Анотація до роботи:

Куцоконь Н.К. Радіаційна індукція множинних хромосомних пошкоджень у рослин. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.01 – радіобіологія. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ, 2004.

Дисертацію присвячено вивченню особливостей радіаційної індукції множинних хромосомних пошкоджень у рослин. Досліджено вплив радіації
(g-випромінювання, a-випромінювання ²⁴¹Am), хімічного (тіофосфамід) та біологічного (старіння насіння) мутагенних чинників на цитогенетичні показники в клітинах цибулі (Allium L.). Проаналізовано залежність виходу клітин зі складними невизначеними абераціями хромосом від дози -опромінення у A. cepa та показано, що при цьому індукується більше клітин з множинними хромосомними абераціями, ніж очікувалося в теоретичних розподілах. Це свідчить про те, що акти, які ведуть до появи аберацій в клітині, не є незалежними. Тіофосфамід викликає меншу кількість пошкоджень в аберантних клітинах порівняно з дією g-опромінення, при цьому появу клітин з множинними абераціями хромосом можна описати теоретичними розподілами. При пророщуванні насіння цибулі в розчині хлориду ²⁴¹Am концентрацій 1,5 10^-6 – 1,5 10^-4 мг/л виявлена відсутність цитогенетичних ефектів свідчить про гетерогенність розподілу радіонукліду по тканинам рослин, при якому a-частинки не досягають клітин, що підпадають поділу. Встановлено, що динаміка частоти клітин з абераціями протягом старіння насіння у A. cepa і A. fistulosum відрізнялася, при цьому старіння насіння A. cepa не впливало на частоту клітин з множинними абераціями, в той час як частота клітин з множинними абераціями хромосом у A.fistulosum в ході старіння збільшувалася. Зроблено висновок про те, що при використанні тест-системи кореневої меристеми Allium cepa L. для біомоніторингу забруднень виявлення клітин з множинними абераціями хромосом в кількостях, вищих від контролю, може свідчити про наявність радіаційної компоненти в довкіллі.

1. Вперше проаналізовано залежність виходу множинних хромосомних аберацій, включаючи складні невизначені, від дози g-опромінення у рослин.

2. Під дією g-випромінювань хромосомні аберації в клітинах Allium cepa L. розподіляються так, що множинних аберацій утворюється більше, ніж очікується за теоретичними розподілами. Коефіцієнт відхилення виявленої частоти клітин з множинними абераціями хромосом від очікуваних значень за розподілом Пуассона в діапазоні доз опромінення, нижчих за 150 Гр, із зростанням дози зменшується. В діапазоні доз, вищих за 150 Гр, коефіцієнт відхилення не залежить від дози і приблизно дорівнює 1,5.

3. Виявлені відхилення у виході клітин з множинними абераціями хромосом від частот, очікуваних у теоретичних розподілах, свідчать про те, що акти, які ведуть до появи аберацій в клітині, не є незалежними.

4. При еквівалентних кількостях клітин з абераціями в меристемах A. cepa під дією тіофосфаміду виникає менша кількість клітин з множинними абераціями хромосом, ніж при g-опроміненні, і їх частоти відповідають очікуваним значенням за теоретичними розподілами.

5. При спонтанному старінні насіння збільшується кількість клітин з множинними абераціями у Allium fistulosum L., в той час як у Allium cepa L. частота клітин з множинними абераціями хромосом від віку не залежить. Це пояснюється видоспецифічністю спонтанного мутаційного процесу, про що свідчить пов’язана з віком частота клітин з абераціями, яка у A. fistulosum щонайменше в 3 рази вища, ніж у A. cepa.

6. Поклітинний розподіл хромосомних аберацій зазнає модифікації за умов одночасної дії фолієвої кислоти з тіофосфамідом. При цьому фолієва кислота виявляє протекторні властивості.

7. При пророщуванні насіння A. cepa в розчині хлориду ²⁴¹Am в діапазоні концентрацій 1,510^-6 – 1,510^-4 мг/л виявлена відсутність цитогенетичних ефектів свідчить про гетерогенність розподілу радіонукліду по тканинам рослин, при якому a-частинки не досягають клітин, що підпадають поділу.

8. При використанні тест-системи кореневої меристеми Allium cepa L. для біомоніторингу забруднень виявлення клітин з множинними абераціями хромосом в кількостях, вищих від контролю, може свідчити про наявність радіаційної компоненти в довкіллі.

Публікації автора:

1. Куцоконь Н.К., Лазаренко Л.М., Безруков В.Ф. Оцінка мутагенних властивостей води з водогінної мережі та водойм м. Києва // Вісник Київського університету. Сер. Біологія. – 1999.– Вип. 29. – С. 28 – 30. (Здобувачем проаналізовано літературу, закладено експеримент, проведено цитогенетичний аналіз та статистичну обробку даних, написано статтю).

2. Куцоконь Н.К., Неумержицька Л.В., Бариляк І.Р. Оцінка генетичної активності проб води, взятих на території водойм м. Києва // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. – 1999. – Вип. 2, № 22.– С. 13 – 18. (Здобувачем розроблено експериментальну частину, відібрано зразки, здійснено цитогенетичний аналіз, статистичну обробку даних, обговорення результатів досліджень, написання статті).

3. Куцоконь Н.К., Неумержицька Л.В., Бариляк І.Р. Цитогенетична дія тіофосфаміду в клітинах кореневої меристеми Allium cepa L. // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. – 2001. – Вип. 5, № 37. – C. 36 – 40. (Здобувачем виконано експериментальну частину, проведено цитогенетичні аналізи, статистично опрацьовано та узагальнено результати досліджень, написано статтю).

4. Бариляк И.Р., Неумержицкая Л.В., Куцоконь Н.К. Эколого-генетическая оценка зон рекреации г. Киева по суммарному мутагенному фону // Гигиена населенных мест. – 2001. – Вып. 38, Т. 1.– С. 97 – 100. (Здобувачем проаналізовано літературу, відібрано зразки, закладено експеримент, проведено цитогенетичний аналіз в Аllium–тесті та облік частоти мутацій в традесканції, статистичну обробку та узагальнення результати досліджень, написано статтю).

5. Куцоконь Н.К., Гродзинський Д.М., Рашидов Н.М., Тришин В.В. Оцінка генотоксичності ²⁴¹Аm в тест-системі клітин кореневої меристеми проростків Allium cepa L. // Збірник наукових праць інституту ядерних досліджень. – 2002. – Т. 17, № 1. – С. 139 – 146. (Здобувачем проаналізовано літературу, розроблено та поставлено експеримент, проведено цитогенетичний аналіз, статистичну обробку даних, здійснено обговорення результатів і написання статті).

6. Куцоконь Н.К., Рашидов Н.М., Гродзинский Д.М. Цитогенетические эффекты ²⁴¹Am в Аllium-тесте // Радиац. биология. Радиоэкология. – 2002. – Т. 42, № 6. – С. 675 – 677. (Здобувачем проаналізовано літературу, розроблено та поставлено експеримент, проведено цитогенетичний аналіз і статистичну обробку даних, здійснено обговорення результатів, написано статтю).

7. Куцоконь Н.К., Неумержицька Л.В., Кузнєцова Г.А., Бариляк І.Р. Вплив фолієвої кислоти на рівень спонтанної та індукованої тіоТЕФ хромосомної нестабільності в клітинах Allium cepa L. // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. – 2003. – Вип. 3, № 49. – C. 76 – 88. (Здобувачем здійснено експериментальну частину, проведено цитогенетичні аналізи, статистично опрацьовано та узагальнено результати досліджень, написано статтю).

8. Куцоконь Н.К., Безруков В.Ф., Лазаренко Л.М., Рашидов Н.М., Гродзинський Д.М. Кількість аберацій на аберантну клітину як параметр хромосомної нестабільності 1. Характеристика дозових залежностей // Цитология и генетика. – 2003.– № 4.–C. 20–25. (Здобувачем поставлено завдання, проаналізовано літературу, здійснено експеримент, проведено цитогенетичний аналіз, статистичну обробку даних, здійснено обговорення результатів досліджень і написання статті).

9. Куцоконь Н.К., Лазаренко Л.М., Безруков В.Ф., Рашидов Н.М., Гродзинський Д.М. Кількість аберацій на аберантну клітину як параметр хромосомної нестабільності 2. Порівняльний аналіз впливу факторів різної природи // Цитология и генетика. – 2004. – №1. – C. 55–62. (Здобувачем проаналізовано літературу, розроблено і поставлено експеримент, проведено цитогенетичний аналіз та статистичну обробку даних, здійснено обговорення результатів і написання статті).

10. Kutsokon N.K., Lazarenko L.M., Bezrukov V.F. Evaluation of drinking water mutagenic activity in Kyiv // Cytogenetics and Cell Genetics. – 1999. – Vol. 85, № 1 – 2. – P. 101.

11. Kutsokon N., Lazarenko L., Bezrukov V. Age-related features of chromosome instability of welsh-onion seeds grown in water samples from different sources // Int. Journal of Human and Medical Genetics. – 2001. – Vol. 44, № 1. – P. 25.

12. Kutsokon N.K., Neumerzhitska L.V., Barilyak I.R. Assessment of the genotoxicity of reservoir waters in Kiev // Abstracts of Fifth International Symposium and Exhibition on Environmental Contamination in Central and Eastern Europe. – Prague (Czech Republic). – 2000. – P. 138.

13. Kutsokon N., Rashidov N., Grodzinsky D.M. Cytogenetic effects of ²⁴¹Am in Allium-test // Proceedings of International Conference “Genetic Consequences of Emergency Radiation Situations”. – Moscow (Russia). – 2002. – P. 146 – 148.

14. Куцоконь Н.К., Рашидов Н.М., Гродзинський Д.М. Клітини з нерозпізнаними множинними абераціями хромосом як ознака дії -опромінення у Allium cepa L. // ІІІ з’їзд з радіаційних досліджень. – Київ (Україна). – 2003. – С. 97.

15. Kutsokon N., Rashidov N., Grodzinsky D.M. Unidentified multiaberrant cells as evidence of -irradiation in an Allium-test // Abstracts of Sixth International Symposium and Exhibition on Environmental Contamination in Central and Eastern Europe and the Commonwealth of Independent States. – Prague (Czech Republic). – 2003. – P. 142 – 143.

16. Rashidov N., Kutsokon N., Berezhna V., Grodzinsky D.M. Tradescantia-SH and Allium-assay as biomonitors of the radiation pollutions genotoxicity // Abstracts of Workshop on “Radiation safety problems in the Caspian region”. – Baku (Azerbaijan). – 2003. – P. 33.