Сопко Наталія Іванівна. Рання діагностика плацентарної недостатності у вагітних жінок групи високого ризику та її клінічне значення: дисертація д-ра мед. наук: 14.01.01 / Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. - К., 2003.
Анотація до роботи:
Сопко Н.І. Рання діагностика плацентарної недостатності у вагітних жінок групи високого ризику та її клінічне значення. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.01.- акушерство і гінекологія.- Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, Київ, 2003.
Робота присвячена проблемі нових підходів до ранньої діагностики плацентарної недостатності, обгрунтуванню важливих механізмів її патогенезу та дослідженню ускладнень вагітності у жінок групи високого ризику.
Визначені основні ультразвукові критерії патології складових частин фето-плацентарного комплексу в першому і другому триместі вагітності. Обгрунтовані деякі патомеханізми розвитку вроджених вад плода і плаценти та вивчений взаємозв’язок між ними у вагітних жінок групи високого ризику.
Запропонований алгоритм ранньої діагностики плацентарної недостатності в першому та другому триместрах і тактики ведення вагітності дозволив своєчасно розпочати лікування та знизити частоту акушерських та перинатальних ускладнень.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нові підходи до наукової проблеми ранньої діагностики вродженої патології плода і плаценти шляхом удосконалення ранніх діагностичних критеріїв плацентарної недостатності. Вивчення взаємозв’язку вроджених вад розвитку плода і плаценти, розкриття важливих ланок патогенезу їх виникнення, а також впровадження в практику охорони здоров’я алгоритму ранньої діагностики плацентарної недостатності і тактики ведення вагітності у жінок групи високого ризику спрямовані на зниження акушерської патології і перинатальних втрат.
1. Клініко- статистичний аналіз виявив високу питому вагу ПН серед ускладнень вагітності у жінок групи високого ризику (34,6 %) з тенденцією підвищення частоти гострої ПН (від 18,6 % до 33,7 %) з 1991 до 2000 року.
2. Серед причин антенатальної загибелі плода та мертвонародження у вагітних жінок групи високого ризику найчастішими були плацентарні (відповідно 65,9% і 60,7 %), що в 2 рази перевищує суму плодових і материнських причин.
3. Найбільш ранніми доклінічними ультразвуковими критеріями патологічного перебігу вагітності та первинної ПН у жінок групи високого ризику є аномалії плідного яйця (29,6%) та його складових частин: хоріона і жовтяничного мішка (відповідно 33,2 %, 27,7 %).
4. У разі первинної плацентарної недостатності в першому триместрі вагітності у фетоплацентарному комплексі жінок групи високого ризику виявлені глибокі зміни: невідповідність розмірів плідного яйця терміну вагітності, деструкція у хоріоні, відсутність жовтяничного мішка, результатом чого є значна кількість ( 73,6% випадків) репродуктивних втрат, оскільки терапія, спрямована на збереження вагітності, в більшості випадків є малоефективною.
5. Множинні тромби, інфаркти та гемангіоми порушували функцію плаценти в місцях їх локалізації та супроводжували ускладнений перебіг вагітності: гіпотрофію та антенатальну загибель плода, відповідно у 37,7% та 4,3% випадків, а розширення пророжнин міжворсинкового простору (що відмічалось у 60,9 % випадків) мали транзиторний характер, що не впливало на стан плода і не потребувало медикаментозного лікування в другому триместрі.
6. Дані морфологічного, електронномікроскопічного та морфометричного дослідження біоптатів плаценти першого та другого триместрів вагітності довели, що у разі невиношування мали місце ознаки первинної ПН, за утробних інфекцій частіше виникала хронічна ПН, у жінок старше 35 років зміни виявлялися майже у всіх структурах плацентарного бар’єру, як на клітинному, так і на субклітинному рівнях.
7. Підвищення активності лужної фосфатази в АР сприяє активізації компенсаторно-пристосувальних механізмів ФПК, а її зниження, разом зі зниженням концентрації цитокіну фактору некрозу пухлин та розчинних рецепторів до нього, вказує на виснаження функціональних резервів з подальшим тяжким порушенням розвитку плода та плаценти.
8. Комплексне обстеження жінок групи високого ризику показало, що ВВР плода були зареєстровані у 13, 8% випадків, найчастіше у вагітних з підозрою на утробне інфікування – 30,6% випадків, що достовірно більше, ніж у жінок старше 35 років та у жінок з невиношуванням вагітності (відповідно 6, 4% і 4, 2% ).
9. Аналіз ВВР плаценти довів, що найбільш глибокі структурні зрушення (множинні тромби, інфаркти, великі гемангіоми) мали місце у випадках тяжких ВВР плода, тоді, як за ВВР середньої тяжкості зміни перебували в межах розширення ділянок МВП.
10. Запропонований алгоритм ранньої діагностики ПН і тактики ведення вагітності у жінок групи високого ризику шляхом ретельного ультразвукового аналізу плаценти, пуповини та інших екстраембріональних структур, починаючи з першого триместру вагітності, а також морфологічного, імунологічного, біохімічного, цитогенетичного дослідження навколоплодного матеріалу дозволив своєчасно розпочати лікувально- профілактичні заходи, що сприяло зниженню частоти гіпотрофії плода на 11,6 %, а репродуктивних втрат на 6 ,7%.
Публікації автора:
Цитогенетичне дослідження хоріону та плаценти в пренатальній діагностиці патології плоду // Цитологія і генетіка. - 1992 .- т.26, N.4. С.22-26.
( співав. Гордієнко І.Ю., Нікітчина Т.В.; набір та аналіз матеріалу, підготовка до друку).
Ультразвуковая диагностика гемангиом плаценты ,патологии пуповины и их связь с нарушением развития плода// Ультразвуковая перинатальная диагностика.- 1993.- N.2-3.- С.25-27 (соавт.: Гордиенко И.Ю., Луценко С.В., Арчакова Т.Н.; основна ідея, аналіз отриманих результатів, підготовка до друку).
Эффективность преемственности пре- и постнатальных мероприятий в диагностике и лечении гидронефроза// Ультразвуковая перинатальная диагностика.-1994.-№.4-5.-С.8-11(співав.:Гордиенко И.Ю., Петербургский В.Ф., Сеймивский Д.А., Тарапурова Е.Н., Кулик А.П.; ідея дослідження, набір матеріалу, аналіз отриманих даних).
Гормональна функція фето-плацентарного комплексу у хворих на цукровий діабет першого типу// Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 1995.- №1.- С. 57-60. ( співав: Солонець М.І., Архіпова Н.А.; проведення аналізу отриманих даних, оформлення роботи).
Деякі особливості функціонального стану системи простогландинів у вагітних хворих на цукровий діабет // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 1995.- №2. – С.58-63 (співав.: Солонець М.І., Архіпова Н.А.; аналіз отриманих результатів, підготовка до друку).
Рrenatal diagnosis of osteohondrodysplasiass in high risk pregnancy// Amer. J. Medic. Genet.- 1996.- V.63. Р.90-97 (співав.: Gordienko I.Yu., Grechanina E.Ya., Tarapurova E.N., Mikchailets L.Р; набір та аналіз матеріалу).
Аналіз ефективності цитогенетичної діагностики вродженої та спадкової патології плода// Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1997.- №5.- С.18-21 (співав.: Нікітчина Т.В, Гордієнко. І.Ю.; набір матеріалу, аналіз проведеної роботи).
Ультразвукова діагностика патології пуповини та її зв’язок зы станом плода// Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 1997.- № 2- С. 65-66.
Пренатальна діагностика і постнатальна корекція природжених вад розвитку сечової системи// Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 1997.- №. 4 С.24-27 (співав.: Гордієнко І.Ю., Петербургський В.Ф., Кулик О.П– основна ідея, статистична обробка матеріалу, підготовка до друку).
Пренатальна діагностика: сучасні можливості // Лікування та діагностика. – 1998 - №2.-С.42-45.
Инвазивные методы в пренатальной диагностике врождённой патологии у плода и фето- плацентарной недостаточности// Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії.- 1998.- №3.- С. 62-64.
Ультразвукові та морфологічні ознаки фето - плацентарної недостатності при звичному невиношуванні вагітності// Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 1998.- №5.-С.62-64 (співав.: Бурлака О.В., Задорожна Т.Д.; основна ідея, набір матеріалу, статистична обробка, підготовка до друку).
Сучасний розвиток інструментальних методів дослідження плаценти в антенатальному періоді// Перинатологія та педіатрія.- 1999.-№2.-C.9-11.
Поведінка плода як відображення його самопочуття// Перинатологія та педіатрія.- 1999.- №3.-C. 53-56 (співав. Гордієнко І.Ю., Тарапурова О.М., Ткаченко Ж.С.; основна ідея, аналіз матеріалу, підготовка до друку).
Фактор некрозу пухлин та розчинні рецептори до нього в амніотичній рідині вагітних жінок при вроджених вадах розвитку плода і плаценти// Перинатологія та педіатрія.- 2000.- №3.- C. 11-13 (співав. Гайдай Г.Л., Чернишов В.П., Водяник М.П.; основна ідея, аналіз результатів).
Структурні зміни плацентарного бар’єра другого триместру вагітності при вроджених вадах розвитку центральної нервової системи плода// Перинатологія та педіатрія .- 2000 .- № 1 .- С. 6 – 8 ( співав. Задорожна Т.Д., Арчакова Т.М., Єщенко О.І.; набір та аналіз матеріау, оформлення роботи).
Аномальні конфігурації плаценти. Діагностика та наслідки для плода і вагітної // Перинатологія та педіатрія.- 2000.- №4.- C. 9-12.
Опыт дородовой диагностики врождённых пороков развития плода и плаценты у беременных женщин группы высокого риска// Здоровье женщины.- 2001.- №4(8).- С. 89-93 (соавт.: Задорожная Т.Д., Арчакова Т.Н.; основна ідея, статистична обробка даних, аналіз результатів, підготовка до друку).
Оценка ультразвуковых критериев патологии экстраэмбриональных структур у беременных женщин группы высокого риска// Репродуктивное здоровье женщины.- 2002.- №2 (11).- С. 147-151.
Ехографічна діагностика та систематизація структурних змін плаценти// Перинатологія та педіатрія.- 2002.- №4.- С. 7-11.
Патология пуповины у беременных женщин группы высокого риска: диагностика и влияние на развитие плода// Репродуктивное здоровье женщины.- 2003.- №1 (13).- С. 118-122.
Спосіб ранньої діагностики фетоплацентарної недостатності при вагітності, що розвивається// Патент на винахід А 61В 10/00, 21249 А,- від 04.11.1997 (співав.: Гордієнко І.Ю., Задорожна Т.Д., Дашкевич В.Є., Арчакова Т.М.; Сопко Н.І. – набір та аналіз матеріалу, оформлення патенту).
23. Комплексна пренатальна діагностика вроджених вад розвитку у плода при невиношуванні вагітності// Невиношування вагітності. – Збірник наукових праць Асоціації акушерів - гінекологів України.- К., 1997.- С. 383 – 385.
Рання діагностика плацентарної недостатності та патологічного перебігу вагітності у жінок зі звичним невиношуванням // Невиношування вагітності. – Збірник наукових праць Асоціації акушерів - гінекологів України.- К., 1997.- С. 385 – 387 (співав. Тарапурова О.м., Бурлака О.В.; Сопко Н.І. – основна ідея, набір та аналіз матеріалу).
Морфологічне дослідження біоптатів хоріону та плаценти у вагітних з різних регіонів України// Щорічний збірник наукових праць Української Асоціації лікарів ультразвукової діагностики в перинатології та гінекології .- Кривий Ріг, 1996. – С.34.
Нові підходи до оцінки стану плода і плаценти у вагітних групи високого ризику// Тези доповідей Х з'їзду акушерів-гінекологів України.- Одеса, 1996. - С.103-104.
Використання інвазивних методів при утробному інфікуванні// Перший Конгрес Української Асоціації специалістів ультразвукової діагностики в перинатології, генетиці та гінекології. Тез. доп.: Харків, 1997. - С. 29 (співав.: Тарапурова О. М., Гордієнко І. Ю., Гайдай Г .Л.; Сопко Н.І. – набір матеріалу, статистична обробка та аналіз даних).
Взаємозв'язок екологічного забруднення зовнішнього середовіща з утробним інфікуванням плоду// Українські медичні вісті,- Київ,1998, - Т.2. N.1-2. – С.248 - 249 (cпівав.: Тарапурова О.М. Солонець М.І.;- Сопко Н.І. - основна ідея, підготовка до друку).
Патохимия амниотической жидкости у беременных с врожденными пороками развития плода// Перший Український конгрес фахівців з ультразвукової діагностики: Тез. доп. - Київ, 1 – 4 червня 1999. – С. 65 (соавт. Гайдай Г .Л, Гордиенко И .Ю., Тарапурова Е. Н.; Сопко Н.І. - набір та аналіз матеріалу, підготовка до друку).
Роль біохімічних досліджень амніотичної рідини вагітних у підтвердженні синдрому затримки розвитку плода// ІІ Конгрес Української асоціації спеціалістів УЗД в перінатологі, генетиці та гінекології «Плід як частина родини».-Тези доповідей.- Харків.-24-26 травня 2000. – C. 142- 143 (співав.: Гайдай Г.Л., Гордієнко І.Ю. – Сопко Н.І. - проведення аналізу, підготовка до друку).
Взаємозв'язок ВВР плода і плаценти у вагітних жінок групи високого ризику// ІІІ з”їзд медичних генетиків України.-Тези доповідей.-Львів.-2-4 жовтня 2002.- С.25.
Problems in prenatal diagnosis of osteohondrodysplasiass// Ultrasound in Obstetrics and Gynekology: The Official Journal of International Society of Ultrasound in Obstet. and Gynekol.-1996.– P. 6. (співав.:Gordienko I.YU., Grechanina E.Ya., Tarapurova E.N.; Сопко Н.І.– проведення аналізу отриманих даних).
Ultrasound diagnosis of the placental hemingiomas// Abstr. Book of 7-th World Congress on Ultrasound in Obst. and Gynec.,-26-30 October,1997.,-Washington, USA.- P. 86-87 (співав.: Gordienko I.Yu., Tarapurova E.N., Burlaka E.L.; Сопко Н.І. – набір матеріалу, аналіз отриманих результатів).
Decreased levels of amniotic fluid tumor necrosis factor in embryos with lethal congenital malformations// Amer. Journ. of Reproductive Immunology.- 2001.-V.46.-N 1.- P. 95 (співав.: Vodyanic M.A., Chernyshov V.P., Grekova S.P., Gordienko I.Yu. – дисертант - набір матеріалу, оформлення роботи).
