Дисертаційне дослідження надало можливість отримати нові результати у галузі державного управління, які в сукупності вирішують важливе наукове завдання щодо створення цілісної системи регіонального моніторингу для реалізації завдань державної регіональної політики. Результати, отримані в процесі дослідження, підтвердили гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета і завдання дослідження дають змогу зробити такі висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне і практичне значення: 1. Системний аналіз наукових джерел з проблем державного управління регіональним розвитком, розробки та впровадження державної регіональної політики свідчить про те, що спеціальних досліджень з проблеми побудови цілісної системи регіонального моніторингу не проводилося. 2. Необхідність подальшого розроблення теоретичних, організаційних та методичних засад підвищення ефективності реалізації державної регіональної політики вимагає розробки організаційних засад регіонального моніторингу, які б ґрунтувалися на відповідному понятійному апараті, принципах державної регіональної політики, стратегічних орієнтирах розвитку держави. 3. Сучасний етап розвитку України потребує успішної реалізації програм і стратегій регіонального розвитку, створення системи попередження кризових явищ. Для ефективної реалізації цих завдань необхідні нові підходи до розробки технологій отримання якісної інформації завдяки запровадженню системи регіонального моніторингу в практику діяльності органів регіональної влади. 4. Регіональний моніторинг, як механізм реалізації державної регіональної політики, призначений для аналізу і прогнозування розвитку регіону, накопичення, зберігання, всебічного аналізу структурованої інформації і передбачення територіальних соціально-економічних процесів. Сьогодні, в існуючій практиці публічного управління, використовуються тільки елементи регіонального моніторингу. При цьому не дотримуються принципи моніторингу, технології і структури, що робить існуючий моніторинг малоефективним. 5. В системі регіонального моніторингу треба враховувати вимоги до формування системи показників, за якими здійснюється моніторинг, частоту надходження та обсяги інформації, уявлення про те, яка інформація необхідна для підготовки прийняття рішень щодо. Регіональний моніторинг має визначену мету, алгоритм функціонування, принципи побудови, критерії оцінки, методи і технології. Тому необхідно вважати доцільною розробку як теоретичних, так і прикладних аспектів створення та функціонування регіонального моніторингу. 6. Визначено, що досліджуючи складний, динамічний системний об'єкт – регіон, система регіонального моніторингу також повинна виступати як складна відкрита, динамічна, цілісна система. І, користуючись системним підходом, треба зазначити, що розглядаючи систему регіонального моніторингу, необхідно розглядати її ресурсне і процесне забезпечення у сукупності. Так, ресурсне забезпечення системи моніторингу складається з таких елементів: методичні ресурси; інформаційні ресурси; інтелектуальні ресурси; організаційні ресурси; фінансові ресурси; правові ресурси; людські ресурси; матеріально-технічні ресурси; соціальні ресурси. 7. Доведено, що використання методології процесного підходу в організації регіонального моніторингу сприятиме підвищенню ефективності реалізації регіональних стратегій через чітке визначення процесів, їх входів та параметрів на виході. Регіональний моніторинг як механізм реалізації завдань державної регіональної політики складається з наступних елементів: суб'єкт-суб’єктні відносини; процеси збору, обробки та аналізу вихідної інформації; підсистема ресурсного забезпечення всіх процесів. 8. Визначено, що у сучасних наукових дослідженнях щодо регіонального розвитку оцінюються показники ресурсів та досягнень (результатів і продуктів) такого розвитку. Але в контексті системних перетворень суспільства та розвитку кризових явищ, стає актуальним вивчення регіону, як системного об’єкта, тобто сутності процесів його функціонування та розвитку, мети, структури, елементів та зв’язків з зовнішнім середовищем. Отже, структура системи моніторингу повинна містити такі елементи: моніторинг програм та стратегій регіонального розвитку; моніторинг якості життя населення; моніторинг вкладу регіону в рішення міжрегіональних та державних проблем; моніторинг процесів регіонального розвитку (процесів впровадження реформ у регіоні, процесів подолання кризових явищ, тощо); моніторинг соціально-економічного, фінансового, просторового, екологічного, інтелектуального потенціалу регіону та ефективності його використання. 9. Запропоновано організаційну схему системи регіонального моніторингу, що базується на засадах процесного підходу та розроблено методичний підхід до використання інструментарію збалансованої системи показників при оцінці результативності впровадження державної регіональної політики. Урахування основних наукових результатів дисертаційного дослідження, вітчизняного та світового досвіду, потреб у підвищенні ефективності регіональних стратегій розвитку дозволило запропонувати такі рекомендації органам державного управління з метою їх подальшого впроваджування в практичну діяльність: а) Кабінету Міністрів України: дати доручення Міністерству економіки та Міністерству регіонального розвитку та будівництва з опрацювання єдиної методики регіонального моніторингу реалізації державної регіональної політики; створити незалежну організаційну структуру щодо реалізації моніторингових досліджень регіонального розвитку; б) науковцям, що займаються проблемами державного управління і місцевого самоврядування: активізувати роботу з розробки нормативно-правової бази методичного і методологічного забезпечення впровадження систем моніторингу регіонального розвитку в практику органів виконавчої влади. Отже, дисертаційне дослідження засвідчило, що впровадження регіонального моніторингу в систему державного управління має істотно поліпшити існуючу систему прогнозування регіонального розвитку у напряму зменшення невизначеності кінцевих результатів управлінського впливу. | 