель виховання молодшого школяра в умовах інтегрованого підходу до навчання передбачає реалізацію полімотивації особистісно-розвивального навчання шляхом спеціального інтегрування навчального змісту предметів базового і шкільного компонентів початкової освіти; включення у навчальний процес особистісно-значущих виховних завдань, які породжують і стимулюють орієнтацію на моральні цінності, сприяють реалізації виховної мети; застосування комплексу методичних засобів (методів, прийомів, форм роботи), що активізують структурні компоненти виховного аспекту навчання; врахування вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку, їхньої пізнавальної сфери – конкретність дитячого мислення, недостатнє володіння поняттями і розумовими способами дій, перевага наочно-образної форми мислення, значний вплив практичних дій; організацію ситуацій взаємодій і співпраці у різних видах інтегрованої діяльності, у яких дитина є активним суб’єктом діяльності і самодіяльності. 7. У процесі дослідження з’ясовано, що спілкування, яке виступає системо-утворюючим видом життєдіяльності молодших школярів у навчально-виховному процесі, побудованому на основі інтегрованого підходу, забезпечує ефективне формування моральних якостей під час розв’язування виховуючих ситуацій за умови, що в його основу покладено виховуючий діалог, який володіє максимально розвивальним та творчим потенціалом. Основною внутрішньою особливістю діалогічного типу спілкування виявляються особистісні взаємини між вихователем і вихованцем. 8. Інтегрований підхід до навчання значно підвищує успішність реалізації виховної функції, актуалізує особистісні якості учнів, забезпечує їх активну діяльність у цілісному пізнанні, оскільки гуманізація школи потребує глибоких перетворень процесу навчання, а саме: удосконалення змісту освіти, створення інтегрованих курсів тощо. У процесі вивчення інтегрованих курсів кожен учень засвоює способи спільної діяльності (що дуже важливо), цінує себе за свої навчальні досягнення, може самостійно визначати цілі свого вдосконалення в навчальних уміннях. Формування особистісних якостей супроводжується появою нової позитивної мотивації, інтересу до діяльності, емоційно-ціннісні ставлення до старших й ровесників, до довкілля. 9. В умовах інтегрованого підходу до навчання констатовано, що молодший школяр реалізовує себе на рівні “Я” діяльного і виступає як суб’єкт міжособистісних взаємодій, здатний здійснювати внески в інших людей, прагне до самореалізації і самоактуалізації власної особистості. 10. Для ефективної дії інтегрованого навчання у початковій школі як особистісно-розвивального засобу необхідне дотримання певних психолого-педагогічних умов, а саме: - врахування розвитку соціально-пізнавального досвіду дітей даного віку, їх прагнення до ігрової діяльності, особливостей мислення (сформованість наочно-образного і знаходження абстрактно-логічного мислення в зоні найближчого розвитку); - дотримання наступності у формах, методах і прийомах роботи дошкільного закладу й школи та того факту, що особистісно-розвивальний вплив має не будь-яка діяльність, а цілеспрямовано інтегрована з урахуванням індивідуальних показників особистісного розвитку дитини; використання різних форм організації навчання (уроку, навчального дня, тижня) в умовах інтегрованому підході, який передбачає цілісну навчально-пізнавальну діяльність; цілеспрямованого використання педагогам можливостей навчально-пізнавальної діяльності для реалізації виховної функції навчання. 11. Розроблені засоби, спрямовані на оптимізацію процесу виховання в умовах інтегрованого підходу до навчання є продуктивною психолого-педагогічною основою, про що свідчать показники сформованості в досліджуваних експериментальних групах моральних якостей таких як: доброзичливість, чуйність, ввічливість, працьовитість, дбайливість, почуття корисності. Результати дослідження показали суттєві відмінності особистісного розвитку учнів контрольної та експериментальної груп. 12. Результатом теоретичного аналізу та експериментальної роботи виступила розроблена технологія виховання особистості молодших школярів, в умовах інтегрованого підходу до навчання, що забезпечує формування в них моральних якостей як базових показників моральної вихованості. У цілому ефективність виховання особистості школяра залежить від організації інтегрованого процесу навчання, характеризується морально-духовно змістом, розвиненою системою моральних взаємин, емоційною насиченістю, що і перетворює процес навчання в активну форму життєдіяльності. На засадах такої життєдіяльності школяр задовольняє свої потреби в самопізнанні, самореалізації, самовизначенні. Внаслідок цього відбувається зростання його особистісних потреб, збагачення моральних мотивів і способів власної самореалізації й самоактуалізації. Проведене дослідження не вичерпує всіх психолого-педагогічних аспектів виховання особистості молодшого школяра в умовах інтегрованого підходу до навчання. Зокрема, перспективність даної проблеми полягає: в розробці та реалізації психолого-педагогічних засад інтегрованого підходу до організації навчання школярів середньої та старшої ланки школи; вплив інтегрованих знань на учнів з різними особистісними характеристиками; єдність тематичного забезпечення інтегрованого навчання з навчально-виховною метою у різні роки навчання молодших школярів; психолого-дидактичні засади інтегрованого підходу у професійній підготовці фахівців. Основний зміст роботи відображений в таких публікаціях: Монографія Іванчук М.Г. Інтегроване навчання: сутність та виховний потенціал. (Виховання особистості молодшого школяра в умовах інтегрованого підходу до навчання). – Чернівці: Рута, 2004. – 359 с.
Статті у наукових фахових виданнях Іванчук М.Г. Основні фактори інтегрованого підходу до організації навчання у початковій школі // Психологія: Зб. наукових праць. – К.: КПУ імені М.П.Драгоманова, 2000. – Вип. 11. – С. 306-312. Іванчук М.Г. Інтегративний характер формування моральних якостей особистості молодшого школяра // Педагогіка і психологія. АПН України. –2000. – № 1. – С. 78-83. Іванчук М.Г. Формування і розвиток особистісного потенціалу школяра в процесі інтегрованого навчання // Психологія: Зб. наукових праць. – К.: КПУ імені М.П.Драгоманова, 2003. – Вип. 19. – С. 127-131. Іванчук М.Г. Інтеграція – провідна тенденція сучасного наукового пізнання // Педагогіка і психологія. Вісник АПН України. – 2003. –№ 3-4 (39-40). – С. 62-72. Іванчук М.Г. Моральний розвиток особистості молодшого школяра в умовах інтегрованого навчання // Психологія: Зб. наукових праць. – К.: КПУ імені М.П.Драгоманова, 2003. – Вип. 22. – С. 74-81. Іванчук М.Г. Виховання працею душі // Педагогіка і психологія. Вісник АПН України. – 2004. – Вип. № 1(42). – С.41-48. Іванчук М.Г. Інтегрований урок як специфічна форма організації навчання // Початкова школа. – 2004. – № 5. – С. 10-13. Іванчук М.Г. Морально-емоційний компонент виховуючої функції навчання // Психологія: Зб. наукових праць. – К.: КПУ імені М.П.Драгоманова, 2004. – Вип. 24. – С.191-197. Іванчук М.Г. Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до проведення інтегрованих уроків // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. Науково-методичний журнал. Вип. 1. – К., 2004. – С.77-82. Іванчук М.Г. Інтеграція як наукова категорія // Педагогіка і психологія. Вісник АПН України. № 2 (43) – К., 2004. – С.23-31. Іванчук М.Г. Особливості реалізації виховуючої функції в процесі навчання молодших школярів // Педагогічний процес: теорія і практика: Зб.наукових праць. –– К., 2004. – Вип. 1. – С.163-168. Іванчук М.Г. Ефективність і роль взаємозв’язку різноманітних видів діяльності в навчальному процесі у вихованні особистості школяра // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб.наукових праць Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України. – К., 2004. – Т.6. – Вип. 6 – С.105-113. Іванчук М.Г. Спілкування – у виховному вимірі // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. – Психологія. – К., 2004. – Серія 12. – Вип. 1 (25). – С. 192-198. Іванчук М.Г. Інтегрований підхід у навчанні і вихованні молодших школярів // Початкова школа. – 2004. – № 9. – С.1-4. Іванчук М.Г. Міжособистісна взаємодія в умовах інтегрованого підходу до навчання // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. Науково-методичний журнал. –– К., 2004. – Вип. ІІ. – С.138-145. Іванчук М.Г. Психологічний аспект виховуючої функції навчання // Дидактичні та соціально-психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: Наук.-метод. зб. –К.: Наук. світ, 2004. – Вип. 5. – С. 97-100. Іванчук М.Г. Психолого-педагогічний потенціал інтеграції музичного мистецтва й інших наук у виховному аспекті // Педагогіка і психологія професійної освіти. Науково-методичний журнал. –– Львів, 2004. – Вип. №3. – С.126-135. Іванчук М.Г. Спілкування як важлива умова виховання і розвитку особистості // Наука і освіта. Науково-практичний журнал Південно-наукового центру АПН України. – 2004. – № 1. – С.25-28. Іванчук М.Г. Експериментальна перевірка ефективності інтегрованого підходу до організації навчання в контексті виховання молодших школярів // Наука і освіта. Науково-практичний журнал Південно-наукового центру АПН України. – 2004. – № 4-5. – С.23-27. Іванчук М.Г. Діагностика сформованості стану якостей особистості молодшого школяра // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наукових праць. – Київ-Запоріжжя, 2004. – Вип. 31. – С.352-365. Іванчук М.Г. Формування у молодших школярів моральних почуттів у контексті інтегрованих уроків: Матеріали четвертих Костюківських читань “Українська психологія: сучасний потенціал”. – Київ, 1996. – С. 363-371. Іванчук М.Г. Діяльність – основа виховання і розвитку особистості: Вісник Харківського педагогічного університету. –– Серія: психологія. – Харків, 2004. – № 617. – С.52- 55. Іванчук М.Г. Навчання як фактор виховання особистості школяра // Рідна школа, 2005. – № 1. – С. 12-15. Іванчук М.Г. Вольовий аспект виховної функції навчання. Зб. наукових праць. Філософія, соціологія, психологія. – Івано-Франківськ: Плай, 2005. – Вип. 10. – Част. 2. – С 144-152.
Навчальні та навчально-методичні посібники 1. Іванчук М.Г., Дунайна М.І. Зошит для читання учням 1 класу: Навчальний посібник. – Тернопіль: Астон, 1999. – 63 с. Іванчук М.Г., Лопушанська Л.В. Світ природи в цікавих завданнях (2 клас): Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 1998. – 64 с. Іванчук М.Г., Романюк С.З. Перші кроки в країну знань: Навчально-методичний посібник. – Чернівці: Букрек, 2002. – 157 с. Іванчук М.Г. Основи технології інтегрованого навчання в початковій школі: Навчально-методичний посібник. – Чернівці: Рута, 2001. – 98 с.
Матеріали конференцій 1. Іванчук М.Г., Літовченко В.А. Деякі аспекти сучасних проблем виховання учнівської молоді // Сучасна гуманітарна освіта: стан і перспективи. Матеріали науково-практичної конференції. – Чернівці, 1996. – С. 231-233. 2. Іванчук М.Г., Ростоцька Н. Умови ефективності виховання на уроці // Система неперервної освіти: здобутки, пошуки, проблеми: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Чернівці, 1996. – С. 12-15. 3. Іванчук М.Г. Міжпредметні зв’язки як засіб ефективної реалізації принципу виховуючого навчання // Проблеми національного виховання в системі неперервної освіти: Матеріали третьої Міжнародної науково-практичної конференції. – Чернівці, 1999. – С. 4. Іванчук М.Г. Виховання молодого громадянина на ідеях української державності // Українська історична наука на порозі ХХІ ст.: Міжнародний конгрес “Українського історичного товариства”. – Чернівці, 2000. – Т. 3. С.23-25. 5. Іванчук М.Г. Создание и функционирование еврейской школы в Черновцах (90-е г. ХХ в.) и ее воспитательный потенциал // Седьмая Ежегодная Международная Междисциплинарная Конференция по Иудаике. – М., 2000.- С. 71-73. 6. Іванчук М.Г. Активізація пізнавальної діяльності молодших школярів у процесі інтегрованого навчання // Наукові записки. – Серія: Педагогіка і психологія. – Вінниця: РВВ ДП “Державна картографічна фабрика”, 2001. – Вип. 5. – С.30-34. 7. Іванчук М.Г. Краєзнавство у змісті освіти: історія розвитку і становлення // Науковий вісник ЧНУ. – Серія: Педагогіка і психологія. – Чернівці, 2003. – Вип. 178. – С. 36-42. 8. Іванчук М.Г. Підготовка студентів до проведення інтегрованих навчальних занять у сучасній школі – актуальна проблема // Матеріали VІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2004”. –Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – Том 41. – С. 30-32. 9. Іванчук М.Г. Реалізація виховуючого навчання в практичній діяльності майбутнього вчителя // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Використання психолого-педагогічних технологій у процесі підготовки практичних психологів і вчителів в умовах вищого навчального закладу”. – Чернівці, 2004. – С. 29-31. 10. Іванчук М.Г. Ціннісна функція інтегрованого підходу до навчання // Науковий вісник ЧНУ: Педагогіка і психологія. – Вип. 208, Чернівці, 2004. – С. 79-84. 11. Іванчук М.Г. К вопросу подготовки будущих учителей начальных классов к проведению учебних занятий // Вестник Полоцкого государственного университета. – Серия Е. – Педагогические науки. –Полоцкий государственный университет, 2004. – № 5. – С.20-22. 12. Іванчук М.Г., Прокоп І.С. Єдність навчання і виховання у педагогічному процесі: Матеріали VІІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Наука і освіта”. – Дніпропетровськ, 2005. – Т. 36. – С. 20-22. |
