У висновках підводяться підсумки проведеного дослідження, формулюються основні положення, що випливають із аналізу предмета, визначаються практичні рекомендації. Накреслюються шляхи подальшого вивчення проблеми. Результати дослідження дали змогу зробити такі висновки. 1. Простежено сучасні тенденції дослідження проблеми художньої творчості загалом і творчого сприймання зокрема, особистісної рефлексії та спільної діяльності підлітків у контексті завдань вікової та педагогічної психології. Показано, що на відміну від більшості інших мистецтв музика позбавлена статичності й остаточної формальної визначеності. Музика постійно відтворюється й інтерпретується. Відтак вона онтологічно неможлива без творчості. Також прояви музики залежать і від особистісних смислів, нових прочитань, які вкладаються в неї слухачем. Такі привнесення в процесі музичного сприймання істотно залежать від особистісної рефлексії слухача. Явище особистісної рефлексії розкривається, передусім, як усвідомлення суб’єктом детермінант і засобів власної діяльності (досвіду, навиків, умінь, мотивів тощо) і, ширше, свого функціонування як особистості. Спільна діяльність сприяє екстеріоризації особистісних смислів її учасників, отже в такий спосіб має підсилювати особистісну рефлексію. 2. Результати констатуючого дослідження виявилися вельми показовими. По-перше, розвиненість рефлексії у підлітків перебуває на недостатньому рівні. Переважає „нерефлективність свідомості”, тобто найнижчий ступінь розвиненості особистісної рефлексії. По-друге, зіставлення показників розвиненості особистісної рефлексії та спільної діяльності засвідчило сув’язність цих якостей. Зокрема спостерігається така тенденція: що вищі показники особистісної рефлексії, то вищі й показники спільної діяльності. По-третє, аналогічну сув’язність можна побачити, зіставивши показники розвиненості особистісної рефлексії та творчого сприймання: підлітки з високим ступенем особистісної рефлексії демонструють і „адекватність” творчого сприймання музики, натомість недостатня розвиненість особистісної рефлексії – спостерігається разом з „неадекватним” сприйманням музики. Таким чином, існує зв’язок ступеня розвиненості спільної діяльності, особистісної рефлексії та творчого сприйняття музики. 3. Результати формуючого експерименту засвідчили, що показники розвиненості особистісної рефлексії істотно поліпшилися саме в тих експериментальних групах (А і В), з якими й проводилися відповідні формуючі заходи. Також в експериментальних групах, залучених до процесу розвитку спільної діяльності (Б і В) зафіксовано поліпшення показників розвиненості цієї здатності. Згадані характеристики залишилися незмінними в контрольних групах. Водночас в експериментальних групах зафіксовано поліпшення показників творчого сприймання. Це поліпшення в групах, якими проводилися заходи або з розвитку особистісної рефлексії, або спільної діяльності (А і Б) пов’язане передусім зі зменшенням кількість підлітків з „неадекватним сприйманням”. Натомість у групі, з представниками якої проводилися обидва формуючі заходи (В) має місце радикальне поліпшення „адекватності сприймання”. Такий розподіл учнів у експериментальних групах можна пояснити саме спрямованістю формуючих заходів. Таким чином, зафіксовані зміни показників засвідчують слушність висунутої гіпотези – поєднання заходів з розвитку особистісної рефлексії та спільної діяльності в підлітків сприяє розвиткові творчого сприймання ними музики. Тому варто говорити про перспективність застосування запропонованих формуючих заходів з метою сприяння становленню творчих здатностей учнів музичних шкіл. Перспективи подальших досліджень пов’язані з перевіркою можливості застосування розроблених методів сприяння становленню таких здатностей не тільки в спеціалізованих навчальних закладах, а й у загальноосвітніх школах. |