Анотація до роботи:

Дудчак О.П. Рання діагностика та прогнозування перебігу первинної артеріальної гіпертензії у дітей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Науково-дослідний інститут медичних проблем сім`ї Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2009.

Робота присвячена одній з актуальних задач педіатрії – удосконаленню діагностики первинної артеріальної гіпертензії у дітей, у тому числі на ранній (доклінічній) стадії та прогнозування її перебігу.

Встановлено особливості клінічного статусу, наявність та частоту найбільш значущих факторів ризику розвитку АГ у дітей із ПАГ і ВНАТ. На підставі аналізу добового профілю АТ у 29,4 % обстежених констатовано гіпертензію «білого халату», у 36,6 % – лабільну, у 34,1 % – стабільну АГ. У дітей із ПАГ і ВНАТ доведено змінення вегетативного гомеостазу з абсолютним або відносним домінуванням симпатичних впливів; виявлено ендотеліальну дисфункцію (підвищений вміст кінцевих продуктів метаболізму оксиду азоту у сироватці крові дітей із ВНАТ і ЛАГ та їх зниження у дітей зі СтАГ). Складено лінійні дискримінантні рівняння для прогнозування перебігу ПАГ у дітей, розроблено комп’ютерну програму. На підставі параметрів СМАТ складено диференційно-діагностичний алгоритм визначення клінічної форми АГ.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі – удосконалення діагностики первинної артеріальної гіпертензії у дітей, у тому числі на ранній (доклінічній) стадії та прогнозування її перебігу.

1. Наявність ПАГ констатовано як у дітей старшого (53,7±5,5 % обстежених), так і середнього шкільного віку (46,3±5,5 %). Клінічні прояви ПАГ варіювали від субклінічних до класичних форм захворювання з перевагою церебральних (76,8±4,7 %) і кардіальних (37,8±5,4 %) скарг і симптомів. У 23,2±4,7 % дітей констатовано безсимптомний перебіг ПАГ. У 9,8±3,3 % обстежених були зареєстровані симпато-адреналові кризи. У 89,0±3,5 % дітей із ПАГ у вихідному вегетативному тонусі документована симпатикотонія. У 13,4±2,8 % хворих виявлено ураження органів-мішеней. Всі діти з ПАГ мали поодинокі або в різному сполученні фактори ризику розвитку даної патології: обтяжену спадковість – 92,7±2,9 %, паління – 79,3±4,5 %, гіподинамію – 68,3±5,1 %, надмірне вживання повареної солі – 52,4±5,5 %, ожиріння – 51,2±5,5 % обстежених.

2. У групі дітей з високим нормальним артеріальним тиском переважали (90,2±3,8 %) школярі 12-14 років. У 59,0±6,3 % обстежених відзначено психоневротичні скарги й симптоми, у 18,0±4,9 % – реєструвалися симпато-адреналові кризи. У 67,2±6,0 % дітей із ВНАТ у вихідному вегетативному статусі виявлена симпатикотонія. Встановлено обтяжену спадковість щодо АГ у 75,4±5,5 %, гіподинамію – у 57,4±6,3 %, паління – у 52,5±6,4 %, ожиріння – у 45,9±6,4 %, надмірне вживання повареної солі – у 16,4±4,7 % обстежених із ВНАТ. Зазначене свідчить про ідентичність скарг, клінічної характеристики та факторів ризику у частини дітей з високим нормальним артеріальним тиском і у хворих з первинною артеріальною гіпертензією.

3. За результами 24-годинної реєстрації АТ у 29,4 % обстежених констатовано гіпертензію «білого халата»; у решти – лабільну (36,6 %) і стабільну (34,1 %) АГ. Всі пацієнти з ПАГ мали систолічну гіпертензію; 23,4 % хворих з лабільною артеріальною гіпертензією – діастолічну гіпертензію вдень, а 57,1 % зі стабільною гіпертензією – діастолічну гіпертензію вдень і під час нічного сну.

4. У 75,5±5,5 % обстежених із ВНАТ на тлі фізіологічних середніх величин АТ виявлено різні порушення добового профілю: неадекватна реакція систолічного, діастолічного АТ і ЧСС у ранні ранкові часи, в умовах фізичної і психічної активності; підвищення індексу часу систолічного АТ; варіабельності діастолічного АТ вдень; порушення циркадного ритму АТ у варіантах «non-dippers» за систолічним (41,6±4,2 %) і діастолічним (42,7±4,3 %), «over-dippers» за діастолічним (32,8±2,4 %) АТ.

5. У всіх дітей з високим нормальним АТ, первинною артеріальною гіпертензією та гіпертонією «білого халата» виявлено зміни вегетативного гомеостазу з абсолютним або відносним домінуванням симпатичних впливів на тлі зниження парасимпатичної активності різного ступеня. При стабільній гіпертензії констатовано достовірне зниження загальної потужності спектру у порівнянні з групою контролю (3010,3±578,2 і 6419,6±593,3 мс, р<0,05), перевагу дуже низьких частот (зниження високочастотної (331,9±101,6 і 1152,3±114,1 мс, р<0,05) і низькочастотної (887,6±183,4 і 1892,1±294,8 мс, р<0,05) складової при збереженій потужності спектра в діапазоні коливань дуже низької частоти (2251,6±532,1 і 3715,2±524,5 мс, р>0,05).

6. У всіх дітей з первинною артеріальною гіпертензією й високим нормальним артеріальним тиском виявлено ендотеліальну дисфункцію різного ступеня. При цьому середній рівень кінцевих продуктів метаболізму оксиду азоту в сироватці крові дітей з високим нормальним АТ (5,43±0,33 мкмоль/л) і лабільною артеріальною гіпертензією (5,39±0,66 мкмоль/л) був підвищеним (р<0,01), а у дітей зі стабільною артеріальною гіпертензією (4,37±0,42 мкмоль/л) – зниженим у порівнянні з показниками контрольної групи (4,76±0,16 мкмоль/л, р<0,05).

7. У дітей із лабільною АГ констатовано наявність негативного кореляційного зв'язку між рівнем метаболітів оксиду азоту й тривалістю гіпертензії (R=-0,12), обтяженою спадковістю (R=-0,19), гіподинамією (R=-0,24), палінням (R=-0,31); прямого кореляційного зв'язку із середніми значеннями й варіабельністю систолічного АТ протягом доби (R=0,19, R=0,34 відповідно).

8. У дітей з високим нормальним АТ встановлено наявність прямого кореля-ційного зв'язку між рівнем нітритів і середніх добових показників систолічного і діастолічного АТ (R=0,32 і R=0,08 відповідно), індексом часу систолічного АТ за добу (R=0,17); негативного кореляційного зв'язку із тривалістю реєстрації високого нормального АТ (R=-0,12), палінням (R=-0,58), обтяженою спадковістю (R=-0,61). Доведена інтенсифікація кореляційного зв'язку при сполученні факторів ризику розвитку АГ (R=-0,82).

9. За результатами покрокового дискримінантного аналізу виділено 14 ознак з найбільшими ваговими коефіцієнтами, на підставі яких складено лінійні дискримінантні рівняння та створено комп’ютерну програму для прогнозування розвитку та перебігу первинної артеріальної гіпертензії у дітей.

Публікації автора:

1. Дудчак А.П. Роль суточного мониторирования артериального давления в диагностике формы первичной артериальной гипертензии у детей / А.П. Дудчак // Врачебная практика. – 2006. - № 6. – С. 73-80.

2. Дудчак А.П. Особенности вегетативной регуляции сердечной деятельности у детей с различными формами повышения артериального давления / А.П. Дудчак // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2007. – Т. 8, №2. – С. 242-245.

3. Дудчак А.П. Оксид азота как маркер риска формирования артериальной гипертензии у детей / А.П.Дудчак // Здоровье ребенка. – 2008. – № 4 (13). –С. 59-62.

4. Дудчак А.П. Роль оксида азота в патогенезе артериальной гипертензии, перспективы первичной и вторичной профилактики (обзор) / А.П. Дудчак, Н.В. Нагорная, Е.Д. Якубенко // Вестник гигиены и эпидемиологии – 2005. –Т. 9, № 1. – С. 149-155 (Огляд та аналіз вітчизняної і закордонної літератури).

5. Нагорная Н.В. Холтеровское мониторирование артериального давления в выявлении артериальной гипертензии у детей / Н.В. Нагорная, А.П. Дудчак, Е.В. Пшеничная // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2005. - Т.10, № 1. – С. 99-103 (Огляд та аналіз літератури, узагальнення результатів).

6. Нагорна Н.В. Клінічна характеристика та показники добового моніторування артеріального тиску у дітей з високим нормальним артеріальним тиском / Н.В. Нагорна, О.П. Дудчак // Педіатрія, акушерство та гінекологія – 2006. - № 6. – С.10-15 (Клінічні спостереження, узагальнення отриманих результатів, статистична обробка даних, формулювання висновків).

7. Бордюгова Е.В. Экспресс-методы оценки уровня адаптации организма на санаторном этапе ведения детей / Е.В. Бордюгова, А.В. Дубовая, А.П. Дудчак, Е.В. Пшеничная // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2004. - № 2. – С. 89 (Клінічні спостереження, формулювання висновків).

8. Дубовая А.В. Экспресс-методы оценки уровня адаптации у детей с сердечно-сосудистой патологией / А.В. Дубовая, Е.В. Бордюгова, А.П. Дудчак, Е.В. Пшеничная // Таврический медико-биологический. – 2004. - Т. 7, № 3. – С. 7-8 (Узагальнення отриманих результатів, статистична обробка даних) .

9. Нагорная Н.В. Дифференцированный подход к формированию групп риска развития артериальной гипертензии / Н.В. Нагорная, А.П. Дудчак // Таврический медико-биологический вестник. – 2004. – № 3. – С. 18 (Клінічні спостереження, аналіз отриманих результатів, статистична обробка даних).

10. Нагорная Н.В. Обоснование дифференцированного формирования групп риска развития первичной артериальной гипертензии у детей / Н.В. Нагорная, А.П. Дудчак, Е.В. Пшеничная // Детская кардиология 2004: Всероссийский конгресс, 24-26 мая 2004г.: тезисы докл. - М., 2004. - С. 27-28 (Відбір та клінічні спостереження, формулювання висновків).

11. Нагорная Н.В. Циркадный ритм артериального давления у детей с «Гипертензией белого халата» / Н.В. Нагорная, А.П. Дудчак // Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі: 11-й з’їзд педіатрів України, 7-10 грудня 2004р.: тези доп. – Київ, 2004.– С. 146-147 (Відбір та обстеження дітей, узагальнення отриманих результатів).

12. Баешко Г.И. Особенности вариабельности ритма сердца у детей с первичной артериальной гипертензией / Г.И. Баешко, А.П. Дудчак, Н.Ю. Загайнов, А.О. Ращупкин // Труды Крымского государственного университета им. С.И. Георгиевского «Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения». – 2005. – Т. 141, Ч. IV. – С. 97-98 (Статистична обробка первинного матеріалу, проведено аналіз отриманих даних).

13. Нагорна Н.В. Рання діагностика первинної артеріальної гіпертензії у дітей за даними холтерівського моніторування артеріального тиску / Н.В. Нагорна, О.П. Дудчак // Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування: регіональна науково-практ. конф., 24 березня 2005р. – Івано-Франківськ, 2005. – С. 33 (Клінічні спостереження, статистична обробка даних, формулювання висновків).

14. Нагорна Н.В. Показники добового ритму артеріального тиску у дітей з високим нормальним артеріальним тиском / Н.В. Нагорна, О.П. Дудчак // Актуальні питання педіатрії: VIII Всеукраїнська науково-практична конференція, присвячена пам’яті члена-кореспондента НАН, АМН України, РАМН, професора В.М. Сідельникова (1928-1997), 16-18 листопада 2006р.: тези доп. – К, 2006. – С. 60 (Набір групи спостереження, клінічне обстеження).

15. Баешко Г.И. К оценке вариабельности ритма сердца у детей с первичной артериальной гипертензией / Г.И. Баешко, А.П. Дудчак, А.О. Ращупкин // Таврический медико-биологический вестник – 2006. – Т. 9, № 2. – С. 101 (Статистична обробка первинного матеріалу, аналіз отриманих даних, трактування висновків).

16. Дудчак А.П. Особенности метаболизма оксида у детей с высоким нармальным артериальным давленим / А.П. Дудчак, Е.Д. Якубенко // Таврический медико-биологический вестник – 2006. – Т. 9, № 2. – С. 106 (Відбір групи спостереження, клінічне обстеження, формулювання висновків).

17. Дудчак А.П. Результаты проспективного наблюдения за детьми с высоким нормальным артериальным давлением / А.П.Дудчак // Сучасна педіатрія. Проблеми та перспективи: Українська науково-практична конференція з нагоди 115-річчя заснування кафедри педіатрії Харківського державного медичного університету, 18-19 січня 2007р.: тези доп. – Харків, 2007. – С. 73-74.

18. Дудчак А.П. Особенности вегетативной регуляции сердечной деятельности у детей с високим нормальным артериальным давленим / А.П. Дудчак // Таврический медико-биологический вестник – 2007. – Т.10, № 2. – С.137.

19. Дудчак А.П. Клинико-анамнестические особенности формирования первичной артериальной гипертензии у детей / А.П.Дудчак // Проблемні питання діагностики та лікування дітей з соматичною патологією: українська науково-практ. конф., 13-14 березня 2008 р.– Харків, 2008. – С. 38-40.