Результатами дисертаційного дослідження є теоретичні узагальнення і вирішення методологічних та практичних проблем, пов’язаних з регламентацією бухгалтерського обліку в Україні. Загальні висновки, одержані в результаті дослідження, наступні. 1. Реформа бухгалтерського обліку підлягає впливу об’єктивних факторів і обставин, характерних для перехідного періоду розвитку економіки країни. Реформування бухгалтерського обліку пов’язане з регламентацією в Україні його принципів, методів та функцій, яке набуває форми нормативно-методичного регулювання. 2. Нормативно-правове регулювання обліку і його розвитку передбачає розуміння змісту бухгалтерського обліку, його функцій, мети і задач ініціаторами та виконавцями регулювання. Рішення про зміни в бухгалтерському обліку повинні прийматися з урахуванням його ролі в суспільному житті країни та в менеджменті з урахуванням поточних і перспективних завдань, з розумінням того, що розвиток обліку є похідною від розвитку відносин виробництва, розподілу, обміну і споживання. Адекватність бухгалтерського обліку соціально-економічним відносинам є законом розвитку його національних систем. Саме на таких засадах облік найефективніше виконує свої функції. 3. Міжнародні стандарти фінансової звітності слід розглядати як один із основних факторів продовження і активізації реформи бухгалтерського обліку в Україні. Розуміння основоположних ідей і суті міжнародних стандартів обліку забезпечить в подальшому коректний підхід до застосування в українській практиці бухгалтерських рішень, традиційних для кращої Європейської практики. 4. Враховуючи історичні, соціальні та економічні особливості розвитку України, доцільним є запровадження державного регулювання і встановлення єдиних методологічних засад обліку. В той же час такі заходи повинні будуватися на оновлених основах – через чітке дотримання всіма суб’єктами господарювання вимог нормативних актів, що формують українську систему бухгалтерського законодавства. 5. Необхідність побудови багаторівневої системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку, коли обов’язковими до виконання всіма суб’єктами підприємництва будуть законодавчі акти вищого рівня, що визначають основні принципи і правила формування повної, правдивої та неупередженої інформації про об’єкти бухгалтерського обліку, а методичні рекомендації професійних бухгалтерських організацій надають посильну допомогу бухгалтерам-практикам і носять лише рекомендаційний характер. 6. Сьогодні необхідна інституційна перебудова системи регулювання бухгалтерського обліку та звітності, де держава буде відігравати провідну роль за активної участі професійних громадських бухгалтерських організацій. 7. Потрібні нові підходи до навчання та переатестації бухгалтерських працівників, і, в першу чергу, головних бухгалтерів. Орієнтація на Міжнародні стандарти фінансової звітності передбачає навчання лише зацікавлених користувачів бухгалтерської звітності, зокрема, існуючих та потенційних власників, тому що реформування бухгалтерської звітності в цілому є можливим і реальним лише при використанні інформації, яка формується в обліку. 8. Реалізація визначеної соціально-економічними відносинами мети бухгалтерського обліку потребує використання всіх зовнішніх і внутрішніх факторів його подальшого розвитку. Для цього необхідні знання теорії й практики обліку. Активну участь в розв’язанні даної проблеми повинна приймати вища школа, що має відповідний досвід та науковий потенціал. | 