У дисертаційній роботі розв’язано науково-прикладну задачу – підвищення ефективності регіонального розвитку автотранспортних підприємств за допомогою використання сучасних методів прогнозування вантажопотоків, які покладені в основу обґрунтування необхідності запровадження нових організаційно-структурних утворень в формі “транспортно-економічних кластерів”. Проведені дослідження дозволяють зробити наступні висновки та надати рекомендації. 1. Автотранспортні підприємства є невід’ємною ланкою виробничих процесів, що пов’язують виробників та споживачів різноманітних промислових, будівельних і сільськогосподарських товарів; 86 % їх, в якості вантажів, перебувають саме на автомобільному транспорті. Зростаючі обсяги виробництва, розширення сфер використання природних ресурсів, розвиток економічних зв’язків потребують, окрім розвинутої інфраструктури, високого рівня своєчасності, доступності і збереженості вантажів. У Чернігівському регіоні автотранспортні підприємства функціонують під впливом керованих і некерованих сезонних факторів, а результати їх діяльності є важко передбачуваними. 2. Для врахування сукупності виявлених організаційно-управлінських, фінансово-економічних, матеріально-технічних і технологічних факторів розроблено комплекс сезонних моделей – адитивна та мультиплікативна (Census 1), ARIMAS і модель експоненціального згладжування для прогнозування вантажообігу автомобільного транспорту, що дозволяють попередити кризові явища, сприяють підвищенню ефективності роботи в місцях найбільшої концентрації природних ресурсів та рівня розвитку мережі автошляхів регіону. 3. Удосконалено методичні засади до прогнозування вантажопотоків на основі теорії нейронних мереж, які полягають у створенні двошарової нейронної мережі; розроблено алгоритм і програму реалізації, що забезпечує отримання прогнозних даних автотранспортними підприємствами з меншою на 5,25-7,85 % похибкою у порівнянні з вище наведеними моделями за рахунок використання прихованих закономірностей ряду, який сформовано штучною нейронною мережею; це відображає особливості перевезень вантажів у регіоні і, як наслідок, дозволяє цілеспрямовано та ефективно реалізовувати прийняті управлінські рішення. 4. Розвиток регіональної економіки супроводжується прискоренням дії інтеграційних і системоутворюючих факторів, що надає можливість автотранспортним підприємствам більш ретельно прогнозувати вантажопотоки, проводити політику скорочення термінів простою рухомого складу, зниження сукупних витрат для оптимізації величини існуючих тарифів за рахунок збалансованого функціонування ринку транспортних послуг, вибору науково обґрунтованих маршрутів, а також ефективної підтримки з боку місцевої влади, що обумовлює об’єктивну необхідність створення міжгалузевих транспортно-економічних кластерів. 5. Транспортно-економічний кластер являє собою виробничо-інтегровану цілісну сукупність підприємств різних видів транспорту, місцевої влади, НДУ тощо, які поглиблюють та посилюють взаємодію і конкурентні переваги в порівнянні з аутсайдерами, в результаті чого досягається стійкий розвиток території і підвищується ефективність роботи автотранспортних підприємств. На базі сформульованої мети, яка узгоджується з цілями всіх учасників перевізного процесу вантажів, обґрунтовано, що створення кластеру найбільш раціонально проводити за допомогою єдиного координаційного центру, який буде активізувати його формування і розвиток; це проявиться в зростанні як кількісних, так і якісних показників роботи підприємств автомобільного транспорту. 6. Розкрито сутність та визначені засадничі принципи формування, функціонування та розвитку транспортно-економічних кластерів, що забезпечують посилену рольову участь їх у трансформаційних процесах підприємств автомобільного транспорту. 7. Транспортно-економічні кластери мають більш широкі можливості для використання конкурентних переваг кожного автотранспортного підприємства у зв’язку з тим, що всі елементи та складові таких утворень тісно взаємопов’язані, мають чітку збалансованість організаційно-економічних відносин, яка призводить до консолідації зусиль всіх учасників перевізного процесу, підвищення рівня експлуатації транспортних засобів, прискорення доставки вантажів тощо. 8. Удосконалено організаційно-економічний механізм функціонування автотранспортних підприємств кластеру, який включає форми, методи, функції та інші економічні інструменти, що забезпечують цілеспрямований вплив на їх розвиток шляхом більш ефективного використання всіх видів ресурсів, контролю за виконанням термінів перевезень вантажів, взаємного інформування учасників перевізного процесу про хід вантажно-розвантажувальних робіт. 9. Доведено, що межі кластерів необхідно формувати із урахуванням фінансово-господарського потенціалу територій, де розміщені автотранспортні підприємства, що зумовлено нерівномірністю розподілу природних ресурсів, відмінностями у територіальному розподілі праці, різним рівнем розвитку продуктивних сил, ступенем використання таких показників, як динаміка перевезень, інноваційність рухомого складу, розвиненість транспортної інфраструктури та забезпеченість галузі трудовими ресурсами тощо. 10. Розроблено методичні основи оцінки економічної ефективності функціонування транспортно-економічних кластерів, які ґрунтуються на показниках використання основних і оборотних фондів, трудових і фінансових ресурсів, а також показників доцільності створення організаційних структур, досягнення поставленої мети, що дає можливість надавати всебічну кількісну й якісну економічну інформацію для мобілізації та введення в дію резервів транспортного виробництва. 11. Визначено напрямки підвищення ефективності регіонального розвитку підприємств автомобільного транспорту в складі територіально-асоціативного об’єднання автоперевізників, що дозволяє у повній мірі використовувати ресурсний потенціал та можливості на ринку транспортних послуг. 12. Ефективність застосування транспортно-економічних кластерів забезпечується поєднанням виробничої, фінансової та соціальної складових, що призводить до підвищення рівня обґрунтованості прийняття управлінських рішень: оптимізуються всі види витрат для досягнення кінцевої мети, скорочується тривалість кожного етапу доставки вантажів, уточнюються терміни прибуття вантажів у пункти призначення тощо. Ефект від роботи автотранспортних підприємств у складі кластерів становить 14,6%. Таким чином, отримані прогнози, пропозиції та рекомендації є науково-методичною та практичною базою для вдосконалення організаційно-економічного механізму розвитку підприємств з перевезень вантажів, які функціонують у межах автомобільного транспорту регіону. |
