Карагодіна Олена Геннадіївна. Психопатологічний та соціокультуральний аналіз феномену цілителів- екстрасенсів: дисертація д-ра мед. наук: 14.01.16 / Український науково- дослідний ін-т соціальної і судової психіатрії та наркології. - К., 2003.
Анотація до роботи:
Карагодіна О.Г. Психопатологічний та соціокультуральний аналіз феномену цілителів-екстрасенсів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. – Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, Київ, 2003.
Дисертацію присвячено вирішенню науково-практичної проблеми психіатричної кваліфікації психічних станів, що виникають у зв’язку з практикою біоенергоінформаційного зцілювання. У процесі обстеження 100 біоенергоінформаційних цілителів, 150 пацієнтів цілителів із загальної популяції та 55 хворих з галюцинаторно-параноїдними розладами виявлено мікро- та макросоціальні чинники, що сприяють розповсюдженню й популярності цілительства та спричиняють звернення до цілителів осіб з психотичними розладами. Запропоновано принципи культурально-чутливого підходу до кваліфікації психічних станів, що виникають у зв’язку з практикою зцілювання. Розроблено критерії диференційної діагностики маячних ідей та непатологічних надцінних світоглядних переконань. Описано психотерапевтичну складову біоенергоінформаційного зцілювання. Досліджено характер впливу зцілювання на перебіг та тяжкість психотичної симптоматики.
Визначено головні завдання оптимізації взаємовідносин між психіатрією та біоенергоінформаційним цілительством.
1. У дисертації здійснено теоретичне обгрунтування й нове вирішення науково-практичної проблеми психіатричної кваліфікації психічних станів, що виникають у зв’язку з практикою біоенергоінформаційного зцілювання. Проблему розв’язано з позицій комплексного соціокультурального підходу, який дозволяє підвищити якість психіатричної діагностики у випадках, пов’язаних з різними видами духовної практики.
2. Дослідження виявило, що біоенергоінформаційне цілительство в Україні слід розглядати як складову соціально-духовного феномену, формування якого зумовлено як специфічними для українського середовища соціокультуральними чинниками, так і більш загальними тенденціями розвитку суспільства. Залучення до цілительства пов’язано з дією низки середовищних (втрата ціннісних орієнтирів, зростання рівня релігійності, популяризація окультних знань, зниження якості та доступності медичної допомоги), мікросоціальних й індивідуально значущих (проблеми втрат, екзистенційні проблеми) чинників.
3. Практика біоенергоінформаційного цілительства сполучена з формуванням особливої світоглядної концепції, грунтованій на містичному мисленні, яке за змістовними й формальними характеристиками збігається з мисленням маячним. Переконання осіб, які займаються біоенергоінформаційним зціленням, слід кваліфікувати як непатологічні надцінні світоглядні ідеї. Диференційна діагностика непатологічного містичного мислення й “архаїчного” маячіння має виходити з таких ключових моментів: зіставлення ідей з особистісними установками та конкретною життєвою ситуацією; співвідношення з колективними або субкультуральними настановами; аналіз динаміки розвитку, супутніх формальних особливостей мислення; співвідношення з вольовими зусиллями та практичним досвідом; вивчення показників соціального функціонування та комунікації і суб’єктивної оцінки якості життя.
4. Практика біонергоінформаційного зцілювання зумовлює появу у практикуючих цілителів специфічних перцептивних феноменів кінестетичної, зорової і слухової модальності, що за генезом та структурою близькі до навіюваних (психогенних галюцинацій, або галюцинацій уяви). Функціональна предиспозиція (наявність розладів сприйняття та психосенсорних розладів в анамнезі) полегшує формування зорових і слухових сенсопатій у процесі зцілювання, а наявність у минулому органічних вражень ЦНС підвищує вірогідність виникнення у цілителів феноменів слухової модальності.
5. Чверть практикуючих цілителів мають особистісні девіації; більше половини (59%) мали в минулому ознаки порушення соціального функціонування та адаптації, пов’язані з дією соціально-стресових чинників, наявністю соматичних, невротичних та/або соматоформних розладів. Становлення ірраціоналістичного світогляду з релігійними настановами сприяє покращанню показників загального функціонування завдяки формуванню потужної позитивної домінанти, підвищенню самооцінки та почуття соціальної значущості. У осіб із соматичними захворюваннями та органічними враженнями ЦНС підвищення почуття соматичного благополуччя зумовлено позитивним впливом здорового способу життя, дією захисних механізмів витіснення та фантазування.
6. Практика біоенергоінформаційного цілительства може спричинитися до тимчасової компенсації психотичних розладів; цьому сприяє активізація внутрішніх механізмів подолання психотичної симптоматики у змінених станах свідомості, формування концептуальних рамок для позитивного осмислення розладів сприйняття та маячних ідей, а також низка чинників соціальної реабілітації (активізація комунікацій, підтримка мікросоціального оточення, наявність умов для соціально корисної діяльності).
7. Культурально-чутливий підхід до психіатричної кваліфікації станів осіб, що займаються біоенергоінформаційним цілительством, дає змогу уникнути гіпердіагностики психічних та особистісних розладів і діагностувати їх наявність приблизно у 1/5 (19%) респондентів. Такий підхід враховує особливості світогляду біоенергоінформаційних цілителів, специфіку сполучених зі зцілюванням феноменів зміненого сприйняття і свідомості та виходить із розуміння цілительства як соціального феномену й водночас форми релігійно-містичної або духовної практики.
8. Найчастішою причиною звернення осіб із загальної популяції до енергоінформаційних цілителів є наявність у них хронічних захворювань і невдоволеність результатами попереднього лікування у фахівців офіційної медицини. Рішення щодо альтернативного лікування формується на тлі специфічних світоглядних переконань, релігійних вірувань і віри в паранормальні явища, а його реалізації у більшості випадків сприяє “усна реклама” – повідомлення знайомих про позитивні наслідки зцілення. Попередня настанова на альтернативне лікування, ступінь упевненості в дієвості біоенергоінформаційного впливу та світоглядні орієнтації пацієнтів визначають позитивний ефект зцілювання, якому притаманні основні організаційні й технологічні елементи психотерапевтичної взаємодії.
9. Звернення до цілителів осіб з галюцинаторно-маячною симптоматикою відбувається як на доманіфестному етапі психозу, так і в період його екзацербації і не призводить до посилення тяжкості психопатологічної симптоматики. У частині випадків (17,4%) лікування методами альтернативної медицини діє як пусковий чинник подальшого розгортання й тематичного оформлення галюцинаторно-маячної симптоматики. При цьому звернення до цілителів забезпечує саме “тематичні межі” кристалізації маячіння, відіграючи роль останньої ланки у низці зовнішніх детермінант маячіння.
10. Головними завданнями оптимізації взаємовідносин між психіатрією й біоенергоінформаційним цілительством є: а) вдосконалення експертизи біоенергоінформаціних здібностей на основі міждисциплінарного підходу; б) вдосконалення теоретичної підготовки психіатрів на основі вивчення культурологічного, соціологічного, персонологічного й релігієзнавчого аспектів психіатричної феноменології; в) опанування навичок культурально-чутливої діагностики психічних станів, пов’язаних з духовними практиками; г) широке інформування населення про складові біоенергоінформаційного зцілювання з метою формування засад для усвідомленого вибору способів психотерапевтичної допомоги та психологічної корекції.
Публікації автора:
Карагодина Е.Г. Феномены измененного восприятия у целителей-экстрасенсов: психопатологический и социокультуральный анализ // Соц. и клинич. психиатрия. – 1996. – Т. 6, вып. 2. – С. 56–65.
Карагодина Е.Г. Социальные и индивидуальные аспекты мистического мышления (по материалам исследования целителей-экстрасенсов) // Соц. и клинич. психиатрия. – 1997. – Т. 7, вып. 3. – С. 121–130.
Карагодина Е.Г. О некоторых социально-психологических аспектах феномена экстрасенсорного целительства в Украине // Арх. психіатрії. – 1999. – № 1 (19). – С. 63–68.
Карагодина Е.Г. О нозологической квалификации состояний, сопутствующих практике экстрасенсорного целительства // Журн. психиатрии и мед. психологии. – 1999. – № 1 (5) – С. 13–20.
Карагодина Е.Г. Биоэнергоинформационное целительство и социальная психиатрия: от частного к универсальному // Таврич. журн. психиатрии. – 2000. – v. 4, № 3 (14). – С. 65–67.
Карагодина Е.Г. Методический подход к анализу состояний, сопутствующих практике экстрасенсорного целительства // Арх. психіатрії. – 2000. – № 1–2 (20–21). – С. 9–12.
Карагодина Е.Г. О дифференциальной диагностике бредовых и мировоззренческих феноменов // Таврич. журн. психиатрии. – 2000. – v. 4, № 4 (15). – С. 60–64.
Карагодіна О.Г. Мотивація звернення пацієнтів до цілителів-біоенерготерапевтів // Вісн. Вінницького держ. мед. університету. – 2001. – № 1. – С. 244–246.
Карагодіна О.Г., Варшавський Я.С. До питання про вплив практики альтернативного лікування на формування й перебіг галюцинаторно-параноїдних розладів // Мед. перспективи. – 2001. – T. VI, № 4. – С. 48–52.
Карагодина Е.Г. О механизмах “экстрасенсорного” воздействия в практике биоэнергоинформационных терапевтов // Арх. психіатрії. – 2001. – № 4 (27). – С. 36–40.
Карагодина Е.Г. Психотерапия как игра: сравнительные особенности “академического” и “традиционного” вариантов // Таврич. журн. психиатрии. – 2001. – v. 4, № 2 (17). – С. 36–39.
Карагодіна О., Кулініченко В. Соціокультуральна концепція “Нового Віку” і психіатрична кваліфікація феномену біоенергоінформаційного цілительства // Зб. наук. пр. співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2002. – Вип. 11, кн. 2. – С. 631–635.
Карагодина Е.Г. О компенсации психотических расстройств в процессе целительской деятельности (случай из практики) // Таврич. журн. психиатрии. – 2002. – v. 4, № 3 (20). – С. 67–69.
Карагодіна О. Г., Варшавський Я.С. Окремі аспекти формування маячних синдромів “нового” змісту // Одес. мед. журн. – 2002. – № 2 (70). – С. 46–50.
Карагодіна О.Г. Психіатрія і експертиза біоенергоінформаційних здібностей // Арх. психіатрії. – 2002. – № 2 (29). – С. 9–13.
Карагодіна О., Кулініченко В. Методологічний аналіз теоретичних засад сучасної психіатрії // Зб. наук. пр. співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2002. – Вип. 11, кн. 3. – С. 699–708.
Карагодіна О.Г. Релігійність як предмет анамнестичного дослідження у психіатрії // Вісн. пробл. біології і медицини. – 2002. – Вип. 3. – С. 81–87.
Карагодіна О.Г. Динаміка вірувань в процесі компліментарного лікування (за даними анкетування пацієнтів біоенергоінформаційних цілителів) // Вісн. Вінницького держ. мед. університету. – 2002. – № 2. – С. 528–530.
Карагодіна О.Г., Пушкарьова Т.М. Деякі проблеми реалізації принципу інформованої згоди на участь у психіатричному дослідженні // Пробл. мед. науки та освіти. – 2002. – № 3. – С. 48–50, 59.
Карагодіна О.Г. Вивчення феномену релігійного досвіду в структурі переживань осіб з психічними розладами // Лікарська справа. – 2002. – № 7 (1065). – С. 32–36.
Карагодіна О.Г. Терапевтична взаємодія в практиці біоенергоінформаційної терапії // Вісн. пробл. біології і медицини. – 2002. – Вип. 7–8. – С. 69–73.
Карагодина Е.Г. О патогенетических механизмах формирования сенсопатий, сопряженных с практикой биоэнергоинформационного целительства // Таврич. журн. психиатрии. – 2002. – v. 6, № 4 (21). – С. 32–34.
Карагодіна О. Особистісні риси цілителів-екстрасенсів за даними тесту СМДО // Україна: людина, суспільство, природа: Тез. доп. наук. конф. НаУКМА. – Київ, 1995. – C. 27.
Карагодіна О. Сутність “науково-містичної” світоглядної концепції сучасних цілителів-екстрасенсів // Міжнародна конференція “Релігія і церква в контексті реалій сьогодення”: Тези доп. – К., 1995. – С. 30–31.
Карагодіна О. Психологічні механізми релігійного навернення сучасної людини // Історія релігій в Україні: Тези повідомлень V міжнар. круглого столу. – Ч. 2. – Київ-Львів, 1995. – С. 182–184.
Карагодина Е.Г. Практика врачевания как фактор компенсации психосоматических и невротических расстройств у целителей- экстрасенсов // Христианство. Гуманизм. Здоровье: Материалы междунар. симпозиума. – Симферополь, 1995. – С. 68–70.
Карагодіна О.Г. Загальні тенденції розвитку течії “Нового Віку” в Україні // Історія релігій в Україні: Тези повідомлень VІ міжнар. круглого столу. – Львів, 1996. – С. 103–104.
Карагодіна О. Г. Феномен цілительства в Україні на початку 90-х років: деякі соціокультурні, психологічні та психопатологічні аспекти // Наукові записки НаУКМА. – Т. 1. – Київ, 1996. – С. 144–148.
Карагодіна О. Екстрасенсорне цілительство і проблеми сучасної соціальної психіатрії // Укр. вісник психоневрології. – 1996. – Т. 4, вип. 4. – С. 104–105.
Карагодина Е.Г. Феноменологические и социокультуральные характеристики сенсопатий у практикующих целителей – экстрасенсов // Вісник Асоціації психіатрів України. – 1997. – № 1 (8). – С. 74–85.
Karagodina O. New religious movements in Ukraine: psychological perspectives and problems of legal regulation // Nasionalismo en Europa. Nasionalismo en Galicia: Simposio Internacional celebrado en: Pazo de Marinan, La Coruna, 1997. – P. 295–302.
Карагодіна О. “Контактування” як чинник сучасного релігієтворення (на прикладі українських цілителів-екстрасенсів) // Україна: людина, суспільство, природа: тези доп. ІІІ щорічної наук. конф. НаУКМА, присвяченої 400-й річниці народження і 350-й річниці смерті П. Могили. – К., 1997. – C. 66–67.
Карагодіна О. Деякі теоретичні засади соціально-психіатричної оцінки нових релігійних течій в Україні // Вісник Акад. праці і соц. відносин Федерації профспілок Україні. – 1998. – № 1. – С. 211–214.
Karagodina O. Two diagnostic approaches to the extrasensory healers’ mental status // European Psychiatry: 9th Congress of Association of European Psychiatrists. Standards of psychiatry. – 1998. – Vol. 13, suppl. 4. – P. 254.
Карагодіна О. Проблема навернення в нові релігійні течії // Релігійна свобода: історичне підґрунтя, правові основи і реалії сьогодення. – К., 1998. – С. 117–121.
Карагодіна О.Г. Підготовка спеціалістів соціальної роботи в контексті сучасних соціокультурних змін // Персонал. – 2000. – № 1 (55), прилож. № 1 (6). – С. 115–117.
Карагодіна О.Г. Релігійний анамнез у структурі діагностичного опитування осіб з психічними розладами та психологічними проблемами: Навч. посіб. – К., 2001. – 64 с.
Карагодіна О.Г. Ставлення психіатрів до практики альтернативного лікування як проблема професійної етики // Другий міжнар. симпозіум з біоетики, присвячений пам’яті В.Р. Поттера: Тези доп. – К., 2002. – С. 142 – 143.
