Науковим результатом дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методичних засад організаційної-економічної підтримки малих підприємств (МП). Дослідження цієї проблеми дало можливість сформулювати низку принципових висновків і пропозицій щодо напрямків, методів і механізмів державної підтримки створення та розвитку МП. 1. Інформація про чисельність МП та тенденції у її динаміці постійно знаходиться у полі зору фахівців, які вважають ці показники важливим індикатором демократичності та перспектив економічного розвитку країн. Особливо це стосується країн, що розвиваються, і постсоціалістичних держав, зокрема, утворених після розпаду СРСР. У промислово розвинутих країнах уже давно спостерігаються тенденції бурхливого розвитку МП. Саме вони становлять основу процвітання цих країн. Незважаючи на певну активізацію малого підприємництва, рівень його розвитку в Україні однозначно оцінюється як недостатній. Результати досліджень стану розвитку малого підприємництва свідчать, що за багатьма показниками Україна на порядок відстає від промислово розвинутих країн. Уповільненість процесу становлення малого бізнесу в Україні загострюється суттєвою регіональною диференціацією за показником кількості МП та результативністю їх функціонування. Перед Україною стоїть завдання суттєвої активізації розвитку малого підприємництва. 2. Однією з характеристик економічного розвитку України у складі СРСР була орієнтація на максимальне зосередження виробництва на великих підприємствах, що пояснюється низкою як об'єктивних, так і суб'єктивних причин. Поряд з існуванням певних переваг щодо зосередження виробництва на великих підприємствах, існує низка факторів, які протидіють цьому, а саме: транспортний, часовий, екологічний, техногенної безпеки, обороноздатності держави, порційності використання ресурсів, інертності, управлінський і технологічний. У період функціонування адміністративно — командної системи управління економікою переваги концентрації виробництва суттєво перебільшувалися, а відсутність ринкової конкуренції не давала змоги виявити це. 3. У силу своєї специфіки інноваційна діяльність є, як правило, сферою діяльності малих фірм. Функціонування МП в інноваційній сфері господарської діяльності є нестабільним, а його подальша доля залежить від успішності інновації. Якщо інновація не була успішною, то МП змушене буде припинити свою діяльність. У випадку успішності інновації подальша доля МП залежатиме від специфіки галузі та/чи регіону. Якщо МП мають переваги перед великими, то вони переходять до стадії сталого функціонування у відповідних ринкових нішах галузевого та/чи регіонального характеру. У випадку відсутності таких переваг відбувається перетворення МП у велике підприємство. 4. Передумови існування МП не завжди реалізуються, що пояснюється двома групами причин. По-перше, великі фірми, як правило, приділяють мало уваги розвитку малого бізнесу, а окремі підприємці, які були б зацікавлені у такому бізнесі, мають істотні складнощі щодо залучення ресурсів (передусім, фінансових), необхідних для організування та ведення справи. По-друге, труднощі щодо реалізації соціально-економічних та екологічних передумов існування МП мають, як правило, й регіональний характер, який визначається специфікою відповідної території. Тому малий бізнес потребує, особливо на початкових стадіях, підтримки зі сторони держави, яка може бути організаційно-економічною та морально-психологічною. За своєю економічною суттю така державна підтримка повинна бути інструментом, який вирівнював би умови господарювання великого і малого бізнесу, але при цьому таким інструментом, який не порушував би дії ринкових механізмів у конкуренції між ними. 5. Політика щодо організаційно-економічної підтримки МП повинна мати регіональний характер. Це означає, що поряд із якомога повнішим урахуванням регіональної специфіки при розробленні та реалізації загальнодержавних заходів щодо підтримки МП, необхідно провадити спеціальну регіональну політику організаційно-економічної підтримки МП. Суть регіонального характеру організаційно-економічної підтримки МП проявляється в основі трьох рівнів впровадження заходів із підтримки МП (підприємства, регіону та держави), які є заходами підтримки підприємництва індивідуального рівня. Поряд із такими заходами існує низка заходів підтримки підприємництва, які виникають у секторах перетину індивідуальних рівнів: підприємства та регіону (мікро-мезо), підприємства та держави (мікро-макро), регіону та держави (мезо-макро) і на спільному перетині трьох визначених рівнів – підприємства, регіону та держави (мікро-мезо-макро). Очевидно, що заходи з організаційно-економічної підтримки МП повинні становити взаємодіючу та взаємодоповнюючу систему. У всіх випадках, які стосуються заходів макро-, мікро- та мікро-макрорівня, регіональні особливості мають бути враховані якомога повніше. Лише тоді підтримка МП буде дієвою й зможе привести до очікуваного результату. 6. З метою збільшення стійкості МП державна політика у багатьох країнах, спрямована на заохочення різноманітних форм їх інтеграції (технологічної, фінансової, маркетингової тощо) з великими підприємствами. Державна політика підтримки МП є успішною в тих країнах, де відповідні функції значною мірою сконцентровані на рівні місцевих і регіональних органів влади, які спроможні швидше та компетентніше за центральні державні інституції надавати підтримку суб'єктам малого бізнесу. Регіональні політико-економічні союзи, наприклад, ЄС, при прийомі у свій склад нових членів вимагають гармонізації національної системи підтримки малого підприємництва з наднаціональними стандартами, які прийняті у відповідному союзі. Автоматичне застосування зарубіжних систем підтримки МП у повній мірі досить проблематичне для умов України, оскільки чинники, які впливають на розвиток малого підприємництва в одній країні, не завжди можуть забезпечити адекватні результатів в іншій. Тому зарубіжний досвід успішної підтримки МП може використовуватися в Україні лише після адаптації до місцевих умов. 7. При обґрунтуванні концепції системи підтримки малого підприємництва (СПМП) у регіоні необхідно враховувати трансформаційний характер економіки України. Спрямованість регіональної СПМП на опосередкований (через економічні важелі) вплив на первинну ланку господарювання повинен доповнюватись орієнтацією на пряме державне регулювання процесів підтримки МСБ. Формування і функціонування СПМП повинно базуватися на дотриманні таких принципів: узгодження інтересів – особистих, регіональних і загальнодержавних; рівності всіх суб'єктів господарювання; оптимального співвідношення і узгодження державного регулювання і ринкового саморегулювання; комплексності, що передбачає врахування всіх взаємозв'язків між способами забезпечення ефективного господарювання МП за кожним напрямком їх діяльності; системності, що передбачає взаємозв'язок і взаємовплив усіх видів підтримки МП; гнучкості, що характеризується здатністю СПМП до оперативного реагування на зміни умов господарювання. Підтримка малого бізнесу у регіоні повинна здійснюватися на базі програмно-цільових підходів, які дозволяють спрямувати сукупність планових, організаційних, економічних, інформаційних заходів на досягнення поставленої мети. 8. Оцінку інвестиційної привабливості регіонів (ІПР) України для малого бізнесу слід починати з конкретного підприємства певної галузі. На наступному етапі повинні аналізуватися перспективи розвитку цієї галузі загалом у межах відповідного регіону з обов'язковим розрахунком її інвестиційної місткості (інвестиційних потреб). Після оцінки інвестиційної місткості регіону з позиції різних галузей можна вести мову про загальну інвестиційну місткість та ІПР. Основні етапи процесу оцінки ІПР й виконання відповідних досліджень від конкретного до загального мають бути такими: формування списку-переліку точок існуючої та потенційної дислокації підприємств певної галузі у регіоні; прогнозна оцінка попиту на продукцію цієї галузі, як у зазначеному регіоні, так і за його межами; прогнозна оцінка витрат на виробництво відповідної продукції у кожній з точок потенційної дислокації підприємств певної галузі у регіоні; побудова економіко-математичної моделі вибору оптимального місця розташування та доцільної потужності підприємств галузі у регіоні; обґрунтування оптимальної схеми місця розташування та доцільної потужності підприємств галузі у регіоні; оцінка інвестиційної місткості галузі у регіоні; оцінка інвестиційної місткості регіону як суми інвестиційних місткостей різних галузей у цьому регіоні. 9. Вільні економічні зони (ВЕЗ) слід розглядати як важливий елемент системи підтримки малого підприємництва у регіоні, враховуючи три функції, які б вони мали виконувати щодо МП. По-перше, це функція активізації розвитку малого бізнесу на територіях із статусом ВЕЗ. По-друге, це функція активізації малого бізнесу на прилеглих до ВЕЗ територіях, які не мають такого статусу. По-третє, це функція експериментування з механізмами підтримки МП на обмеженому територіальному просторі. При цьому, друга функція ВЕЗ щодо МП починає реалізуватися автоматично в умовах нормального функціонування самої ВЕЗ. Перша та третя функції ВЕЗ щодо МП для своєї реалізації потребують прийняття відповідних управлінських рішень. Малий бізнес зможе нормально розвиватися у межах ВЕЗ лише при знятті або суттєвому зменшенні мінімального розміру інвестицій у ВЕЗ. Експериментування з механізмами підтримки МП на обмеженому територіальному просторі, яким є ВЕЗ, стане можливим лише при прийнятті відповідного законодавства. 10. Під інфраструктурою слід розуміти матеріальні об'єкти (будівлі, транспортні комунікації та засоби, мережі та засоби зв'язку, тощо) та суспільні інститути (кредиту, права, ринку корпоративних цінних паперів тощо), що можуть використовуватися для забезпечення підприємств необхідними ресурсами (матеріальними, трудовими, фінансовими, інформаційними тощо), а також для збуту виробленої ними продукції. Розглядаючи інфраструктуру у системі підтримки МП у регіоні, необхідно відзначити можливість існування як спеціалізованих її підрозділів, які б сприяли забезпеченню ресурсами та збуту продукції МИ, так і неспеціалізованих підрозділів, що використовувалися б різними суб'єктами. Зазначена особливість формування інфраструктури малого бізнесу (ІМБ), яка полягає у наявності як спеціалізованих так і неспеціалізованих її підрозділів, має бути врахована міськими та обласними державними адміністраціями при обґрунтуванні створення та розвитку ІМБ у регіоні. Лише врахування цього дозволить оптимально вбудувати інфраструктуру у систему підтримки МП у регіоні. Кожен регіон потребує, як правило, свого специфічного інфраструктурного "набору" підтримки малого бізнесу, що зумовлює необхідність виконання відповідного обґрунтування у кожному конкретному випадку. 11. Фінансова інфраструктура підтримки малого бізнесу має бути гармонійно діючою системою, яка включатиме такі основні елементи: джерела фінансових ресурсів, канали їх надходження на рахунки МП, агенції щодо незалежної оцінки перспективності фінансування розроблених проектів, агенції з офіційної реєстрації та юридичного захисту авторських ідей, агенції з забезпечення функціонування лотерейної системи розиграшу кредитів між підприємцями, зацікавленими у них. 12. При розбудові та функціонуванні інформаційно-консультаційної інфраструктури підтримки МП слід якомога більше враховувати специфіку регіонів України. Інформаційно-консультаційна інфраструктура підтримки МП повинна носити регіональний характер, причому не стільки в аспекті дислокації відповідних об'єктів (наприклад, необхідних приміщень), скільки у врахуванні специфіки потреби МП щодо надання інформаційних і консультаційних послуг у різних регіонах України. |
