Анотація до роботи:

Ледін Д. С. Реабілітація репродуктивної функції жінок після гістерорезектоскопічного лікування субмукозної міоми матки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2009.

Вивчено основні клінічні прояви і фактори ризику розвитку субмукозної міоми матки у жінок репродуктивного віку. Встановлено особливості проведення у них гістероскопічних реконструктивно-відновних операцій. Проведено оцінку впливу гістероскопічної резекції субмукозної міоми матки на розвиток патології репродуктивної системи. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, доплерометричними та морфологічними змінами у жінок до і після гістерорезектоскопічного лікування субмукозної міоми матки у репродуктивному віці. Розроблено та науково обґрунтовано алгоритм тактики ведення хворих із субмукозною міомою матки, на підставі оптимізації оперативної техніки та удосконалення реабілітаційних заходів, що дозволило покращити результати операцій та знизити частоту порушень репродуктивної системи у найближчому та віддаленому періоді.

У дисертації представлено теоретичне узагальнення і пропонується нове вирішення наукової задачі щодо зниження частоти патології репродуктивної системи у жінок з субмукозною міомою матки після проведення гістероскопічної резекції останньої, на підставі вивчення особливостей преморбідного фону, удосконалення методики оперативного втручання та підходів до ведення найближчого та віддаленого післяопераційного періоду, вагітності, пологів, дослідження функціонального стану фетоплацентарної системи і перинатальних наслідків розродження та розробки відповідних диференційованих лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів.

1. У жінок репродуктивного віку внутрішньоматкові втручання, пізнє планування вагітності, надмірна вага, порушення менструального циклу є факторами ризику розвитку субмукозної міоми матки. Основними клінічними проявами субмукозної міоми матки є: мено- та метрорагії, больовий синдром з диспареунією, анемія та безпліддя.

2. Гістерорезектоскопія при субмукозній міомі матки є ефективним, малоінвазивним, найбільш безпечним методом функціональної хірургії міоми матки, що дозволяє зберегти репродуктивне здоров'я жінки і може бути розцінена як успішна репродуктивна технологія, яка значно знижує рівень безпліддя у жінок із субмукозною міомою та надає можливість консервативного ведення пологів.

3. Соногістерографія з контрастуванням порожнини матки дозволяє запобігти проведенню гістеросальпінгографії, променеве навантаження якої може негативно вплинути на репродуктивну систему; дозволяє верифікувати діагноз та спланувати передопераційну підготовку і план ведення операції.

4. Розроблена нами розширена класифікація субмукозних вузлів міоми, яка заснована на даних трансвагінального ультразвукового дослідження з контрастуванням порожнини матки, у порівнянні зі стандартною класифікацією ESGE, дозволяє визначити рівень складності оперативної гістерорезектоскопії, диференціювати підхід до передопераційної гормональної підготовки агоністами ГнРГ, що підвищує ефективність і безпеку оперативного втручання, дозволяє зменшити тривалість операції, провести одномоментну резекцію та оптимізувати репродуктивні наслідки.

5. Використання розроблених нами лікувально-профілактичних та реабілітаційних заходів у пацієнток із субмукозною міомою матки дозволяє запобігти рецидивуванню даної патології, знизити частоту порушень менструального циклу на 40%, частоту дисменореї та больового синдрому у 1,3 рази, анемії та метроррагії – у 2,6 рази, покращити якість життя – у 3,2 рази. Ефективність запропонованої нами методики у даній категорії пацієнток підтверджується настанням вагітності у 50% прооперованих жінок, зменшенням загальних ускладнень гестації та покращенням перинатальних наслідків.

Публікації автора:

1. Вдовиченко Ю. П. Неплідність у жінок з лейоміомою матки /
   Ю. П. Вдовиченко, Д. С. Ледін // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2005. – № 6. – С. 89–93 (огляд літератури з досліджуваної проблеми та узагальнення даних).

2. Вдовиченко Ю. П. Трансцервікальна міомектомія у хворих репродуктивного віку – найближчі та віддалені результати /
   Ю. П. Вдовиченко, Д. С. Ледін // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2006. – № 6. – С. 72–76 (забір матеріалу для дослідження, статистична обробка результатів та їх узагальнення).

3. Ледін Д. С. Реабілітація репродуктивної функції жінок після гістерорезектоскопічного лікування субмукозної міоми матки /
   Д. С. Ледін // Зб. наук. праць співроб. НМАПО ім. П. Л. Шупика. – К., 2008. – Вип. 17, кн. 3. – С. 90–95.

4. Ледін Д. С. Вагітність та перинатальні наслідки у жінок після гістероскопічної резекції субмукозної міоми матки /
   Д. С. Ледін // Зб. наук. праць співроб. НМАПО ім. П.Л. Шупика. – К., 2008. – Вип. 17, кн. 3. – С. 95–101.

5. Vdovichenko Y. P. Fertility and pregnancy complications after hysteroscopic myoma resection / Y. P. Vdovichenko, D. S. Ledin // Gynecological Surgery. – 2006. – Vol. 3(1). – P. 53 (збір клінічного матеріалу, узагальнення та оцінка результатів).

6. Vdovichenko Y. P. Perinatal morbidity and pregnancy complications after intrauterine hysteroscopic surgery resection /
   Y. P. Vdovichenko, D. S. Ledin // Archives of Perinatal Medicine. – 2006. – Vol. 12 (1). – P. 61 (збір клінічного матеріалу, узагальнення та оцінка результатів).

Деклараційні патенти на корисну модель

7. Патент № 31982 Україна, МПК А61В 17/00. Спосіб лікування субмукозних та інтрамурально-субмукозних міом матки
   / Ледін Д. С. ; Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України. – № u200714995 ; заявл. 29.12.2007 ; опубл. 25.04.2008, бюл. №8.

8. Патент № 31876 Україна, МПК А61В 8/00. Спосіб діагностики субмукозних міом матки / Ледін Д. С. ; Ледін Д. С. –
   № u200713966 ; заявл. 12.12.2007 ; опубл. 25.04.2008, бюл. № 8.