Безродний Андрій Борисович. Рання систолічна дисфункція лівого шлуночка у хворих на Q інфаркт міокарда: клінічне значення, патофізіологічні механізми та ефективність лікування з включенням b-адреноблокаторів з різними фармакологічними властивостями. : Дис... канд. наук: 14.01.11 - 2009.
Анотація до роботи:
Безродний А. Б. Рання систолічна дисфункція лівого шлуночка у хворих на Q-інфаркт міокарда: клінічне значення, патофізіологічні механізми та ефективність лікування з включенням b-адреноблокаторів з різними фармакологічними властивостями. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Національний медичний університет імені О. О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2009.
Дисертація присвячена оптимізації діагностики та лікування хворих з ранньою систолічною дисфункцією лівого шлуночка у хворих на Q-інфаркт міокарда. За результатами обстеження 616 хворих з ГІМ з зубцем Q, з них 476 спостерігалися ретроспективно, 140 – проспективно, встановлено, що наявність ранньої систолічної дисфункції ЛШ у хворих на гострий ІМ, навіть за умов широкого застосування сучасних методів лікування ІМ з доведеною ефективністю, суттєво погіршує його клінічний перебіг та прогноз, сприяючи збільшенню госпітальної летальності в 2,1 рази, частоти ГЛШН ІІ–ІІІ класів – в 2,1 рази, кардіогенного шоку в – 3,2 рази порівняно з хворими зі збереженою систолічною функцією ЛШ. Такі хворі відрізняються розвитком ранньої (на 1-шу добу) дилатації ЛШ, яка прогресивно наростає в ранній (на 5–7 добу) і пізній (6 міс) період, супроводжуючись прогресуючою дилатацією ЛП та розвитком ексцентричної гіпертрофії міокарда ЛШ до 25-ї доби.
Для хворих на Q-ІМ з ранньою систолічною дисфункцією ЛШ і ГЛШН I–II класів характерне більш значне, порівняно з хворими без такої, неспецифічне імунне запалення за даними рівнів СРБ та інтерлейкіну-6 в плазмі крові на 1-шу добу захворювання із зменшенням на 25-ту добу, яке корелює із вираженістю ремоделювання ЛШ, рівнем NT-pro-ANP та активацією симпатичної нервової системи за даними варіабельності серцевого ритму. Крім того, у них наприкінці гострого періоду Q-ІМ визначається більш значна активація симпатичної нервової системи та суттєвіше зниження активності парасимпатичної нервової системи у спокої та при об’ємному навантаженні, ніж у хворих зі збереженою ФВ, при однаковому контролі ЧСС за допомогою b-адреноблокатора метопрололу, вираженість яких корелює з КДІ ЛШ та рівнем NT-pro-ANP. Через 6 міс лікування ці зміни вегетативного тонусу і забезпечення у хворих з початково зниженою ФВ значно зменшуються, а у хворих зі збереженою систолічною функцією практично зникають.
При лікуванні хворих на Q-ІМ з ранньою систолічною дисфункцією ЛШ і ГЛШН I-II класу використання бісопрололу (у дозі з 1,25 до 10 мг/добу) гальмує розвиток ранньої та пізньої (до 6-ти місяців) дилатації ЛШ, яка спостерігається при терапії метопрололом тартратом (у дозі з 12,5 до 150 мг/добу) і сприяє стійкому покращанню (на 7,1 %) ФВ ЛШ, починаючи з 25-ї доби, чого не відмічається при застосуванні метопрололу. Це супроводжується більш вираженою, ніж при використанні метопрололу тартрату, позитивною динамікою сироваткових рівнів СРБ, ІЛ-6 та NT-pro-ANP на 25-ту добу і менш вираженими порушеннями вегетативного тонусу і забезпечення у вигляді активації симпатичної нервової системи та зниження резерву парасимпатичної нервової системи, за даними ВСР, при однаковому негативному хронотропному ефекті.
У дисертаційній роботі представлене нове рішення актуальної наукової задачі – удосконалення лікування хворих на гострий ІМ з зубцем Q із ФВ < 45 % і помірною ГЛШН шляхом попередження прогресування ремоделювання ЛШ і корекції систолічної дисфункції завдяки використанню b-адреноблокатора пролонгованої дії бісопрололу з 1-ї доби захворювання.
Наявність ранньої систолічної дисфункції ЛШ у хворих на гострий ІМ, навіть за умов широкого застосування сучасних методів лікування ІМ з доведеною ефективністю, істотно погіршує його клінічний перебіг та прогноз, сприяючи збільшенню госпітальної летальності в 2,1 рази, частоти ГЛШН ІІ–ІІІ класів – в 2,1 рази, кардіогенного шоку в – 3,2 рази порівняно з хворими зі збереженою систолічною функцією ЛШ при відсутності суттєвої їх відмінності по віку, статі, частоті супутнього ЦД, АГ та терміну госпіталізації.
Хворі первинним Q-ІМ із ранньою систолічною дисфункцією ЛШ відрізняються від хворих без такої розвитком ранньої (на 1-шу добу) дилатації ЛШ, яка прогресивно наростає в ранній (на 5–7 добу) і пізній (6 міс) період, супроводжуючись прогресуючою дилатацією ЛП та розвитком ексцентричної гіпертрофії міокарда ЛШ до 25 доби. Не дивлячись на лікування метопрололом з адекватним контролем ЧСС, у них виявляється менш виражене і більш пізнє (на 6-й міс), ніж у хворих без систолічної дисфункції, збільшення УІ та зменшення діастолічної дисфункції міокарда по релаксаційному типу при відсутності позитивної динаміки показників скоротливості ЛШ у фазу вигнання.
Факторами ризику розвитку ранньої систолічної дисфункції ЛШ та несприятливого виходу Q-ІМ в сучасних умовах лікування є перенесений раніше ІМ та передня його локалізація. Попередня нестабільна стенокардія асоціюється з меншим (на 10,4 %) ризиком розвитку ранньої систолічної дисфункції ЛШ незалежно від локалізації ІМ.
Ремоделюванню ЛШ при передній локалізації ІМ у хворих з ранньою систолічною дисфункцією ЛШ сприяє більша схильність до розвитку ранньої «експансії» зони інфарціювання уже в 1-шу добу (58,2 % проти 36,0 % у хворих без систолічної дисфункції), а при задній – розвиток помірної мітральної регургітації внаслідок ішемічної дисфункції папілярних м’язів (31,8 % проти 13,8 % відповідно).
Рання систолічна дисфункція ЛШ у хворих на Q-ІМ асоціюється з меншою (на 54,2 %) частотою гібернації міокарда на 25-ту добу, порівняно з такою при збереженій систолічній функції ЛШ.
Для хворих на Q-ІМ з ранньою систолічною дисфункцією ЛШ і ГЛШН I-II класу характерне більш значне порівняно з хворими без такої неспецифічне імунне запалення за даними рівнів СРБ та інтерлейкіну-6 в плазмі крові на 1-шу добу захворювання із зменшенням на 25-ту добу, яке корелює із вираженістю ремоделювання ЛШ, рівнем NT-pro-ANP та активацією симпатичної нервової системи за даними варіабельності серцевого ритму.
Наприкінці гострого періоду Q-ІМ у хворих з ранньою систолічною дисфункцією ЛШ і ГЛШН І–ІІ класу визначається більш значна активація симпатичної нервової системи та суттєвіше зниження активності парасимпатичної нервової системи у спокої та при об’ємному навантаженні, ніж у хворих зі збереженою ФВ, при однаковому контролі ЧСС за допомогою b-адреноблокатора метопрололу, вираженість яких корелює з КДІ ЛШ та рівнем NT-pro-ANP. Через 6 міс лікування ці зміни вегетативного тонусу і забезпечення у хворих з початково зниженою ФВ значно зменшуються, а у хворих зі збереженою систолічною функцією практично зникають.
Використання у лікуванні хворих на Q-ІМ з ранньою систолічною дисфункцією ЛШ і ГЛШН I–II класу бісопрололу (у дозі з 1,25 до 10 мг/добу) гальмує розвиток ранньої та пізньої (до 6-ти місяців) дилатації ЛШ, яка спостерігається при терапії метопрололу тартратом (у дозі з 12,5 до 150 мг/добу) і сприяє стійкому покращанню (на 7,1 %) ФВ ЛШ, починаючи з 25-ї доби, чого не відмічається при застосуванні метопрололу.
Лікування хворих на Q-ІМ з ФВ < 45 % із включенням бісопрололу супроводжується більш вираженою, ніж при використанні метопрололу тартрату, позитивною динамікою сироваткових рівнів СРБ, ІЛ-6 та NT-pro-ANP на 25-ту добу і менш вираженими порушеннями вегетативного тонусу і забезпечення у вигляді активації симпатичної нервової системи та зниження резерву парасимпатичної нервової системи, за даними ВСР, при однаковому негативному хронотропному ефекті.
Публікації автора:
Особливості клінічного перебігу, прогнозу та морфо-функціонального стану міокарда у хворих на Q-інфаркт міокарда із ранньою систолічною дисфункцією лівого шлуночка в сучасних умовах їхнього лікування / К. М. Амосова, А. Б. Безродний, І. В. Прудкий, В. Д. Кудлай, О. Б. Запорожець //Український медичний часопис. – 2005. – № 4(48). – С. 56–60. Особистий внесок: брав активну участь в обстеженні хворих, проводив аналіз та статистичну обробку даних, підготував матеріал до друку.
Порівняльна оцінка впливу бісопрололу та метопрололу на ремоделювання та систолічну функцію лівого шлуночка у хворих на Q-інфаркт міокарда із фракцією викиду менше 45 % при тривалому спостереженні / К. М. Амосова, А. Б. Безродний, І. В. Прудкий, В. Д. Кудлай, О. Б. Запорожець, О. М. Герула //Серце і судини. – 2007. – № 4. – С. 38–45. Особистий внесок: брав активну участь в обстеженні хворих, проводив ехокардіографічне дослідження хворим, проводив аналіз та статистичну обробку даних, підготував матеріал до друку.
Безродний А. Б. Застосування бета-блокаторів у хворих на гострий Q-інфаркт міокарда із ранньою систолічною дисфункцією лівого шлуночка / А. Б. Безродний // Український науково-медичний молодіжний журнал. – 2007. – № 3. – С. 214. Особистий внесок: брав активну участь в обстеженні хворих, проводив ехокардіографічне дослідження хворим, проводив аналіз та статистичну обробку даних, підготував матеріал до друку.
Порівняльна оцінка варіабельності ритму серця у хворих, які перенесли Q-інфаркт міокарда, із зниженою та збереженою систолічною функцією лівого шлуночка у динаміці лікування із включенням b-адреноблокаторів / К. М. Амосова, А. Б. Безродний, Є. В. Андрєєв, І. В. Прудкий, В. Д. Кудлай, О. Б. Запорожець, О. М. Герула // Серце і судини. – 2008. – № 3. – С. 66–74. Особистий внесок: брав активну участь в обстеженні хворих, проводив аналіз та статистичну обробку даних, підготував матеріал до друку.
Порівняльна оцінка впливу лікування з включенням бісопрололу та метопрололу на зміни показників системного імунного запалення та передсердного натрійуретичного фактора у хворих на Q-інфаркт міокарда із фракцією викиду менше 45 % / К. М. Амосова, А. Б. Безродний, І. В. Прудкий, Т. І. Гавриленко, О. М. Корніліна, В. Д. Кудлай, О. Б. Запорожець, О. М. Герула // Український кардіологічний журнал. – 2008. – № 3. – С. 18–23. Особистий внесок: брав активну участь в обстеженні хворих, проводив аналіз та статистичну обробку даних, підготував матеріал до друку.
Безродний А. Б. Вплив передінфарктної стенокардії на характер перебігу Q-інфаркту міокарда та після інфарктного періоду / А. Б. Безродний // Актуальні питання кардіології і ревматології : матеріали наук.-практ. конф. – К., 2003. – С. 29. Особистий внесок: брав активну участь в обстеженні хворих, проводив аналіз та статистичну обробку даних, підготував матеріал до друку.
Influence of bisoprolol and metoprolol on left ventricular remodeling, systolic function and immune inflammation parameters in Q-wave myocardial infarction / E. Amosova, A. Bezrodny, I. Prudkiy, V. Kudlay // Acute Cardiac Care. – 2007. – Vol. 9. – № 3. (Acute Cardiac Care Congress, 14–16 October 2007, Tel Aviv, Israel). – P. 176 Особистий внесок: брав активну участь в обстеженні хворих, проводив ехокардіографічне дослідження хворим, проводив аналіз та статистичну обробку даних, підготував матеріал до друку.
Comparative influence of bisoprolol and metoprolol on left ventricular systolic function, remodelling and immune inflammation in Q-wave myocardial infarction / E. N. Amosova, A. B. Bezrodny, I. V. Prudkiy // Acute Cardiac Care. – 2008. – Vol. 10, Suppl. 3. – Abst. 262. (Acute Cardiac Care Congress, 25–28 October 2008, Versailles, France). – P. 81–82. Особистий внесок: брав активну участь в обстеженні хворих, проводив ехокардіографічне дослідження хворим, проводив аналіз та статистичну обробку даних, підготував матеріал до друку.
Сравнительная оценка влияния бисопролола и метопролола на ремоделирование и систолическую функцию у больных с Q-инфарктом миокарда с ФВ ЛЖ менее 45 % /А. Б. Безродний, И. В. Прудкий, В. Д. Кудлай, О. М. Герула // Український кардіологічний журнал. Тези наукових доповідей. – 2007. – № 5. – С. 153–154. Особистий внесок: брав активну участь в обстеженні хворих, проводив ехокардіографічне дослідження хворим, проводив аналіз та статистичну обробку даних, підготував матеріал до друку.
Безродний А. Б. Рання систолічна дисфункція та системне імунне запалення у хворих на Q-інфаркт міокарда / А. Б. Безродний // Хист. Всеукраїнський медичний журнал молодих вчених. – 2008. – Вип. 10. (Матеріали V міжнар. медико-фармацевтичної конф. студентів та молодих вчених, м. Чернівці). – С. 28–29. Особистий внесок: брав активну участь в обстеженні хворих, проводив ехокардіографічне дослідження хворим, проводив аналіз та статистичну обробку даних, підготував матеріал до друку.
Безродний А. Б. Взаємозв’язок передсердного натрійуретичного фактора та розвитку постінфарктної дилатації лівого шлуночка у хворих на Q-інфаркт міокарда, та ефективність лікування із включенням різних бета-адреноблокаторів / А. Б. Безродний // Науковий вісник НМУ імені О. О. Богомольця : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. з участю студентів та молодих вчених, Україна, Київ, 7–8 квітня 2008 р. – 2008. – № 17. – С. 42–43. Особистий внесок: брав активну участь в обстеженні хворих, проводив ехокардіографічне дослідження хворим, проводив аналіз та статистичну обробку даних, підготував матеріал до друку.
Пат. 36185 Україна, МПК 61В 8/00. Спосіб прогнозування розвитку аневризми лівого шлуночка у хворих на гострий інфаркт міокарда / К. М. Амосова, А. Б. Безродний, І. В. Прудкий, О. Б. Запорожець (UA) ; Національний медичний університет імені О.О. Богомольця UA). – № 200808235 ; заявл. 18.06.2008 ; опубл. 10.10.2008, Бюл. № 19. Особистий внесок: розробив спосіб прогнозування розвитку аневризми лівого шлуночка, підготував матеріал для друку.
