Анотація до роботи:

Ашукіна Н.О. Регенерація кістково-хрящової рани при використанні кальцій-фосфатних керамік. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.11. – цитологія, гістологія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2002.

У дисертації представлені дані експериментального дослідження (140 щурів та 15 кроликів) регенерації кістково-хрящових ран в умовах їх пластики біоактивними кераміками на основі гідроксилапатиту.

Встановлено, що пластика кістково-хрящових дефектів гранулами гідроксилапатиту сприяє оптимізації регенерації кісткової тканини в області дна дефекту, але не призводить до пової регенерацій суглобового хряща. У зоні хрящової рани переважно спостерігався волокнистий хрящ.

Темпи кісткоутворення залежать від розмірів керамічних гранул: дрібні гранули гідроксилапатиту (80-100 мкм) через 90 діб майже повністю оточені новоутвореною кістковою тканиною, а навколо крупних гранул (400-600 мкм) на цей термін все ще спостерігалися значні території фіброретикулярної тканини.

Розроблено композит на основі гідроксилапатиту та хондроітисульфату. Хондроітинсульфат у складі композиту стимулював остеорепарацію та сприяв збереженню структури материнського суглобового хряща.

Вперше доведена можливість одержання гіалінового хряща у зоні хрящової рани на поверхні керамічного блоку (80% гідроксилапатиту та 20% трикальційфосфату). Використання імплантату у вигляді блоку забезпечувало нерухомість країв рани, а формування міцного кістково-керамічного комплексу у ранні терміни - укріплення дна дефекту. Через 3 місяці після імплантації вся поверхня керамічного блоку була вкрита гіаліновим хрящем з хондроцитами у капсулах та характерним розташуванням колагенових волокон.

1. Використання кальцій-фосфатних керамік є новим перспективним напрямком у оптимізації регенерації кістково-хрящових дефектів.

2. Репаративні процеси у внутрішньосуглобових кістково-хрящових дефектах розмірами 1,5х2,0 мм у щурів перебігають повільно і через 180 діб вони заповнюються на 1/3 об’єму сполучною тканиною. Суглобовий хрящ, що оточує зону дефекту, має виражені деструктивні порушення.

3. Пластика кістково-хрящових ран гранулами гідроксилапатиту сприяє оптимізації регенерації кісткової тканини у області дна дефекту, але не призводить до повної регенерацій суглобового хряща.

4. На етапах репаративного процесу (7 та 14 доба) навколо гранул гідроксилпатиту у ділянці кісткового дефекту пролонговано в часі спостерігаються клітини диферону остеобластів: малодиференційовані клітини, пре- та остеобласти, остеоцити. Проте терміни остеогенного диференціювання клітин, формування матриксу та дозрівання кісткової тканини залежать від розмірів гранул. Утворення кісткової тканини навколо дрібних гранул спостерігається на 90, а навколо крупних – на 180 добу після операції.

5. Пластика дефектів насиченими хондроітинсульфатом гранулами гідроксилапатиту сприяє остеорепарації та запобігає дегенерації суглобового хряща навколо рани.

6. Використання керамічного блоку (80% гідроксилапатиту та 20% трикальційфосфату) для пластики кістково-хрящових дефектів приводить до утворення міцного кістково-керамічного комплексу у зоні кісткової рани. На поверхні блоку, у ділянці хрящової рани, спостерігається формування гіалінового хряща.

7. У поверхневих відділах новоутвореного хряща хондроцити розташовані довгою віссю паралельно до суглобової поверхні. У більш глибоких шарах новоутвореного суглобового хряща виявлялися функціонально активні клітини з розвинутою ендоплазматичною сіткою та комплексом Гольджі, які відповідали за біосинтез колагену та протеогіканів.

8. Формування хрящового матриксу у зоні ушкодженої хрящової поверхні над керамічним блоком пов‘язане з появою макромолекул (колаген та глікозаміноглікани), які мають подвійне променезаломлення, подальшим наростанням їх орієнтаційної упорядкованості та з характерним розподілом їх у товщі новоутвореного хряща.

Публікації автора:

1. Кorzh A.A., Dedukh N.V., Malyshkina S.V., Shevchenko S.D., Ashukina N.A. Bioactive ceramics on the basis of hydroxyapatite: a new meterial for bone tissue plastics// School Fundamental Medicine Journal. -1995, № 1 -P.60-63.

2. Ашукіна Н.О., Малишкіна С.В. Морфологія повношарового дефекту суглобового хряща в умовах пластики гідроксилапатитною керамікою// Вісник морфології. -2000. -№1. -С.23-26.

3. Ашукіна Н.О. Використання гранул гідроксислапатиту для пластики кістково-хрящових дефектів// Вісник Білоцерківського аграрного університету - 2001. - Вип.17. - С.137-142.

4. Малишкіна С.В., Ашукіна Н.О. Морфологічна характеристика кістково-хрящових дефектів в умовах пластики керамічним композитом на основі гідроксилапатиту та трикальційфосфату// Медицина сегодня и завтра. - 2001. - №3. - С.14-17.

5. Деклараційний патент на винахід 39687А, МКВ 7А61F2/28 A61L27/00 C04B38/00. Композит для заповнення кісткових та кістково-хрящових дефектів/ Корж М.О.,Малишкіна С.В., Дєдух Н.В, Ашукіна Н.О.- №2000127383; Заявл. 21.12.01; Опубл.15.06.2001. -Бюл.№ 5, Ч. ІІ. - С. 1.29-1.30.

6. Dedukh N.V., Malyshkina S.V., Ashukina N.A. Hydroxyapatite: a material for bone tissue plastics// 2nd Central European Orthopaedic Congress. - Hungary, 1998. - CD -Р.2-5.

7. Ашукина Н.А. Гидроксилапатит – материал для пластики полнослойных дефектов суставного хряща// Материалы конференции молодых ученых “Новое в решении актуальных проблем ортопедии и травматологии”. -Москва: ГУН ЦИТО, 2000. –С. 140-141.

8. Ашукина Н.А. Регенерация суставного хряща при заполнении его дефектов гранулами гидроксилапатита разного размера// Ортопедия, травматология и протезирование. - 2000. - №2. - С.94.

9. Ашукина Н.А. Использование цилиндрических композитов на основе гидроксилапатита и трикальцийфосфата для пластики костно-хрящевых дефектов// Материалы научной конференции “Морфологические основы гистогенеза и регенерации тканей”. - Санкт-Петербург, 2001. - С. 15-16.