Анотація до роботи:

Цупиков О.М. Реакція гліальних клітин у гіпокампі при ішемічному ушкодженні мозку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04. – патологічна фізіологія. – Інститут фізіології ім.О.О.Богомольця НАН України, Київ – 2007.

Дисертація присвячена якісному і кількісному аналізу гліальних клітин гіпокампа після короткотривалої ішемії головного мозку та вивченню нейропротекторної дії водорозчинної форми кверцетину. Глобальну ішемію мозку у піщанок монгольських викликали шляхом 7-хвилинної двосторонньої оклюзії сонних артерій та досліджували СА1 зону гіпокампа на 3, 7, 14 і 28 доби після ішемії-реперфузії. Відомо, що ішемічне ушкодження мозку спричиняє тимчасову локомоторну гіперактивність у експериментальних тварин, тому для подальшого морфологічного аналізу СА1 зони гіпокампа бралися лише ті тварини, у яких спостерігалася така гіперактивна поведінка. Імуногістохімічне забарвлення на ГФКБ (маркера астроцитів) і Iba-1 (маркера мікроглії) робили на парафінових зрізах гіпокампа; підраховували кількість забарвлених клітин в усіх шарах зони СА1. Після ішемії-реперфузії спостерігалося збільшення ГФКБ- та Iba-1-імунореактивності в зоні СА1 гіпокампа: максимальна кількість забарвлених клітин була на 14 добу, з 14 по 28 добу активація глії знижувалася. Також вивчали вплив флавоноїда кверцетину на життєздатність клітин зони СА1 гіпокампа та їх морфологію після ішемії-реперфузії. Встановлено, що кверцетин знижує кількість загиблих нейронів і зменшує реактивний гліоз після ішемічного ушкодження. Таким чином, кверцетин проявляє виражену нейропротекторну дію на клітини зони СА1 гіпокампа, що припускає потенційну можливість використання його водорозчинної форми при ішемічному ушкодженні мозку.

У дисертаційній роботі представлено морфо-функціональне дослідження реакції гліальних клітин СА1 зони гіпокампа та нейропротекторної дії водорозчинного флавоноїда кверцетину (ВК) в умовах ішемічного ушкодження мозку на моделі короткотривалої двосторонньої оклюзії сонних артерій у піщанки монгольської.

1. Після ішемічного ушкодження мозку порушення поведінкових реакцій піщанки монгольської корелюють із загибеллю нейронів зони СА1 гіпокампа. Такі зміни поведінкових реакцій можна використовувати як важливий діагностичний фактор наявності пошкодження зони СА1 гіпокампа.

   На підставі імуногістохімічного аналізу гліальних клітин гіпокампа після ішемічного ушкодження встановлено, що розвиток реактивного гліозу відбувається неоднаково у різних шарах зони СА1 і залежить від тривалості постішемічного періоду.

   Подвійне імунофлуоресцентне дослідження гіпокампа на різних строках постішемічного періоду з використанням антитіл до ГФКБ та NeuN показало, що розвиток реактивного гліозу збігається зі структурними змінами у нейронах.

   Першою на ішемічне ушкодження мозку реагує мікроглія, в той час як відповідь астроцитів відстрочена. Протягом 28 діб після ішемічного ураження мозку як мікрогліальна, так і астроцитарна активації зменшуються, проте залишаються вищими, ніж у контрольних тварин.

   Водорозчинний кверцетин у використаній концентрації гальмує розвиток реактивного астрогліозу у СА1 зоні гіпокампа після ішемічного ушкодження мозку.

   Водорозчинний кверцетин у використаній концентрації гальмує розвиток реактивного мікрогліозу у СА1 зоні гіпокампа після ішемічного ушкодження мозку.

   Водорозчинний кверцетин у використаній концентрації має виражену нейропротекторну дію в умовах моделювання ішемічного ушкодження мозку. Цей результат припускає потенційну можливість застосування цього препарату у медичній практиці в групах хворих з ризиком розвитку цереброваскулярних порушень.

   Список опублікованих за темою дисертації робіт

   Статті:

   1. Цупиков О.М., Півнева Т.А., Скибо Г.Г. Імуногістохімічне дослідження стану астроцитів гіпокампа після короткотривалої ішемії мозку // Запорожский медицинский журнал. – 2005. - №6. – С. 107-109.

   2. Пивнева Т.А., Цупиков О.М., Пилипенко М.Н, Василенко Д.А., Скибо Г.Г. Структурные изменения астроцитов в гиппокампе песчанки после экспериментальной ишемии мозга // Нейрофизиология. – 2005. – Т. 37, №5/6. – С. 410-415.

   3. Коваленко Т.Н., Осадченко И.А., Сможаник Е.Г., Цупиков О.М., Скибо Г.Г. Морфологические исследования действия кверцетина как нейропротектора при экспериментальной ишемии мозга // Физиология, морфология и патология человека и животных в условиях Кыргыстана: Сб. Статей медфакультета КРСУ. – Бишкек, 2006. – в.6. – С. 81-87.

   4. Коваленко Т.М., Осадченко І.О., Цупиков О.М., Півнева Т.А., Шаламай А.С., Мойбенко О.О., Скибо Г.Г. Нейропротекторний ефект кверцетину при експериментальній ішемії мозку // Фізіологічний журнал. – 2006. – Т.52, №5. – C.17-23.

   5. Півнева Т.А., Цупиков О.М., Скибо Г.Г Вивчення стану мікроглії гіпокампа після короткотривалої ішемії мозку // Таврический медико-биологический вестник. – 2006. – Т. 9, №3. – С. 129-132.

   Тези доповідей:

   1. Коваленко Т.Н., Осадченко И.В., Сможаник Е.Г., Цупиков О.М., Скибо Г.Г. Нейропротекторное действие кверцетина при экспериментальной ишемии мозга // Нейроендокринні і імунні механізми регуляції гомеостазу в нормі та патології: Матеріали Всеукраїнської конференції з міжнародним представництвом - Запорожский медицинский журнал. – 2005. – Т.30, №3. – С. 108.

   2. Цупиков О.М., Пивнева Т.А., Реакция астроцитов гиппокампа на кратковременную глобальную ишемию у песчанок // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти: Матеріали конференції Українського товариства нейронаук (з міжнародною участю), присвяченої 75-річчю Донецького державного медичного університету ім. М. Горького – Донецьк, 2005. – Т.1, №1 (додаток). – С. 130.

   3. Коваленко Т.Н., Осадченко И.В., Цупиков О.М., Сможаник Е.Г. Структурні прояви нейропротекторної дії кверцетину щодо гіпокампa при експериментальній ішемії мозку // Нейронауки: теоретичні та клінічні аспекти:Матеріали конференції Українського товариства нейронаук (з міжнародною участю), присвяченої 75-річчю Донецького державного медичного університету ім. М. Горького – Донецьк, 2005. – Т.1, №1(додаток). – C. 50.

   4. Tsupykov O., Pivneva T., Skibo G. Astrocytic activation after transient forebrain ischemia in Gerbil Mongolian // 5^th International Symposium on Experimental and Clinical Neurobiology: Abstracts, – Stara Lesna, Slovak Republic, – 19-22 Sept.2005. – P.122.

   5. Цупиков О.М., Пивнева Т.А., Скибо Г.Г. Глиальная реакция гиппокампа на экспериментальную ишемию мозга // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения –2006. – Т.142,часть.1. – С.134-135.

   6. Пивнева Т.А., Цупиков О.М., Скибо Г.Г. Влияние кратковременной глобальной ишемии на микроглиальную и астроглиальную реакции в зоне СА1 гиппокампа песчанки // Морфология. – 2006. – т.129. – №2. – С.76.

   7. Tsupykov O.M., Pivneva T.A., Skibo G.G. Quercetine protects against global cerebral ischemic injury in gerbils // IBRO conference Budapest, J. Clinical Neurosci. – 2006. – V59.(S1). – P.67.