Анотація до роботи:

Мущинська Н. Ю. Регіональні особливості зниження рівня тінізації економіки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. Харківська національна академія міського господарства, Харків, 2008.

Дисертація присвячена розв’язанню актуальних наукових проблем, що стосуються визначення регіональних особливостей зниження рівня тінізації. Розглянуті різні методи й підходи до оцінки обсягів тіньової економіки. У роботі на основі проведеної оцінки методом сталих взаємозв’язків, адаптованим до аналізу регіональних систем, запропонована класифікація регіонів України по відношенню до загальноукраїнського рівня тінізації. Виконано аналіз впливу коефіцієнтів тінізації за основними видами економічної діяльності на тінізацію виробництва в окремих регіонах. Запропонована модель, за допомогою якої можна оцінити потенційний обсяг податкових надходжень від легалізації тіньової економіки в конкретній галузі чи за конкретним видом продукції. Запропонована методика оцінки рівня тінізації шляхом моделювання структурними рівняннями у сфері роздрібної торгівлі й ресторанного господарства, на основі якої зроблений аналіз для Харківського регіону. Розраховані короткострокові прогнози розвитку процесів тінізації для Харківської, Донецької і Полтавської областей. Розроблено організаційно-економічний механізм збалансованої детінізації регіонів і алгоритм його реалізації. Рекомендовано створення єдиного регіонального центру боротьби з неформальною економікою. Для вдосконалення аналітичної роботи розроблена база даних з функцією інформаційного пошуку.

Дисертаційне дослідження спрямоване на розв’язання важливої економічної проблеми – визначення особливостей теоретико-методичних основ оцінки та прогнозування розвитку рівня тінізації економіки регіону. Одержані результати є основою обґрунтування стратегічних напрямків детінізації економіки.

На основі проведеного аналізу зроблені наступні висновки й пропозиції:

1. Відсутність єдності в розумінні категоріально-понятійного апарату при дослідженні тіньової економіки спонукала до вивчення основних підходів для визначення цього явища у зарубіжних і вітчизняних дослідників, результатом якого стало вдосконалення визначення поняття „неформальна економіка” і поняття „тіньова економіка” як структурного елемента „неформальної економіки”. Визначені суб’єкти тіньової економічної діяльності, якими можуть бути домогосподарства, які ведуть діяльність, спрямовану на ринкове виробництво; самозайняті особи; роботодавці й наймані працівники.

2. Для розуміння причин виникнення тіньових процесів та розробки на цій основі заходів з детінізації необхідно починати дослідження тіньових процесів з регіонального рівня. З метою оцінки рівня тінізації економіки в роботі обґрунтовано вибір методу сталих взаємозв’язків на основі споживання електроенергії, адаптованого до аналізу на регіональному рівні.

3. Здійснено класифікацію 24 областей України і АР Крим щодо загальноукраїнського рівня тінізації, а саме: регіони з низьким рівнем тінізації: Вінницька, Волинська, Івано-Франківська, Миколаївська, Тернопільська, Херсонська, Чернівецька області; регіони з середнім рівнем тінізації: АР Крим, Донецька, Закарпатська, Київська, Львівська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська області; регіони з високим рівнем тінізації: Дніпропетровська, Житомирська, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Полтавська, Рівненська, Хмельницька, Черкаська області. Порівняльна типологія спрямована на допомогу владним структурам у прийнятті рішень щодо господарського механізму управління територією.

4. На основі кореляційно-регресійного аналізу виявлені основні види економічної діяльності, рівень тінізації в яких найбільше впливає на тінізацію суспільного виробництва в Харківському, Донецькому і Полтавському регіонах. Не зважаючи на тип групи регіонів, що досліджувались, провідне місце за впливом на рівень тінізації займає тінізація у промисловості. Це можна пояснити тим, що досліджувані регіони належать до групи тих, які займають провідне місце за обсягами промисловості в країні.

5. У дисертації запропонований імовірнісний підхід до розробленої автором моделі, за якою можна оцінити потенційний обсяг податкових надходжень від легалізації тіньової економіки в конкретній галузі чи за конкретним видом продукції. Сформована модель будується на показниках фактичного обсягу податкових надходжень, споживанні продукції й обсягів випуску продукції галузі (виду продукції).

6. Запропоновані методичні рекомендації для оцінки рівня тінізації у сфері роздрібної торгівлі й ресторанного господарства, на основі яких зроблений аналіз для Харківського регіону. Впровадження запропонованих методичних рекомендацій здійснюється за наступною схемою: якісна оцінка комплексу даних, що відображають діяльність економічних суб’єктів в обраній сфері; побудова схематичної моделі економічних процесів у сфері торгівлі й ресторанного господарства; кількісна оцінка параметрів моделі з використанням методу моделювання структурними рівняннями; інтерпретація результатів. Встановлено, що відсоток обсягу тіньових процесів у цій сфері за останні роки майже не змінився. Показано, що на формування тіньового сектора значно впливає не тільки сфера виробництва продукції та послуг, а й сфера їх реалізації.

7. У ситуації, що склалася, необхідним стає комплексний аналіз та прогноз еволюції розвитку тіньової економіки стосовно кожної регіональної системи. У дисертації виконано розрахунки прогнозних значень рівня тінізації для Харківської, Донецької і Полтавської областей за допомогою традиційних підходів, а також раціональної функції, що має вищу точність прогнозів. Доведено, що прогнозні значення коефіцієнтів тінізації в аналізованих регіонах мають тенденцію до зниження.

8. Розроблено організаційно-економічний механізм збалансованої детінізації регіонів і алгоритм його реалізації, який спрямований на підвищення рівня соціально-економічного розвитку регіонів. Рекомендовано створення єдиного регіонального центру боротьби з неформальною економікою, який має бути підпорядкований загальнодержавному на базі Ради протидії злочинності та корупції при обласній державній адміністрації. Один з напрямків роботи центру - вдосконалення аналітичної роботи шляхом впровадження методик інформаційного пошуку, для чого розроблений проект бази даних з функцією інформаційного пошуку.

Результати проведеного дослідження можуть бути використані в роботі Міністерства економіки, обласних державних адміністрацій, головних управлінь статистики в областях і податкових адміністраціях всіх рівнів з метою підвищення ефективності проведення заходів спрямованих на зниження рівня тінізації економіки в регіонах.

Публікації автора:

Статті у фахових виданнях:

особисті

1. Мущинська Н.Ю. Деякі теоретичні аспекти проблеми тінізації економіки // Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн. сб. Вып. 61. - Харків: Техника, 2005.– С. 258 – 262.

2. Мущинська Н.Ю. Прояви тінізації в системі прямих продажів в Україні// Галицький економічний вісник: Науковий журнал. - Тернопіль, 2005. №3. - С.55-61.

3. Мущинська Н.Ю. Впровадження оцінки рівня тінізації економіки на регіональному рівні // Коммунальное хозяйство городов: Науч. - техн. сб. Вып. 70. – Х.: Техніка, 2006. – С.61-66.

4. Мущинська Н.Ю. Вдосконалення оцінки рівня тінізації на основі методу сталих взаємозв’язків // Право та безпека: Науковий журнал. – Харків: 2006. №1.Т.5. – С.180-183.

5. Мущинська Н.Ю. Розробка заходів детінізації економіки регіону // Збірник наукових робіт „Управління розвитком”. – Харків: Вид.ХНЕУ. - 2006. - №5. – С.38-39.

у співавторстві

6. Іващенко П.О., Мущинська Н.Ю. Методичний підхід до визначення коефіцієнта тінізації в роздрібній торгівлі та ресторанному господарстві Харківської області // “Економіка: проблеми теорії та практики”: Збірник наукових праць. Вип. 217, Т.2. - Дніпропетровськ, 2006. – C.336-341. (Особистий внесок здобувача: розробка методичного підходу до визначення коефіцієнта тінізації в роздрібній торгівлі й ресторанному господарстві).

Додаткові публікації, матеріали конференцій:

особисті

7. Мущинская Н.Ю. Анализ и оценка теневого сектора в Украине // Материалы ХХХІ научно-тенической конференции преподавателей, аспирантов и сотрудников Харьковской государственной академии городского хозяйства. Программа и тезисы докладов. Часть 3. - Харків: 2004.- С. – 38-39.

8. Мущинская Н.Ю. Проблемы оценки масштабов теневой экономической деятельности на региональном уровне // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Економічна безпека держави: стан, проблеми, напрямки зміцнення”.– Харків: Вид-во Нац. ун-та внутр. справ, 2004. – С. 126-127.

9. Мущинська Н.Ю. Пільговий інвестиційний режим – шлях до економічного розвитку чи можливість для зловживання? // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених: Збірка наукових праць. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2005. – С. 230-231.

10. Мущинська Н.Ю. Проблема тінізації малого підприємництва в системі багаторівневого маркетингу // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції „Проблеми розвитку економіки і підприємництва в Україні в контексті міжнародних інтеграційних процесів”. – Тернопіль, 2005.– С.72-73.

11. Мущинська Н.Ю. Моделювання впливу тіньової економіки на обсяги податкових надходжень //Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції „Сучасні моделі і методи прогнозування соціально-економічних процесів”. –К.: 2006. – С.123-125.

12. Мущинська Н.Ю. Обґрунтування необхідності врахування поправок офіційної статистики в оцінці рівня тінізації економіки // Матеріали науково-практичної конференції „Шлях України до економічної безпеки”. - Харків: 2006. – С.55-56.

13. Мущинська Н.Ю. Типологія регіонів за рівнем тінізації та прогнозування розвитку тіньових процесів // Український науково-практичний журнал „Регіон: стратегія та пріоритети”. – Харків: 2007. – С.73-78.

у співавторстві

14. Іващенко П.О., Мущинська Н.Ю. Прогнозування рівня тінізації на короткотермінові періоди для Харківського регіону // Матеріали науково-практичної конференції «Економічна безпека держави: стан, проблеми, напрямки зміцнення». Харків: 2006. – С.181-185. (Особистий внесок здобувача: аналіз і обґрунтування вибору прогнозної функції).