Дослідження головних проблем реформування міжбюджетних відносин в умовах ринкової трансформації економіки України дали змогу зробити такі висновки теоретичного, методичного і практичного характеру для вирішення головних завдань роботи щодо мети дисертації. 1. В унітарних країнах, якою є Україна, зростає роль бюджету, що є основою фінансового забезпечення і відносної самостійності місцевих органів влади. Проте обмеженість ресурсів, які при перерозподільчих процесах централізуються бюджетною системою, не завжди узгоджуються з потребами у видатках кожного місцевого бюджету, що формують економічну основу для реалізації владних повноважень органів місцевої виконавчої влади та самоврядування. Тому однією з головних у внутрішньодержавних фінансових відносинах є проблема збалансування потреб у фінансових ресурсах органів влади різних рівнів і можливостей їх поповнення за рахунок міжбюджетного перерозподілу. Це, в свою чергу, вимагає глибокого теоретичного обґрунтування окремих положень і постійного вживання заходів, необхідних для гармонізації бюджетної системи загалом. Розподіл доходів між ланками бюджетної системи в Україні передбачає фінансову залежність місцевих бюджетів від державного бюджету. Визначення меж самостійності, яку центральна влада делегує місцевому рівню, є відправним пунктом у забезпеченні територій потенціальними джерелами доходів. 2. Міжбюджетні відносини є процесом формування, використання розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів між центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування щодо виконання функцій і завдань віднесених до їх компетенції та забезпечення гармонізації бюджетної системи; 3. Дослідження показало, що для відпрацювання стратегії розвитку міжбюджетних взаємовідносин потрібно визначити ту модель бюджетного унітаризму, яка відповідає цілям і завданням держави. Виникає нагальна необхідність для України в політиці подальшого посилення самостійності місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у формуванні джерел фінансового забезпечення місцевих бюджетів. Інтереси регіонів повинні узгоджуватися з концепцією розвитку держави, якій належить визначати рівень зниження бюджетної асиметрії та зміцнення бюджетної забезпеченості місцевого самоврядування. Зниження рівня бюджетної асиметрії, зменшення розриву в бюджетних показниках на душу населення в регіонах держави можливо досягти за рахунок закріплення за кожним рівнем бюджетної системи доходів, достатніх для фінансування їх видатків (горизонтальне вирівнювання), та надання фінансової підтримки місцевим бюджетам із державного бюджету (вертикальне вирівнювання). Причому саме від надходження податків у місцеві бюджети в результаті горизонтального вирівнювання залежатиме обсяг зустрічних фінансових потоків. 4. Регулювання взаємовідносин між ланками бюджетної системи об’єктивно зумовлене спільністю дохідної бази бюджетів у межах країни та нерівномірністю розподілу джерел доходів між різними адміністративно-територіальними одиницями. Регламентування та упорядкування міжбюджетних відносин реалізуються як складова бюджетного процесу та елемент бюджетного механізму. В цьому аспекті регулювання міжбюджетних відносин охоплює сукупність заходів, пов’язаних із перерозподілом коштів між ланками бюджетної системи з метою збалансування обсягів видатків, обумовлених законодавчо визначеними повноваженнями органів влади різних рівнів, та їхніх можливостей щодо акумулювання бюджетних ресурсів. Призначення регулювання міжбюджетних відносин полягає, насамперед, у збалансуванні доходів і витрат кожного бюджету згідно із законодавчо визначеною владною компетенцією по вертикалі і горизонталі міжбюджетних відносин. В умовах децентралізації влади та розвитку місцевого самоврядування регулювання взаємовідносин між ланками бюджетної системи є однією з форм втручання держави в соціальні та економічні процеси. 5. Подальший розвиток міжбюджетних відносин потребує зміни чинного порядку забезпечення бюджетів різних рівнів ресурсами і розподілу між ними джерел доходів. Для цього потрібно вжити додаткових заходів, а саме: підвищити роль місцевих податків і зборів шляхом розширення та удосконалення їхнього видового складу за рахунок податків на нерухомість; на промисел; плати за землю; зборів за користування природними ресурсами місцевого значення; плати за патент на деякі види підприємницької діяльності; єдиного податку на підприємницьку діяльність; податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів; майнових податків; усунути необґрунтовану дотаційність бюджетів місцевого самоврядування за рахунок запровадження ефективних методів формульних розрахунків. 6. Враховуючи різний рівень соціально-економічного розвитку територій України, що зумовлює диференціацію фінансових можливостей місцевих органів влади щодо задоволення загальнодержавних та місцевих потреб населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці, запропоновано встановлювати диференційовані режими оподаткування, особливо на депресивних територіях, для яких велике значення мають дотації вирівнювання. 7. Попри те, що бюджетна система України сьогодні набула своєї завершеності як система незалежної держави, окремі її елементи потребують подальшого удосконалення і розвитку. Особливої актуальності набувають міжбюджетні відносини на рівні району, тобто між місцевими бюджетами, які входять до складу зведеного бюджету району. З метою поглиблення бюджетної реформи та її завершення, виходячи з принципу єдності бюджетної системи України, пропонується розробка законодавчого акту, який врегулює питання розрахунків обсягів міжбюджетних трансфертів цієї ланки бюджетної системи на основі формульного підходу, що стане запорукою прозорості та об`єктивності процесу формування фондів фінансових ресурсів для забезпечення покладених законодавством України на органи влади цього рівня функцій та завдань. |
