У дисертації наведено теоретичне узагальнення й запропоновано нове вирішення наукової проблеми щодо розробки теоретико-методологічних і прикладних засад раціонального відтворення основного капіталу в сільському господарстві, що дозволяє зробити наступні висновки: 1. Категорія „основний капітал”, притаманна капіталістичному способу господарювання, набула поширення в Україні у зв’язку із запровадженням засад приватної власності й ринкових відносин. Вона включає матеріальні та нематеріальні активи з очікуваним строком корисного використання понад один рік, зокрема земельні угіддя, які аграрні формування утримують з метою здійснення виробництва, заготівлі, переробки та збуту продукції. Необхідною ознакою функціонування основного капіталу в системі економічних відносин є його відтворення, що забезпечує ефективність та соціально-економічний розвиток сільського господарства. Основними ознаками капіталу стосовно сучасного етапу розвитку сільського господарства в Україні є вартість, рух вартості, наявність суб’єкта власності, ідентифікація суб’єкта власності як фізичної особи, специфіка руху вартості, зміна своєї форми на іншу тощо. 2. Раціональне відтворення основного капіталу сільського господарства характеризує такий тип відтворення, при якому досягається оптимальне поєднання його складових елементів, поліпшення кількісних і якісних характеристик, максимальний вихід продукції при мінімальних витратах ресурсів, а також розподіл кінцевого результату в інтересах власників. Ефективне раціональне відтворення можливе лише при розширеній його формі як кількісного та якісного збільшення потенціальних можливостей основного капіталу. Запропоноване в дослідженнях поняття визначення «ефективного раціонального відтворення основного капіталу» слід використовувати в теоретичних і практичних наукових дослідженнях. Управління процесом раціонального відтворення основного капіталу передбачає визначення оптимальних термінів експлуатації окремих його елементів, при яких забезпечується максимізація нагромадження коштів для їх відновлення за рахунок амортизаційних відрахувань, а також проведення ремонтних робіт. 3. Сучасні тенденції звуженого відтворення основного капіталу в сільському господарстві, який характеризується зростанням коефіцієнта зносу і відповідного зниження коефіцієнта придатності основного капіталу. Процес зменшення числових значень коефіцієнта сукупного відтворення основного капіталу свідчить про зниження інтенсивності процесу відтворення. В динаміці має місце погіршення факторів відтворення родючості земельних ділянок внаслідок різкого зменшення як обсягів, так і норм внесення добрив на одиницю площі. На відтворення родючості землі негативно вплинуло порушення раціональних сівозмін внаслідок різкого скорочення посівів кормових культур і відповідного розширення зернових культур, що спричинило дефіцитний баланс гумусу в сівозміні. 4. Підвищення рівня концентрації основного капіталу зумовлює зростання капіталовіддачі. На кожен відсоток зростання капіталозабезпечення рівень капіталовіддачі збільшується на 0,2 %. При раціональному забезпеченні основного капіталу оборотним підвищується вихід продукції на одиницю сукупного капіталу та на гектар земельних угідь. Вищих результатів досягають підприємства, краще оснащені активними та біологічними елементами основного капіталу: силовими й робочими машинами, транспортними засобами, продуктивною худобою, багаторічними культурними насадженнями. 5. З метою забезпечення справедливої (ринкової) оцінки вартості капіталу необхідно удосконалити існуючу методику грошової оцінки землі в межах регіону шляхом врахування в розрахунках природної родючості ґрунту (запасу гумусу), здійснення оцінок земельних ділянок на основі нормативної ренти з врахуванням потенційної родючості ріллі, сінокосів і пасовищ, особливостей рельєфу, конфігурації та довжини гонів, і нормативного прибутку з ділянок під розміщених на ній багаторічними насадженнями. 6. Для забезпечення раціонального відтворення основного капіталу в сільському господарстві Тернопільської області, а також використання потенціалу землі на рівні, обґрунтованому в дослідженнях, необхідно його обсяги з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь довести в 2015 р. до 16,98 тис грн., що в 4 рази більше від первісної вартості наявних основних засобів. Досягнення такого рівня капіталозабезпеченості потребує здійснення значних інвестицій, зокрема, до 2015 р. – 18858 млн. грн., в тому числі до 2010р. до 11058 млн. грн. У відтворювальній структурі інвестицій у основний капітал на перспективу 29 % займають витрати на його просте і 71 % – на розширене відтворення. 7. При обґрунтуванні раціональної структури основного капіталу підприємства слід враховувати встановлені в дослідженнях оптимальні параметри структурних змін основного капіталу, що передбачають зменшення питомої ваги будівель, споруд і передавальних пристроїв від 60 до 50%, зростання частки засобів механізації і обладнання з 27 до 30, продуктивної і робочої худоби – від 1 до 2, а також зростання питомої ваги вартості транспортних засобів, багаторічних насаджень та інших засобів за рахунок обґрунтованого співвідношення між внутрішніми і зовнішніми джерелами фінансування інвестиційного процесу. В сучасних умовах господарювання слід вирішувати проблему фінансування простого відтворення капіталу за допомогою механізму амортизації як важливого інструмента регулювання інвестиційної діяльності підприємств. Активізація організаційно економічних заходів щодо ефективного використання кредитних ресурсів, лізингу та франчайзингу сприятиме забезпеченню розширеного відтворення основного капіталу. 8. Розв’язання проблеми раціонального відтворення основного капіталу в сільському господарстві потребує зміни підходів до формування джерел фінансування інвестицій. З цією метою доцільно: визначати економічну доцільність залучення додаткового капіталу на основі розрахунків показника граничної ефективності та обґрунтованого співвідношення між внутрішніми й зовнішніми джерелами фінансування інвестицій. |
