Анотація до роботи:

Чорненька Н.В. Рекреаційний потенціал геосистем Горган. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.11 – конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2008.

Дисертація присвячена проблемі визначення рекреаційного потенціалу природних територіальних систем Горган (Українські Карпати). Запропоновано використання математичних конструктів для визначення як складових, так і рекреаційного потенціалу гірських територій в цілому. Розроблено методику оцінювання складових рекреаційного потенціалу гірських територій та обґрунтовано можливість застосування розробленої методики для оцінки ефективності рекреаційного використання території Горган, вироблення заходів щодо оптимізації геосистем Горган в умовах інтенсивного рекреаційного використання. Зроблено картографічну презентацію території дослідження за основними оцінними складовими рекреаційного потенціалу.

1. Існування певних пробілів та неузгодженостей у вивченні ресурсно-рекреаційного потенціалу Українських Карпат стало причиною розробки власних методик і власного бачення проблеми, які, в основному, полягали у створенні відповідних конструктів (математичних моделей), які надали можливість здійснення розрахункових операцій щодо визначення ресурсно-рекреаційного потенціалу гірських територій, які знаходяться під впливом як стаціонарного, так і туристсько-екскурсійного використання. Як складові, так і рекреаційно-оздоровчий потенціал в цілому в межах Горган характеризуються значною просторовою неоднорідністю, яка контролюється відповідною неоднорідністю природних умов, систематизований прояв яких представлений у різноманітності геосистем.

2. Найважливішими обмежувальними параметрами ресурсно-рекреаційного потенціалу є просторово-часові функціональні властивості експлуатованих геосистем, насамперед стійкість, інтенсивність речовинно-енергетичного обміну систем з ландшафтним оточенням, наявність різноманітних шкідливих процесів, сезонна мінливість параметрів тощо. Антропогенні фактори (в тому числі рекреаційні) в умовах досліджуваної території виступають в якості кореляційних (модифікуючих) показників наявних природних ресурсів.

3. Розрахунки відсоткового співвідношення різних класів інтенсивності шкідливих процесів в геосистемах Горган свідчать, що територіальні комплекси, де такі процеси відсутні, складають 53% від загальної чисельності систем; з дуже слабкою інтенсивністю – 16%; слабкою – 2%; посиленою – 8%; відносно загрозливою – 2%; загрозливою – 3%; дуже загрозливою – 6%; наближеною до критичної – 2%; критичною – 8%. Тобто, геосистеми з наявністю шкідливих процесів, що створюють певні перешкоди для розвитку рекреаційної діяльності в Горганах, становлять 29% від їх загальної чисельності.

4. Внаслідок різноваріантного рекреаційного використання геосистем Горган відбувається заміна спонтанної стійкості на антропогенно модифіковану. Градації стійкості починають коливатися в межах від 0,02 до 0,71 бала, тобто від дуже стійкої до відносно нестійкої. Водночас, суттєвого, кардинального впливу рекреаційне навантаження на геосистеми Горган не здійснює, оскільки, по-перше, такий вплив є дуже просторово локалізованим і охоплює порівняно незначну частину ландшафтних виділів, а, по-друге, деградаційні процеси охоплюють тільки певну (відносно незначну) частину фітоценозів і верхнього 10-15 см прошарку грунтового профілю. Сумарне початкове антропогенне навантаження здатне змінити загальну стійкість геосистем, що перебувають під дією санаторно-оздоровчого навантаження, в межах від 0,019 до 0,054 бала, що при певних умовах здатне змістити наявну стійкість геосистем на одну градацію нижче. Це свідчить про збільшення абсолютних показників еродованості природних систем, що необхідно враховувати при плануванні їх антропогенного використання, в тому числі санаторно-оздоровчого.

5. Просторовий аналіз рекреаційно-туристично-пізнавального потенціалу геосистем Горган свідчить про те, що найвищими показниками характеризуються геосистеми полонин, випуклих гірських вершин і приполонинних різноекспозиційних схилів, а найгіршими – територіальні системи з греготами, крутосхилі звори з осипними схилами і сильнорозчленовані круті схили лісистого середньогір’я.

6. Розрахункові показники можливого навантаження на геосистеми, які експлуатуються у стаціонарно-рекреаційно-оздоровчому плані, не тільки свідчать про їх значну неоднорідність (від 1 до 568 чол/км²), а і відзначають наявність залежності цього показника від специфіки ландшафтоформуючих компонентів, функціональних особливостей і просторово-часових параметрів геосистем. Аналіз стійкості геосистем і їх естетичної оцінки в межах природних систем Горган з наявністю стаціонарно-оздоровчого використання свідчить про наявність значних ресурсів та, у багатьох випадках, рекреаційної недовантаженості цієї території.

7. Грунтовий покрив є одним з найбільш індикаційних показників загального стану реакції природної системи на рекреаційне навантаження. Внаслідок процесу витоптування під дією санаторно-оздоровчого впливу при навантаженні інтенсивністю 2-10 людинопроходів за добу помітних відхилень у зміні щільності об’єму грунту не спостерігається; при інтенсивності рекреаційного навантаження 11-20 людинопроходів за добу спостерігається різке, практично прямолінійне, об’ємне ущільнення грунту та при інтенсивності навантаження понад 20 людинопроходів за добу відбуваються незворотні процеси у грунтовому профілі. У геосистемах Горган існує яскраво виражена тенденція до підвищення різноманітності показників об’ємної щільності грунту територіальних систем із підвищенням ступеня антропогенного навантаження (в нашому випадку – витоптування). Прослідковується різке підвищення різноманітності об’ємної щільності грунту на межі туристсько-рекреаційного використання 11-20 чол/проходів за добу. Не дивлячись на те, що безумовно існуючі фізичні характеристики грунту визначають подальшу реакцію систем на процес витоптування (57% всіх досліджуваних територіальних систем), у багатьох випадках ця реакція не залежить від початкових умов щільності грунту (43% всіх досліджуваних систем), а формується саме специфікою геосистеми (звори, дуже круті схили тощо).

8. Середня кількість рекреантів, які можуть перебувати на даний час в межах експлуатованих санаторно-оздоровчим навантаженням геосистем Горган, становить 225 чол/км² на рік. Це дуже наближена цифра до наведеної в літературі (200 чол/км² рік), та, водночас, її розбіжність (амплітуда) по окремих територіальних системах коливається у дуже значних межах: від 0,6 до 1000 чол/ км² за рік на території окремих систем.

Максимальна пропускна здатність певного маршруту дорівнює пропускній здатності складової геосистеми з найменшим показником можливого туристського навантаження. При цьому, у відсотковому відношенні оціночні градації рекреаційно-туристичного потенціалу Горган характеризуються: геосистеми з критичним потенціалом становлять 26% від загальної кількості видів; з дуже низьким – 6%; низьким – 14%; посереднім – 12%; умовно добрим – 6%; добрим – 9%; дуже добрим – 11%; наближеним до відмінного – 11%; відмінним – 5%.

9. За авторським визначенням, під рекреаційною оптимізацією геосистем слід розуміти таке рекреаційне використання території, при якому суспільство одержує найбільшу суму ефекту (естетичного, оздоровчого, пізнавального тощо), а геосистеми зберігають здатність до функціонування в нормальних ритмах. Останнє, в якості невід’ємної складової, містить систему зв’язків з ландшафтним оточенням. Безпосередня рекреаційна оптимізація Горганських геосистем має два варіанти: оптимізація систем на фоні їхнього стаціонарно-оздоровчого використання і на фоні рекреаційно-туристсько-пізнавального використання.

Стаціонарно-оздоровче навантаження на геосистеми Горган має відцентрово-радіальний тип просторової структури, що диктує просторові особливості заходів, спрямованих на їх оптимізацію. Відцентрово-радіальне зонування подібних природно-антропогенних систем містить центральну їх частину, яка несе основне функціональне призначення і є найбільш модифікованою, та периферійну частину, яка зазнає, в основному, посиленого витоптувального ефекту.

10. Специфіка рекреаційно-туристсько-пізнавального навантаження на геосистеми Горган полягає у його локалізованій лінійності, обмеженій туристичними стежками і нечисельними місцями тимчасового відпочинку. Для оптимізації такого навантаження ми запропонували використати метод пошуку коридорів ефективності використання територій. Виявлені території коридорного типу мають загальне простягання вздовж основної системи Горган і мають яскраво виражений відцентровий тип. Тобто найбільш підвищені ділянки Горган складають центральний коридор, а інші коридори розташовані симетричноподібно по обидва боки від нього. Існують неузгодженості, пов’язані зі специфікою морфологічної будови території. При цьому, чим далі від осьової центральної ділянки-коридору, тим коридори все більш втрачають паралельно витягнуту форму, поступово перетворюючись на окремі фрагменти.

Наші дослідження засвідчили, що природні територіальні системи Горган мають значний потенціал щодо рекреаційного використання, а виявлені природні коридори сприятимуть забезпеченню раціонального, цільового використання гірських територій, вирішенню комплексних завдань щодо охорони природи та задоволення рекреаційних потреб суб’єктів відпочинку.

Публікації автора:

Монографії

1. Чорненька Н.В. Рекреаційний потенціал природних територіальних систем Горган. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. – 120 с.

Статті у фахових наукових виданнях

2. Чорненька Н.В. Методологічні підходи до питань вивчення рекреаційного потенціалу ландшафтів // Географія і сучасність: Зб. наукових праць. – К., 2003. – № 9. – С. 66-74.

3. Чорненька Н.В. Вплив екологічних чинників на рекреаційне природокористування в Івано-Франківській області // Наукові записки Тернопільського державного педуніверсистету. Серія: Географія. – Тернопіль. – № 2. – Ч.2. – 2004. – С. 177-180.

4. Чорненька Н.В. Принципи виділення перспективних рекреаційних територій // Вісник ЛНУ імені Івана Франка. – 2004. – Вип. 30. – С. 312-316.

5. Чорненька Н.В. Природні передумови розвитку рекреації в Івано-Франківській області // Фіз. географія і геоморфологія. – К., 2004. – Вип. 47. – С. 205-209.

6. Чорненька Н.В. Суть оптимізації рекреаційних ландшафтів // Фіз. географія і геоморфологія. – 2004. – Вип. 46. – Т.1. – С. 259-262.

7. Чорненька Н.В. Антропогенно модифіковані рекреаційним навантаженням ландшафтні комплекси / Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. – Серія: Географія. – Вінниця, 2005. – Вип. 10. – С. 73-78.

8. Чорненька Н.В. Ландшафтна інтерпретація рекреаційно-екологічного потенціалу території (на прикладі Горган) // Вісник ЛНУ імені Івана Франка. Серія географічна. 2006. – Вип. 33. – С. 440-444.

Статті в інших наукових виданнях та збірниках наукових конференцій

9. Чорненька Н.В. Проблеми і аспекти функціонування природно-заповідного фонду Івано-Франківщини в умовах активізації рекреаційної діяльності / Проблеми збереження ландшафтного, ценотичного та видового різноманіття басейну Дніпра: Зб. наукових праць. – Суми: СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2003. – С. 55-58.

10. Чорненька Н.В. Зміст та завдання ландшафтно-рекреаційного прогнозування // Природничі науки на межі століть: Матеріали науково-практичної конференції. – Ніжин, 2004. – С.166-167.

11. Чорненька Н.В. Обгрунтування доцільності рекреаційного лісокористування в Івано-Франківській області / Туристично-краєзнавчі дослідження. – К., 2004. – Вип. 5. – С. 80-90.

12. Чорненька Н.В. Оцінка можливостей розвитку рекреаційної галузі в Івано-Франківській області / Україна: географічні проблеми сталого розвитку: Зб. наук. праць. В 4-х. – К.: ВГЛ Обрій, 2004. – Т.2. – С. 271-273.

13. Чорненька Н.В. Соціально-географічні пріоритети розвитку рекреації в Івано-Франківській області // Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України. Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (20-21 квітня 2003 р., КНУ імені Т.Г. Шевченка). – Київ: ВГЛ Обрій, 2004. – С. 262-263.

14. Чорненька Н.В. Особливості взаємовпливу рекреаційного природокористування і культурних надбань / Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Екологічні та соціально-економічні аспекти збереження етнокультурної та історичної спадщини Карпат”. – Рахів, 2005. – С. 228-232.

15. Чорненька Н.В. Закономірності просторово-часової організації рекреаційної діяльності // Гуманітарний вісник. Науково-теоретичний збірник. Спеціальний випуск. – Переяслав-Хмельницький, 2006. – С. 312-317.

16. Чорненька Н.В. Принципи визначення ресурсно-рекреаційного потенціалу стаціонарного використання гірських територій / Вісник наукових досліджень. Серія: Туризм. – Тернопіль, 2006. – Вип. 2. – С. 119-123.

17. Чорненька Н.В. Ресурсно-екологічний потенціал відпочинково-оздоровчого туризму // Геграфія та екологія: наука і освіта. – К.: Інтерлінк, 2006. – С. 163-166.