У дослідженні на основі вивчення та аналізу історико-педагогічної, педагогічної, соціально-філософської літератури досліджені та зроблені висновки про етапи розвитку ідей ненасилля у релігійних, філософських, політичних та педагогічних ученнях. Проаналізовано втілення принципу ненасилля в педагогічній концепції одного з неординарних педагогів ХХ століття О.С.Нілла, охарактеризовані особливості побудови навчання та виховання за принципом ненасилля у заснованій ним школі Саммерхілл, що дозволило визначити внесок О.С.Нілла в теорію та практику освіти і запропонувати певні рекомендації щодо застосування принципу ненасилля у роботі освітніх закладів України. 1. Зважаючи на те, що провідним принципом педагогічної концепції О.С.Нілла є ненасилля, був проведений історичний екскурс у зародження, розвиток та становлення ідей ненасилля. Вони виникли ще в стародавні часи. Значну роль у їхньому зародженні та становленні відіграли релігії. Епоха Відродження створила сприятливі умови для подальшого розвитку ідей ненасилля, тому що людина була проголошена найвищою суспільною цінністю. Протягом XIX-XX ст. ідеї ненасилля активно розвивалися. На сучасному етапі спостерігається значний інтерес вітчизняних педагогів та філософів до проблем ненасилля. 2. Педагогіка ненасилля О.С.Нілла включає в себе ідеї філософії даосизму та екзистенціальної філософії. О.С.Нілл мав оригінальні педагогічні погляди, значний вплив на формування яких мали такі діячі, як Гомер Лейн, Зігмунд Фрейд та Вільгельм Райх. У Г.Лейна О.С.Нілл запозичив ідею надання учням повної свободи та залучення до самоврядування. У З.Фрейда він запозичив надбання психоаналізу. Його приватні розмови біля каміну, засновані на психоаналізі, є істинним новаторством. Він погоджувався з В.Райхом, що страх має руйнівну силу у житті людини. 3. Поняття освіти і виховання займають центральне місце в педагогіці ненасилля О.С.Нілла. Метою виховання є сприяння вільному природному розвитку дитини, позбавленої страху та тиску з боку дорослих. Виховання повинне забезпечувати можливості для всебічного розвитку особистості, надавати дитині свободу жити власним життям, створювати атмосферу щастя та любові, в якій дорослі демонструють дитині свою довіру та підтримку. Метою освіти є набуття дитиною тих знань, які знайдуть практичне втілення в її подальшому житті. Головними завданнями освіти є: стимулювання в учнів інтересу до процесу навчання, створення атмосфери, сприятливої для розкриття творчих здібностей учнів, підтримання зв’язку теоретичних знань з їх практичним застосуванням, поєднання навчання з грою, контроль відповідності об’єму засвоюваних знань індивідуальним психологічним можливостям дитини. Важливими елементами у ненасильницькій педагогіці О.С.Нілла були залучення учнів до самоврядування та створення атмосфери свободи. Значну увагу англійський педагог приділяв підготовці майбутніх учителів, наголошуючи на тому, що вони повинні мати, перш за все, любов, розуміння та глибокі знання дитячої психології. Ненасилля у педагогічній концепції О.С.Нілла набуває різних форм: ненасилля як невтручання у природній розвиток дитини, ненасилля як відсутність примусу, ненасилля як відсутність моралізаторства, релігійної освіти, ненасилля як невтручання батьків у подолання їхньою дитиною різних труднощів. На думку О.С.Нілла, християнська концепція гріховності є джерелом насилля у педагогіці. Нами були виділені 7 складових гуманної педагогіки О.С.Нілла: усунути тиск дорослих на дитину; дати дитині можливість бути самою собою; не підштовхувати її весь час; не повчати її; не читати їй нотацій; не намагатися збільшити її авторитет в очах інших людей; не примушувати її що-небудь робити. В його педагогічній моделі все повинне робитися через внутрішню мотивацію дитини. Велике значення надається інтересу. Педагогіку О.С.Нілла можна назвати педагогікою здорового глузду. Це означає не робити нічого, що суперечило б природному розвитку дитини. 4. Принцип ненасилля з педагогічної концепції О.С.Нілла був втілений у діяльності школи Саммерхілл. В основу діяльності цього навчального закладу покладені 10 положень: віра у добрі наміри дитини; метою освіти, фактично метою життя, є праця, яка приносить задоволення, та віднайдення щастя; освіта повинна бути не лише інтелектуальною, але й емоційною, тобто почуття дітей повинні братися до уваги; освіта повинна відповідати психічним потребам та можливостям дитини; дисципліна та покарання є причиною виникнення страху, який виступає причиною ворожості; свобода не означає вседозволеність, повага повинна бути взаємною; щирим та чесним має бути кожен член спільноти; здоровий людський розвиток вимагає, щоб дитина поступово позбавилася батьківської опіки та стала дійсно незалежною; почуття провини перетворює дитину на істоту, позбавлену свободи; школа не пропонує релігійної освіти, але це не означає, що для членів спільноти не існує ніяких цінностей. Важливим елементом є залучення учнів до самоврядування, яке у даному навчальному закладі є розвиненим та має довгу історію. Важливими здобутками у вихованні та навчанні учнів є такі: креативність, відповідальність, щирість, ініціативність, активність. 5. Говорячи про внесок О.С.Нілла у теорію та практику виховання та навчання, необхідно зазначити, що він був одним з останніх теоретиків вільного виховання, який довів на практиці, що свобода працює. Він звернув нашу увагу на важливість не лише фізичного, але й психічного здоров’я дитини. Діти мають зростати щасливими, а дорослі не повинні на них тиснути. Беручи до уваги той факт, що в Україні відбувається процес гуманізації освіти, досвід діяльності школи Саммерхілл міг би виявитися корисним для державних та приватних шкіл, дитячих будинків, дитячих будинків сімейного типу, літніх таборів. У дитячих садках та школах мають бути створені максимальні умови для розвитку особистості. Вчителі повинні демонструвати більше поваги, розуміння, а навчання має здійснюватися на засадах співробітництва. Більш розвиненою повинна стати система учнівського самоврядування, оскільки саме воно дозволяє формувати майбутню еліту нації, виявляти потенційних лідерів, давати їм перші навички управлінської діяльності, роботи з колективами та спільнотами людей. Освіта повинна мати максимальну практичну спрямованість, що, в свою чергу, сприяє підготовці висококваліфікованих спеціалістів. Окремі положення педагогічної концепції О.С.Нілла можна було б адаптувати до роботи установ, де перебувають діти з психічними розладами, виправних колоній. З педагогіки ненасилля О.С.Нілла було б доцільним використати, перш за все, такі ідеї: участь вихованців в учнівському самоврядуванні, створення умов для всебічного, гармонійного розвитку особистості, повага прав та інтересів дитини, прояв любові, розуміння та схвалення педагогами і батьками, створення оптимальних умов для дитячої гри. Ідею надання учням повної свободи слід визнати непридатною для освітніх закладів України. Застосування такого підходу може бути виправданим у тому випадку, якщо дитина має певні проблеми і традиційні методики виховання є неефективними. Провідні ідеї ненасильницької педагогіки О.С.Нілла можуть бути творчо використані шляхом включення у процес вивчення курсів педагогіки, історії педагогіки, педагогічної майстерності, педагогічних технологій, що буде сприяти покращенню підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів. Дослідження не вичерпує багатоаспектності проблеми. В сучасних умовах розвитку Української держави актуальними залишаються пошуки шляхів гуманізації системи освіти, аналіз інших світових гуманістичних систем та їх порівняння з педагогікою ненасилля О.С.Нілла, виховання психічно та фізично здорового, всебічно розвиненого покоління. |