Анотація до роботи:

Паскевич С.А. Радіаційна вагомість фітоценозів лук та перелогів Чорнобильської зони відчуження на етапі пізньої фази аварії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.01 – радіобіологія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2006.

В роботі аналізуються результати досліджень накопичення ⁹⁰Sr та ¹³⁷Cs надземною фітомасою лук та перелогів (колишніх сільськогосподарських угідь), які знаходяться на території Чорнобильської зони відчуження (ЗВ). Ландшафтний підхід, який було реалізовано в дослідженнях, дозволив ідентифікувати основні типи трав'янистих угруповань, які сформувались на луках та перелогах протягом пізньої фази аварії, та визначити зведені значення КП ⁹⁰Sr та ¹³⁷Cs з ґрунту в рослинність в межах кожного типу угруповання. За допомогою засобів електронного картографування виконано просторові оцінки запасів ⁹⁰Sr та ¹³⁷Cs, які щорічно накопичуються в надземній біомасі лук та перелогів. Визначено рослинні угруповання та їх просторове розташування на території ЗВ, які характеризуються найбільш інтенсивними рівнями залучення радіонуклідів до ланцюгів біогенної міграції. Результати, які відображають поточний фітоценотичний та радіоекологічний стан екосистем, було застосовано для розрахунків дозових навантажень на потенційне населення в разі реабілітації території ЗВ. Встановлено, що за станом на 2004 рік на площах близько 270 км² в південній частині зони відчуження та 14 км² північно-східній частини ЗВ середньорічні значення ефективної дози опромінення населення будуть знаходитись в межах 1 мЗврік^-1. Оцінено внесок різних продуктів харчування місцевого виробництва у формування доз опромінення потенційного населення за рахунок ⁹⁰Sr і ¹³⁷Cs. Запропонований підхід може бути використано для розробки концептуальних підходів до оцінки можливості проведення і визначення напрямків реабілітаційної діяльності на території ЗВ.

1. На основі геоботанічного аналізу структури фітоценозів лук та перелогів Чорнобильської зони відчуження оцінено їх радіаційну вагомість у віддалений період аварії. Вивчено закономірності формування та оцінені кількісні параметри радіоекологічної ситуації в названих ценозах з урахуванням ландшафтних особливостей території, на основі чого виконано оцінки можливих дозових навантажень на потенціальне населення в разі реабілітації території.

2. Вирішальним фактором від якого залежить продуктивність трав'янистих угруповань лук та перелогів ЗВ є ландшафтне розташування. Найбільшою продуктивністю надземної фітомаси характеризуються заплавні луки (до 4 тга^-1), найменшою - луки з сухотравно-дрібнозлаковою рослинністю (~ 0,6 тга^-1).

3. Інтенсивність міграції ¹³⁷Cs в ґрунтах гідроморфного ряду вища, ніж в ґрунтах автоморфного ряду, ефективні періоди напівочищення кореневмісного шару ґрунтів від ¹³⁷Cs у віддалений період радіаційної аварії варіює в межах 8,2 - 17 років, екологічні періоди напівочищення – 11-39 років. Зведені значення КП ⁹⁰Sr в біомасу травостанів варіюють від 5,8 Бккг^-1/кБкм^-2 для заплавних різнотравно-злакових луків до 31,0 Бккг^-1/кБкм^-2 для перелогів в умовах природного зволоження. Найвищі значення КП ¹³⁷Cs визначені для фітоценозів лук в заплавах, найменші– для позазаплавних злаково-бобово-вологотравних лук. Винесення ¹³⁷Сs рослинами протягом вегетаційного сезону значно збільшується. Найбільшими значеннями винесення радіонуклідів характеризуються біотопи на ділянках з надлишковою зволоженістю.

4. Середньорічні потоки ⁹⁰Sr в надземну біомасу лук та перелогів ЗВ складають близько 1,810¹² Бк. При цьому в надземній біомасі лук за вегетаційний період накопичується близько 6,310¹¹ Бк, а на перелогах даний показник складає 1,210¹² Бк. Аналогічні показники для ¹³⁷Cs складають, відповідно, 7,810¹¹, 5,410¹¹ і 2,410¹¹ Бк.

5. Визначені дозові навантаження на потенційне населення за рахунок зовнішнього та внутрішнього опромінення в разі реабілітації території ЗВ, просторовий аналіз їх розподілу на території зони та побудовані відповідні картосхеми. За станом на 2004 рік лише на площах близько 280 км² річні значення ефективної дози опромінення потенційного населення не перевищуватимуть 1 мЗврік^-1.

6. На основі існуючих інструктивно-методичних вказівок запропоновано підхід щодо оцінки доз внутрішнього опромінення потенційного населення на території ЗВ за рахунок надходження ⁹⁰Sr пероральним шляхом для територій з різними формами радіоактивних випадінь. Запропонований підхід може бути застосований для розробки концептуальних основ щодо можливостей проведення реабілітаційної діяльності на території Чорнобильської зони відчуження.

Публікації автора:

1. Паскевич С.А. Вынос ⁹⁰Sr и ¹³⁷Cs надземной фитомассой растительных сообществ лугов и залежей Чернобыльской зоны отчуждения // Радиационная биология. Радиоэкология. - 2005. - Вып. 45. -№3. - С. 281-286.

2. Иванов Ю.А., Паскевич С.А. Некоторые нерешенные радиоэкологические проблемы зоны отчуждения ЧАЭС // Агроекологічний журнал. - 2005. - № 3. - С. 26-31.

3. Arkhipov A., Ischuk A., Nagorsky V., Arkhipov N., Kuchma N., Ivanov Yu., Paskevich S. Use of GIS in radioecological research in the Chernobyl exclusion zone //Annales de l’Association belge de Radioprotection. –1999. - Vol. 24, №4.- P.229-258. (Особисто дисертантом проведено експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення отриманих результатів).

4. Автореабілітаційні процеси в екосистемах Чорнобильської зони відчуження: Монографія / В.М. Шестопалов, Ю.О. Іванов, С.А. Паскевич та ін. – К., МНСУ, 2001. - 250 с. (Особисто дисертантом проведено експериментальні дослідження, їх статистична та картографічна обробка).

5. Ivanov Yu.A., Bondarkov M.D., Paskevych S.A. Methodological and Methodical Support for Remediation of Areas Abandoned as a Result of Radioactive Contamination // Radioactivity in the Environment: Proceeding 2^nd International Conference (April 24-25, 2005). – Nice: Norwegian Radiation Protection Authority. 2005. - P.64-67

6. Паскевич С.А., Иванов Ю.А. Луговые ценозы как источник облучения гипотетического населения в случае реабилитации зоны отчуждения ЧАЭС // V съезд по радиационным исследованиям: Материалы Международной конференции (10-14 января 2006 г.). - Москва.: Международный Радиоэкологический Союз. – 2006. - Т. II. – C. 136.

7. Петров М.Ф., Киреев С.И., Паскевич С.А. Запасы наземного органического вещества экосистем лугов и залежей зоны отчуждения ЧАЭС как горючего материала // Проблемы радиоэкологии леса. Лес. Человек. Чернобыль: Сб. науч. тр. - Гомель: ИЛ НАН Беларуси, 2004. - Вып. 61. - С. 117 – 120.

8. С.А.Паскевич, М.Ф.Петров Оценка накопления ⁹⁰Sr и ¹³⁷Cs структурными элементами растительных сообществ лугов и залежей зоны отчуждения // Проблемы радиоэкологии леса. Лес. Человек. Чернобыль: Сб. науч. тр. - Гомель: ИЛ НАН Беларуси, 2004. - Вып. 61. – С.243 – 245.

9. Паскевич С.А. Вынос радионуклидов надземной биомассой сообществ лугов и залежей Чернобыльской зоны отчуждения // Международное сотрудничество – Чернобылю: Материалы VI конференции (9-12 сентября 2003 г.). – Славутич: Из-во МЧЦ. - 2003. -С. 230 - 231.

10. Архипов А.Н., Паскевич С.А Оценка количественных запасов радиостронция в надземной биомассе растительных екосистем // Научные, технические и социальные аспекты закрытия ЧАЭС: Материалы 4-й Международной конференции (26-29 вересня 2000 р.). – Славутич: Из-во МЧЦ. - 2000. -С.103

11. Архіпов А.М., Городецький Д.В., Паскевич С.А., Озорнов А.Г. Оцінка та прогноз міграції радіонуклідів в екосистемах біогеоценозів зони відчуження і виносу активності під впливом природних та антропогенних факторів. // Наука. Чорнобиль-98: Тези доп. наук.-пр. конф. (1-2 квітня 1999 р.). - К.: В-во УРУЦ, 1999. – С.144-145.

12. Архіпов А.М., Городецький Д.В., Паскевич С.А., Озорнов А.Г. Вплив часу та погодних умов вегетаційного періоду на накопичення ⁹⁰Sr та ізотопів плутонію у рослинах природних ценозів та агроценозів ЧЗВ // Наука. Чорнобиль-98: Матеріали конференції (1-2 квітня 1999 р.). - К.: В-во УРУЦ, 1999. – С. 147-148.

13. Архіпов М.П., Архіпов А.Н., Кучма М.Д., Бідна С.М., Матухно Ю.Д., Паскевич С.А., Петров М.Ф., Жданова Н.М., Василевская А.І. Особливості накопичення і міграції радіонуклідів в лісових, лучних і перелогових екосистемах // Наука. Чорнобиль-97: Матерілали науково-практичної конференції (11-12 лютого 1998 р.). - К.: В-во УРУЦ, 1998. – С.96-104.

14. Пилипчук Т.В., Архипов А.Н., Иванова В.Э., Паскевич С.А. Изучение миграции радинуклидов в звене цепочки почва-растение – пчелопродукция // ІІІ съезд по радиационным исследованиям: Материалы Международной конференции (14-17 октября 1997 г.). – Пущино: Из-во РАН, 1997. – C. 467-468.

15. Архіпов А.М., Архіпов М.П., Мелешин А.Ю., Городецький Д.В., Паскевич С.А. Розробка стратегії реабілїтації радіаційно забруднених земель південного сектора зони відчуження // Наука. Чорнобиль-96: Матеріали науково-практичної конференції (11-12 лютого 1997 р.). - К.: В-во УРУЦ, 1997. - С.66-67.

16. Архіпов А.М., Піліпчук Т.В., Паскевич С.А. Особливості міграції ¹³⁷Cs та ⁹⁰Sr в лучних ценозах зони відчуження // Наука. Чорнобиль-96: Матеріали науково-практичної конференції (11-12 лютого 1997 р.). - К.: В-во УРУЦ, 1997. – С.85-86.

17. Архипов Н.П., Архипов А.Н., Паскевич С.А. Поведение ¹³⁷Cs в системе “почва-растение” луговых биоценозов зоны отчуждения // Проблеми екологічної безпеки та керованого контролю динамічних природно-техногенних систем: Матеріали науково-практичної конференції (24-26 вересня 1996 р.). – К., Т-во „Знання”, 1996. – Ч. 2. - С. 33-34.