Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Нормальна анатомія


Шаповалов Дмитро Олександрович. Регіональні закономірності змін гемомікроциркуляторного русла шкіри під впливом пірогеналу : Дис... канд. наук: 14.03.01 - 2008.



Анотація до роботи:

Шаповалов Д.О. Регіональні закономірності змін гемомікроциркуляторного русла шкіри щурів під впливом пірогеналу (анатомо-експериментальне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. – Харківський національний медичний університет МОЗ України. – Харків, 2008.

На 148 щурах-самцях репродуктивного віку масою 140–210 г, які були розподілені на чотири групи: 1-ша – контрольна; 2-га, 3-тя, 4-та– експериментальні (вводили пірогенал в дозі 3,0 мг/кг один раз на добу протягом доби, двох і трьох відповідно) були вивчені особливості будови шкіри в нормі і після введення пірогеналу. Гістологічні зрізи шкіри, одержані у двох взаємноперпендикулярних площинах, забарвлювали гематоксилін-еозіном, за Малорі–Слінченко. Одержані кількісні дані обробляли з використанням методів варіаційної статистики.

Після внутрішньочеревного введення пірогеналу в дозі 3,0 мг/кг зміни будови шкіри відбуваються у всіх регіонально різних ділянках. Вони визначаються в збільшенні товщини окремих шарів шкіри, збільшенні діаметра вивідних протоків потових залоз, набряку тканин, зменшенні густини колагенових волокон. Найбільшим змінам після гіпертермії підлягає судинне русло шкіри, яке найбільш виражене в ранні терміни після введення пірогеналу. При повторних введеннях пірогеналу незворотних змін в шкірі не відбувалося і на 7–8-му добу будова шкіри не відрізнялася від будови шкіри тварин контрольної групи.

Відповідно до мети роботи в ході морфологічних і експериментальних досліджень теоретично узагальнено і встановлено регіональні особливості й зміни шкіри, її судинного русла, включаючи гемомікроциркуляторне, у нормі та при гіпертермії. Одержані дані можуть бути використані при вивченні механізмів адаптації організму до гіпертермії.

  1. Шкіра щурів в різних ділянках має особливості будови на макроскопічному (товщина шарів шкіри, довжина і густина волосяного покриву, шкірна температура) та мікроскопічному рівнях (співвідношення товщини шарів клітин епідермісу, густина на одиницю площі колагенових волокон і судин гемомікроциркуляторного русла).

  2. Шкіра і гіподерма з придатками шкіри мають регіональні відмінності в будові і неоднозначно реагують на експериментальну гіпертермію. Шкіра вже в ранні терміни після введення пірогеналу включає адаптивні механізми. Між рядом макроскопічних параметрів шкіри є позитивні сильні кореляційні зв'язки, які виявляються як у нормі, так і при гіпертермії (r = 0,78–0,94).

  3. Після внутрішньочеревного введення пірогеналу в дозі 3,0 мг/кг зміни будови шкіри відбуваються у всіх регіонально різних ділянках. Ці зміни достатньо схожі і полягають у збільшенні товщини окремих шарів шкіри до 1,8 %, збільшенні діаметра вивідних проток потових залоз до 2,6 %, набряках тканин, зменшенні густини колагенових волокон. Найбільшим змінам при експериментально викликаній гіпертермії з використанням пірогеналу підлягає судинне русло шкіри, ступінь цих змін пов'язаний з регіональними особливостями будови шкіри. Ці зміни найбільш виражені в ранні години після введення пірогеналу. При вторинних введеннях пірогеналу грубих змін в шкірі не відбувається і на 7–8-му добу будова шкіри схожа з будовою шкіри тварин контрольної групи.

  4. Після внутрішньочеревного введення пірогеналу в тих дозах і при описаних термінах спостереження жоден щур не загинув від дії високої температури (39 С). Найбільші зміни при експериментальній гіпертермії відбуваються на рівні кровоносного русла шкіри, ступінь цих змін пов'язаний з регіональними особливостями будови шкіри. На 3-тю добу спостереження шкіра і її судинне русло по морфологічних параметрах наближаються до норми, що дозволяє стверджувати факт включення адаптаційних процесів організму і шкірного покриву.

  5. При гіпертермії значні зміни судинного русла шкіри всіх шарів у експериментальних групах відбувалися через 3–4 години після одноразового введення пірогеналу. Діаметр всіх ланок судинного русла, включаючи гемомікроциркуляторне, збільшувався (до 6 %), меншою мірою (до 3,5 %) діаметр шкірних гілок джерел кровопостачання ділянок шкіри. Більшою мірою ці зміни стосувалися ланок гемомікроциркуляторного русла гіподерми і сосочкового шару. Меншим змінам підлягали судини шкіри у ділянці стоп щура. При двократному введенні пірогеналу реакція судинного русла, динаміка параметрів судинного русла у всіх вивчених ділянках шкіри була схожою, тобто наростання змін судинного русла зразу ж після введення пірогеналу досягала максимуму. Введення пірогеналу на 3-тю добу приводило до незначного збільшення температури тіла шкіри, до стійких порушень судин мікрорусла. Зміни параметрів судинного русла шкіри при цьому зберігалися протягом доби після введення пірогеналу.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

  1. Одержані дані про будову шкіри і її судинне русло, її регіональні особливості можуть бути використані при вивченні дії різних факторів середовища та дії фармацевтичних препаратів.

  2. Особливості будови шкіри щурів можуть бути морфологічною основою для вивчення особливостей змін при різних хворобах шкіри.

  3. Виявлені особливості будови судинного русла шкіри, включаючи гемомікроциркуляторне русло, можуть бути використані при вивченні тканин і специфічних властивостей різних гілок судинного русла.

  4. Одержані дані про динаміку змін гемомікроциркуляторного русла при гіпертермії і експериментальна модель можуть бути використані при вивченні механізмів адаптації організму до гіпертермії.

Публікації автора:

  1. Шаповалов Д.А. Макроскопическая характеристика кожи крыс в норме и при действии гипертермии / Д.А. Шаповалов // Морфология. – 2008. – Т. II, № 1. – С. 95–98.

  2. Шаповалов Д.А. Региональные особенности строения кожи крыс в норме и при действии пирогенала / Д.А. Шаповалов, А.П. Голуб // Вісник проблем біології і медицини. – 2007. – Вип. 4. – С. 178–180. (Здобувачем самостійно проведені дослідження, аналіз одержаних результатів, підготовка публікації до друку).

  3. Шаповалов Д.А. Региональные различия сосудов кожи крыс в норме и при действии пирогенала / Д.А. Шаповалов, А.П. Голуб // Вісник проблем біології і медицини. – 2007. – Вип. 3. – С. 110–112. (Здобувачем проведені експериментальна частина, гістологічне дослідження, аналіз одержаних результатів, підготовка публікації до друку).

  4. Шаповалов Д.А. Особенности строения кожи крыс в норме и при действии пирогенала / Д.А. Шаповалов // Морфология. – 2008. – Т. II, № 2. – С. 97–101.

  5. Козлов В.А. Реакция кровеносного русла кожи и мягких тканей крыс при действии разных факторов / В.А. Козлов, Д.А. Шаповалов, А.П. Голуби др. // Міжнародний конгрес патологів України «Сучасні проблеми патологічної анатомії»: Тези матеріалів – Полтава, 2008. – С. 32–33. (Здобувачем проведено дослідження судин шкіри щурів, обробка результатів і написання статті).

  6. Козлов В.А. Региональные особенности кровеносного русла кожи крыс в норме и при гипертермии / В.А. Козлов, Д.А. Шаповалов, А.П. Голуб, И.А. Демьяненко // Збірник матеріалів науково-практичної конференції «Прикладні аспекти морфології експериментальних і клінічних досліджень». –Тернопіль, 2008. – 63–65. (Здобувачем проведені експериментальне дослідження судин шкіри щурів, обробка результатів і написання статті).

  7. Милославский Ф.А. Эффективность единой региональной системы реабилитации обожженных / Ф.А. Милославский, П.А. Нудьга, Д.А. Шаповалов // Камбустиология на рубеже веков: Тезисы Международного конгресса. –Москва, 2000. – С. 169. (Здобувачем проведені дослідження шкіри хворих, аналіз одержаних результатів, підготовка публікації до друку).

  1. Шаповалов Д.А. Основные этапы лечения глубоких ожогов нижних конечностей / Д.А. Шаповалов, Р.С. Адамская, П.А. Нудьга // Тезисы V интернационального конгресса международной ассоциации «Раны, ожоги». Израиль, Тель-Авив, 1998. – С. 56. (Здобувачем проведені дослідження пошкодження шкіри, аналіз одержаних результатів, підготовка публікації до друку).

  2. Miloslavsky F.A. Unfree skingafting of the Deep Burns conseguences / F.A. Miloslavsky, R.S. Adamskaja, D.A. Shapovalov // VII National conference on Barns and Plastic surgery: Abstracts Book. – Bolgaria, Varna, 1996. – P. 8. (Здобувачем проведені аналіз одержаних результатів, підготовка публікації до друку).

  3. Miloslavsky F.A. Burned patients stomachintestinal Bleedings / F.A. Miloslavsky, R.S. Adamskaja, D.A. Shapovalov // VII National conference on Barns and Plastic surgery: Abstracts Book. – Bolgaria, Varna, 1996. – P. 21. (Здобувачем проведені дослідження хворих, аналіз одержаних результатів, підготовка публікації до друку).