Анотація до роботи:

Красиленко Д.М. Рак маткової труби: особливості клінічного перебігу та лікування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.07 – онкологія.- Інститут онкології АМН України, Київ, 2006.

Мета дослідження полягала в підвищенні ефективності лікування хворих на рак маткової труби шляхом вдосконалення клінічної і морфологічної діагностики та оптимізації методів лікування з урахуванням варіантів клінічного перебігу захворювання.

Визначені клініко-морфологічні диференційно-діагностичні ознаки ПРМТ і злоякісних тубооваріальних пухлин, що складають 0,5 % усіх онкологічних захворювань, 2,4 % - хворих на рак додатків матки. Рак маткової труби, асоційований з іншими злоякісними пухлинами статевих органів, виявлено в 15,7 %. Використання комплексу досліджень: цитологічного, морфологічного дослідження, трансвагінальної сонографії, онкомаркера СА-125 вдається встановити доопераційний діагноз лише в 12 % випадків. Клінічний перебіг раку маткової труби протікає по змішаному типу і залежить від ступеню залучення в пухлинний процес споріднених анатомічних структур, і може мати загальні ознаки раку тіла матки та раку яєчника. Розроблена схема комбінованої ад’ювантної поліхіміотерапії із застосуванням карбоплатини, етопозида та циклофосфана дозволяє досягти загального об’єктивного ефекту в 85 % випадків лікування хворих на первинний рак маткової труби, при досягненні 60 % повних клінічних ремісій, підвищення трьохрічної виживаності на 10,4 % та зниженні загальної токсичності. Оптимальним варіантом хірургічного втручання при первинному раку маткової труби є пангістеректомія з екстирпацією великого чепця; медіана виживаності хворих при цьому становить 23,3 міс. Визначені найбільш впливові фактори прогнозу, оцінені безпосередні та віддалені результати лікування хворих на первинний рак маткової труби та злоякісні тубооваріальні пухлини.

1. Визначені клініко-морфологічні диференційно-діагностичні ознаки первинного раку маткової труби і злоякісних тубооваріальних пухлин, що складають 0,5 % усіх онкологічних захворювань, 2,4 % - хворих на рак додатків матки. Рак маткової труби асоційований з іншими злоякісними пухлинами статевих органів виявлено в 15,7 %.

2. Клінічний перебіг раку маткової труби протікає по змішаному типу і залежить від ступеня залучення в пухлинний процес споріднених анатомічних структур та може мати загальні клінічні ознаки раку яєчника та раку тіла матки. Використання комплексу досліджень: цитологічного, морфологічного дослідження, трансвагінальної сонографії, онкомаркеру СА-125 дозволяє встановити доопераційний діагноз лише в 12 % випадків.

3. Урахування при диференційній діагностиці ознак септичного перебігу хвороби, довготривалої наявності внутрішньоматкової спіралі, результатів рентгенологічних та ультразвукових досліджень дозволяє встановити діагноз тазового інфільтрату запального генезу, а не злоякісного процесу. Проведення масивної протизапальної терапії запобігає застосуванню неадекватних хірургічних втручань.

4. Розроблена схема комбінованого лікування з використанням ад’ювантної поліхіміотерапії із застосуванням карбоплатини, етопозида та циклофосфана дозволяє досягти загального об’єктивного ефекту у 85 % хворих на первинний рак маткової труби при досягненні повної клінічної ремісії у 60% хворих, підвищення трьохрічної виживаності на 10,4 %. Лабораторний моніторинг хворих на первинний рак маткової труби (онкомаркер СА-125) дає змогу об’єктивно контролювати ефективність лікування.

5. Оптимальним варіантом хірургічного втручання при первинному раку маткової труби є пангістеректомія з екстирпацією великого чепця; медіана виживаності хворих при цьому становить 23,3 міс.; а для пацієнтів після надпіхвової ампутації матки з додатками та екстирпацією великого чепця – лише 16,6 міс.

6. Найбільш впливовими факторами прогнозу первинного раку маткової труби, окрім стадії пухлинного процесу є об’єм оперативного вручання, розмір залишкової пухлини та вік хворих. Медіана виживаності хворих на первинний рак маткової труби складає 22,3 міс.

7. Результати лікування та прогноз у хворих на злоякісні тубооваріальні пухлини значно гірші (медіана виживаності 17,4 міс.), ніж у хворих на рак маткової труби та рак яєчника, що обумовлено, залученням у пухлинний процес всіх трьох анатомічних структур (яєчник, маткова труба, ріг матки), тобто клінічно протікає по змішаному типу. Цим обґрунтовується необхідність застосування розширених об’ємів оперативного втручання та більш агресивних режимів хіміотерапії.

Публікації автора:

1. Воробйова Л.І., Красиленко Д.М., Губська В.З., Козаренко Т.М., Вінницька А.Б. Запальні пухлини маткових труб та суміжних органів малого таза, що виникли при застосуванні внутрішньоматкових засобів контрацепції // Клінічна хірургія. -2002.- №9.-С.54-56. (Автором проведено набір та обробку матеріалу, аналіз одержаних результатів.)

2. Красиленко Д.Н., Винницкая А.Б., Свинцицкий В.С., Турчак А.В. Результаты применения различных схем адьювантной химиотерапии в комбинированном лечении больных первичным раком фаллопиевой трубы // Онкология.-2003.-Т.5, №1.-С. 46-48. (Автором проведено набір та обробку матеріалу, аналіз одержаних результатів.)

3. Красиленко Д.Н., Лигирда Н.Ф., Воробьева Л.И. Рак маточной трубы, ассоциированный с другими злокачественными опухолями // Здоровье женщины.-2003.-3(15).-С.91-93.(Автором проведено набір та обробку матеріалу, аналіз одержаних результатів.)

4. Воробйова Л.І., Вінницька А.Б., Красиленко Д.М. Клінічні особливості первинного раку фаллопієвих труб // Х з’їзду онкологів України. Тези доповідей.- К., 2001.-С.222.

5. Красиленко Д.М., Воробйова Л.І., Доценко Ю.С. Особливості клінічного перебігу первинного раку фаллопієвих труб // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України.-Київ.,-2001.-С.346.

6. Красиленко Д.Н., Воробьева Л.И., Турчак А.В., Свинцицкий В.С. Адъювантная химиотерапия первичного рака маточной трубы // III съезд онкологов и радиологов СНГ: Материалы.- Минск,-2004.-С.203.