Анотація до роботи:

Пащенко Н.О. Реакція рослин самозапильних ліній кукурудзи на дію гербіцидів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2004.

Досліджені особливості росту та розвитку рослин і формування продуктивності самозапильних ліній кукурудзи при застосуванні гербіцидів. Визначені найбільш резистентні (стійкі) і сприйнятливі (нестійкі) форми до дії хімічних препаратів. Підвищену реакцію на дію дуала 960 ЕС, к.е. проявили рослини ліній УК 23у2 М, П 346 М, ДК 373 зМ, П 502 М і ГК 26 зМ, на вплив тітуса 25, в.г. – УК 23у2 М, ДК 366 зМ, П 346 М, ДК 373 зМ і П 502 М, а на дію стомпа 330, к.е. – всі досліджувані самозапильні лінії. Застосовувати вказані препарати на насіннєвих ділянках цих форм не рекомендовано. Рослини лінії ДК 366 зМ проявили помітну стійкість до дії дуала 960 ЕС, к.е., а ГК 26 зМ – до тітуса 25, в.г., у зв’язку з чим ц посівах цих ліній вказані препарати можна застосовувати в дозі 2 л/га і 50 г/га відповідно.

Оптимальними заходами вирощування самозапильних ліній кукурудзи є застосування безгербіцидної технології із використанням виключно механічних засобів боротьби з бур’янами.

З метою оптимізації умов вирощування самозапильних ліній кукурудзи і стабілізації виробництва насіння батьківських форм нових гібридів в північному Степу проведені дослідження, в яких виявлені особливості росту та розвитку рослин і формування продуктивності різних біотипів під впливом гербіцидів, які характеризуються специфічністю дії на бур’яни і відрізняються за способом застосування, а також відзначаються універсальністю використання в посівах інших культур. Визначені найбільш стабільні (стійкі) і пластичні лінії з підвищеною реакцією на дію окремих гербіцидів, що виявляється в наступному:

1. Самозапильні лінії кукурудзи відзначаються пониженою життєздатністю насіння і послабленими процесами росту та розвитку рослин, що є передумовою підвищеної сприйнятливості їх до фітотоксичної дії гербіцидів.

2. Гербіциди проявили негативний вплив на процес проростання насіння досліджуваних батьківських форм гібридів кукурудзи. Найбільшим ефектом пригнічення відзначався стомп 330, к.е., специфічність дії якого проявлялася в суттєвому запізненні появи ростків, зменшенні їх кількості, що в поєднанні із сухою жаркою погодою призвело до зниження польової схожості окремих ліній до 40-60%. Відмічено сортову реакцію ліній на вплив досліджуваних хімічних препаратів.

3. У сприятливих умовах гідротермічного режиму ґрунту гербіциди не пригнічували активність мікробіологічних процесів, а в посушливих умовах навпаки, що призводило до варіювання кількості первинних коренів у ліній. Відмічена висока кореляційна залежність між біологічною активністю мікрофлори ґрунту і кількістю зародкових та вузлових коренів. Виявлена підвищена толерантність самозапильних ліній П 346 М і ГК 26 зМ до дії досліджуваних гербіцидів у процесі утворення первинної і вторинної кореневої системи в ювенільний період. Найбільше пригнічував ріст коренів батьківських форм ґрунтовий гербіцид стомп 330, к.е.

4. Застосування гербіцидів призводило до суттєвого гальмування процесу утворення листків на початковому етапі розвитку ліній. Внесення дуала 960 ЕС, к.е., стомпа 330, к.е. і обприскування рослин тітусом 25, в.г. спричинило зменшення кількості листків у лінії УК 23у2 М на 1,4-2,5 шт. Лінії П 502 М і ГК 26 зМ проявили підвищену стійкість до дії гербіцидів у процесі листоутворення, найбільш вразливими виявились УК 23у2 М і П 346 М. По мірі росту і розвитку рослин негативний вплив гербіцидів на формування асиміляційної поверхні послаблювався, хоча тенденція до її зменшення зберігалась, особливо при застосуванні тітуса.

5. Найбільший вплив гербіцидів на ростові процеси рослин ліній проявлявся на початкових етапах росту, а у фазі цвітіння він дещо послаблювався. Негативний вплив тітуса 25, в.г. і стомпа 330, к.е. позначився на біометричних показниках рослин ліній УК 23у2 М, П 346 М і ДК 373 зМ, у яких зафіксовано високий рівень кореляційного зв’язку ростових процесів з формуванням урожайності зерна залежно від гербіцидів (r = 0,74-0,93). Лінії ДК 366 зМ і П 502 М практично не знижували висоти рослин під впливом хімічних речовин.

6. Застосування гербіцидів на ділянках гібридизації позначилось на розвитку рослин, що спричинило затримку цвітіння рослин ліній УК 23у2 М, ГК 26 зМ і П 502 М під впливом тітуса і ДК 366 зМ та П 346 М у варіантах, де застосовували стомп. У ліній ГК 26 зМ і П 502 М спостерігали тенденцію стимулюючої дії дуала, а у варіантах ДК 373 зМ – стомпа. Суттєвого розриву між цвітінням батьківських та материнських рослин на ділянках гібридизації під впливом гербіцидів не спостерігали.

7. Гербіциди не проявили згубної дії на пилкоутворювальну здатність рослин батьківських ліній на ділянках гібридизації та процес продукування пилку. Виявлені лише зміни маси волоті і пилку у лінії ДК 373 зМ від застосування дуала і стомпа та у ГК 26 зМ – при обприскуванні рослин тітусом. Спостереження морфологічних ознак пилкових зерен ліній на мікроскопічному рівні не виявило очевидних аномалій і деформації структури, відхилень в їх життєздатності.

8. Суттєвих відмінностей показників озерненості качанів материнських форм, як і пилкоутворювальної здатності батьківських компонентів на ділянках гібридизації не виявлено. Відмічена лише тенденція до зменшення цих показників у комбінації П 346 М х ДК 373 зМ під впливом стомпа та у П 502 М х ГК 26 зМ при обприскуванні рослин тітусом.

9. Найвищий рівень формування продуктивних генеративних органів спостерігався у варіантах без гербіцидів. У лінії УК 23у2 М зафіксовано суттєве зниження кількості качанів при застосуванні дуала і стомпа, у ДК 366 зМ – під впливом стомпа, а у П 346 М – при внесенні дуала і обприскуванні посівів тітусом. Останній негативно впливав на формування качанів і у рослин ДК 373 зМ та П 502 М. Лінія ГК 26 зМ практично не реагувала на дію гербіцидів в процесі утворення продуктивних органів. Кореляційний аналіз свідчить про посилення негативної ролі гербіцидів у посушливі роки і послаблення її в сприятливі.

10. Довжина качанів скорочувалась лише у лінії УК 23у2 М при обприскуванні рослин тітусом. Маса качанів у ліній ДК 366 зМ і ДК 373 зМ зменшувалась під впливом тітуса на 3,5-4,2%, а у ДК 373 зМ та П 502 М – при внесенні дуала (5,4-6,3%). Маса зерна з качанів залежала від ступеня озерненості, і зниження її на 4-5 г у лінії УК 23у2 М відмічено під впливом стомпа і тітуса, а у ДК 373 зМ – при застосуванні дуала і тітуса. Зниження виходу зерна спостерігали у варіантах УК 23у2 М і П 346 М при обприскуванні тітусом, ДК 366 зМ та ДК 373 зМ – при застосуванні дуала і стомпа, а у П 502 М – дуала. Маса 1000 зерен у рослин ліній більшою мірою визначалась біологічними властивостями досліджуваних форм і умовами запліднення в період цвітіння, ніж пагубним впливом хімічних реагентів.

11. Найвищого рівня урожайності зерна ліній кукурудзи досягли у варіантах без застосування гербіцидів. У ліній УК 23у2 М, П 346 М, ДК 373 зМ, П 502 М зміни урожайності під впливом гербіцидів були слабо пов’язані з модифікацією ознак індивідуальної продуктивності та структури урожаю і більшою мірою відбувалися внаслідок депресивних процесів в ювенільний період. Найменший негативний вплив на формування урожаю здійснював ґрунтовий препарат дуал. Відзначено негативний вплив гербіциду стомп на урожайність самозапильних ліній, яка в окремі роки знижувалась на 8-11 ц/га. Аналогічно впливав на урожайність ліній і гербіцид тітус, але переважно в посушливі роки. Лінія ГК 26 зМ проявила достатньо високу толерантність до дії тітуса і практично не змінювала урожайності зерна під його впливом.

12. Внесення досліджуваних гербіцидів негативно проявлялось також на розмірах зернівок, виході, вирівняності і якості насіння самозапильних ліній. Найбільшим ефектом пригнічення рослин ліній в процесі формування насіння відзначався ґрунтовий гербіцид стомп, який знижував продуктивність на 3,1-7,0 ц/га. Внесення дуала і обприскування тітусом призводило до зменшення урожайності насіння, проте лінія ДК 366 зМ проявила помітну стійкість до дії дуала, а ГК 26 зМ – до тітуса. У цих та контрольному варіантах відзначено і найвищий рівень умовно чистого прибутку.

Публікації автора:

1. Дзюбецький Б.В., Пащенко Н.О. Пилкоутворююча здатність і динаміка цвітіння батьківських форм гібридів кукурудзи при застосуванні гербіцидів // Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, 2000. – № 12-13. – С. 26-28. (Дзюбецький Б.В. – наукове керівництво, Пащенко Н.О. – проведення дослідів, узагальнення результатів, написання статті).

2. Пащенко Н.О. Вплив гербіцидів на пилкову продуктивність і ступінь озерненості самозапилених ліній кукурудзи // Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, 2001. – № 15-16. – С. 90-92.

3. Дзюбецький Б.В., Пащенко Ю.М., Пащенко Н.О. Агроекологічні аспекти насінництва кукурудзи при застосуванні гербіцидів // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. – 2001. – № 1. – С. 68-71. (Дзюбецький Б.В. – наукове керівництво, Пащенко Ю.М. – методичне керівництво, узагальнення результатів, Пащенко Н.О. – проведення дослідів, аналіз даних, написання статті).

4. Кирпа М.Я., Пащенко Н.О. Методи визначення схожості різноякісного насіння кукурудзи // Бюлетень Інституту зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, 2003. – № 20. – С. 60-62. (Кирпа М.Я. – методичне керівництво, узагальнення результатів, Пащенко Н.О. – проведення дослідів, аналіз даних, написання статті).

5. Пащенко Н.О. Реакція самозапилених ліній кукурудзи на дію гербіцидів // Наукові проблеми виробництва зерна в Україні та сучасні методи її вирішення: Тези Всеукр. наук.-практ. конф. мол. вчених і спеціалістів. – Дніпропетровськ, 10-11 лют. 2000 р. / Ін-т зерн. госп-ва УААН. – Дніпропетровськ, 2000. – С. 70-71.