Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Ботаніка


Довбиш Ніна Федорівна. Регенераційна здатність та стеблове живцювання інтродукованих деревних листяних рослин на південному сході України: Дис... канд. біол. наук: 03.00.05 / НАН України; Донецький ботанічний сад. - Донецьк, 2002. - 172 арк. , табл. - Бібліогр.: арк. 147-168.



Анотація до роботи:

Довбиш Н.Ф. Регенераційна здатність та стеблове живцювання інтродукованих деревних листяних рослин на південному сході України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. Нікітський ботанічний сад – Національний науковий центр УААН, Ялта, 2002.

Дисертаційну роботу присвячено вивченню регенераційної здатності та стеблового живцювання 70 видів, форм і сортів високодекоративних деревних листяних рослин, інтродукованих на південний схід України. Експериментально визначені оптимальні терміни живцювання і типи живців. На основі одержаних результатів вивчення регенераційної здатності всі досліджені види, форми і сорти умовно об’єднано в 4 групи: з високою регенераційною здатністю; з відносно високою регенераційною здатністю; з відносно низькою регенераційною здатністю; з низькою регенераційною здатністю. Розроблено прийоми підвищення регенераційної здатності досліджуваних видів, форм і сортів та визначено перспективи їх масового розмноження у специфічних умовах південного сходу України. Вперше виділено та рекомендовано перспективні, але малопоширені в регіоні, деревні рослини для масового розмноження стебловими живцями: для основного асортименту - 54 види, форми, сорти, для додаткового – 14. Розроблено рекомендації щодо прискореного вирощування садивного матеріалу стебловим живцюванням деревних рослин.

1. У 70 видів, форм і сортів інтродукованих на південному сході України деревних листяних рослин на основі проведених досліджень стеблового живцювання вперше виявлено їх різну регенераційну здатність та за цією ознакою вони умовно об’єднані в 4 групи. До першої групи віднесено види з високою регенераційною здатністю (укорінення 70–100%), які можна розмножувати стебловими живцями майже протягом всього вегетаційного періоду, навіть без обробки фізіологічно активними речовинами. Друга група - рослини з відносно високою регенераційною здатністю (укорінення 30-70%), прискорене вирощування садивного матеріалу переважно за допомогою прийомів інтенсифікації ризогенезу у живців. Третя група – рослини з відносно низькою регенераційною здатністю (укорінення до 30%), вони потребують стимуляції ризогенезу. Четверта група – рослини з низькою регенераційною здатністю (укорінення без обробки стимуляторами не відбувається). Запропонований науково обгрунтований поділ є певним орієнтиром в цілеспрямованому доборі асортименту деревних рослин для прискореного масового розмноження.

2. Високу регенераційну здатність виявлено у представників родів Viburnum L., Spiraea L., Philadelphus L., Cotoneaster Medik., що дозволяє припустити наявність аналогічних ознак у інших систематично близьких видів та форм.

3. Встановлено оптимальні терміни живцювання інтродукованих деревних рослин в специфічних екологічних умовах південного сходу України. З’ясовано, що в більшості досліджених видів найкращі результати укорінення були у напівздерев’янілих та живців “з п’яткою”.

4. Отримали подальший розвиток дослідження впливу фізіологічно активних речовин на ризогенез стеблових живців. Виявлено позитивний вплив їх в оптимальних концентраціях і експозиціях на ризогенез для кожного виду, а саме: вони стимулюють потенційну регенераційну здатність, поліпшують розвиток кореневої системи і надземних пагонів, а також скорочують тривалість вкорінювання та подовжують терміни живцювання.

5. Встановлено, що на ризогенез стеблових живців суттєво впливають як наявність листків, так і їх кількість. Дефоліація живців негативно відбивається на процесі ризогенезу. З’ясовано, що оптимальна кількість листків, котра забезпечує найбільший відсоток вкорінених живців, індивідуальна для кожного з досліджених видів.

6. Нашими експериментами визначено, що, незалежно від виду, живці, взяті від пагонів з “ювенільними ознаками”, мають завжди вищу ризогенну здатність, а їх саджанці - більший річний приріст пагонів, що значно прискорює отримування садивного матеріалу.

7. Виконані анатомо-морфологічні дослідження ендогенної та екзогенної стадій ризогенезу показали, що на першій стадії відбувається послідовне закладання і подальший розвиток кореневих зачатків із меристематичних клітин камбіальної зони придаткових коренів, на другій - формується коренева система, яка включає корені першого, другого і наступних порядків галуження.

8. Встановлено тісний зв’язок ризогенезу з калюсогенезом. Виділено три типи наростання калюсу (валикоподібний, осередковий та суцільний), що дає змогу прогнозувати і в певній мірі впливати на ризогенез. Стимулятори в оптимальній концентрації і експозиції уповільнюють розвиток калюсу та інтенсифікують ризогенез.

9. Вперше виділено та рекомендовано перспективні для регіону 54 види, форми і сорти деревних рослин для масового розмноження стебловими живцями.

10. Розроблено прийоми прискореного розмноження інтродукованих деревних листяних рослин основного (54 види, форми і сорти) і додаткового (14 видів, форм і сортів) асортиментів для розсадників, зеленого будівництва, садівників-аматорів.

Публікації автора:

  1. Олейник Н.А., Кудина Г.А., Довбыш Н.Ф. Приемы ускоренного размножения декоративных видов жимолости // Интродукция и акклиматизация растений. – 1995. – Вып. 24. – С. 85-89.

  2. Олейник Н.А., Кудина Г.А., Довбыш Н.Ф., Катрыш Т.С.,Терещенко С.И. Особенности размножения видов и сортов сирени стеблевыми черенками

// Интродукция и акклиматизация растений. – 1995. - Вып. 22. – С. 57- 61.

  1. Олейник Н.А., Кудина Г.А., Довбыш Н.Ф., Скороходова О.О. Регенерационная способность и особенности ускоренной репродукции кизила // Интродукция и акклиматизация растений. – 1996. – Вып. 26. – С. 135 – 141.

  2. Довбыш Н.Ф. Эндогенный ризогенез при искусственном размножении древесных растений стеблевыми черенками // Интродукция и акклиматизация растений. – 1998. – Вып. 30. – С. 86 –92.

  3. Довбыш Н.Ф. Приемы ускоренного размножения интродуцированных древесных растений стеблевыми черенками // Интродукция и акклиматизация растений. – 1999. – Вып. 32. – С. 71 – 79.

  4. Довбыш Н.Ф. Использование ювенильных признаков при стеблевом черенковании древесных растений // Бюл. Никит. ботан. сада. – 1999. – Вып. 79. – С. 66-70.

  5. Довбиш Н.Ф. Регенераційна здатність деяких деревних рослин // Укр.ботан. журн. - 2000. – Т.57, № 2. – С. 201 – 206.

  6. Довбыш Н.Ф. Перспективы размножения стеблевыми черенками лиственных древесных растений, интродуцированных в Донбасс // Промышленная ботаника. – 2001. – Вып. 1.- С. 106-110.

  7. Глухов А.З., Олейник Н.А., Малина Н.Г., Довбыш Н.Ф. Ускоренное размножение хозяйственно ценных интродуцированных растений (рекомендации). - Донецк: Б.и., 1997. – 34 с.

  8. Олійник Н.О., Кудіна Г.О., Довбиш Н.Ф., Катриш Т.С. Прискорене розмноження цінних деревних інтродуцентів з метою охорони їх генофонду // Охорона генофонду рослин в Україні (Тез. доп.наук. конф.). – Краснокутськ.: Б.в.- 1993. – С.61.

  9. Довбыш Н.Ф., Олейник Н.А., Кудина Г.А. К изучению особенностей каллюсо- и ризогенеза при вегетативном размножении растений // Промышленная ботаника : состояние и перспективы развития ( Тез. докл. междун. науч. конф., Кривой Рог, май 1993). – Донецк: Б.и.,1993. – С. 225-226.

  10. Олійник Н.О., Кудіна Г.О., Довбиш Н.Ф. Прискорене розмноження цінних деревних інтродуцентів з метою охорони їх генофонду // Охорона генофонду рослин в Україні ( Тез. доп. наук. конф.). – Кривий Ріг: Б.в. – 1994.- С. 165.

  11. Олейник Н.А., Довбыш Н.Ф., Скороходова О.О. Размножение лимонника китайского стеблевыми черенками в условиях юго-востока Украины / Инф. листок. – Донецк: Донецк. науч. центр техн. информ., 1995. - № 56-95. – 3 с.

  12. Олейник Н.А., Довбыш Н.Ф., Скороходова О.О. Состояние и перспективы размножения ценных древесно-кустарниковых растений в связи с интродукцией в Донбасс // Анализ и прогнозирование результатов интродукции декоративных и лекарственных растений мировой флоры в ботанических садах ( Тез. докл.). – Минск: Технология, 1996. – С. 52.

  13. Довбиш Н.Ф., Олійник Н.О., Скороходова О.О. Особливості ризогенезу при штучній репродукції рослин // Проблеми ботаніки і мікології на порозі третього тисячоліття (Тез. доп. Х з’їзду Укр. ботан. т-ва).– К.; Полтава: Б.в., 1997. – С. 192 -193.

  14. Довбыш Н.Ф., Олейник Н.А. Анатомо-морфологические особенности эндогенного ризогенеза у древесно-кустарниковых растений // Тр. междунар. конф. по анатомии и морфологии растений. - Санкт-Петербург: Диада, 1997. - С. 47 – 48.

  15. Олейник Н.А., Довбыш Н.Ф. Искусственное вегетативное размножение высокодекоративных древесных растений // Нетрадиционное растениеводство, экология и здоровье. Тез. докл. VI Междунар. науч.- практич. конф.: в 9-ти гл. – Симферополь: Б.и., 1997. – Гл. 2. – С. 181.

  16. Довбиш Н.Ф. Розмноження малопоширених в Донбасі плодово-ягідних рослин стебловими живцями // Матер. III Міжнар. конф. “Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку”. – Донецьк:Б.в., 1998. – С. 190 – 191.

  17. Довбыш Н.Ф. Изучение каллюсо - и ризогенеза у интродуцированных древесных растений при искусственном вегетативном размножении // Матер. Х Міжнар. наук. конф. “Вивчення онтогенезу рослин природних та культурних флор у ботанічних закладах Євразії”. – Умань: Б.в., 1998. – С. 50 – 51.

  18. Довбыш Н.Ф. Искусственное размножение древесных интродуцентов, редко используемых в Донбассе // Б.П. Колесников – выдающийся отечественный лесовед и эколог ( Тез. докл. научн. конф., 7 – 8 декабря 1999 г.). - Екатеринбург: Б.и., 1999. – С. 132.

  19. Довбыш Н.Ф. Значение вегетативного размножения для обогащения ассортимента древесных растений в озеленении Донбасса // Проблемы дендрологии на рубеже ХХІ века ( Тез. докл. Междунар. конф.). – М.: Б.и., 1999. – С. 90 – 91.

  20. Довбыш Н.Ф. Изучение приемов, стимулирующих корнеобразование у стеблевых черенков интродуцированных древесных растений // Биологическое разнообразие. Интродукция растений ( Матер. ІІ междунар. конф., 20-23 апреля 1999 г.).– Санкт-Петербург.: Б.и., 1999. – С. 349 – 350.

  21. Глухов А.З., Довбыш Н.Ф. Технология ускоренного выращивания посадочного материала // Каталог разработок Донецкого ботанического сада. – Донецк: Б.и., 2001. – С. 27-28.

  22. Довбыш Н.Ф. Ризогенез стеблевых черенков Gingo biloba L. при вегетативном размножении // Геоэкологические и биоэкологические проблемы северного Причерноморья ( Матер. Междунар. науч.- практич. конф., 28-30 марта 2001 г.). – Тирасполь: Б.и., 2001. - С. 90.

  23. Довбиш Н.Ф.Дорощування вкорінених живців деяких інтродукованих деревних рослин // Тез. доп. ХІ з’їзду Укр. ботан. т-ва. – Харків: Б.в., 2001. – С. 122.