Анотація до роботи:

Чернишов С.В. Регіонарне лімфогенне метастазування папілярних карцином щитоподібної залози дітей та підлітків: клінічна характеристика, діагностика та хірургічне лікування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.14 – ендокринологія. – ДУ “Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України”, Київ, 2009.

Дисертацію присвячено діагностиці та хірургічному лікуванню регіонарних метастазів за умов ПТК у дітей і підлітків з метою розробки протоколу адекватного хірургічного втручання на регіонарних колекторах лімфовідтоку та підвищення ефективності лікування хворих.

Доведено, що обсяг оперативного втручання на лімфатичних колекторах лімфовідтоку повинен визначатися на основі аналізу даних ТАПБ і ЕГД з урахуванням структурних, інвазійних особливостей ПТК, її розміру, локалізації в ЩЗ і метастатичного ураження лімфовузлів шиї різних відсіків.

Відмічено, що за відсутності ознак ураження лімфатичних вузлів шиї на доопераційному та інтраопераційному етапах достатнім обсягом оперативного втручання за умов ПТК може бути тиреоїдектомія.

Встановлено, що серединна систематична дисекція шиї, проведена за наявності відповідних показань (виявлення метастазів хоча б в одному лімфовузлі центрального відсіку при ТАПБ чи ЕГД) покращувала показники післяопераційної сцинтіграфії з NAI-131 і відповідно прогноз післяопераційного лікування пацієнтів.

Виявлено, що при наявності метастазів у лімфатичні вузли яремних колекторів радикальна бокова дисекція шиї, доповнена серединною дисекцією, покращувала результати оперативного лікування.

Доведено, що впровадження етапного ЕГД видалених лімфовузлів із урахуванням будови первинної пухлини та її локалізації в ЩЗ слугувало важливим методом оцінки метастатичного ураження лімфовузлів шиї, яке призвело до вираженого зниження (в 2,5 рази) відсотка пацієнтів із наявністю регіонарних метастазів за даними післяопераційної сцинтіграфії з NAI-131.

Рецидиви метастазів, видалені через 1-7 років після первинної операції, відрізнялися морфологічними ознаками вираженої прогресії злоякісного процесу.

1. В дисертаційній роботі на підставі комплексного аналізу УЗД, ТАПБ і етапного ЕГД розроблено протокол діагностики метастатичного ураження лімфатичних вузлів шиї і оперативного втручання на регіонарних колекторах лімфовідтоку.

2. Клінічна оцінка і використання інструментальних методів дозволили до операції визначитися з обсягом оперативного втручання на ЩЗ більше, ніж у 80% дітей і підлітків, а на регіонарних колекторах лімфовідтоку – менше, ніж у 50% пацієнтів.

3. Патогістологічне дослідження встановило, що ПТК із наявністю регіонарних метастазів у вірогідно більшого відсотка хворих (96%) характеризувалися відсутністю капсули і ознаками екстратиреоїдної інвазії (76,3%) в порівнянні з ПТК без метастазів (79,1% і 42,9% відповідно).

4. В пухлинах розміром понад 3,0 см ознаки судинної інвазії, багатофокусного росту в контрлатеральну частку та/чи перешийок простежувались у вірогідно більшого відсотка хворих.

5. За відсутності ознак ураження лімфатичних вузлів шиї на доопераційному та інтраопераційному етапах (“діагностична дисекція”) достатнім обсягом оперативного втручання при ПТК може бути тиреоїдектомія.

6. Видалення лімфатичних вузлів шиї за методикою “вerry picking” не було радикальним, що підтверджувалося наявністю метастазів у всіх прооперованих колекторах при післяопераційній сцинтіграфії з радіойодом.

7. Серединна систематична дисекція шиї, проведена за наявністю відповідних показань (виявлення метастазів хоча б в одному лімфовузлі центрального відсіку на доопераційному чи інтраопераційному етапах), покращувала показники післяопераційної сцинтіграфії з радіойодом і відповідно прогноз післяопераційного лікування пацієнта.

8. При виявленні метастазів у лімфатичні вузли яремних колекторів радикальна бокова дисекція шиї, доповнена серединною дисекцією, поліпшувала результати оперативного лікування.

9. Впровадження етапного ЕГД видалених лімфатичних вузлів із урахуванням будови первинної пухлини та її локалізації в ШЗ слугувало важливим методом оцінки метастатичного ураження лімфатичних вузлів шиї і надавало суттєву допомогу у визначенні необхідного обсягу дисекції, що призвело до вираженого зменшення (в 2,5 рази) відсотка пацієнтів із наявністю регіонарних метастазів при післяопераційній сцинтіграфії з радіойодом.

10. Рецидиви метастазів, видалені через 1-7 років після первинної операції, відрізнялися появою чи збільшенням ділянок солідної будови, суттєвим зростанням ознак оксифільноклітинної та плоскоклітинної метаплазії, інвазії пухлинних клітин за межі капсули лімфовузла, появою низькодиференційованих “інсулярних” осередків, що в сукупності свідчило про виражену прогресію злоякісного процесу за умови виникнення рецидивів у віддалені періоди післяопераційного спостереження.

Публікації автора:

1. Роль етапного експрес-гістологічного дослідження при операціях з приводу раку щитоподібної залози у дітей /
І. В. Комісаренко, Т. І. Богданова, А.Є. Коваленко, С.В. Чернишов,
В.Г. Козирицький, Л.Ю. Зурнаджи // Одеський медичний журнал.
– 2001. – Т.4, №66. – С. 29-30.

(Здобувачем самостійно здійснювався аналіз літератури, підбір відповідних груп хворих, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання статті).

2. Повторні операції з приводу диференційованих форм раку щитоподібної залози в пацієнтів молодого віку після аварії на Чорнобильській АЕС / І.В. Комісаренко, С.Й. Рибаков, Т.І. Богданова,
А.Є. Коваленко, С.В. Чернишов, М.Ю. Болгов // Вісник наукових досліджень. – 2001. – Т.4, №24. – С. 54-55.

(Здобувачем самостійно здійснювався аналіз літератури, підбір відповідних груп хворих, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання статті).

3. Повторные оперативные вмешательства по поводу рака щитовидной железы / И.В. Комиссаренко, С.И. Рыбаков, М.Ю. Болгов, А.Е. Коваленко, А.Г. Лысенко, А.В. Омельчук, С.В. Чернышев // Клінічна хірургія. – 2001. – Т.703, №9. – С. 41-44.

(Здобувачем самостійно здійснювався аналіз літератури, підбір відповідних груп хворих, статистична обробка та узагальнення матеріалів, прийнято участь у написання статті).

4. Клинико-морфологическая характеристика папиллярного рака щитовидной железы у детей и подростков. Хирургическая тактика лечения / И.В. Комиссаренко, С.И. Рыбаков, Т.И. Богданова,
А.Е. Коваленко, А.Н. Кваченюк, В.Г. Козырицкий, С.В. Чернышев,
Л.Ю. Зурнаджи // Международный журнал радиационной медицины.
– 2003. – Т.3, №1-2. – С. 207-210.

(Здобувачем самостійно здійснювався аналіз літератури, підбір відповідних груп хворих, статистична обробка та узагальнення матеріалів, прийнято участь у написання статті).

5. Объем диссекции лимфатических узлов шеи при папиллярной карциноме щитовидной железы у детей / С.В. Чернышев,
И.В. Комиссаренко, Л.Ю. Зурнаджи, А.Е. Коваленко // Хірургія України. – 2005. – Т.13, №1. – С. 40-42.

(Здобувачем самостійно здійснювався аналіз літератури, підбір відповідних груп хворих, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання статті).

6. Сравнительный анализ результатов первичного хирургического лечения папиллярных карцином щитовидной железы и данных послеоперационной cцинтиграфии с NaI-131 / С.В. Чернышев,
С.В. Гулеватый, Т.К. Совенко, Е.В. Эпштейн // Ендокринологія. – 2007.
– Т.12, №2 – С. 208-217.

(Здобувачем самостійно здійснювався аналіз літератури, підбір відповідних груп хворих, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання статті).

7. Выбор объема оперативного вмешательства на регионарных коллекторах лимфооттока при раке щитовидной железы у детей /
С.В. Чернышев, И.В. Комиссаренко, А.Е. Коваленко, В.Г. Козырицкий, Л.Ю. Зурнаджи / Ендокринологія. – 2001. – Т. 6, додаток. – С. 325.

8. Оперативное вмешательство на регионарных коллекторах лимфооттока при папиллярном раке щитовидной железы у детей /
С.И. Рыбаков, И.В. Комиссаренко, Т.И. Богданова, А.Е. Коваленко,
С.В. Чернышев, М.Ю. Болгов, В.Г. Козырицкий, Л.Ю. Зурнаджи // Х з’їзд онкологів України, 10-12 жовт. 2001 р.: тези доп. – К., 2001. – С. 266.

9. Клинико-морфологическая характеристика и тактика хирургического лечения папиллярного рака щитовидной железы у детей и подростков / И.В. Комиссаренко, С.И. Рыбаков, Т.И. Богданова,
А.Е. Коваленко, А.Н. Кваченюк, В.Г. Козырицкий, С.В. Чернишев,
Л.Ю. Зурнаджи // Международный журнал радиационной медицины.
– 2001. – Т.3, №1-2. – С. 212.

10. Чернышев С.В. Частота и локализация метастазов в регионарные коллекторы лимфооттока при папиллярном раке щитовидной железы у детей / С.В. Чернышев // Ендокринологія.
– 2002. – Т.7, №1. – C. 149.

11. Комиссаренко И.В. Повторные операции по поводу рака щитовидной железы / И.В. Комиссаренко, С.В. Чернышев // ХХ з’їзд хірургів України, 17-20 верес. 2002 р.: тези доп. – Тернопіль. – 2002.
– С. 358-359.

12. Регионарное лимфогенное метастазирование папиллярных карцином щитовидной железы / С.В. Чернышев, И.В. Комиссаренко,
С.И. Рыбаков, А.Е. Коваленко, Т.И. Богданова, М.Ю. Болгов // Ендокринологія. – 2007. – Т. 12, додаток. – С. 312.

13. Пат. 46479 А Україна, МПК 7 A61B17/00, G0N33/48. Спосіб визначення обсягу лімфаденектомії при захворюванні на рак щитовидної залози / Комісаренко І.В., Рибаков С.Й., Коваленко А.Є., Чернишов С.В., Болгов М.Ю., Козирицький В.Г., Зурнаджи Л.Ю.; заявник та патентовласник Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України. – №2001075265; заявл. 23.07.01 ; опубл. 15.05.02, Бюл. №5.