Анотація до роботи:

^{Панкова М.Г. Реконструкція умов карбонового торфонакопичення за палінологічними та вуглепетрографічними даними (на прикладі Донецького басейну). – Рукопис.}

^{Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук, за спеціальністю 04.00.16 – “Геологія твердих горючих копалин”. Національний гірничий університет, Дніпропетровськ, 2007.}

^{Робота присвячена вирішенню актуального завдання встановлення умов карбонового торфонакопичення на прикладі вугільних пластів Донецького басейну.}

^{На підставі нових методологічних засад палеоекологічної інтерпретації палінолого-вуглепетрографічних даних визначено особливості формування палеоторфяників ранньо- і середньокарбонового віку. Доведено, що вугілля різних вугленосних формацій відрізняється за вихідним рослинним матеріалом та умовами торфонакопичення, які контролюються палеогеографічними, геотектонічними та іншими факторами загального процесу осадконакопичення.}

^{Палеоекологічний аналіз результатів палінолого-вуглепетрографічних досліджень дає змогу вирішувати цілий ряд теоретичних і практичних питань вугільної геології. Визначено надійні структурні критерії (ПЕЦТН) стратифікації і кореляції розрізів вугільних пластів. Вперше розроблено класифікацію гумусового вугілля нижнього карбону Донбасу за ботанічною приналежністю вихідного рослинного матеріалу і доведена можливість її практичного використання щодо прогнозування його якості. Запропоновані методичні положення реконструкції торфонакопичення, що дають змогу відтворити умови формування торф’яних покладів вугільних пластів, поширюють наші уявлення про процес вуглеутворення в цілому і сприяють історико-генетичному аналізу вугленосних формацій.}

^{Дисертація є завершеною науковою працею і дає нове рішення актуального наукового завдання встановлення умов карбонового торфонакопичення в Донбасі.}

^{Основні результати проведеної роботи полягають у наступному.}

^{1. Вперше у нижньокарбоновому вугіллі Донбасу встановлене значне поширення трав'янистих плауновидних - селагінел.}

^{2. Виявлені і вивчені генетичні зв'язки між петрографічним складом вугілля і палінологічними комплексами рослин, встановленої ботанічної приналежності і екології, які і є материнськими торфоутворювачами вугільних пластів Донбасу. У зв'язку з цим встановлена природа мікрокомпонентів вугільної речовини та виявлено закономірний зв'язок їх розподілу в розрізі з палеоекологічними умовами торфонакопичення.}

^{3. Проведена реконструкція умов торфонакопичення на основі палінолого-вуглепетрографічних даних. При цьому встановлено, що у ранньому карбоні основне торфонакопичення відбувалося в умовах багняних, рідше лісо-багняних боліт з перевагою у рослинних асоціаціях трав'янистих плауновидних - селагінел. В середньому карбоні накопичення материнської речовини вугілля відбувалося переважно у лісових торф'яних болотах. Основними рослинами-вуглеутворювачами були деревовидні плауновидні.}

^{4. Вперше виділені і встановлений механізм утворення палеоекологічних циклів і фаз торфонакопичення (ПЕЦТН), що відображають розвиток рослинних асоціацій і умови обводнення торф'яного болота. Як найбільш дрібний біостратиграфічний інтервал (стратон), ПЕЦТН є основою детального розчленування і пошарової кореляції вугільних пластів.}

^{5. Розроблені методичні аспекти палеоекологічного аналізу умов карбонового торфонакопичення, які ґрунтуються на: встановленні генетичних зв'язків мікрокомпонентів вугілля з рослинами-вуглеутворювачами; виявленні нових структурних критеріїв стратифікації і кореляції вугільних пластів (ПЕЦТН); особливостей процесу накопичення торф'яної маси.}

^{6. Розроблені методичні способи детального розчленування і пошарової кореляції вугільних пластів з урахуванням виявлених палеоекологічних циклів торфонакопичення і закономірних зв'язків між вуглепетрографічним і палінологічним складом вугільної речовини.}

^{7. Вперше розроблена генетична класифікація вугілля нижнього карбону Західного Донбасу за ботанічною приналежністю вихідного рослинного матеріалу. Показана можливість її практичного використання для прогнозування якості вугілля.}

^{Отримані результати мають важливе значення щодо вирішення низки науково-методичних і практичних завдань. В першу чергу це стосується розроблених автором методичних положень реконструкції умов торфонакопичення за палінологічними і вуглепетрографічними даними; відкриваються більші перспективи щодо комплексного історико-генетичного аналізу вугленосних формацій, стратифікації і кореляції пластів вугілля, прогнозу їх якісної характеристики. Відтворення умов карбонового торфонакопичення в Донецькому басейні розширює усталені нині уявлення про процес вуглеутворення в цілому, розкриває їх системні зв'язки з загальними закономірностями динамічних режимів області седиментації. Проведені дослідження дали можливість вирішити одне з найважливіших питань вугільної геології басейну - встановлення природи різного речовинного складу вугілля нижнього і середнього карбону. Подальші роботи повинні бути спрямовані на вдосконалення методики палеоекологічого аналізу, розширюючи області її застосування (як і палеоботанічна класифікація вугілля) не тільки для пластів Донецького, але й інших вугільних басейнів України.}

^{Основні положення та результати опубліковані в наступних роботах}

^{Статті у наукових виданнях:}

^{1. Панкова М.Г. Палеоэкологические исследования в познании вещественного состава и строения угольных пластов/ М.Г. Панкова, В.К. Тетерюк// Геологический журнал. – 1986. – Т.46. - № 4. – С.85-91.}

^{2. Панкова М.Г. Використання палеоекологічного методу для стратифікації і кореляції вугільних пластів середнього карбону// Мінеральні ресурси України. – 1996. - № 4. – С.33-35.}

^{3. Панкова М.Г. Новые принципы разработки генетической классификации нижнекарбоновых углей// Уголь Украины. – 1998. - № 8-9. – С.62-63.}

^{4. Панкова М.Г. Выявление цикличности торфонакопления при палеоэкологических исследованиях// Наук. вісник НГАУ. – 2000. - № 3. – С. 43–44.}

^{5. Панкова М.Г. К вопросу о взаимосвязи генетической природы углей нижнего карбона Западного Донбасса с их технологическими свойствами// Наук. вісник НГАУ. – 2001. - № 4. – С.80–81.}

^{6. Зубенко Є.М. Про розширення сировинної бази теплоенергетики за рахунок використання забалансових запасів вугілля за умов впровадження новітніх технологій його термопереробки / Є.М. Зубенко, М.Г. Панкова // Наук. вісник НГУ. – 2003. - №2. – С. 92-95.}

^{7. Панкова М.Г. Применение палинологического метода для реконструкции условий торфонакопления в Донецком бассейне// Наук. вісник НГУ. – 2005. - № 6. – С.33-35.}

^{Інші наукові праці та тези доповідей:}

^{Всього 19 публікацій, у тому числі:}

^{8. Комплексная оценка пригодности запасов углей Менчикуровского участка Донецкого бассейна для слоевого коксования/ В.С. Савчук, С.Д. Пожидаев, П.Г. Бойко, М.Г. Панкова// Проблемы металлургического производства. – К.: Техника. – 1989. – С.10–14.}

^{9. Analiza porownawcza skladu karbonskich wegli kamiennych zaglebi: Lwowsko-Wolynskiego, Donieckiego i Przeddobrudzanskiеgo/ A. Iwanova, V. Shulga, L. Zaytseva, M. Pankova and oth.// Mat. XXII sympozjum “Geologia formacij weglonosnyck Polski”. - Krakowie, Wyd. AGH, 1999. – S.51–56.}

^{10. Change of the substantial composition and quality of coals along the stages of coal accumulation during the Carboniferous in the Ukraine / V. Shulga, V. Savchuk, A. Ivanina, M. Pankova et al // European coal conference.– Gliwice, 1999. - S.74-79.}

^{11. Панкова М.Г. Основні принципи розширення сировинної бази енергетичного вугілля за рахунок некондиційних запасів і перспектив їх використання // Сб. научн. докл. междунар. научно-техн. конференции, посвящённой 75-летию института УкрНИМИ НАН Украины, Донецк, 11-15 октября 2004 г. – Донецк, 2004. – С.94-97.}

^{12. Панкова М.Г. Изучение вещественного состава угольных пластов методом палеоэкологической реконструкции (на примере Западного Донбасса)// Геотехническая механика: Межвед. Сб. научн. Трудов ИГТМ НАН Украины. – Днепропетровск, 2005. – Вып. 53.- С.179-182.}

^{13. Панкова М.Г. Методические аспекты способа палеоэкологической реконструкции торфонакопления для детального исследования строения угольных пластов // Материалы научной конференции, посвященной 50-летию образования КО УкрГГРИ (ИМР), Симферополь, 29 июня – 1 июля 2006 г. – Симферополь, 2006. – С.118-119.}

^{Особистий внесок автора в роботах, які написані у співавторстві: 1, 6 – ідея, постановка завдань, аналіз матеріалів, висновки: 8, 9 – збір даних, аналітичний огляд, узагальнення і аналіз результатів теоретичних та експериментальних досліджень; 10 – організація проведення експериментальних досліджень, кількісна оцінка спорово-пилкового і петрографічного складу вугілля.}