Анотація до роботи:

Шимон В. М. Реконструктивно-відновлювальні операції при пошкодженнях хребта з використанням гідроксилапатитної кераміки (експериментально-клінічне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.21 – травматологія та ортопедія.

Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка АМН України, Харків, 2003.

В дисертації на основі системного підходу, концептуального обґрунтування, експериментальних, морфологічних та біомеханічних досліджень, а також методів математичного моделювання розроблено новий напрямок у хірургічному лікуванні травматичних ушкоджень хребта з використанням ГАП. В експериментах на 186 білих лабораторних щурах обґрунтована доцільність диференційованого застосування гранул, порошку та щільних зразків ГАП при різних видах травматичних ушкоджень хребта – тіл хребців, міжхребцевих дисків та при їх сумісному ушкодженні. Математичне моделювання з використанням методу кінцевих елементів дало можливість не тільки планувати, але й прогнозувати результати хірургічних втручань при травматичних ушкодженнях хребта.

Розроблені основні принципи стабілізуючих операцій, а також інструментарій, рекомендації і схеми хірургічного лікування травматичних ушкоджень хребта з використанням ГАП. Прооперовано та проведено аналіз результатів лікування 91 пацієнта з різноманітними видами ушкоджень грудного та поперекового відділів хребтового стовпа.

1. Проблема травматичних ушкоджень хребта залишається актуальною, а питання хірургічного лікування потребують поглибленого вивчення. Підвищення ефективності лікування хворих можливо досягти шляхом впровадження у практику нових імплантаційних матеріалів, зокрема біоактивних керамік на основі ГАП та розробки оптимальних способів хірургічного втручання, що визначає новий напрямок у вертебрології.

2. Імплантація ГАП у вигляді гранул та щільних зразків у тіло хребця та міжтіловий проміжок хребтового сегменту для пластики локальних і великих травматичних дефектів супроводжується утворенням зв’язуючої зони з великою щільністю клітин остеобластичного ряду, що обумовлює виражену остеоінтеграцію та формування щільного кістково-керамічного з’єднання.

3. Доведена можливість застосування гранул ГАП для пластики локальних дефектів драглистого ядра міжхребцевого диску. Гранули не порушують структурну організацію оточуючого дефект фіброзного кільця. Колагенові волокна з клітинами фібробластичного та хрящового диферонів щільно прилягають до гранул ГАП, утворюючи фіброзно-керамічне з’єднання.

4. Використання порошкоподібної форми ГАП для заповнення дефектів тіл хребців супроводжується кісткоутворенням, проте площа новоутвореної кісткової тканини у зоні імплантації в 2,8 разів менша, ніж навколо гранул ГАП.

5. Процес репаративного остеогенезу при імплантації ГАП та кісткових аутотрансплантатів у тіло хребця носить подібний характер, проте площа кісткової тканини навколо гранул ГАП на 90 та 180 добу була вищою, відповідно, у 1,49 та 1,38 разів.

6. Хребтові сегменти з керамічними імплантатами характеризуються більш низькими величинами деформації (у середньому на 10%) у порівнянні з трансплантатами з аутокістки, що було виявлено при біомеханічному дослідженні. У випадку кісткових аутотрансплантатів зона руйнації локалізується у ділянці хірургічного втручання, а при імплантації ГАП у 84% випадків – поза цією зоною. Сегменти хребта з керамічними імплантатами мають більш високі показники жорсткості.

7. Розроблений на основі метода кінцевих елементів спосіб математичного моделювання поведінки біомеханічних систем елементів хребтового сегмента дозволяє виконувати багатоваріантні розрахунки напружено-деформованого стану даної системи (тіло хребця з фрагментами суглобових відростків; міжхребцевий диск; фіброзне кільце; імплантат із ГАП; титановий кейдж; фіксуючі титанові стрижні) для прогнозу хірургічного лікування травматичних ушкоджень хребта, у тому числі з використанням ГАП та різних типів фіксаторів.

8. Застосування гранул ГАП у якості імплантаційного матеріалу для пластики травмованого хребтового сегмента дозволяє знизити напругу металевих фіксуючих елементів та взаємні відносні переміщення тіл хребців (кутові та лінійні).

9. Основною перевагою застосування ГАП кераміки при ушкодженнях хребта є:

– можливість створення міжтілової опори при імплантації гранул ГАП у замкнутий простір (тіло хребця і міжтіловий проміжок) в сполученні з заднім спондилодезом металевими конструкціями;

– використання малоінвазивних методів, які дозволяють виконати достатній об’єм хірургічного втручання при мінімальному травмуванні та зберегти замкнутий простір;

– можливість диференційованого підходу до використання окремих форм ГАП кераміки при різних типах ушкодження хребта: гранул – для забезпечення оптимальної міжтілової опори з заднього доступу, щільних зразків – при неможливості створення замкнутого простору із переднього доступу.

10. Розроблені металеві фіксатори для корекції та фіксації хребта дозволяють стабілізувати ушкоджену ділянку хребта, мають надійну конструкцію, запас тривкості, що відкриває шлях до їхнього використання як у комбінації з пластикою ГАП, так і з іншими матеріалами.

11. Запропоновані хірургічні методи лікування травматичних ушкоджень грудного та поперекового відділів хребта з використанням ГАП кераміки, обгрунтовані комплексом експериментальних (морфологічних та біомеханічних) розробок, методів математичного моделювання та клінічних досліджень, дають можливість забезпечити надійну стабільність хребтового стовпа на весь період утворення кістково-керамічного з’єднання та зберегти корекцію деформації (залишковий кут кіфозу не більше -12є) при різних типах ушкоджень.

Публікації автора:

1. Корж Н.А., Радченко В.А., Хвисюк Н. И., Деркач В.Н., Шимон В.М. Повреждение грудного и поясничного отделов позвоночника // Повреждения позвоночника и спинного мозга (под ред. Полищук Н.Е., Корж Н.А., Фищенко В.Я.). – К.: Книга плюс, 2001. – С. 152- 168.

Особистий внесок полягає в аналізі літературних джерел та проведенні і аналізі частини клінічних досліджень.

2. Шимон В.М., Симодейко А.А., Тромпак О.М., Овводі В.І. Роль вроджених аномалій в генезі передніх зміщень поперекових хребців // Науковий вісник Ужгородського університету: Серія медицина – 1997. – № 4. – С 43-44.

Особистий внесок полягає в обстеженні та лікуванні пацієнтів, узагальненні результатів.

3. Шимон В.М., Тромпак О.М., Удод С.В. Одномоментне нейроортопедичне лікування ускладнених переломів грудопоперекового та поперекового відділів хребта // Бюлетень Української асоціації нейрохірургів. – 1998. – № 6. – С.165-166.

Особистий внесок автора полягає в проведенні клінічного дослідження

4. Шимон В.М., Гайович В.М., Симодейко А.А. Активний хірургічний підхід до лікування травматичних розривів міжхребцевих дисків // Літопис травматології та ортопедії /Під загальною редакцією проф. Є.Т. Скляренко. – К.: Ленвіт, 1999. – С. 93-94.

Особистий внесок полягає у відборі хворих та аналізі отриманих даних.

5. Шимон В.М. Хірургічне застосування гідроксилапатитної кераміки при травмі хребта // Вісник ортопедії, травматології та протезування. – 1999. – № 1. – С.165-166.

6. Шимон В.М. Гідроксилапатит у пластиці дефектів хребта. // Ортопедия травматология и протезирование. – 2000. – № 2. – С. 25-27.

7. Шимон В.М., Малышкина С.В. Керамопластика при повреждениях позвоночного столба (аналитический обзор литературы) // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2000. –№ 3. – С.150-155.

Особистий внесок автора полягає в аналізі масиву літератури (80%).

8. Шимон В.М., Радченко В.О. Керамопластика при проникаючих переломах тіл поперекових хребців // Науковий вісник Ужгородського університету: Серія медицина. – 2000. – № 12. – С.172-173.

Особистий внесок автора полягає у розробці тактики хірургічного втручання.

9. Малышкина С.В., Шимон В.М. Особенности клеточного микроокружения гидроксилапатита при имплантации в кость // Український медичний альманах. – 2000. – Т. 3., № 4. – С.145- 147.

Особистий внесок автора полягає в проведенні експерименту на тваринах та аналізі результатів.

10. Радченко В.А., Корж Н.А., Шпилев В.И., Шимон В.М., Мезенцев А.А., Левшин А.А., Беренов К.В. Стабилизация позвоночника с использованием системы “Мост” // Ортопедия, травматология и протезирование. –2001. – №1. – С 85-89.

Особистий внесок автора полягає у проведенні частини клінічних досліджень.

11. Шимон В.М., Філіп С.С. Застосування гідроксилапатитної кераміки при травматичних розривах міжхребцевих дисків і компресійних переломах тіл хребців першого ступеню // Науковий вісник Ужгородського університету: Серія медицина. – 2001. – № 13. – С. 164-165.

Особистий внесок автора полягає у обстеженні хворих, проведенні операційних втручань та аналізі результатів.

12. Шимон В.М., Овводі В.І. Застосування гідроксилапатитної кераміки при пошкодженні хребта в експерименті // Науковий вісник Ужгородського університету: Серія медицина. – 2001. – № 15. – С.145-146.

Особистий внесок полягає в експериментальному моделюванні на тваринах ушкоджень хребта, пластиці ГАП та аналізі результатів.

13. Шимон В.М. Застосування малоінвазивної хірургії при переломах хребта // Травма. – 2001. –Т. 2, № 4. – С. 391-393.

14. Шимон В.М., Овводі В.І. Використання кальцій-фосфатної кераміки при компресійних переломах тіл хребців у хворих з остеопорозом // Український медичний альманах. – 2001. – Т.4, № 2. – С. 76-78.

Особистий внесок автора полягає в проведенні клінічних досліджень.

15. Шимон В.М. Профілактика хірургічної інфекції при малоінвазивній хірургії хребта // Український медичний альманах. – 2001. – Т. 4, № 4. – С. 189 - 191.

16. Шимон В.М., Літовченко Ю.Г., Яцина Ю.Ю. Лікування пошкоджень хребта у хворих з політравмами // Проблеми військової охорони здоров’я. – Київ: Українська військово-медична академія. – Вип. 11. – 2002. – С. 278-284.

Особистий внесок автора полягає у розробці технології лікування хворих.

17. Шимон В.М. Передня фіксація при зрощенні тіл хребців у лікуванні переломів грудних і поперекових хребців з використанням кісткових трансплантатів і гідроксилапатитної кераміки // Шпитальна хірургія. – 2002. – № 1. – С. 36-38.

18. Шимон В.М., Брензей О.І. Біокераміка // Буковинський медичний вісник. – 2002. – Т. 6, № 2. – С. 107 –109.

Особистий внесок автора полягає у проведенні інформаційного пошуку та аналізі літературних джерел.

19. Шимон В.М., Бобинець О.С. Хірургічні малоінвазивні методи лікування переломів грудного і поперекового відділу хребта із застосуванням біокераміки // Науковий вісник Ужгородського університету: Серія медицина. – 2002. – Вип. 17. – С. 176-178.

Особистий внесок автора полягає у проведенні частини клінічних досліджень.

20. Шимон В.М. Основные принципы и концепция использования гидроксилапатитной керамики при повреждениях грудного и поясничного отделов позвоночника // Літопис травматології та ортопедії. – 2002. – № 3-4. С. 110-113.

21. Шимон В.М. Малоінвазивні методи лікування переломів грудопоперекового відділу хребта // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2002. – № 2. – С.140-141.

22. Радченко В.А, Шимон В.М., Ткачук Н.А., Шманько А.П. Конечно-элементные модели для определения жесткости и прочности имплантатов из гидроксилапатитной керамики // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2002. – № 3. – С.60-64.

Особистий внесок автора полягає в проведенні експериментальних досліджень та обґрунтуванні результатів.

23. Шимон В.М. Заміщення травматичних ушкоджень тіл хребців (без порушення цілісності зони росту) кістковими аутотрансплантататами та гидроксилапатитом // Науковий вісник Ужгородського університету: Серія медицина. – 2002. – Вип. 18. – С. 218-221.

24. Пат. 35075 А. МКВ⁶ А61В17/56. Пристрій для фіксації хребта / Шпильов В.І., Корж М.О., Радченко В.О., Шимон В.М. – Опубл. 15.03.2001, Бюл. № 2. – С. 3.

Особистий внесок автора полягає у проведенні патентного пошуку, клінічній апробації метода.

25. Шимон В.М., Симодейко А.А., Тромпак Е.М., Овводи В.И., Яцына Ю.Ю, Брензей О.И. Диагностика неосложненных проникающих повреждений поясничного отдела позвоночника. Нові технології в хірургії // “Актуальні питання сучасної хірургії”: Мат. міжнар. конф. (Ужгород). – 1997. – С.-256-258.

Особистий внесок автора полягає у проведенні діагностики ушкоджень хребта та узагальнені результатів.

26. Шимон В.М., Симодейко А.А., Тромпак О.М., Овводі В.І. Клініко-рентгенологічні прояви дегенеративно-дистрофічних змін у хребті після компресійних і проникаючих переломів поперекових хребців // Материалы научной конференции вертебрологов (Харьков). – 1998. – С.134-136.

Особистий внесок автора полягає у клініко-рентгенологічному аналізі переломів хребта.

27. Simodejko A, Shimon V., Trompak O. Substantiation and application of transpedicular fixation in case of injury of the vertebral column // 2nd Central European Orthopaedic Congress (Budapest). – 1998. – Р. 15.

Особистий внесок автора полягає у розробці технології операційного втручання при ушкодженнях хребта.

28. Радченко В.А., Шимон В.М. Регенерация позвоночного сегмента после травматического повреждения // “Морфологические основы гистогенеза и регенерации тканей”: Мат. науч. конф. (Санкт-Петербург). – 2001. – С. 68.

Особистий внесок автора полягає у проведенні експериментів на тваринах та узагальненні даних.

29. Шимон В.М., Філіп С.С. Важкі гнійні ускладнення при травмі хребта // Матеріали VIII науково-практичної та навчально-методичної конференції (Вінниця). – 2002. – С. 107-110.

Особистий внесок автора полягає у проведенні хірургічних втручань, лікуванні хворих та узагальненні результатів.