Звернення до дискурс-аналізу як методологічного підґрунтя лінгвістичного наукового пошуку, що спирається на діяльнісне уявлення про мову та надає багатовимірному феномену дискурсу статусу предмета лінгвістики, дозволяє вирішити пріоритетне наукове завдання дослідження регулятивної функції гендерно маркованих одиниць мови у процесі гендерної соціалізації індивіда. Гендерно марковану одиницю мови визначаємо як таку, що фіксує статеву належність референта, а також передає усю систему соціокультурних асоціацій, пов’язаних з належністю індивіда до чоловічої чи жіночої статі у певному лінгвокультурному соціумі. Дискурс-аналіз, що інтегрує останні досягнення когнітивної парадигми, дозволяє трактувати значення гендерно маркованої одиниці мови як структуроване у вигляді фрейму інференційне знання, що є одночасно суб’єктивним, тому що психічно існує в індивідуальній свідомості, і об’єктивним, тому що становить собою переломлене через особистий досвід і емоційно-оцінне переживання суб’єкта дискурсу колективне соціокультурне знання. Гендерно маркована одиниця мови, указуючи на референта-чоловіка чи референта-жінку, “вбудовується” у фреймові структури соціокультурних знань: гендерні еталони і стереотипи, що становлять пресупозиційний фонд суб’єкта дискурсу і стимулюють інференційні процеси в межах аксіологічних орієнтирів лінгвокультури. Вважаємо, що фреймове “вбудовування” і надає гендерно маркованій одиниці мови регулятивного потенціалу. В англомовному публіцистичному дискурсі функціонують граматичні (ГГМО) і номінативні (НГМО) – лексичні (ЛГМО) і фразеологічні (ФГМО) – гендерно марковані одиниці. Регулятивна функція ГГМО забезпечується аксіологічними орієнтирами дискурсу, що відбиті в актуалізованій висловлюванням предметно-референтній ситуації, до якої вони залучаються як актанти. Значення дескриптивно орієнтованих НГМО містить інференційне знання про денотат, тобто прототипову особу чоловічої й жіночої статі, а також відбиває метафоричний зміст категорій фемінінності й маскулінності в англомовній культурі. Це інференційне знання є структурованим на підставі таксономічного фрейму і одержує раціонально-оцінну кваліфікацію стосовно гендерних еталонів і стереотипів маскулінного англомовного соціуму. Значення прагматично орієнтованих НГМО, що залучає інформацію про “первинний денотат” у вигляді гештальта, структуроване на ґрунті взаємодії категоризувального таксономічного фрейму, що спирається на прототип, який належить свідомості, і компаративного тропеїчного фрейму, що спирається на гештальт, який належить уяві. Гештальт відіграє роль емоціогенного стимулу, що надає ФІ експресивності за рахунок залучення до оцінного складника конотата образного та емотивного складників. Експресивність емотивно-оцінної НГМО виводить суб’єкта дискурсу з автоматизму сприйняття, “вмикає” уяву і свідомість, змушуючи сконцентруватися на змісті висловлювання, й викликає емоційну реакцію, актуалізовану у вигляді певного почуття-ставлення до тієї подоби, через призму якої сприймається означуване. Регулятивна функція НГМО, що мають оцінний потенціал, забезпечується складниками їхнього конотативного блоку, що наділяють їх власною іллокуцією/перлокуцією, не залежною від іллокуції висловлювання. Іллокуція оцінних НГМО постає як потенційно властивий їм конотативно-асоціативний потенціал, що дозволяє суб’єкту дискурсу, який задіює їх у складі висловлювання, крім основного мовленнєвого акту, продукувати вторинний мовленнєвий акт: кваліфікувати означуване НГМО в термінах “добре/погано”, “більше норми/менше норми” (раціональна оцінка), або виражати до нього певне почуття-ставлення (схвалення – несхвалення: осуд, презирство, зневагу) (емотивна оцінка). Перлокуція раціональної й емотивної оцінки реалізована як гендерно диференційована прескриптивно-нормативна настанова. Різнорівневі одиниці англійської мови, спираючись на пресупозиції дискурсу, демонструють ізоморфізм у відображенні/конструюванні гендерного концептуального змісту, що виявляється в чіткій гендерній диференціації поведінкових настанов, підґрунтям яких є уявлення про прототипову особу як особу чоловічої статі. Регуляція поведінки суб’єкта дискурсу чоловічої статі спирається на уявлення про нього як автономну соціальну особу, категоризовану за статусно-рольовими параметрами в ієрархії інституціональних структур англомовного соціуму. Властивості й поведінкові характеристики чоловіка кваліфіковано щодо його основної соціальної ролі – добувача. Регуляція поведінки суб’єкта дискурсу жіночої статі спирається на уявлення про неї як неавтономну реляційну особу, категоризовану стосовно чоловіка, з яким її пов’язують кровні (мати/дочка), шлюбні (дружина) чи суто сексуальні (коханка/повія) стосунки. Властивості й поведінкові характеристики жінки кваліфіковано щодо її основної соціальної ролі – берегині домашнього вогнища, яка обмежує жінку сімейно-побутової сферою. Суб’єктом оцінки НГМО чоловічої референції, як правило, є лінгвокультура (соціум) у цілому. Підстави оцінки НГМО жіночої референції виявляють суб’єкта оцінки чоловічої статі. Перспективу подальших досліджень функціонування гендерно маркованих одиниць мови в дискурсі може становити: окреслення закономірностей комбінаторики регулятивного потенціалу ГМО різного рівня в дискурсі англомовного соціуму; аналіз регулятивного потенціалу невербальних засобів конструювання гендеру в дискурсі англомовного соціуму та їх комбінаторики з вербальними; встановлення специфіки регулятивної функції ГМО в різних інституціональних і лінгвопрагматичних типах дискурсу англомовного соціуму; вивчення регулятивної функції ГМО в міжкультурному контексті; виявлення взаємозв’язку між характерологічними особливостями мови і специфікою процесу конструювання гендерної ідентичності її носія в соціолого-психологічному просторі дискурсу різних лінгвокультур. Основні результати дослідження відображено в публікаціях: 1. Конструювання гендеру в англомовному дискурсі: Монографія. – Харків: Константа, 2004. – 292 с. 2. Об отражении социальных ролей и психологических особенностей женщин в языке // Вестник Харьковского университета. Серия “Романо-германская филология”. – 1986. –
№ 290. – С. 55-58. 3. Женская речь и проблемы общения // Вестник Харьковского университета. Серия “ Романо-германская филология”. – 1987. – № 312.– С.30-34. 4. Прагматические особенности текста в зависимости от пола автора // Вестник Харьковского университета. Серия “Романо-германская филология”. – 1988. – № 322. – С. 56-60. 5. О реализации принципа вежливости в речи женщин и мужчин // Вестник Харьковcкого университета. Серия “Романо-германская филология”. – 1989. – № 339. – С. 89-92. 6. Особенности тема-рематической организации текста в зависимости от пола автора // Смысловые и прагматические характеристики текста и его единиц: Сб. науч. тр. – Иваново: ИГУ, 1989. – С.115-120. 7. Some reflections on ideas and results of feminist linguistics // Papers and Studies in Contrustive Linguistics. – 1990. – Vol. 25. – P. 177-182. (У співавторстві з Дородних А.І.) 8. Social relations and sex stereotyping in language // Papers and Studies in Constructive Linguistics. – 1990. – Vol.26. – P. 93-101.– С.73-76. 9. Пол говорящего в системе социолингвистических параметров // Вестник Харьковского университета. Серия “Романо-германская филология”. – 1991. – № 352. – С. 73-76. 10. Некоторые особенности речевого поведения мужчин и женщин // Вестник Харьковского университета. Серия “Романо-германская филология”. – 1992. – № 367. – С. 74-77. 11. Соотношение грамматического рода и естественного пола в системе средств обобщенной референции третьего лица единственного числа (на материале английского языка) // Вестник Харьковского университета. Серия “Романо-германская филология”. – 1992. – № 372. – С. 32-36. (У співавторстві з Ков’яхом І.І.) 12. Синтаксические аспекты половой дифференциации речи в современном английском языке // Вісник Харківського університету. Серія “Романо-германська філологія”. – 1994. – № 382. – С.67-70. (У співавторстві з Башкірєвою С.О). 13. Функционирование сложных синтаксических структур и вопросов в речи мужчин и женщин // Вісник Харківського університету. Серія “Романо-германська філологія”.– 1995. – № 384 (1).– С. 93-96. (У співавторстві з Башкірєвою С.О. ) 14. Отражение мужских и женских стереотипов английского языка в рекламе // Актуальні проблеми вивчення мови та мовлення, міжособової та міжкультурної комунікації: Зб. наук. пр. – Харків: Константа, 1996. – С. 116-118. (У співавторстві з Землянським П.М.) 15. Речевое поведение мужчин и женщин в неофициальной коммуникативной ситуации // Пол и его маркировка в речевой деятельности. – Кривой Рог: Исследовательский центр “ЧЯКП”, 1996. – С. 114-126. (У співавторстві з Землянським П.М.) 16. Sex differences in conversational strategies // Вісник Харківського університету. Серія “Романо-германська філологія”. – 1997. – № 390. – С. 95-98. (У співавторстві з Башкірєвою С.О.) 17. Формирование коммуникативных стратегий полов // Вісник Харківського державного університету. Серія “Романо-германська філологія”. – 1998. – № 406. – С. 95-100. (У співавторстві з Піщіковою К.В.) 18. Гендерні комунікативні стратегії в дискурсі // Вісник Харківського державного університету. Серія “Романо-германська філологія”. – 1999. – № 424. – С. 81-85. (У співавторстві з Піщіковою К.В.) 19 Сравнительный анализ гендерной стратегической ориентации (на материале английского и русского языков) // Вісник Харківського державного університету. Серія “Романо-германська філологія”. – 1999. – № 435. – С. 91-97. (У співавторстві з Піщіковою К.В.) 20. Коммуникативные стратегии полов в конфликтной ситуации // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія “Романо-германська філологія”. – 2000. – № 471. – С. 159-166. 21. Speech behaviour of Ukrainian men and women in a classroom setting // The Ukrainian Society for the Study of English Messenger. – 2000. – Vol.1. – P. 41-48. 22. Approaches to feminists’ language reform // Вестник Международного Славянского университета. Серия “Филология”. – 2001. – Т. 4, № 6.–С. 15-CAPut!’. 23. Male and female stereotypic qualities through the English adjective // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія “Романо-германська філологія”. – 2001. – № 537. – С. 128-134. 24. К вопросу об андроцентризме языка // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія “Романо-германська філологія”. – 2002. – № 567. – С. 275-282. 25. Оппозиция “мужественность/женственность”: мифы и языковая реальность // Вестник Международного Славянского университета. Серия “Филология”. – 2002. – T.5, № 3. –
С. 44-48. 26. Гендерні стереотипи та їх відображення у мові й мовленнєвій взаємодії (на матеріалі англійської мови) // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія “Філологія”. – 2003. – Т. 6, № 1. – С. 103-109. 27. Гендерный концепт: прототип и стереотип – денотат и коннотат // Нова філологія. – 2003. – № 2(17). – С. 72-79. 28. Концепт в структуре значения коммуникативного знака // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія “Романо-германська філологія”. – 2003. – № 586. – С. 112-116. 29. Методологические основы сопоставительного анализа этнокультурных концептов “фемининность” и “маскулинность” // Вісник Сумського державного університету. Серія “Філологічні науки”. – 2003. – № 4(50). – С. 139-144. 30. Конструирование гендерной идентичности в дискурсе (на материале английского языка) // Мова і культура. Серія “Філологія”– 2004. – Вип. 7, Т.1. – С. 385-391. 31. Domination strategies in argumentative discourse: gender analysis (based on English language material) // The Ukrainian Society for the Study of English Messenger. – 2003. – Vol.2. – C. 98-106. (У співавторстві з Піщіковою К.В.) 32. “Местоименный сдвиг” как средство конструирования гендерной идентичности англоязычного субъекта дискурса // Вісник Сумського державного університету. Серія “Філологічні науки”. – 2004. – № 4(63). – С. 53-58. 33. Регулятивный потенциал гендерно маркированной единицы в англоязычном дискурсе // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія “Романо-германська філологія”. – 2004. – № 635. – С. 98-101. 34. A Critical analysis of philosophy and empirical results of feminist linguistics in the West // Тезисы VIII Международного Конгресса по логике, методологии и философии науки (17-22 августа 1987 г.). – М.: Наука, 1987. – С. 452-454. (У співавторстві з Дородних А.І.) 35. Communication, gender and social background // Language contacts across the Atlantic: Abstracts of the 25-th Annual Meeting of Societas Linguistica Europaea (29 August – 3 September 1992). – Galway, Ireland: Un-ty College of Galway, 1992. – P. 36. 36. Interaction of behaviour and social contex // The interface between
sociology and linguistics: Abstracts of the International sociolinguistic
conference (9-11 June 1992). – Nijemegen, The Netherlands: Un-ty of Nijemegen Press, 1992. – С. 19. 37. Полоролевая дифференциация речевого поведения как следствие межкультурных различий // Актуальні питання лінгвістики та методики викладання іноземних мов: Тези наукової конференції (4-6 лютого 1996 р.). – Харків: Основа, 1997. – С. 45-47. 38. Сross-sex differences and communicative competence acquisition //
English in the 21-st century: Abstracts of 4-IATEFL-Ukraine (23-25 April 1997). – Kharkiv: Kharkiv State Un-ty, 1997. – P. 73-75. 39. Средства обобщенной референции в современном английском языке // Іноземна філологія на межі тисячоліть: Тези міжнародної конференції (квітень 2000 р.). – Харків: Константа, 2000. – С. 177-179. (У співавторстві з Дудоладовою О.В.) 40. Импликационал гендерного концепта // Другі Каразінські читання: Два століття Харківської лінгвістичної школи: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (5 лютого 2003 р.). – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2003. – С. 82-83. 41. Язык в синергетической парадигме // Треті Каразінські читання: Методика і лінгвістика – на шляху до інтеграції: Матеріали Міжнародної науково-методичної конференції (28 жовтня 2003 р.). – Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2003. – С. 107-108. 42. Языковая репрезентация гендера: функциональный подход // Функционирование русского и украинского языков в эпоху глобализации: Сборник научных докладов 10-й Международной конференции по функциональной лингвистике (29 сентября – 4 октября 2003 г.). – Ялта: Доля, 2003. – С. 221-223. 43. Лексические средства конструирования гендера в дискурсе // Людина. Мова. Комунікація: Матеріали міжнародної конференції (листопад 2004 р.). – Харків: ХНУ. ім. В.Н. Каразіна, 2004. – С. 168-169. | 