Анотація до роботи:

Запорожець О.Б. Раннє ремоделювання лівого шлуночка (феномен експансії) при гострому інфаркті міокарда: клінічне значення, вплив на внутрішньосерцеву гемодинаміку, медикаментозна корекція. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – Кардіологія. Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена вивченню клінічного значення феномена експансії зони інфарціювання лівого шлуночка при гострому інфаркті міокарда, динаміки його формування, впливу на систолічну і діастолічну функцію лівого шлуночка, ефективності медикаментозної корекції за допомогою препаратів, інгібіруючих систему А ІІ та оптимізації лікування цієї категорії хворих. Обстежено 145 хворих. Показано доцільність раннього з першої доби гострого інфаркта міокарда призначення еналаприла і лосартана у складі комплексної терапії цього захворювання у хворих з раннім ремоделюванням лівого шлуночка, що сприяє попередженню гострої лівошлуночкової недостатності, зворотньому розвитку експансії і покращенню систолічної функції лівого шлуночка. Доведено, що дані ефекти більш виражені у лосартана, ніж у еналаприла. Обгрунтовано, що більш пізнє призначення еналаприла (з четвертої доби) у порівнянні з його раннім призначенням справляє значно менший ефект і не здатно викликати зворотній розвиток експансії. Результати роботи впроваджено в практику кардіологічних відділень Центральної клінічної лікарні м. Києва.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі - визначення клінічного значення експансії зони інфарціювання, її впливу на функціональний стан міокарда і можливостей медикаментозної корекції за допомогою препаратів інгібіруючих систему А ІІ з метою оптимізації лікування цієї категорії хворих. Це наукове питання вирішене шляхом використання доплер ЕхоКГ дослідження у динаміці гострого періоду ГІМ.

1. Частота експансії зони інфарціювання серед хворих ГІМ з ГЛШН не більше ІІ класу по T. Killip i J. Kimball, які поступили у перші 12 годин, складає 44,7%. Цей феномен частіше (в 84,2%) розвивається при більш великих розповсюджених передніх ГІМ із залученням верхівки і бокової стінки ЛШ, ніж при задніх і обмежених передньо-перетинкових ГІМ. Його виникнення не залежить від статі, віку, наявності артеріальної гіпертензії, цукрового діабету і гіпертрофії ЛШ.

2. Експансії зони інфарціювання значно погіршує перебіг ГІМ, сприяючи збільшенню схильності до розвитку ГЛШН її важкості і стійкості збереження, ектопічних шлуночкових аритмій, включаючи потенційно фатальні, АВ блокад ІІ-ІІІ ст., а також зростання частоти рецидивів ГІМ, що призводить до збільшення госпітальної летальності.

3. Експансія зони інфарціювання у 100% випадків формується під час першої доби ГІМ, збільшується за величиною до 4-5 доби (на 25,0% вище вихідної) і в 73,5% є прообразом гострої аневризми ЛШ. У 26,5% хворих вона має зворотній характер, зникаючи після 10-12 доби від початку захворювання.

4. Експансія зони ГІМ асоціюється із прогресивним збільшенням КДІ ЛШ у перші 10-12 діб ГІМ, яке зберігається до кінця гострого періоду захворювання і супроводжується стійким зниженням скоротливої здатності міокарда ЛШ за даними кінцево-систолічного індекса скоротливості. При цьому, дилятація ЛШ має, певною мірою, компенсаторне значення, сприяючи збільшенню початково зниженого ударного викиду до 10-12 доби.

5. Хворі ГІМ з експансією зони інфарціювання відрізняються від хворих без такої негативною динамікою діастолічої дисфункції ЛШ до 4-5 доби захворювання з формуванням в 26,3% порушення наповнення за рестриктивним типом, що асоціюється із збільшення КДТ ЛШ.

6. Раннє, з 1-их діб, призначення хворим з ГІМ з експансією зони інфарціювання еналаприла і лосартана у складі комплексної терапії, у порівнянні з загальноприйнятим лікуванням, сприяє зворотньому розвитку експансії і запобігає розвитку прогресуючої дилятації ЛШ і його гострої аневризми. Це супроводжується покращенням систолічного спорожнення, скоротливості і діастолічного наповнення ЛШ і його гемодинамічним розвантаженням, що сприяє зменшенню частоти і важкості ГЛШН у ранні терміни ГІМ і застійної серцевої недостатності на час виписки.

7. При призначенні, з першої доби ГІМ, лосартан справляє більш виражений, у порівнянні з еналаприлом, коригуючий вплив на раннє ремоделювання ЛШ і його систолічну і діастолічну дисфункцію, яка проявляється, головним чином, до 4-5 доби ГІМ і збільшується до кінця його гострого періоду.

8. Включення еналаприла до комплексної терапії хворих на ГІМ з екпансією зони інфарціювання у відносно пізні терміни (з 4-ої доби) значно поступається за клінічною і гемодинамичною ефективністю дії ранньому призначенню цього препарату і не здатне викликати зворотній розвиток експансії.

Публікації автора:

1. Амосова Е.Н., Бойчак М.П., Саблин А.В., Мясников Г.В., Сидорова Н.Н., Прудкий И.В., Запорожец О.Б. Изменения систолической и диастолической функций левого желудочка у больных инфарктом миокарда с зубцом Q, осложненным умеренной острой левожелудочковой недостаточностью в динамике острого периода заболевания // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика.- Київ.- 2000.- С. 105-112

2. Амосова Е.Н., Запорожец О.Б. Влияние раннего ремоделирования левого желудочка на состояние систолической и диастолической функции у больных с острым инфарктом миокарда в динамике госпитального периода // Український кардіологічний журнал.- 2001.- №1.- С. 17-20

3. Амосова К.М., Запорожець О.Б. Раннє ремоделювання лівого шлуночка (“expansion”) при гострому інфаркті міокарда: клінічне значення і вплив на морфофункціональний стан міокарда // Галицький лікарський вісник.- 2001.- №2.- С. 15-17

4. Амосова Е.Н., Запорожец О.Б., Казаков В.Е. и соавт. Влияние ингибитора ангиотензинпревращающего фермента эналаприла и блокатора рецепторов ангитензина лосартана на раннее ремоделирование левого желудочка у больных с острым инфарктом миокарда и его клиническое течение // Український медичний часопис.- 1999.- №4.- С. 91-96

5. Амосова К.М., Запорожець О.Б., Прудкий І.В., Кудлай В.Д. Вплив на клінічний перебіг гострого інфаркту міокарда раннього ремоделювання лівого шлуночка (“expansion”) // 125 років ЦМКЛ: Збірник науково-практичних робіт. – Київ.- 2000.- С. 107-108

6. Амосова Е.Н., Кудлай В.Д., Прудкий И.В., Саблин А.В., Адамчук И.А., Запорожец О.Б. и соавт. Влияние комплексной терапии с применением вирфена на клиническое течение и состояние гемодинамики у больных острым инфарктом миокарда, осложненным острой левожелудочковой недостаточностью // Український кардіологічний журнал.- 1995.- Додаток.- С. 3

7. Амосова К.М., Кудлай В.Д., Прудкий І.В., Саблін А.В., Адамчук І.А., Запорожець О.Б. і співавт. Вплив інгібітора ангіотензин-конвертуючого ферменту на стан центральної та периферичної гемодинаміки при гострій лівошлуночковій недостатності у хворих на гострий інфаркт міокарда // Питання діагностики та лікування: Збірник наукових статей.- Київ.- 1995.- С. 81-82

8. Амосова К.М., Прудкий І.В., Саблін А.В., Адамчук І.А., Кудлай В.Д., Запорожець О.Б., Казаков В.Є. Вплив раннього використання еналаприлу на тлі терапії нітрогліцеріном на внутрішньосерцеву гемодинаміку хворих на гострий інфаркт міокарда з помірною гострою лівошлуночковою недостатністю // Ліки.- 1997.- №1.- С. 3-12

9. Запорожец О.Б. Медикаментозная коррекция раннего ремоделирования левого желудочка при остром инфаркте миокарда // Республиканская научно-практическая конференция молодых ученых и специалистов “Современные фундаментальные и прикладные проблемы клиники внутренних болезней”.- Харьков.- 1997.- С. 38-39

10. Казаков В.Є., Кудлай В.Д., Запорожець О.Б. та співавт. Досвід раннього діагностування гострої аневризми серця у хворих з інфарктом міокарда // Питання діагностики та лікування: Збірник наукових статей.- Київ.- 1995.- С. 91-92