Анотація до роботи:

Бодревич Б.Б. Регіональні та індивідуальні особливості вибору антигелікобактерної терапії хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02 – внутрішні хвороби. – Івано-Франківська державна медична академія МОЗ України, Івано-Франківськ, 2003.

Об’єкт дослідження – хворі на ВХДК; мета дослідження – поліпшення ефективності антигелікобактерної терапії хворих на ВХДК; методи – загальноприйняті методи клінічного та лабораторного обстеження; езофагогастродуоденофіброскопія, морфологічне дослідження біоптатів шлунка, швидка уреазна реакція, бактеріологічний метод, методи варіаційної статистики. Наукова новизна – вперше встановлено, що у хворих на пептичну виразку мешканців Львівщини спостерігається значна кількість штамів Нр, резистентних до антибіотиків. Найпоширеніша стійкість до метронідазолу – 66,2%, найменше – до кларитроміцину – 9,1% та амоксициліну – 7,6% штамів. Доведено, що терапією вибору для хворих на виразкову хворобу в Україні є комбінація омепразолу, кларитроміцину й амоксициліну, а застосування препарату пілобакт низькоефективне (ерадикація в 66,7% хворих) у зв’язку зі значним поширенням резистентності до нітроімідазолів. Обгрунтовано принцип індивідуального підходу до вибору антигелікобактерних компонентів (ерадикація в 95,6% випадків). Вперше запропоновано альтернативний режим антигелікобактерної терапії комбінацією омепразолу, колоїдного вісмуту й урсодезоксихолевої кислоти з високою ерадикаційною активністю – 92,9%, який може застосовуватись у хворих з антибіотикорезистентними штамами інфекції Helicobacter pylori.

1. У дисертації теоретично узагальнено і подано нове розв’язання наукового завдання адекватного лікування ВХДК, що виявляється в розробленні режимів антигелікобактерної терапії, які враховують регіональну й індивідуальну чутливість штамів Нр до антибіотиків.

2. У 25,5% хворих на ВХДК, мешканців Львівської області, має місце повна резистентність до метронідазолу, 19,5% – тинідазолу, 7,6% – еритроміцину, 2,1% – ампіциліну, 1,4% – кларитроміцину, 0,7% – амоксициліну. Не виявлено повної стійкості до тетрацикліну, метацикліну та фурадоніну. Поширення низькочутливих штамів становить: до метронідазолу – 40,7%, тетрацикліну – 37,2%, метацикліну – 26,2%, фурадоніну – 20,0%, ампіциліну – 17,2%, еритроміцину – 14,5%, тинідазолу – 12,2%, кларитроміцину – 7,7%, амоксициліну – 6,9%.

3. Ефективність ерадикації Нр-інфекції при застосуванні комбінації омепразолу 20 мг, кларитроміцину 500 мг та амоксициліну 1000 мг двічі на добу впродовж семи днів становить 93,3%. Ця комбінація забезпечує загоєння виразок цибулини дванадцятипалої кишки у 88,9% випадків, ерозивних змін слизової оболонки дванадцятипалої кишки – лише у 20,0%.

4. Лікування ВХДК комбінацією омепразолу 20 мг, кларитроміцину 250 мг та тинідазолу 500 мг (препарат пілобакт) двічі на добу впродовж семи днів, без урахування індивідуальної чутливості штамів Нр до антибіотиків, забезпечує ерадикацію гелікобактерної інфекції – 66,7% хворих. Загоєння виразок цибулини дванадцятипалої кишки після застосування пілобакту становить 91,7%, ерозивних змін слизової оболонки дванадцятипалої кишки – 60,0%, згасання запальних змін слизової оболонки дванадцятипалої кишки – 17,4%.

5. Індивідуальний підхід до призначення антигелікобактерної терапії після попереднього визначення чутливості до антибіотиків дає змогу досягти ерадикації у 96,9% випадків, загоєння виразок цибулини дванадцятипалої кишки – у 100%.

6. Альтернативний потрійний режим антигелікобактерної терапії без застосування антибіотиків, який містить омепразол 20 мг по 2 рази, бісмофальк 2 таблетки по 3 рази й урсофальк 250 мг по 2 рази тривалістю 10 днів з наступною підтримуючою терапією урсофальком 250 мг по 2 рази протягом 20 днів супроводжується ерадикацією Нр в 92,9% випадків, загоєнням виразок цибулини дванадцятипалої кишки – в 91,7%, ерозивних змін слизової оболонки дванадцятипалої кишки – в 57,1% випадків і може застосовуватись у хворих з антибіотикорезистентними штамами.

Публікації автора:

1. Бодревич Б.Б. Ефективність лікування препаратом пілобакт в різних регіонах України // Вісник наукових досліджень. – 2001. - №2. - С. 28-30.

2. Бодревич Б.Б. Про резистентність до антибіотиків штамів Helicobacter pylori в Україні // Гастроентерологія.- 2001.- Вип. 32. - С. 284-290.

3. Спосіб лікування виразкової хвороби: Пат. 43213 А України, МКИ А61К31/00 / Вдовиченко В.І., Данилейченко В.В., Федечко Й.М., Острогляд А.В., Бодревич Б.Б., Січкоріз Л.О. – № 2001042398; Заявл. 10.04.2001; Опубл. 15.11.2001; Біол. №10. - 3с. Здобувач особисто виконував клінічні спостереження над хворими, готував пацієнтів до ендоскопічних і бактеріологічних досліджень, аналізував отримані результати. Співавтори теоретично обгрунтували застосування компонентів цього лікувального комплексу, організували і провели бактеріологічне дослідження, клінічні спостереження за групою хворих на ВХДК, ускладненою дуодено- гастральним рефлюксом, вивчили побічну дію препаратів.

4. Індивідуальний вибір режиму антигелікобактерної терапії у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки / Вдовиченко В.І., Бодревич Б.Б., Січкоріз Л.О., Швидкий Я.Б., Федечко Й.М., Макеєва Е.О., Панасюк М.Т. // Acta Medica Leopoliensia.- 2002.- Т. 8.- №1.- C.50-52. Здобувач особисто виконував клінічні спостереження над хворими, готував пацієнтів до ендоскопічних та гістологічних досліджень, підготував текст статті. Співавтори висунули клінічне обгрунтування принципу індивідуального вибору компонентів антигелікобактерних схем, вивчили побічну дію різних варіантів лікування, виконували ендоскопічні та бактеріологічні дослідження, проводили консультативну роботу з відбору хворих на ВХДК для стаціонарного лікування і пошук пацієнтів на закріплених промислових підприємствах.

5. Резистентність до нітроімідазолів штамів Helicobacter pylori у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки мешканців Львівської області / Бодревич Б.Б., Данилейченко В.В., Федечко Й.М., Вдовиченко В.І., Костур З.В., Любащенко Ю.І., Зварич О.В., Січкоріз Л.О. // Механізми фізіологічних функцій в експерименті та клініці: Тези доп. конференції, присвяченої 100-річчю з дня народження засл. діяча науки України професора Я.П.Склярова.- Львів, 2001.- С.51-52. Здобувач особисто виконував клінічні спостереження над хворими, готував пацієнтів до ендоскопічних та гістологічних досліджень, підготував текст доповіді і висвітлив її на даній конференції. Співавторами проводилась консультативна робота щодо впровадження методики бактеріологічного дослідження, відбір та пошук хворих на ВХДК для стаціонарного лікування та обстеження на закріплених промислових підприємствах, вивчено побічну дію лікування, виконувались бактеріологічні дослідження.

6. Вдовиченко В.І., Бодревич Б.Б. Регіональні та індивідуальні особливості вибору антигелікобактерної терапії // Сучасна гастроентерологія.- 2001.-№2.- С.22-26. Здобувач зробив огляд літератури з цієї теми, її аналіз, підготував текст статті. Співавтор надав консультативну допомогу при виконанні літературного огляду.