Анотація до роботи:

Семів Л.К. Регіональна політика розвитку людських ресурсів в умовах трансформації економіки України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.09.01 – Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. – Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2004.

Дисертацію присвячено розробці теоретико-методологічних засад регіональної політики розвитку людських ресурсів. В роботі розвинуто та поглиблено теоретичні і методологічні основи розвитку людських ресурсів, які стосуються формування інноваційної культури в Україні як особливої форми національної культури, поняття інноваційної якості людських ресурсів як основи здатності людини творити інновації на основі нового знання у всіх сферах життєдіяльності. З’ясовано особливості здійснення регіональної політики розвитку людських ресурсів в умовах глобалізації, європейської інтеграції, інноваційної моделі розвитку. Уперше запропоновано методику розрахунку регіонального індексу інноваційної якості людських ресурсів як новітнього інструменту оцінки ефективних напрямів регіональної соціально-економічної політики Поглиблено концепцію національної безпеки в контексті розвитку людських ресурсів, визначено загрози економічній безпеці та механізми їх подолання. Розглянуто ринкові механізми в системі регіонального ринку праці та регіонального ринку освітніх послуг.

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та представлено авторський варіант розв’язання наукової проблеми – розробка науково-методологічних основ регіональної політики розвитку людських ресурсів з врахуванням закономірностей, тенденцій та пріоритетних напрямів здійснення в умовах глобалізації, євроінтеграції та інноваційного розвитку, обґрунтування теоретичних основ регіональної політики розвитку людських ресурсів, спрямованої на примноження їх інноваційної якості.

Результати дослідження є підставою для таких висновків:

1. Перший етап української незалежності характеризується концептуальною невизначеністю щодо економічної моделі розвитку, орієнтацією державної політики на формування ринкової економіки без достатнього акцентування на її соціальну зорієнтованість. На рубежі нового тисячоліття, коли людський інтелект посідає місце безпосередньої і головної продуктивної сили нової технологічної ери, регіональна політика потребує визначення напрямів її якісного оновлення у напрямку формування людського виміру, соціальної спрямованості державної регіональної політики. Це положення покладено в основу авторського підходу до поглиблення теорії розвитку людських ресурсів, яку доповнено розробкою теоретичних засад інноваційної якості людських ресурсів, акцентуванням на соціалізації людей та економіки, встановленням зв’язку із соціальним капіталом, взаємодією людини та природи як важливих сутнісних ознак економіки знань;

2. Відповідно до положень нових концептуальних стратегічних доктрин кінця ХХ ст. – початку ХХІ ст., які знаменують сучасні процеси глобалізації, інформатизації, європейської інтеграції, не може залишатися незмінною і повинна збагачуватись новими положеннями також і теорія розвитку людських ресурсів. Під поняттям “людські ресурси” автор розуміє сукупність якостей людей (соціально-демографічні, освітньо-професійні, мотиваційні, інтелектуальні, духовно-інформаційні, інноваційні, креативні, культурні, етносоціальні тощо), які визначають їх здатність до праці, споживання матеріальних і духовних благ, саморозвитку, здатність творити інновації на основі нового знання у всіх сферах людської діяльності. Розвиток людських ресурсів означає примноження і якісне зростання якостей людини, розвиток і збагачення цілого спектру можливостей, якими людина володіє і які вона зможе реалізувати на благо собі і суспільства. Особливо це стосується актуалізації такої людської якості як здатності творити інновації на основі нового знання у всіх сферах людської діяльності. Одним із перспективних напрямів поглиблення теорії розвитку людських ресурсів є її опрацювання в контексті соціальної взаємодії, соціалізації людей та економіки, встановлення зв’язку із теорією соціального капіталу.

3. В дисертації обґрунтовано, що теоретичним підґрунтям регіональної політики розвитку людських ресурсів як форми реалізації стратегії інноваційного типу в умовах глобалізації та євроінтеграції є новітні постіндустріальні тенденції суспільного розвитку, які визначають, що ядром нового, духовного за змістом поняття інновації, інноваційного процесу є розвиток якостей людини, її інтелекту, інноваційної якості, які можуть бути розкриті тільки за певних соціально-економічних й політичних умов, а саме, в контексті нової ролі знань.

4. Регіональна політики розвитку людських ресурсів обґрунтовується як цілеспрямована діяльність держави та органів регіонального управління і самоврядування, яка здійснюється на основі активізації соціально-економічних механізмів, спрямованих на примноження і збагачення людських якостей з врахуванням стратегічних цілей і завдань соціально-економічного розвитку регіонів. Така політика представляє цілісну систему нормативно-правових, соціально-економічних методів, організаційних форм і заходів, здатних формувати мотиви, стимули, ціннісні орієнтації для реалізації інтересів людини і створювати такі соціально-економічні умови, які сприяли б всебічному формуванню і використанню людських ресурсів конкретного регіону і держави в цілому в умовах переходу до економіки знань. Дане визначення відповідає концептуальним посилкам науки регіонології і відображає цивілізаційний підхід до аналізу суспільного розвитку. Регіональна політики розвитку людських ресурсів реалізується через дотримання наступних методологічних принципів: пріоритетності загальнодержавних інтересів; соціальної орієнтованості; субсидіарності; гуманізму; соціального партнерства; соціальності і примноження соціального капіталу; інноваційності; гармонійної взаємодії людини і довкілля.

5. В дисертації доведено необхідність перенесення проблематики розвитку людських ресурсів у площину національної безпеки як базового елементу регіональної політики розвитку людських ресурсів, зокрема, і як важливої складової економічної, соціальної та загалом державної політики країни на найближчу перспективу. В умовах підвищення ролі регіонів у соціально-економічному житті країни, важливим суб’єктом економічної безпеки виступає регіон. Застосуванням системного підходу до дослідження проблеми економічної безпеки дозволив автору визначити загрози, втрати людського потенціалу та запропонувати систему організаційного, економічного, правового механізмів безпечної інтеграції людських ресурсів у світові глобальні процеси. До загроз, які лежать у площині людського розвитку і в стратегічному й тактичному плані перешкоджають відновленню здатності національної економіки до самовідтворення, освоєння сучасної інноваційної моделі економічного зростання, належать: загрози, пов’язані із проблемами у сфері зайнятості; загрози науково-технологічного та інноваційного характеру; загрози в галузі функціонування національної системи освіти; загрози економічній безпеці, що породжують міграційні процеси; загрози у мотиваційній сфері.

6. В сучасних умовах творчий розвиток інноваційної теорії здійснюється через призму інноваційної культури як особливої форми національної культури. Як складова інноваційного потенціалу, інноваційна культура визначає рівень освітньої, загальнокультурної i соціально-психологічної підготовки особистості та суспільства до сприйняття i творчого втілення в життя ідеї інноваційного розвитку, яке відбувається шляхом соціальної взаємодії, діяльності, самореалізації та самоактуалізації окремих індивідів і суспільства на основі нового знання, доступу до інформації, її виробництва і споживання. На рівні суспільства інноваційна культура забезпечує сприйняття людьми нових ідей, їх готовність і здатність до підтримки і реалізації новацій в конкретних сферах життя. В дисертації ці положення конкретизуються на прикладі сфери економічної діяльності, управління, освіти, культури, науково-технологічної сфери, екології, сфери європейської інтеграції.

7. Європейський вибір України вимагає, щоб політика розвитку людських ресурсів регіонального рівня була підпорядкована державній стратегії культивування та збереження інноваційної якості людських ресурсів, яка стає тією недостатньою ланкою у загальному ланцюгу причинно-наслідкових зв’язків і змін в процесі переходу до економіки, базованої на знаннях. Інноваційна якість людських ресурсів трактується як неперервна потреба в примноженні знань, в основі якої лежить інноваційна культура людини, колективу, регіону, суспільства в цілому, їх здатність творити інновації на основі нового знання у всіх сферах людської діяльності, у сфері інтерперсональних відносин, взаємовідносин людини і природи. Інноваційна якість людських ресурсів досягатиметься тоді, коли в суспільстві на всіх рівнях буде послідовно створюватися система соціально-економічних взаємозв’язків і взаємодій, які генеруватимуть мотивацію кожного індивіда на примноження знань, споживання інформації, її виробництво та використання, що відповідатиме стратегічними доктринам розвитку держави і творитиме в ній нову якість інноваційної культури.

8. Введення у науковий оборот поняття ІЯЛР є не тільки означенням нової закономірності суспільного розвитку в умовах переходу до постіндустріального суспільства. В дисертації ІЯЛР трактується як принципово новий індикатор оптимальності регіональної політики і прийняття рішень по всіх важливих проблемах життєдіяльності людини. Пропозиції дисертанта щодо розробки методичного інструментарію оцінки ІЯЛР творчо розвивають регіональну теорію. Практика регіонального управління збагачується новими методичними підходами, які можна використовувати для обґрунтування стратегічних напрямів розвитку регіону, для побудови якісно нових, адекватних інноваційному типу розвитку, моделей регіональної політики.

9. Відповідно до цілей перехідного періоду (90-ті роки ХХ ст.), а пізніше й політики Європейського вибору відбувалась трансформація національної освітньої системи. У роботі обґрунтовано, що трансформація в освітній сфері має: здійснюватися в контексті інноваційної моделі розвитку держави, активізувати ринок освітніх та науково-освітніх послуг, базуватися на чіткій взаємодії з програмами загальнодержавного і регіонального рівня з належним їх фінансовим забезпеченням. Для цього перш за все потрібна зміна суспільного усвідомлення, що освіта – це пріоритетна стратегічна галузь національної економіки, яка визначає перспективні напрями економічного розвитку держави. Вдосконалення управління розвитком всіх ланок освіти на регіональному рівні автор пропонує здійснювати шляхом перерозподілу повноважень між центральними і регіональними органами управління на користь регіонів та автономності управління навчальними закладами.

10. Теоретичною основою дослідження РРП, базою побудови механізму активізації регіональної політики у працересурсній сфері є системний підхід, який дає можливість конкретизувати закономірності розвитку РРП як складних соціальних систем. Регіональна політика ринку праці повинна бути тісно скоординована з основними напрямами державної регіональної політики – економічною, інформаційною, промисловою, фінансово-кредитною, податковою, інвестиційною, екологічною, соціально-демографічною, освітньою, містобудівною, аграрною, прикордонною регіональними політиками. Інноваційний характер регіональної політики полягає в ініціюванні перспективних видів діяльності, формуванні ринкової інфраструктури, здійсненні структурної перебудови економіки регіону, проведенні політики розселення тощо.

Публікації автора:

Монографії

1 Семів Л.К. Регіональна політика: людський вимір. – Львів: Видавництво Національного університету Львівська політехніка“, 2004. – 392 с.

2. Регіональна політика та механізми її реалізації / Долішній М.І., Злупко С.М., Вовканич С.Й та ін. За редакцією академіка НАН України М.І. Долішного. - К.: Наукова думка, 2003. – 504с. Особистий внесок: досліджено механізми реалізації регіональної політики розвитку людських ресурсів, обґрунтовано інноваційний потенціал регіонального ринку праці та його соціально-економічний механізм регулювання.

3. Садова Уляна, Семів Любов. Регіональні ринки праці: аналіз та прогноз / Відповідальний редактор академік НАН України М.І.Долішній. – Львів, 2000. - 264 с. Особистий внесок: обґрунтовано кластерну модель регіонального ринку праці, опрацьовано концепцію маркетингу регіонального ринку праці, висвітлено соціальні аспекти функціонування регіонального ринку праці в соціологічній оцінці, обґрунтовано сценарний підхід до визначення пропозиції праці, розроблено теоретичні основи механізму регулювання регіонального ринку праці.

4. Регіональна політика: методологія, методи, практика / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відповідальний редактор академік НАН України. М.І.Долішній. - Львів, 2001. – 700 с. Особистий внесок: розроблено теоретичні основи регіональної освітньої політики, обґрунтовано регіоналізацію інноваційного потенціалу освітнього комплексу регіону.

5. Трудовий потенціал і зайнятість: теоретичні основи і регіональні особливості / Долішній М.І., Злупко С.М. та інш. – Ужгород: Карпати, 1997. – 422 с. Особистий внесок: досліджено процес реформування системи освіти та професійної підготовки кадрів в умовах ринкових відносин, визначено аспекти реалізації трудового потенціалу та підвищення мотивації праці в умовах приватизації.

6. Соціально-трудовий потенціал: питання теорії і практики. Ч.1. К.: Наукова думка, 1994. –263 с. Особистий внесок: обґрунтовано роль мобільності робочої сили у процесі відтворення трудового потенціалу, висвітлено ринкові та мотиваційні механізми активізації мобільності робочої сили.

Навчальні посібники, брошури

7. Семів Л.К. Регіональна політика розвитку людських ресурсів в умовах інноваційної моделі розвитку. - Регіональна політика. Текст лекцій / ЗНЦ НАН та МОН України, ІРДНАН України. Редкол.: відп. ред. акад. НАН України М.І.Долішній. – Львів, Ліга-Прес, 2004. – С.76-83.

Статті у наукових фахових виданнях

8. Семів Л.К. Стратегія інноваційного розвитку держави та її вплив на людські ресурси // Регіональна економіка. – 2004. - №2.- С.7-22.

9. Семів Л.К. Регіональна оцінка інноваційної якості людських ресурсів – новітній інструмент побудови стратегій регіонального розвитку / Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ. – Чернівці: АНТ Лтд, 2004. – Вип. ІІ. – С.378-386.

10. Семів Л. Інноваційна якість людських ресурсів в системі регіональної політики / Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Механізми реалізації регіональної політики (Збірник наукових праць) Випуск 2 (ХL) / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол. відповідальний редактор академік НАН України М.І. Долішній. Частина 1. – Львів, 2003. – С.45-51.

11. Семів Л.К. Формування інноваційної культури в Україні: проблеми, тенденції розвитку / Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інноваційний розвиток економіки (Збірник наукових праць). Вип.6 (ХLIV). В 4-х ч./ НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред. академік НАН України. – Ч.1. - Львів, 2003. – С.188-200.

12. Семів Л.К. Розвиток людського капіталу в стратегії європейської перспективи України / Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика: досвід Європейського Союзу та його адаптація до умов України (Збірник наукових праць) Випуск 5 (ХLІІІ). В 3-х ч. / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол. відповідальний редактор академік НАН України М.І. Долішній. Частина ІІІ. – Львів, 2003. – С.200-210.

13. Долішній М., Семів Л. Концептуальні основи інноваційної культури в Україні // Економіка промисловості. – 2003. - №4. - C.109-121. Особистий внесок: обґрунтовано авторський підхід до поняття інноваційної культури, визначено особливості її прояву в сферах економіки, управління, освіти, культури, екології, науки, європейської інтеграції.

14. Долішній М., Семів Л. Пріоритет освітньо-виховної компоненти у формуванні інноваційної культури суспільства / Экономические инновации. Выпуск 17: Структурные и институциональные преобразования современной экономики. Сборник научных работ. – Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2003. - С. 61-70. (0,7 др. арк.). Особистий внесок: оцінка факторів розвитку ключової компоненти інноваційної культури.

15. Семів Л.К. Соціально-економічні пріоритети економічної безпеки у контексті розвитку людського потенціалу // Економіка промисловості. – 2003. - №1. - С.195-203.

16. Долішній М., Семів Л. Трансформація системи освіти України в контексті європейського вибору / Вісник Тернопільської академії народного господарства. Випуск №5-1 2003 рік. - Тернопіль “Економічна думка”, 2003. - С.138-144. Особистий внесок: ретроспективний огляд української системи освіти, визначено особливості входження освіти в ринкове середовище, її адаптації до процесів глобалізації, впровадження нових інформаційних технологій в освіті.

17. Долішній М., Садова У., Семів Л. Глобалізація та її регіональні виміри // Регіональна економіка. – 2002. - №3.- С.7-24. Особистий внесок: обґрунтовано людський вимір глобалізації.

18. Патора Р., Семів Л. Ринок освіти. – Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.3 / Редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002.–С.242-246. Особистий внесок: визначено тенденції формування ринку освітніх послуг в умовах глобалізації та європейської інтеграції.

19. Семів Л.К. Стратегія розвитку людських ресурсів урбанізованих територій / Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональна політика сталого розвитку: принципи формування, механізми реалізації (Збірн. наук. праць). Вип. 5 (ХХХVI) / НАН України. Інститут регіональних досліджень. – Львів, 2002. – С. 333-342.

20. Садова У.Я., Семів Л.К. Пропозиції учасників міжнародного науково-практичного семінару з проблем регулювання зайнятості та безробіття на регіональному ринку праці / Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Механізми регулювання регіонального ринку праці. (Збірник наукових праць). Випуск 3 (ХХХІУ) / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відповідальний редактор М.І.Долішній. – Львів, 2002. – С.390-397. Особистий внесок: узагальнено напрями та форми реалізації механізму активізації та розвитку регіональної політики ринку праці

21. Семів Л.К. Синергетичний підхід до дослідження розвитку людських ресурсів / Регіональні аспекти і розміщення продуктивних сил України. Збірник наукових праць кафедри управління трудовими ресурсами і розміщення продуктивних сил Тернопільської академії народного господарства. – Тернопіль: Економічна думка, 2002. –С.141-146.

22. Семів Л.К. Потенціал регіону для протидії негативним наслідкам глобалізації у сфері ринку освіти / Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Економіка”. Вип.11. – Ужгород, 2002. – С.109-111.

23. Семів Л. Людський чинник економічної безпеки в Україні / Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. Щорічник. – Тернопіль: Збруч, 2002. – С.284-290.

24. Семів Л.К. Зміна моделей управління людськими ресурсами на регіональному рівні: причини і тенденції // Економіка промисловості. – 2002. - №2. – С.160-164.

25. Козоріз М.А., Семів Л.К. Новий крок у розвитку концепції ефективної економіки // Регіональна економіка. – 2001. - №1. – С.246-249. Особистий внесок: висвітлено актуальні проблеми соціальної політики акціонерних підприємств.

26. Садова У.Я., Семів Л.К. Розвиток регіональної політики праці і зайнятості в Україні у світлі міжнародних наукових дискусій // Регіональна економіка. – 2001. - №3. – С.262-266. Особистий внесок: узагальнено проблематику регіональної політики ринку праці, механізмів її активізації та розвитку.

27. Cемів Л. Особливості трудової мотиваційної поведінки незайнятого населення на регіональному ринку праці / Щорічник наук. праць. Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми регулювання зайнятості та безробіття на регіональному ринку праці. Вип. №ХХVІ / ІРД НАН України, 2001. – С. 62-74.

28. Семів Л. Роль політики людського розвитку у подоланні асиметрії промислового розвитку / Щорічник наукових праць. Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Економічні проблеми розвитку виробництва регіону (Щорічник наукових праць). Випуск ХХХІ / НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відповідальний редактор академік НАН України М.І.Долішній. - Львів, 2001. – С.78-85.

29. Семів Л.К. Методичні підходи до оцінки рівня розвитку людських ресурсів / Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми оцінки соціально-економічних процесів. (Щорічник наукових праць). Випуск ХХХ / НАН України. ІРД – Львів, 2001. - С.48-56.

30. Садова У.Я., Семів Л.К. Проблеми регулювання зайнятості та безробіття на регіональному ринку праці // Регіональна економіка. – 2000. - №2. – С.208-212. Особистий внесок: узагальнення пропозицій міжнародного науково-практичного семінару з проблем регулювання зайнятості та безробіття.

31. Палига Є.М., Семів Л.К. Становлення сучасного менеджменту в постприватизаційному просторі України / Соціально-економічні дослідження в перехідний період Стратегія та актуальні проблеми приватизації в Україні: регіональні аспекти. Щорічник наукових праць Вип.ІІІ / НАН України ІРД. – Львів, 1998. – С. 69-74. Особистий внесок: обгрунтовано вимоги до підготовки сучасних управлінців.

32. Палига Є.М., Семів Л.К. Зміна мотивації праці працівників приватизованого підприємства // Регіональна економіка. – 1997. - №2. С.27-32. Особистий внесок: аналіз результатів соціологічного опитування.

33.Семів Л.К., Семів Р.А. Економічні аспекти функціонування місцевого самоврядування // Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми. Ч.1. Зб. наук. Праць. За матеріалами доповідей міжнародної науково-практичної конференції, м. Львів, 21-23 травня 1998 р. / В трьох частинах / НАН України Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відповідальний редактор М.І.Долішній. – Львів, 1998.– С.223-228.. Особистий внесок: аналіз фінансового забезпечення місцевих бюджетів.

Публікації у зарубіжних виданнях

34. Семів Л. Інноваційний потенціал регіонального ринку праці у контексті європейської інтеграції / Europa srodkowo-wschodnia w kontekscie integracji europejskiej. Tom ІУ. Zeszyt 3. Spoleczna Wyzsza Szkola Przedsiebiorczosci I zadzanie w Lodzi, 2003. – P. 63-69.

35. Семів Л.К. Людський потенціал в концепції сталого розвитку: регіональні пріоритети / Staly rozvoj regionov: skusenosti, problemy, perspektivy. Zbornik z medzinarodnej vedeckej konferencie (Presov, 23-24 maja, 2002). – Presov: Monacon, 2002. – C.286-294.

36. Семів Л. Регіональна освітня політика як індикатор розвитку людських ресурсів / Materialy 11 Sympozjum Instytuu Ekonomii i Zarzadzania Politechniki Swietokrzyskiej “Ekonomia – Technika - Zarzadzanie”.- Kielce,2001. – C.345-350.

37. Семів Л., Садова У. Соціально-економічний моніторинг в Україні та регіональна політика / Clovek v suradniciach multidimenziealnej spolocnosti 1І. – ManaCon, 2001. – С.243 – 252. Особистий внесок: за результатами соціологічного опитування держаних службовців окреслено складові механізму подолання проблем зайнятості та безробіття, оцінено перспективи самозайнятості в регіоні.

38. Семів Л.К. Реалізація регіональних освітніх потреб населення як важливий фактор активізації державної регіональної політики / Clovek v suradniciach multidimenzialnej spolocnosti I. - Presov: Monacon, 2000.- С.206-211.

39.Семів Любов. Теоретико-методологічні аспекти моніторингу розвитку депресивних територій / Clovek v suradniciach multidimenziealnej spolocnosti ІІ1. – Presov, 2000. – C.154-155.

40. Semiv Ljubov Kazymyrivna Mobility of Labour Resources in the Transformation Process of Economy Models in the Carpathian Region / Population changes in urban regions of the East-Central Europe in the conditions of their socio-economic transformations.-University of Lodz, September 28, 1997.-№4.-p.46-51.

Матеріали, тези доповідей конференцій

41.Семів Л.К. Соціально-економічні та правові аспекти сучасної трудової міграції населення України / Науковий вісник Вип.1. Економічні науки. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Роль регіонів у забезпеченні стійкого розвитку національної економіки України” (Чернівці, 15-16 квітня 2003 року) – С. 60-64.

42. Семів Л.К. Модель механізму активізації регіональної політики ринку праці / Социально-экономические аспекты промышленной политики: теоретические аспекты регионального развития и модели инновационного развития территорий / Современные проблемы социально-экономического развития регионов Украины: Материалы докл. Всеукр. Науч.практ.конф. (Донецк – Мелекино, 9-10 сентября 2002 г.). – Т.1: Сб. науч. тр./НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти; Редкол.: Амоша А.И. (отв.ред.) и др.. – Донецк, 2002. – С. 418-423.

43. Семів Л. Людський чинник економічної безпеки в Україні / “Концептуальні засади соціально-економічного розвитку Західного регіону України”: регіональна наукова конференція, Тернопіль, 24 травня 2002р. // Міністерство освіти і науки України, Інститут економіки і підприємництва, Тернопільська обласна державна адміністрація, Головне управління економіки.; [Редколегія: О.С. Білоус та ін.]. – Тернопіль, 2002. – С.57-58.

44. Семів Л. К. Деякі підходи до регіональної політики активізації розвитку людських ресурсів / Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ: Зб. Наук.пр. за матеріалами ХІІІ між нар. Наук.-практ. Конференції “Стратегії розвитку економічного потенціалу регіонів: Інвестиційні пріоритети та інфраструктура” (9-10 квітня 2002 року. Чернівці). Вип..ІІ. Економічні науки. Ч.І. – Чернівці: АНТ Лтд., 2002. - С.19-24.

45. Семів Л.Регіональна політика розвитку людських ресурсів в умовах трансформації економіки України / Економічні проблеми ринкової трансформації України: Тези доповідей Всеукраїнської наук.-практич. конф. 3-4 грудня 2002 р. / Відп. за вип.. Я.В.Грудзевич. – Львів: ЛБІ НБУ, 2002. – С.213-214.