Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Нервові хвороби


Пономаренко Олена Миколаївна. Ранні форми цереброваскулярної патології в осіб молодого віку, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання: дисертація канд. мед. наук: 14.01.15 / Харківська медична академія післядипломної освіти. - Х., 2003.



Анотація до роботи:

Пономаренко О.М. Ранні форми цереброваскулярної патології в осіб молодого віку, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 – нервові хвороби. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Харків, 2003.

Дисертація присвячена вивченню особливостей перебігу початкових стадій дисциркуляторних енцефалопатій, зумовлених атеросклерозом і його поєднанням із артеріальною гіпертензією, в осіб молодого віку, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання.

Встановлено, що даному контингенту хворих (особливо страждаючим на артеріальну гіпертензію) властиві розвиток раннього церебрального атеросклерозу, порушення в системі гемостазу зі схильністю до гіперкоагуляції, а виражені астенічний і психовегетативний синдроми, порушення адаптаційних можливостей, ранні розлади когнитивних функцій посилюють клінічні прояви і перебіг дисциркуляторної енцефалопатії 1 ст.

Розроблено комплекс патогенетичної терапії, спрямованої на головні клінічні прояви початкових форм цереброваскулярної патології, який включає застосування протиастенічного препарату Стімол і дозволяє покращити результати лікування.

1. У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо визначення особливостей перебігу початкових стадій дисциркуляторних енцефалопатій, зумовлених атеросклерозом і його поєднанням із артеріальною гіпертензією, в осіб молодого віку, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання; розроблено комплекс патогенетичної терапії, спрямованої на корекцію облігатних проявів даної патології – астенічного і психовегетативного синдромів.

  1. До особливостей перебігу ранніх форм цереброваскулярної патології в осіб молодого віку, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання, належать ранній дебют захворювання, швидкопрогредієнтний розвиток дисциркуляторної енцефалопатії.

  2. Для клінічних проявів дисциркуляторної енцефалопатії у хворих, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання, у зіставленні з радіаційно інтактними пацієнтами, характерна наявність вираженого астенічного синдрому (за даними шкали астенії відповідно 21,93±0,75 і 16,45±0,93 балів; р<0,001), хронізації якого сприяють депресія, високий рівень тривожності, іпохондричності хворих, помірні порушення когнітивних функцій.

  1. Перебіг дисциркуляторної енцефалопатії 1 ст. в осіб, що зазнали впливу радіаційних чинників, посилюється важким ступенем вегетативних розладів, які характеризуються переважанням симпатичних впливів, порушенням реактивності, недостатністю вегетативного забезпечення розумової і фізичної діяльності. Отримані дані свідчать про неузгоджену діяльність надсегментарних і сегментарних відділів вегетативної нервової системи, зниження компенсаторних і адаптаційних механізмів. Патологічні зміни в психологічному статусі тісно корелюють з вегетативними розладами, що вказує на формування вираженого психовегетативного синдрому.

  2. Характерним для біоелектричної активності головного мозку хворих з дисциркуляторною енцефалопатією 1 ст., що зазнали впливу іонізуючого випромінювання, є зниження частоти -ритму поряд з підвищенням його амплітуди, значна представленість повільних ритмів, що свідчить про прояви ірритативного характеру і кірково-підкіркової дисфункції. Стан церебральної гемодинаміки за даними дуплексного сканування в цілому не відрізняє осіб, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання, від радіаційно інтактних пацієнтів з дисциркуляторною енцефалопатією 1 ст.

  3. В осіб молодого віку з дисциркуляторною енцефалопатією 1 ст., що зазнали впливу радіаційних чинників і страждають на артеріальну гіпертензію, виявлена наявність дисліпідемій IIб типу, що сприяє ранньому розвитку церебрального атеросклерозу. Зрушення в системі згортання крові свідчать про помірну гіперкоагуляцію. Артеріальна гіпертензія є чинником, який поглиблює порушення ліпідного обміну і коагуляційного гемостазу. У той же час у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію 1 ст., що не зазнали впливу іонізуючого випромінювання, показники ліпідного спектру крові і гемостазу мають межові значення, з тенденцією до атерогенних змін і гіперкоагуляції.

  4. Призначення патогенетичної терапії, яка включає застосування вазоактивних, ноотропних, вегетотропних, антиагрегаційних, седативних і протиастенічних засобів, сприяє поліпшенню показників нейропсихологічного, вегетативного статусів, біоелектричної активності головного мозку, системи коагуляційоного гемостазу, підвищенню адаптаційних можливостей.

  5. У групі, де хворі поряд з "традиційними" засобами отримували протиастенічний препарат Стімол, відзначено достовірно більш значуще зниження вираженості астенічного синдрому (за даними шкали астенії), вегетативних розладів (за результатами дослідження вихідного вегетативного тонусу, вегетативної реактивності і забезпечення діяльності), нейропсихологічних змін (за даними тестів Спілбергера, відраховування чисел, запам'ятовування 10 слів), що позитивно відбивається на основних клінічних проявах дисциркуляторної енцефалопатії 1 ст. в осіб, що зазнали впливу іонізуючого випромінювання.

Публікації автора:

  1. Пономаренко Е.Н. Коррекция астенического синдрома малатом цитруллина у лиц с ранней цереброваскулярной патологией, подвергшихся воздействию ионизирующего излучения // Таврический журнал психиатрии. – 2000. – V.4, № 4 (15). – С.7-10.

  2. Пономаренко Е.Н. Вегетативные расстройства, пути их коррекции у лиц с ранней цереброваскулярной патологией, подвергшихся воздействию ионизирующего излучения // Український вісник психоневрології. – 2002. – Т.10, вип. 1 (30). – С.75-77.

  3. Кушнир Г.М., Пономаренко Е.Н., Давыдов С.Ю. Особенности психологического статуса и церебральной гемодинамики у лиц с ранней цереброваскулярной патологией, подвергшихся воздействию ионизирующего излучения // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. - Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского.- Т.137, ч.1.- Симферополь, 2001. - С. 224-226.

Особистий внесок здобувача складається з проведення клінічного обстеження хворих, психологічного тестування пацієнтів, дослідження їх вегетативного статусу, здійснення контролю над ефективністю терапії, статистичної обробки й аналізу одержаних даних.

  1. Кушнир Г.М., Пономаренко Е.Н. Особенности клиники ранних форм цереброваскулярной патологии у лиц, пострадавших от воздействия ионизирующего излучения в результате аварии на ЧАЭС // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. – Київ-Луганськ-Харків, 2002. – Вип. 1 (40). – С.158-164.

Особистий внесок здобувача складається з проведення клінічного обстеження хворих, статистичної обробки й аналізу одержаних даних.

5. Кушнир Г.М., Пономаренко Е.Н. Коррекция психовегетативного и астенического синдромов стимолом у лиц с ранней цереброваскулярной патологией, подвергшихся воздействию ионизирующего излучения // Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології у світі концепції розвитку охорони здоровя населення на Україні: Матеріали пленуму науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України (23-27.04.2001).- Тернопіль: "Укр. мед. книга". – 2001. – С.360-365.

Автором проведено інформаційний пошук та огляд літератури, підібрано клінічний матеріал, виконані контроль за ефективністю терапії, статистична обробка й аналіз одержаних даних.

6. Пономаренко Е.Н. Методы коррекции астенического синдрома при ранних формах цереброваскулярной патологии у лиц, подвергшихся воздействию ионизирующего излучения в результате аварии на ЧАЭС // Материалы 74-й научно-практической конференции молодых ученых и студентов Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. – Симферополь, 2002. – С.68-69.