Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка


899. Харламова Олена Вікторівна. Регулювання ресурсоємності водоспоживання (регіональний аспект): дис... канд. екон. наук: 08.10.01 / Полтавський національний технічний ун-т ім. Ю.Кондратюка. - Полтава, 2004.



Анотація до роботи:

Харламова О.В. Регулювання ресурсоємності водоспоживання (регіональний аспект). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 – розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. – Полтавський національний технічний університет імені Ю.Кондратюка, Полтава, 2004.

В дисертаційній роботі досліджено теоретичні й науково-методичні засади формування ресурсоємності водоспоживання і функціонування регіональних водозабезпечувальних комплексів. Розроблено систему регулювання водоспоживання в регіонах, засновану на нормативно-правових і економічних регуляторах і враховуючу територіально-галузеві особливості водоспоживання. Удосконалено інструменти комплексної оцінки матеріальної складової ресурсоємності водоспоживання (методики економічної діагностики, моделювання і прогнозування), виявлено сукупність факторів зниження матеріалоємності водоспоживання.

Основні результати дисертаційної роботи впроваджені в економічну практику.

У дисертації представлено теоретичне і науково-методичне узагальнення і нове вирішення проблеми регулювання ресурсоємності водоспоживання на регіональному рівні, систематизовано нормативно-правові і економічні регулятори на основі територіально-галузевих особливостей водоспоживання, удосконалено інструменти регулювання ресурсоємності в регіональних водозабезпечувальних комплексах.

Головні наукові й практичні результати дослідження полягають у наступному:

  1. Дослідження тісного взаємозв'язку між водоресурсним потенціалом регіону і водоспоживанням територіально-промислових комплексів дозволило обґрунтувати необхідність синтезованої оцінки водоресурсного потенціалу за кількісними, якісними, вартісними і соціально-економічними параметрами, що виступає вихідною позицією при формуванні водогосподарських балансів регіонів.

  2. Систематизація теоретичних основ функціонування підприємств водопостачання, поглиблення їх змісту, наукової обґрунтованості з метою адаптування до сучасних умов господарювання дозволили удосконалити теоретико-понятійний апарат, що описує функціонування підприємств водозабезпечувальної галузі: сформульовано поняття «регіон» з погляду водоспоживання, уточнено зміст поняття «водогосподарський комплекс», введене поняття «регіональний водозабезпечувальний комплекс». Результатом удосконалення теоретико-понятійного апарату є системна характеристика регіональних водозабезпечувальних комплексів, що включає територіальну підпорядкованість, функціональні завдання, технологічну структуру, організаційну структуру, галузеві обмежувальні параметри і чинники впливу.

  3. Поглиблення теоретичних основ поняття «ресурсоємність», виявлення її складових в регіональних водозабезпечувальних комплексах обумовило проведення аналізу формування ресурсоємності водоспоживання та дозволило дійти висновку про пріоритетність її природної складової, основою якої є вилучення водних ресурсів з їх джерел, що і являє собою процес водоспоживання. Теоретично доведено вплив природної складової на матеріальну, енергетичну, фондову, трудову і фінансову складові, визначено способи оцінки складових ресурсоємності водоспоживання.

  4. Реалізація запропонованого науково-методичного підходу до регулювання природно-матеріальної складової ресурсоємності водоспоживання сприятиме оптимізації водоспоживання в регіонах, що об'єктивно відбивається на водоспоживанні регіональних водозабезпечувальних комплексів, та зниженню рівня матеріальної складової ресурсоємності водоспоживання в регіональних водозабезпечувальних комплексах.

  5. Розроблену систему індикаторів стану та використання водоресурсного потенціалу регіонів рекомендується застосовувати як вихідну основу для виявлення проблемних ситуації у водозабезпечувальній галузі та оцінки альтернатив і вибору найоптимальнішого варіанту набору регуляторів водоспоживання..

  6. Проведена в роботі ідентифікація нормативно-правових регуляторів водоспоживання дозволила виявити їх основні рівні, конкретизувати сукупності нормативно-правових регуляторів водоспоживання на кожному рівні, пріоритетними серед яких визнано законодавчо закріплені заходи, що регламентують програмний розвиток водного господарства як країни в цілому, так і окремих її регіонів, розподіл функцій між рівнями державного управління і делегування окремих повноважень на місцевий рівень, контроль якості питної води і систему формування тарифів у регіональних водозабезпечувальних комплексах. Аналіз способів залучення приватного капіталу у водозабезпечувальну галузь дозволив виявити нормативно-правові умови їх застосування.

  7. В систему економічних регуляторів водоспоживання запропоновано включати його платність, встановлення економічно обґрунтованих нормативів плати за воду з природних джерел і їх перерозподіл між бюджетами різних рівнів, а також стимулювання раціонального використання водних ресурсів шляхом встановлення лімітів водоспоживання і штрафних санкцій за їх перевищення, що має сприяти впровадженню ринкових елементів в систему регулювання водоспоживання регіонів.

  8. Систему регулювання водоспоживання регіону на макрорівні визначено як сукупність взаємопов’язаних програм, заходів, нормативів, методів і засобів управління, що включає виявлення проблемних ситуацій у водозабезпеченні регіонів і визначення пріоритетних напрямків регулювання водоспоживання на підставі результатів аналізу, проведеного з використанням запропонованої системи індикаторів стану і використання водоресурсного потенціалу регіону; вибір сукупності пріоритетних нормативно-правових і економічних регуляторів водоспоживання, застосування яких сприятиме вирішенню виявлених проблемних ситуацій у водозабезпеченні регіонів, та безпосереднє регулювання водоспоживання на основі обраної сукупності регуляторів з урахуванням екологічних факторів його раціоналізації.

  9. Здійснення комплексної оцінки матеріальної складової ресурсоємності водоспоживання з метою її регулювання обумовило зміни в підході до методик економічної діагностики, моделювання та прогнозування досліджуваних показників. Запропонована галузева методика економічної діагностики матеріальної складової ресурсоємності водоспоживання дозволить комплексно оцінювати сформовані тенденції у процесах використання матеріальних ресурсів водозабезпечувальними комплексами і вчасно приймати управлінські рішення щодо регулювання матеріальної складової ресурсоємності водоспоживання. Функціональним елементом галузевої методики є система коефіцієнтів обороту відходів, яка дозволяє контролювати процеси нагромадження відходів; безвідходності виробництва; переробки; зворотності; зміни вартості і ліквідності відходів.

  10. З урахуванням виявлених причинно-наслідкових взаємозв'язків між рівнем матеріальної складової ресурсоємності водоспоживання в регіональних водозабезпечувальних комплексах і факторами, що її визначають, обґрунтовано резерви зниження матеріалоємності в регіональних водозабезпечувальних комплексах, до яких віднесено зниження аварійності мереж; максимальне наближення об’єму поданої в мережу і відпущеної споживачам води; зниження суми матеріальних витрат; використання для водопостачання найбільш «чистих» джерел води; збалансованість темпів зростання матеріальних і загальних витрат.

  1. Запропонований інтегральний метод прогнозування, розроблений алгоритм його реалізації, проведена його апробація на прикладі прогнозування матеріалоємності в регіональних водозабезпечувальних комплексах, дозволили розрахувати прогнозну модель матеріалоємності корисно відпущеної води регіональними водозабезпечувальними комплексами. Отримані результати дали змогу виявити перспективні зміни умов функціонування регіональних водозабезпечувальних комплексів, що впливають на матеріалоємність корисно відпущеної води.

Публікації автора:

Статті у фахових виданнях, в яких висвітлено основні результати дослідження

  1. Пічугина Т.С., Харламова О.В. Облік відходів і комплексний аналіз їх обігу // Наук. вісн. ПолтНТУ ім. Ю. Кондратюка „Економіка і регіон”. – 2003. – № 1(1). – С.109-111. (Особистий внесок автора – розроблено рекомендації з ведення обліку відходів, удосконалено систему коефіцієнтів обертання відходів).

  2. Харламова Е.В. Отраслевая методика экономической диагностики материалопотребления в водообеспечивающих комплексах // Вест. НТУ «ХПИ». Сб. науч. тр. Темат. вып. «Технический прогресс и эффективность производства». В 3 т. – Вып.23. – Т.3. – Харьков, 2003. – С.246-247.

  3. Харламова Е.В. Пути снижения уровня материалопотребления в региональных водообеспечивающих комплексах // Коммунальное хозяйство городов: Респ. межвед. науч.-техн. сб. Вып.52. – К.:Техника, 2003.– 235 с. – С.40-44.

  4. Харламова Е.В. Система индикаторов учета влияния водного фактора на размещение производительных сил // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб.наук.праць. В 4 т. – Вип.185.– Т.1. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003.– С.107-112.

Статті в фахових виданнях, які опубліковано за проблемою дослідження

  1. Скоков Б.Г., Харламова Е.В. Влияние использования материальных ресурсов на объем производства, себестоимость и прибыль // Вест. ХГЭУ. - Вып. 2(6). - Харьков, 1998. — С.77-79. (Особистий внесок автора – удосконалено математичний апарат для визначення впливу використання матеріальних ресурсів на обсяг виробництва, собівартість і прибуток).

  2. Скоков Б.Г., Харламова Е.В. Резервы экономии материальных ресурсов // Вест. ХГЭУ. — Вып.3 (7). — Харьков, 1998. — С.91-92. (Особистий внесок автора – узагальнено основні резерви ресурсозбереження).

  3. Скоков Б.Г., Харламова Е.В. Учет и анализ отходов материальных ресурсов // Коммунальное хозяйство городов: Респ. межвед. науч.-техн. сб. — Вып.16. — К.:Техника. — 1998.— С.174-176. (Особистий внесок автора – розроблено пропозиції щодо удосконалення обліку відходів і аналізу їх обороту).

  4. Харламова Е.В. Сверхнормативные запасы и их роль в управлении материальными ресурсами // Коммунальное хозяйство городов: Респ. межвед. науч.-техн. сб. — Вып.16. — К.:Техника. — 1998.— С.196-198.

Тези доповідей на наукових конференціях, в яких висвітлені результати дослідження

  1. Харламова Е.В. Совершенствование методов прогнозирования материалоемкости // Тез.докл. на XXХ науч.-техн.конф.ХГАГХ.-Харьков,2000.-С.41-42.

  2. Харламова Е.В. Особенности применения интегрального метода прогнозирования // Тр. IV междунар. научн.-техн. конф. 11-12 декабря 2003 года „Исследование и оптимизация экономических процессов „Оптимум-2003”. – Ч.1. – Харьков: НТУ «ХПИ», 2003. – С.118-119.

  3. Харламова Е.В. Критерии оценки водного фактора в процессе управления развитием и размещением производительных сил // Мат. Всеукр. науч.-практ. конф. „Проблемы реализации реформирования отрасли жилищно-коммунального хозяйства”. – Харьков: ХГАГХ, 2003. – С.59-61.

Тези доповідей на наукових конференціях за проблемою дослідження

  1. Скоков Б.Г., Харламова Е.В., Доробало С.А. Повышение эффективности использования основных фондов на стадии изменения форм собственности // Тез. докл. на XXVIII науч.-техн. конф. ХГАГХ. — Харьков, 1996. — С.12-13. (Особистий внесок автора – виявлено перспективи зміни ефективності використання основних фондів при зміні форм власності).

  2. Скоков Б.Г., Харламова Е.В., Доробало С.А. Ценообразование на коммунальных предприятиях в условиях перехода к рыночным отношениям // Тез. докл. на XXVIII науч.-техн. конф. ХГАГХ. — Харьков, 1996. — С.10-11. (Особистий внесок автора – обґрунтовано напрямки удосконалення політики формування тарифів на комунальних підприємствах, критерії диференціації тарифів).

  3. Скоков Б.Г., Скоков С.Б., Харламова Е.В. Управление материальными ресурсами // Тез. докл. на XXIХ науч.-техн. конф. ХГАГХ. — Харьков, 1998. — С.90-91. (Особистий внесок автора – обґрунтована необхідність планомірності й комплексності ресурсозбереження в системі управління матеріальними ресурсами).