Проблема функціонування соціального інституту реклами в сучасному українському суспільстві в період трансформаційних процесів актуалізована входженням України у загальносвітовий інформаційний простір. Формування ринкових відносин, атрибутом яких стала рекламна продукція, спричинило суттєві зміни у повсякденному житті міського населення. Одночасно із відродженням української національної культури в духовній сфері, в сфері матеріального споживання розпочався процес нівелювання національних цінностей через масове розповсюдження неадаптованої (чужерідної) до вітчизняного споживача рекламної продукції. Більш того, виготовлення української реклами дублювало ненайкращі в змістовно-естетичному плані зразки рекламної продукції іноземного походження. Це певною мірою гальмувало формування економічної культури рекламодавців та такого способу життя міського населення, який одночасно утілював би національний характер та загальнолюдські цінності. Невизначеність місця соціального інституту реклами у цих процесах обумовила необхідність дослідження шляхів розвитку національно ідентифікованої рекламної продукції в Україні та впливовості на формування осучасненого способу життя міської агломерації. Неоднозначність наукових трактовок понять та функцій реклами як соціальної системи роблять актуальним теоретичне обгрунтування нових понять “статична реклама” та “динамічна реклама” і визначення їх змісту та особливостей впливу на ціннісно-нормативну систему та спосіб життя міського населення. Аналіз функціональності соціального інституту реклами в суспільстві сприяв виявленню та обгрунтуванню вагомої значущості в плані впливовості на формування способу життя міського населення поруч із традиційно визнаними науковцями функціями (інформативної, комунікативної, регулятивної, соціалізації, семіотичної, розважальної, компенсаторно-заспокійливої, естетичної та ідеологічної), нових функцій формування національної свідомості та захисту повсякденності від руйнівного впливу явищ, що порушують звичний життєвий устрій. З’ясування специфіки впливу соціального інституту реклами на споживання матеріальних благ дозволило виявити наявність серед міського населення таких моделей, як споживацька культура та одноразова культура з фіксацією їх емпіричних показників, а також такого принципу стилізації повсякденного життя як полістилістичність. Практична значущість проведеного дослідження виявилася у диференціації соціально-демографічних та соціально-професійних груп міського населення стосовно їх оцінки та використання у своєму повсякденні сучасної рекламної продукції. Логічним наслідком визначення механізму функціонування реклами в українському суспільстві стала розробка соціальної технології формування сучасного способу життя українського міського населення засобом національно ідентифікованої рекламної продукції. Автором розроблено структуру та алгоритм даної соціальної технології, а також запропоновано проект національно змістовного рекламування соціальної інфраструктури промислових центрів України (на прикладі м.Кривий Ріг). Таким чином, проаналізувавши наукові підходи та емпіричний матеріал, автор дійшов висновку, що для розвитку вітчизняного соціального інституту реклами як засобу формування сучасного способу життя міського населення необхідно значно покращити просвітницьку діяльність серед потенційних рекламодавців та фахівців в галузі розробки рекламної продукції на основі формування у них нових світоглядних принципів, що ґрунтуються на єднанні національної та світової культури. Інформаційна політика держави щодо функціонування реклами в засобах масової інформації повинна орієнтуватися на найкращі світові та вітчизняні зразки рекламної продукції, які виконують соціокультурну та економічну місію: виховують особистість із новим підходом до свого стилю і способу життя, заснованому на дбайливому ставленні до національної та світової культури, раціональному використання людських і природних ресурсів. Дане дисертаційне дослідження розкриває перспективи для подальших наукових з'ясувань: сприяння реклами розвитку нових знаків й символічних кодів соціального спілкування, престижу, професійної належності; ролі рекламістів як окремої соціальної групи в розвитку національної культури України та їх ставлення до різних життєвих реалій; соціологічного аналізу впливу реклами на побутову культуру різних соціальних вікових і професійних груп та ін. | 