Анотація до роботи:

Брагіна Р.Ш. Рання діагностика, патогенез і лікування гломерулонефриту при геморагічному васкуліті. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.12 – ревматологія. – Донецький державний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, Донецьк, 2004.

Дисертацію присвячено удосконаленню якості діагностики та підвищенню лікування різних варіантів перебігу гломерулонефриту у хворих на геморагічний васкуліт. На підставі клініко-лабораторного обстеження встановлено, що гломерулонефрит при геморагічному васкуліті розвивається у 70% хворих, а до факторів ризику нефропатії належать ступінь активності патологічного процесу і розвиток кріоглобулінемії. Доведено, що гломерулонефрит при геморагічному васкуліті супроводжується погіршенням азотовидільної та електролітовидільної функції нирок, внутрішньониркової гемодинаміки, що корелює з віком хворих, параметрами середнього артеріального тиску, рівнями фібронектину й еритроцитів у сечі, імунними показниками і тяжкістю ураження, визначаючи порушення збудливості його міокарда та розміри камер. Досліджено фізико-хімічні параметри сечі у хворих на геморагічний васкуліт з ураженням нирок і без такого, визначено чинники, що впливають на біофізичний стан сечі. Оцінено ефективність патогенетичної терапії гломерулонефриту при геморагічному васкуліті, виділено прогнозпозитивні і прогнознегативні фактори подальших результатів лікування захворювання.

1. В дисертації подано теоретичне узагальнення і одержало подальший розвиток нове розв’язання наукової задачі щодо підвищення якості діагностики і лікування гломерулонефриту при геморагічному васкуліті на підставі визначення його основних клініко-морфологічних варіантів перебігу, факторів ризику, що визначають характер і ефективність патогенетичної терапії захворювання.

2. Гломерулонефрит при геморагічному васкуліті, за даними клініко-лабораторного обстеження розвивається в 70% хворих, причому в 3/4 випадків він перебігає у вигляді мезангіопроліферативного гломерулонефриту з тубулоінтерстиціальним компонентом, а в 1/4 – за типом мезангіокапілярного; у 10% таких пацієнтів розвивається нефротичний синдром, а в 32% знижується функція нирок, що визначає ступінь загальної протеїнурії та фібронектинурії, але не
b₂-мікроглобулінурії.

3. Гломерулонефрит при геморагічному васкуліті змінює перебіг екстраренальних ознак захворювання, що у першу чергу, стосується уражень серця (негативний критерій щодо ниркової патології) і суглобів (позитивний критерій), впливає на рівень в крові білків (IgМ, ЦІК, фібриногену), а до факторів ризику нефропатії належать ступінь активності патологічного процесу і розвиток кріоглобулінемії.

4. Гломерулонефрит при геморагічному васкуліті супроводжується погіршенням азотовидільної та електролітовидільної функції нирок, а також внутрішньониркової гемодинаміки, що корелює з віком хворих, параметрами середнього артеріального тиску, рівнями фібронектину й еритроцитів у сечі, імунними показниками і тяжкістю ураження, визначаючи порушення збудливості його міокарда та розміри камер.

5. Гломерулонефрит при геморагічному васкуліті викликає зміни таких біофізичних властивостей сечі, як поверхневий натяг у зоні коротких часів існування поверхні (у 84% хворих), в’язкоеластичність (у 37%) і релаксація (у 68%), що за даними міжфазної тензіореометрії, дозволяє прогнозувати перебіг патологічного процесу, визначається наявністю нефротичного синдрому, ниркової недостатності й артеріальної гіпертензії, тяжкістю вісцеритів, шкірного і суглобового синдромів, корелює з рівнями білків сечі, кліренсовими тестами і показниками нефрогемодинаміки.

6. Наявність гломерулонефриту при геморагічному васкуліті, зокрема з нефротичним синдромом і нирковою недостатністю, не змінює загальну ефективність лікування ГВ, але визначає вплив на результати терапії активності патологічного процесу, шкірного і суглобового синдромів, а зниження азотовидільної функції нирок, посилення ниркового судинного опору і пригнічення діастолічної функції лівого шлуночка серця погіршують результати лікування гломерулонефриту.

Публікації автора:

1. Брагина Р.Ш. Состояние функции почек у больных с геморрагическим васкулитом // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2004. – Т. 5, № 1. – С. 94-96.

2. Брагина Р.Ш. Гломерулонефрит при геморрагическом васкулите // Український медичний альманах. – 2004. – Т. 7, № 2. – С. 31-33.

3. Левада І.М., Путінцев В.Г., Брагіна Р.Ш. Адсорбційна тензіометрія сечі у хворих на хронічний гломерулонефрит з нефротичним синдромом // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2000. – Т. 9, № 1. – С. 57-59. (Особисто здобувачем проведено адсорбційну тензіометрію сечі у хворих на хронічний гломерулонефрит з нефротичним синдромом).

4. Брагина Р.Ш. Лечение гломерулонефрита у больных геморрагическим васкулитом // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. – Київ; Луганськ; Харків, 2004. – Вип. 5 (58). – С. 347-356.

5. Левада І.М., Брагіна Р.Ш., Бурцева Л.О., Кабанець Н.С. Стан адсорбційних шарів сечі при гломерулонефриті у хворих на геморагічний васкуліт // Актуальні проблеми нефрології: Зб. наук. праць. – Київ: Задруга, 2001. – Вип. 6. – С. 186-189. (Особисто здобувачем проведено динамічну міжфазну тензіометрію сечі у хворих на геморагічний васкуліт з гломерулонефритом).

6. Брагіна Р.Ш. Зміни параметрів динамічної міжфазної тензіометрії сечі при гломерулонефриті у хворих на геморагічний васкуліт // Вопросы экспериментальной и клинической медицины: Сборник статей. – 2002. – Т. 1, Вип. 6. – С. 4-6.

7. Брагина Р.Ш. Межфазная (адсорбционная) тензиометрия мочи при гломерулонефрите у больных геморрагическим васкулитом
// Питання експериментальної та клінічної медицини: Зб. статей. – 2004. – Т. 1, Вип. 8. – С. 25-29.

8. Брагіна Р.Ш. Стан релаксації, в’язкості, в’язкоеластичності крові та поверхневого натягу крові та сечі у хворих на геморагічний васкуліт // Актуальні проблеми сучасної медицини: Тези науково-практичної конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця з міжнародною участю. – Київ, 2002. – С. 119-119.

9. Брагіна Р.Ш., Кабанець Н.С., Ялбуган Т.В. В’язкість, в’язкоеластичність, релаксація та поверхневий натяг крові при геморагічному васкуліті // Матеріали ІІІ Національного конгресу ревматологів України. – Дніпропетровськ, 2001. – С. 39-39. (Особисто здобувачем проведено динамічну міжфазну тензіометрію сироватки крові у хворих на геморагічний васкуліт).

10. Брагіна Р.Ш., Кабанець Н.С. Біофізичні властивості сечі та крові при гломерулонефриті у хворих на геморагічний васкуліт // Прогресуючі нефропатії і ремоделювання серцево-судинної системи – сучасні уявлення про механізми розвитку, нове в діагностиці, лікуванні та профілактиці: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Харків, 2003. – С. 9-10. (Особисто здобувачем проведено динамічну міжфазну тензіометрію сироватки крові та сечі у хворих геморагічним васкулітом з гломерулонефритом, зіставлення аналогічних показників, аналіз результатів дослідження, їх статистичну обробку).

11. Брагіна Р.Ш., Кабанець Н.С., Левада І.М. Стан динамічного поверхневого натягу сечі при гломерулонефриті у хворих на геморагічний васкуліт // Матеріали XV з’їзду терапевтів України. – Київ, 2004. – С. 30-30. (Особисто здобувачем власноруч проведено міжфазну тензіометрію сечі у хворих на гломерулонефрит при геморагічному васкуліті, аналіз і узагальнення результатів дослідження).

12. Кабанец Н.С., Брагина Р.Ш., Игнатенко Г.А. Физико-химические свойства крови и мочи у больных геморрагическим васкулитом // Терапевтичні читання пам’яті академіка Л.Т. Малої: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Харків, 2004. – С. 96-96. (Особисто здобувачем проведено співставлення фізико-хімічних показників крові та сечі у хворих на геморагічний васкуліт, статистична обробка, формулювання висновків).