Анотація до роботи:

Савицька І.М. Реакції тканин поперечно-посмугованих м’язів та печінки на імплантацію хірургічних біодеструктивних матеріалів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.09 – гістологія, цитологія, ембріологія. – Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена експериментальному дослідженню тканинних реакцій в умовах імплантації хірургічних клейових, гемостатичних та шовних матеріалів, які піддаються біодеструкції у тканинах організму, та обґрунтуванню їхнього клінічного застосування.

Встановлено, що досліджені альгінатні матеріали викликають специфічне прискорення зсідання крові на стадії полімеризації фібрин-мономеру.

Виявлені особливості в клітинних реакціях свідчать про індивідуальний вплив імплантатів на тканини, гомеостаз та відновний процес у зоні розміщення. Відновлення типового вмісту міжклітинної речовині сполучної тканини, сформованої навколо зони імплантації, спостерігалось при використанні фібринових клейових композицій на 30 добу, альгінатних матеріалів та ниток “Аміцелон” – на 90 добу. При імплантації сульфакрилатного клею, ниток “ГЕЦ” та “Гемостатичної марлі” сполучна тканина дозрівала на 180-365 добу.

1. В роботі вирішена актуальна наукова задача – встановлені морфологічні особливості реакцій сполучних тканин на імплантацію у м’язи та печінку біодеструктивних матеріалів; з’ясовано вплив альгінатних імплантатів на систему зсідання крові; розроблені рекомендації щодо клінічного використання. Отримані дані у сукупності дозволяють обґрунтувати клінічне застосування та доцільність диференційованого використання ниток “ГЕЦ”, отриманих на основі гліколевих ефірів целюлози; ниток “Аміцелон”, отриманих на основі гідратованої целюлози; альгінатного гемостатичного матеріалу “Грам-1” та фібринових клейових композицій.

2. У місці імплантації біодеструктивних матеріалів: фібринових клейових композицій та сульфакрилатного клею, ниток “ГЕЦ” та “Аміцелон”, альгінатних гемостатиків “Грам-1” й “Calgitex”, препарату “Гемостатична марля”, здійснюється комплекс тканинних реакцій, що визначають виникнення асептичного запалення, кількісні і якісні особливості якого залежать від типу застосованого імплантату.

3. Інтенсивність первинної реакції сполучної тканини в зоні імплантації досліджених матеріалів, що проявляється особливостями явищ альтерації, лейкоцитарної, макрофагічної та фібробластичної фаз асептичного запалення, знижується у ряду 1 – сульфакрилатний клей, препарат “Гемостатична марля”; 2 – нитки “ГЕЦ”; 3 – нитки “Аміцелон”; 4 – альгінатний матеріал “Грам-1”; 5 – альгінатний матеріал “Calgitex” та фібринові клейові композиції.

4. Альгінатні матеріали “Грам-1”, “Calgitex” та фібринові клейові композиції не викликають помітно вираженого несприятливого впливу на паренхіматозні елементи скелетних м’язів і печінки. Реактивні зміни цих органів у зоні проведення операції визначаються в основному впливом травми, що виникає внаслідок оперативних втручань.

5. Інтенсивність продуктивної реакції, що здійснюється в ділянках імплантації досліджених матеріалів, поряд із загальними ознаками, що характеризують вплив на неї чужорідного тіла, визначається також особливостями, які обумовлені швидкістю проростання сполучною тканиною імплантованого матеріалу, а також об’ємом новоутвореної тканини.

6. Інтенсивність продуктивної реакції у зоні імплантації за рядом ознак є значно більшою при застосуванні препарату “Гемостатична марля”; помірною у зоні застосування сульфакрилатного клею, ниток “ГЕЦ” й “Аміцелон”; альгінатних матеріалів “Грам-1” та “Calgitex”; найменшою при застосуванні фібринових клейових композицій.

7. Взаємодія новоутвореної сполучної тканини, що формується в зоні операції й розташування біодеструктивного імплантату, багато в чому визначається співвідношенням клітинного й позаклітинного шляхів його резорбції. Макрофагічний і гігантоклітинний шляхи біодеструкції досліджених матеріалів знижуються у ряду 1 – препарат “Гемостатична марля”; 2 – альгінатні матеріали “Грам-1” та “Calgitex”; 3 – нитки “Аміцелон”; 4 – нитки “ГЕЦ” та сульфакрилатний клей; 5 – фібринові клейові композиції.

8. Пропорційно до формування волокнистих елементів молодої сполучної тканини в зоні імплантації відбувається утворення основної міжклітинної речовини. При імплантації фібринових клейових композицій відбувається відновлення типового вмісту глікозаміногліканів міжклітинної речовини сполучної тканини зони імплантації на 30 добу, у зоні застосування альгінатних матеріалів “Calgitex” і “Грам-1” та ниток “Аміцелон” – на 90 добу з переважанням хондроїтинсірчаної кислоти типу А. При імплантації сульфакрилатного клею, ниток “ГЕЦ” та “Гемостатичної марлі” дозрівання сполучної тканини на 180-365 добу супроводжується переважанням хондроїтинсірчаної кислоти типу В.

9. Застосування нових хірургічних шовних матеріалів: ниток “Аміцелон” та “ГЕЦ” не супроводжується рубцево-склеротичними змінами у зоні їхнього розташування, сприяє повноцінному відновленню структури та функцій оперованих органів. Виявлені гемостатичні властивості альгінатних матеріалів дозволяють рекомендувати їх до використання при операціях на паренхіматозних органах з метою зупинки капілярних кровотеч.

Публікації автора:

1. Савицька І.М., Фурманов Ю.О. Вивчення впливу гемостатичних альгінатних матеріалів на систему зсідання крові // Лабораторна діагностика. – 2000. – №2. – С. 19-21. – Здобувачем проведені біохімічні дослідження, виконані обробка результатів та підготовка матеріалів до друку.

2. Савицька І.М. Характеристика змін тканинних базофілів при імплантації гемостатичних матеріалів та медичних клеїв // Вісник морфології. 2000. – №1. – С. 7-8.

3. Савицька І.М., Фурманов Ю.О., Гейленко О.А., Ляшенко А.О. Особливості морфологічних реакцій при різних методах з’єднання тканин печінки // Експериментальна та клінічна медицина. – 2000. – №3. – С. 110-112. – Здобувачем проведенні гістологічні дослідження, оброблені результати, підготовлені матеріали до друку.

4. Савицкая И.М. Исследование локального гемостатика на основе альгинатов // Клиническая хирургия. – 1986. – №3. – С. 39-40.

5. Фурманов Ю.А., Веремеенко К.Н., Савицкая И.М., Мошковский Г.Ю., Соломко А.В. Использование отечественного фибринового адгезива при операциях на печени в эксперименте // Клиническая хирургия. – 1991. – №5. – С. 23-26. – Здобувачем проведені гістологічні дослідження, обробні результати, написаний морфологічний фрагмент статті.

6. Савицкая И.М. Модифицированный рассасывающийся шовный материал на основе гликолевых эфиров целлюлозы // Клиническая хирургия. – 1997. – №5-6. – С. 54-56.

7. Авторське свідоцтво про винахід №1621923, 22.09.1990. “Салфетка для гемостаза” / Вольф Л.А., Ясницкий Б.Г., Фурманов Ю.А., Калинина Т.Н., Оридорога В.А., Савицкая И.М. – Здобувачем виконані патентні, гістологічні та біохімічні дослідження.

8. Савицкая И.М. Влияние микроокружения тканей печени на динамику рассасывания гемостатических рассасывающихся материалов и клеевых композиций// Клінічна хірургія. – 1999. – №6. – С. 35-37.

9. Фурманов Ю.О., Савицька І.М., Ляшенко А.О. Дослідження хірургічних матеріалів, апаратури та інструментарію // Збірник наукових робіт, присвячений 25-річчю Інституту клінічної та експериментальної хірургії АМН України. – Київ, 1997. – С. 258-263. – Здобувачем виконані гістологічні дослідження, оброблені результати, підготовлені матеріали до друку.

10. Фурманов Ю.А., Савицкая И.М., Гейленко О.А., Оридорога В.А. Экспериментальные исследования нового поколения рассасывающихся шовных материалов в хирургии печени // Збірник робіт наукової конференції, присвяченої 80-річчю з дня народження академіка О.О. Шалімова. – Київ, 1998. – С. 395-398. – Здобувачем проведені гістологічні дослідження, оброблені їх результати, підготовлені матеріали до друку.

11. Фурманов Ю.А., Горшевикова Э.В., Червяк П.И., Бурушкина Т.Н., Алейников В.Г., Савицкая И.М. Исследование углеродных нитей в качестве хирургического шовного материала // Материалы V Всесоюзного симпозиума “Синтетические полимеры медицинского назначения”. – Рига, 1981. – С. 206-209.

12. Мишалов В.Г., Дрюк Н.Ф., Лисайчук Ю.С., Галич С.П., Маке-
ев С.Д., Савицкая И.М. Экспериментально-клинические обоснования использования первого отечественного шовного материала // Материалы ХV съезда хирургов УССР. – Киев, 1984. – С. 137-139.

13. Савицкая И.М., Гейленко О.А., Мошковский Г.Ю., Макеев С.Д. Изучение тканевых реакций на имплантацию шовного материала с биосовместимыми покрытиями // Материалы 31 Всесоюзного съезда хирургов. – Москва, 1986. – С. 341.

14. Ясницкий Б.Г., Безуглая Л.П., Оридорога В.А., Вольф Л.А., Калинина Т.Н., Илларионова Е.Л., Калашникова Н.Н., Фурманов Ю.А., Савицкая И.М. Биодеградирующее средство для местного гемостаза на основе альгинатов // Материалы Всесоюзной научно-технической конференции “Актуальные проблемы создания лекарственных форм с заданными биофармацевтическими свойствами”. – Харьков, 1989. – С. 100.

15. Савицкая И.М., Фурманов Ю.А., Гейленко О.А. Местный гемостатик на основе альгинатов // Материалы II Научно-технического семинара по гемо- и биосовместимым покрытиям. – Москва, 1990. – С. 42-43.

16. Веремеенко К.Н., Фурманов Ю.А., Мошковский Г.Ю., Савицкая И.М. Сравнительная характеристика шовно-клеевого и шовного способов анастомозирования внепеченочных желчных протоков // Материалы V съезда хирургов республик Средней Азии и Казахстана. – Ташкент, 1991. – С. 313-314.

17. Фурманов Ю.А., Мошковский Г.Ю., Савицкая И.М., Гейленко О.А., Турчак С.В. Хирургические эксперименты на биологических моделях // Матеріали конференції “Актуальні питання використання лабораторних тварин”. – Чернівці, 1992. – т.2. – С. 255-256.

18. Фурманов Ю.А., Омельченко В.Д., Войцеховская О.М., Савицкая И.М., Гейленко О.А., Ромашевская Н.М., Горшевикова Э.В., Гарина С.М. Опыт изучения и создания новых перевязочных материалов и защитных средств // Материалы II Международной конференции по перевязочным и шовным материалам. – Москва, 1995. – С. 50-53.