В дисертаційній роботі розроблені теоретичні основи формування і нове розв’язання наукового завдання щодо теоретико-методологічних і методичних засад формування регіональних споживчих ринків та запропоновані заходи по удосконаленню їх структури і територіальної організації. Це знайшло відображення в розширенні і поглибленні понятійного апарату, методичних підходів до оцінки впливу регіональних факторів на формування ринку товарів народного споживання, визначення його обсягу, структури і динаміки, вивчення тісноти і напрямку зв’язків між основними елементами регіонального ринку товарів народного споживання, що має певне значення для подальшого розвитку наукових основ регіональної економіки. За результатами проведеного дослідження сформульовані такі висновки. 1. Регіональний ринок товарів народного споживання – це система зв’язків виробництва і споживання за допомогою процесів купівлі-продажу товарів на визначеній території, що являє собою органічно цілісну складну соціально-економічна систему з високим рівнем саморегуляції, основу якої складають взаємодії економічних агентів у кінцевій сфері економічної діяльності. До основних факторів формування регіонального споживчого ринку віднесені платоспроможний попит і пропозиція споживчих товарів, які взаємодіють на ринку з урахуванням основних законів його розвитку: закону вартості і закону попиту і пропозиції. До факторів формування ринку віднесені альтернативні витрати, бюджетні обмеження споживачів, розрив між ринковими оцінками вартості продукції і вартістю витрачених ресурсів, фактор циклічності, фактор економічного зростання. 2. В дисертації визначена особлива роль регіональності як одного з факторів формування споживчого ринку на основі дії особливого для регіональної економіки процесу – економічної інтеграції. Вихідним положенням для визначення методичних підходів оцінки ефективності функціонування споживчого ринку є розгляд даної категорії як відкритої системи, що самоорганізується. Для цього сформульовані найбільш істотні ознаки досліджуваної системи: великі розміри, складність поводження, наявність єдиної мети, ієрархічність побудови, наявність систем зворотнього зв’язку. На основі запропонованої логічної композиції поводження споживчого ринку з урахуванням положення про нерівновагу, яке є джерелом впорядкованості, доведено, що розвиток територіальних систем відбувається у відповідності із їх життєвим циклом. 3. Визначено характер та тенденції формування і розвитку ринку товарів народного споживання, встановлений набір його функціональних підсистем у складі виробництва товарів народного споживання, їх реалізації, кінцевого споживання і окремих виробничих і соціально-економічних елементів. Вивчення цієї складної господарської системи проведено на підставі аналізу динаміки, територіальної структури виробництва споживчих товарів, динаміки обсягу і територіальної структури споживчих доходів та витрат населення, товарообігу, середньодушових показників, що дозволило визначити основні тенденції формування регіонального споживчого ринку України. 4. В дисертації проведено комплексний аналіз територіальної диференціації регіонального споживчого ринку із застосуванням системи показників, що складається з коефіцієнтів концентрації, локалізації та коефіцієнту варіації, які розраховані в динаміці по колу обраних індикаторів стану регіонального споживчого ринку. Результати розрахунків свідчать про тенденційне зростання цих коефіцієнтів протягом 1997-2000 рр., що є свідченням поглиблення територіальної диференціації споживчого ринку. 5. В дисертації виявлено значну варіацію показників регіонального споживчого ринку, що зробило можливим групування регіонів і визначення типових груп на основі системи показників розвитку регіонального споживчого ринку. З цією метою регіони об’єднані в якісно однорідні групи на основі результатів картографічного аналізу та комбінаційного групування. 6. В роботі розраховані параметри моделі регіонального ринку товарів народного споживання, характер та ступінь залежності між обраними змінними. Значення показників тісноти зв’язку свідчать про високу кореляцію між незалежними змінними і товарообігом, а F-критерій – про його істотність. Отримані кількісні характеристики на основі запропонованої моделі є інформаційною основою для прийняття ефективних управлінських рішень щодо функціонування споживчого ринку на регіональному рівні. 7. На основі системного підходу досліджено регіональний ринок товарів народного споживання, де невпорядкованість як індикатор стану споживчого ринку математично виражено через логарифм ймовірності стану системи (lnР). Модель регіонального споживчого ринку розроблена з урахуванням його як відкритої системи, що самоорганізується і є складовою більш загальної економічної системи. Методика прогнозного моделювання споживчого ринку включає системну оцінку ринкових перетворень; визначення її основних елементів; встановлення залежностей між ними; обґрунтування вибору критеріальних функцій і їхніх аргументів для споживчої підсистеми. Побудована на основі методу моделювання структурних зрушень нерівновагих соціально-економічних систем прогнозна модель регіонального споживчого ринку дозволяє отримати кількісні характеристики кон’юнктури ринку та розробити середньостроковий прогноз її зміни в умовах нестабільної перехідної економіки. |