Анотація до роботи:

Згржебловська Л.В. Раннє ентеральне харчування, як компонент інтенсивної терапії у постраждалих з тяжкою політравмою. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.30 – анестезіологія та інтенсивна терапія. – Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено розробці нових підходів до інтенсивної терапії у постраждалих з тяжкою політравмою з метою покращання результатів їх лікування. У кліничному розділу представлені результати аналізу перебігу посттравматичного періоду, а також ефективності проведеної терапії у 88 постраждалих з тяжкою політравмою. Показано, що застосування раннього ентерального харчування у важкотравмованих дозволяє зменшити частоту розвитку тяжких форм стресорних ушкоджень слизової оболонки гастро-інтестинального тракту, а також знизити частоту шлунково-кишкових кровотеч. Раннє ентеральне харчування у постраждалих з тяжкою політравмою дозволяє запобігти розвитку у травмованих імуносупресії, що призвело до вирогідного зниження частоти розвитку нозокоміальних інфекцій у посттравматичному періоді. Використання раннього ентерального харчування сприяло зменшенню частоти розвитку синдрому поліорганої недостатньості (25,5% проти 63,3%), скороченню термінів проведення штучної вентиляції легень (159,1 год. проти 216,6 год.), зниженню часу перебування постраждалих у відділенні інтенсивної терапії (12,7 діб проти 21,4), а також зменшило рівень летальності важкотравмованих (32,2% проти 53,3%).

В роботі наведені дані про перебіг травматичної хвороби у постраждалих з тяжкою політравмою, вплив раннього ентерального харчування на стан слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, імунний статус травмованих, частоту розвитку у них нозокоміальних інфекцій та синдрому поліорганої недостатності.

1. Раннє ентеральне харчування є важливим компонентом інтенсивної терапії у постраждалих з тяжкою політравмою і повинно починатися одразу після стабілізації основних параметрів, які характеризують стан центральної та периферичної гемодинаміки.

2. До початку раннього ентерального харчування у постраждалих з тяжкою політравмою необхідно провести підготовку гастро-інтестинального тракту, компонентами якої являються: покращання мезентеріального кровоплину, стимуляція моторики кишківника, нормалізація рН кишкової стінки, корекція біоценозу кишківника. Вказаний комплекс заходів дозволяв розпочати ентеральне харчування постраждалих вже через 40-48 годин з моменту травми.

3. Раннє ентеральне харчування сучасними модифікованими сумішами дозволяє знизити частоту стресорних ушкоджень слизової оболонки гастро-інтестинального тракту, зменшити частоту розвитку тяжких форм стресорних ушкоджень слизової оболонки, а також знизити частоту шлунково-кишкових кровотеч.

4. Раннє ентеральне харчування у постраждалих з тяжкою політравмою сучасними модифікованими формулами, які включають імунонутрієнти (глутамін, аргінін, омега-3 ненасичені жирні кислоти), дозволяє запобігти розвитку у травмованих імуносупресії. А саме: вірогідно знизити у травмованих нейтрофільний лейкоцитоз, збільшити активність та інтенсивність фагоцитозу, збільшити рівень лімфоцитів у периферичній крові, попередити зниження числа Т та В-лімфоцитів, вірогідно збільшити рівень Т-хелперів.

5. Впровадження методики раннього ентерального харчування сучасними модифікованими сумішами з імунонутрієнтами дозволяє зменшити частоту розвитку нозокоміальних інфекцій.

6. Раннє ентеральне харчування сприяло зменшенню частоти розвитку синдрому поліорганої недостатньості на 37,8%, скороченню термінів проведення штучної вентиляції легень на 57,5 годин, зниженню часу перебування постраждалих у відділенні інтенсивної терапії на 8,7 діб, а також зменшило рівень летальності важкотравмованих на 21,1%.

Публікації автора:

1. Згржебловская Л.В., Малыш И.Р. Энтеральное энергообеспечение как компонент интенсивной терапии у пострадавших с травматической болезнью // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. – 2001. – Т. 2, № 3. – С. 40-46. (Самостійно визначила мету наукової роботи, проводила інтенсивну терапію у постраждалих з тяжкою політравмою, виконала статистичну обробку отриманих результатів, самостійно написала розділи “Матеріали і методи”, ”Результати та їх обговорення”).

2. Згржебловская Л.В., Малыш И.Р, Шлапак И.П., Гуменюк Н.И., Исаенко Н.П. Роль подготовки гастро-интестинального тракта в раннем энтеральном питании у пострадавших с тяжелой политравмой // Проблеми військової охорони здоров’я. – Київ: «Янтар», 2002. – С. 682-691. (Самостійно проводила інтенсивну терапію у постраждалих з тяжкою політравмою, виконала статистичну обробку отриманих результатів, самостійно написала розділи “Вступ”, ”Результати та їх обговорення”).

3. Шлапак И.П., Гайдаев Ю.А., Згржебловская Л.В., Малыш И.Р., Рощин Г.Г., Гуменюк Н.И., Худошин В.К. Использование препаратов гидроксиэтилкрахмала и многоатомных спиртов в алгоритме ресусцитации желудочно-кишечного тракта у пострадавших с политравмой // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О.Можаєва. – 2002. – Т. 3, № 1. – С. 24-27. (Самостійно визначила мету наукової роботи, проводила інтенсивну терапію у постраждалих з тяжкою політравмою, виконала статистичну обробку отриманих результатів, самостійно написала розділи “Вступ”, ”Результати та їх обговорення”.

4. Молчанов В.И., Малыш И.Р., Антонюк Н.Г., Згржебловская Л.В. Оптимизация искусственной вентиляции легких у пострадавших с тяжелой торако-спинальной травмой // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О.Можаєва. – 2002. – Т. 3, № 2. – С. 28-32. (Самостійно проводила набір хворих, їх обстеження, статистичну обробку отриманих результатів, самостійно написала розділи “Матеріали і методи”, ”Результати та їх обговорення”, ”Висновки”).

5. Згржебловская Л.В., Шлапак И.П., Гайдаев Ю.А, Малыш И.Р., Рощин Г.Г., Худошин В.К. Влияние раннего энтерального питания на возникновение вторичных легочных осложнений у пострадавших с травматической болезнью // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О.Можаєва. – 2002. – Т. 3, № 2. – С. 58-62. (Самостійно проводила набір хворих, їх обстеження, статистичну обробку отриманих результатів, самостійно написала розділи “Матеріали і методи”, ”Результати та їх обговорення”).

6. Згржебловская Л.В., Малыш И.Р., Шлапак И.П., Гайдаев Ю.А., Никишаев В.И. Стратегия предупреждения развития стрессорных повреждений слизистой гастро-интестинального тракта у пострадавших с тяжелой политравмой // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О.Можаєва. – 2002. – Т. 3, № 3. – С. 65-70. (Самостійно визначила мету наукової роботи, проводила інтенсивну терапію у постраждалих з тяжкою політравмою, виконала статистичну обробку отриманих результатів, самостійно написала розділи “Вступ”, “Матеріали і методи”, ”Результати та їх обговорення”, ”Висновки”).

7. Малыш И.Р., Згржебловская Л.В. Место раннего энергообеспечения в интенсивной терапии у пострадавших с травматической болезнью // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О.Можаєва. – 2003. – Т. 4, № 1. – С. 33-36. (Самостійно проводила набір хворих, їх обстеження, статистичну обробку отриманих результатів, самостійно написала розділи “Матеріали і методи”, ”Результати та їх обговорення”).

8.Згржебловська Л.В. Вплив раннього ентерального харчування на розвиток синдрому поліорганної недостатньості у постраждалих з важкою політравмою // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О.Можаєва. – 2003. – Т. 4, № 2. – С. 34-37.

9.Згржебловская Л.В., Шлапак И.П., Малыш И.Р. Влияние раннего энтерального питания на показатели неспецифического иммунитета у пострадавших с политравмой // Біль, знеболювання, інтенсивна терапія. – 2003. – № 2-д. – С. 107-109. (Самостійно проводила інтенсивну терапію у постраждалих з тяжкою політравмою, виконала статистичну обробку отриманих результатів, самостійно написала розділи “Вступ”, ”Результати та їх обговорення”).