Анотація до роботи:

Шаповал О.В. Раннє хірургічне лікування хворих на опікову хворобу та особливості профілактики ранових ускладнень. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2005.

Дисертація присвячена обгрунтуванню способів покращення результатів лікування хворих на опікову хворобу за рахунок удосконалення лікувальної тактики та хірургічних технологій, спрямованих на профілактику ранових ускладнень. У дослідженні визначено прогностичне значення структури ранової поверхні для діагностики тяжкості перебігу опікової хвороби та ризику летальності, частота та характер ранових ускладнень, а також фактори гострого періоду опікової хвороби, які впливають на формування ранових ускладнень. Досліджено фактори, які впливають на стан та структуру опікової рани і обґрунтовано лікувальну тактику щодо керування зоною паранекрозу у хворих на опікову хворобу. Удосконалено технологію ранніх хірургічних втручань з урахуванням особливостей профілактики ранових ускладнень та доведено ефективність удосконаленого консервативного та оперативного лікування щодо профілактики ранових ускладнень при ранньому хірургічному лікуванні хворих на опікову хворобу.

У дослідженні наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі – покращення результатів лікування хворих на опікову хворобу за рахунок підвищення ефективності профілактики ранових ускладнень шляхом удосконалення лікувальної тактики та ранніх хірургічних втручань.

1. Частота окремих видів РУ у хворих на опікову хворобу становить: збільшення зони некрозу за рахунок поглиблення рани – (14,5±3,3)%, коліквація тканин у зоні некрозу – (20,0±3,7)%, неприживлення трансплантата (24,8±4,0)%, випадки його лізісу (6,8±2,3)%, формування гематом під трансплантатом (25,6±4,2)%, формування гнійних осередків під трансплантатом (12,0±3,0)% ; ранові ускладнення у гострому періоді опікової хвороби виникають на тлі погіршення мікроциркуляції в зоні паранекрозу у (45,0±4,5)% хворих.

Залежно від структури опікової рани та її загальної площі частота та характер РУ достовірно (р<0,05) відрізняються наступним чином: при S_ЗАГ<30,0% кількість РУ становить (59,1±7,4) на 100 хворих; при S_ЗАГ>30,0% – їх кількість достовірно (p<0,05) збільшується – до (116,3±2,4) на 100 хворих.

2. Серед факторів, які впливають на ризик формування ранових ускладнень та вцілому на перебіг опікової хвороби, визначені керовані та некеровані. Обґрунтовано алгоритм прогнозування, який дозволяє враховувати загальну площу та структуру опікової рани, вік хворих, вид термічного агенту та терміни початку лікування. Доведено, що вплив на керовані фактори (термін початку лікування, темп інфузії та якісно-кількісний склад інфузійного середовища) є засобом профілактики поглиблення опікової рани у зоні паранекрозу, що дозволяє скоротити строки початку та зменшити обсяг ранніх хірургічних втручань.

3. Доведено, що лікувальна тактика повинна передбачати попередження ранових ускладнень у гострому періоді опікової хвороби за рахунок індивідуалізації кількісно-якісного складу інфузійного середовища, що дозволяє виконувати профілактику поглиблення опікової рани. Ефективним засобом профілактики ранових ускладнень є керування зоною паранекрозу з урахуванням структури опікової поверхні. Клінічне застосування удосконаленої та спрямованої на керування зоною паранекрозу схеми інфузійного лікування та включення до неї препаратів гідроксиетилкрохмалю, дозволяє на 33,9% зменшити частоту ранових ускладнень та у більшої кількості хворих досягати швидкої стабілізації загального стану, як необхідної передумови виконання ранніх хірургічних втручань.

4. З метою профілактики ранових ускладнень у хворих на опікову хворобу на етапах відновлення шкіряного покриву обґрунтовано та застосовано удосконалений спосіб раннього хірургічного лікування, який забезпечує зменшення загальної частоти ранових ускладнень в 1,3 рази: неприживлення трансплантата у 1,8 рази, формування гнійних осередків під шкіряним клаптем у 1,5 рази, гематом під шкіряним клаптем у 1,7 рази.

5. Доведена доцільність застосування удосконаленої лікувальної тактики та технології раннього хірургічного лікування для зменшення частоти та поширеності РУ. Удосконалені способи лікування дозволяють підвищити ефективність профілактики РУ на 62,0% серед хворих, у яких застосовано удосконалений хірургічний спосіб та на 67,0% у разі комплексного застосування удосконаленої лікувальної тактики, скоротити терміни стаціонарного лікування та забезпечити зменшення летальності у порівнянні з традиційними методами.

Публікації автора:

1.Шаповал О.В. Летальність хворих на опікову хворобу: функціональний аналіз передумов інфузійного лікування //Актуальные проблемы медицины и биологии.-НМУ им. А.А.Богомольца.-2003.-№1.-С.370-375.

2.Шаповал О.В. Опіковий шок: особливості діагностики та лікувальної тактики з урахуванням структури опіків //Харківська хірургічна школа, 2004.-№3.-С.41-45.

3.Шаповал О.В. Інфузійне лікування в період опікового шоку як фактор зменшення ризику летальності //Актуальные проблемы медицины и биологии.-НМУ им. А.А.Богомольца.-2003.-№1.-С.365-369.

4. Пат. 37531 А UA, МКИ А61В10/00 Зайцев В.Т, Григор’єва Т.Г., Ісаєв Ю.І., Цигельницький Е.Г., Шаповал О.В. Спосіб хірургічного лікування глибоких опіків; Заявл.13.04.1999; Опубл. 15.12.2001, Бюл.12.

5. Пат. 62844 А, Україна, МКІ 7 А61В10/00. Спосіб оцінки ризику летальності хворих на опікову хворобу / Шаповал О.В., Колесник Ю.П., Ісаєв Ю.І., Долгая О.В., Шкляр С.П. (UA). - №2003076765; Заявл. 18.07.2003; Опубл. 15.12.2003, Бюл.№12.

6. Пат. 60259 А, Україна, МКІ 7 А61В10/00. Спосіб діагностики тяжкості опікового шоку / Колесник Ю.П., Шаповал О.В., Бойко В.В., Долгая О.В., Шкляр С.П. (UA). - №2003076766; Заявл.18.07.2003; Опубл. 15.09.2003, Бюл.№9.

7. Пат. 60260 А, Україна, МКІ 7 А61М1/02, А61К35/14. Спосіб лікування опікового шоку / Бойко В.В., Григор’єва Т.Г., Шаповал О.В., Долгая О.В., Шкляр С.П. (UA). - №2003076767; Заявл.18.07.2003; Опубл. 15.09.2003, Бюл.№9.

8. Бойко В.В, Ісаєв Ю.І., Шаповал О.В., Колесник Ю.П., Долгая О.В., Шкляр С.П. Система клінічного моніторингу тяжкості перебігу опікового шоку // Наукові пропозиції установ АМН України, які рекомендовані до впровадження у практику охорони здоров’я / Журнал АМН України, 2004.-№19.-С.23.

9. Бойко В.В, Григор’єва Т.Г., Колесник Ю.П., Шаповал О.В., Долгая О.В., Шкляр С.П. Система індивідуалізації кількісно-якісного складу інфузійного середовища при лікуванні хворих на опіковий шок // Наукові пропозиції установ АМН України, які рекомендовані до впровадження у практику охорони здоров’я / Журнал АМН України, 2004.-№19.-С.23.

10. Григорьева Т.Г., Исаев Ю.И., Цогоев А.А., Колесник Ю.П., Шаповал Е.В. Активная хирургическая тактика в лечении термического поражения как радикальная мера профилактики септических осложнений // Сб. научных статей II Конгресса хирургов Украины.-Клиническая хирургия, 1998. – С. 453-454.

11. Бойко В.В., Григорьева Т.Г., Исаев Ю.И., Шаповал Е.В., Грязин А.Е. Неотложная медицинская помощь обожжённым на догоспитальном этапе // Материалы XXIX Петрозаводского семинара по медицине критических состояний, 2002. – С.58-60.

12. Іонов А.Ю., Цигельницький Е.Г., Шаповал О.В. Зміна показників системи коагуляції і реологічних властивостей крові у важкообпечених при ранньому хірургічному лікуванні // Матеріали XX з’їзду хірургів України. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.-Т.2.-С.586-588.

13. Колесник Ю.П., Шаповал Е.В. Лечение ожогового шока с учётом реперфузионного механизма // Актуальні питання медицини: Матеріали конференції молодих вчених, присвяченої 75-річчю ХІУЛ.-Харків, 1998.- С.55.

14. Колесник Ю.П., Шаповал Е.В. Лечение ожогового шока с учётом термического агента // Актуальні питання медицини: Матеріали конференції молодих вчених, присвяченої 75-річчю ХІУЛ.-Харків, 1998.- С.56.