Анотація до роботи:

Купріченкова Т.Г. Рекурентна селекція на високу комбінаційну здатність за врожайністю зерна в поліпшених синтетичних популяціях кукурудзи плазм Ланкастер та Айодент. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05. – селекція рослин. – Інститут зернового господарства УААН. – Дніпропетровськ, 2003 р.

Викладені результати досліджень стосовно використання рекурентного добору для покращення синтетичних популяцій кукурудзи та створення на їх основі нових константних ліній зародкових плазм Ланкастер та Айодент. Показана ефективність чергування двох циклів добору на ранньостиглість з добором на високу комбінаційну здатність для подолання негативного зв’язку між цими ознаками при селекції ранньостиглих ліній кукурудзи з пізньостиглого вихідного матеріалу. Вивчено характер варіювання основних селекційних ознак у нових ліній кукурудзи та особливості розподілу комбінаційної здатності у нащадків сімей S₀. Показана залежність загальної комбінаційної здатності за ознакою “врожайність зерна” та коефіцієнтів успадкування цієї ознаки від абіотичних факторів середовища. Дана морфо-біологічна характеристика кращих гібридів кукурудзи, створених за участю нових ліній.

1. Синтезовані на базі споріднених ліній популяції кукурудзи Дніпровська 1(С₂), Дніпровська 1(С₁) рання (плазма Ланкастер) та Дніпровська 13(С₁) рання (плазма Айодент) є цінним вихідним матеріалом для створення нових самозапилених ліній кукурудзи.

2. В результаті проведення раннього рекурентного добору на високу комбінаційну здатність за врожайністю зерна в популяціях Дніпровська 1(С₁) рання та Дніпровська 13 (С₁) рання були виділені сім’ї S₀, тесткроси яких перевищували за врожайністю стандарти відповідно на 5,6; 16,6 та 9,5 ц/га.

3. Добір на високу комбінаційну здатність за ознакою “врожайність зерна” в гетерозиготному матеріалі дозволив ідентифікувати бажані рослини на ранніх стадіях самозапилення в S₀, при цьому кількість вихідних генотипів для подальшої селекції нових ліній кукурудзи скоротилася із 348 до 40 рослин або до 11,5%.

4. Ефективність рекурентного добору на раннє цвітіння визначалася генотипом вихідних популяцій. Найбільш успішним він був в синтетичній популяції кукурудзи Дніпровська 13(С₁) рання плазми Айодент, 95,0% рекомбінантів якої цвіло раніше середньоранньої лінії П346. Серед сімей S₀ виділених із популяції Дніпровська 1(С₁) рання (плазма Ланкастер) подібних рекомбінантів було лише 78,0%.

5. При створенні ранньостиглих ліній на базі середньопізніх вихідних популяцій необхідно поєднувати добори на раннє цвітіння і на високу комбінаційну здатність, що досить важко, враховуючи їх альтернативність. В наших дослідженнях лише 10,1% генотипів S₀, виділених із синтетичної популяції Дніпровська 13(С₁) рання і 6,8% генотипів S₀ – із популяції Дніпровська 1(С₁) рання поєднували ці ознаки.

6. В процесі самозапилення та добору у деяких генотипів спостерігається зменшення комбінаційної здатності в послідуючих генераціях інбридингу. В зв’язку з цим раннє тестування рекомбінантів S₀ за ЗКЗ не гарантує всім нащадкам високу комбінаційну здатність, але збільшує ймовірність виділення цінних самозапилених ліній. Стабільно високою ЗКЗ залишалася лише у нащадків 9,6% сімей S₀. Найбільшу кількість ліній (7) з високою комбінаційною здатністю було отримано із сім’ї S₀ 151 популяції Дніпровська 13 (С₁) рання (плазма Айодент).

7. Ознака “врожайність зерна” має високі значення коефіцієнтів успадкування і, в значній мірі, залежить від абіотичних факторів середовища. Найвищі значення H² та h² (0,94 та 0,69) спостерігалися за сприятливих умов вирощування на Жеребківській дослідній станції, а найменші (0,67 та 0,27) – за посушливих і жарких умов на Розівській дослідній станції. При успадкуванні врожайності зерна генетична мінливість значно переважала паратипічну, а адитивна взаємодія генів перевищувала неадитивну, що дозволяло вести ефективний добір за цією ознакою.

8. В цілому, нові самозапилені лінії кукурудзи негативно відреагували на жаркі та посушливі умови вирощування. В той же час по кожній популяції були виділені форми стійкі до несприятливих абіотичних факторів середовища, які можна безпосередньо використовувати для селекції нових гібридів кукурудзи ФАО 180-450, або як джерела важливих селекційних ознак для поліпшення існуючих ліній відповідних зародкових плазм.

9. Зовнішнє середовище впливає на прояв комбінаційної здатності як ліній, так і тестерів. Використання тестерів з вузькою генетичною основою приводить до значної мінливості ефектів ЗКЗ (91,3%) і оцінок СКЗ ( 99,3%). В умовах Степу України кращими були лінії: ІЛК1-1, ІЛК17-1, ІЛК21-1, ІЛК23-3, ІЛК3-2 та ІЛК 3-9, які вдало поєднують високу ЗКЗ за ознакою “врожайність зерна” зі стабільністю її прояву.

10. Аналіз диференцюючої здатності середовища показав, що найкраще добір бажаних генотипів проводити в пунктах з високим значенням даної ознаки. В наших дослідженнях це – Синельниківська селекційно-дослідна та Жеребківська дослідна станції. В першому пункті була і найвища прогнозованість врожайності зерна (16%).

Публікації автора:

1. Купріченкова Т.Г. Рекурентна селекція на високу комбінаційну здатність за ознакою “врожайність зерна” в популяції Айодент // Бюлетень Інституту зернового господарства. – Дніпропетровськ, 1997. – №5. – С.28-30.

2. Рекурентна селекція на ранньостиглість та високу комбінаційну здатність за ознакою “врожайність зерна” в синтетичній популяції кукурудзи Дніпровська 1 / В.І. Костюченко, Є.І. Бєліков, А.В. Алдошин, Т.Г. Купріченкова // Бюлетень Інституту зернового господарства. – Дніпропетровськ, 1999. – №11. – С.17-20. (Костюченко В.І. – планування досліджень та редагування статті; Бєліков Є.І. – організація досліджень; Алдошин А.В. – участь в обробці експериментальних даних; Купріченкова Т.Г. – проведення польових дослідів, обробка та узагальнення експериментальних даних, написання статті).

3. Бєліков Є.І., Алдошин А.В., Купріченкова Т.Г. Рекурентний добір на високу комбінаційну здатність за ознакою “врожайність зерна” в синтетичних популяціях кукурудзи Дніпровська 1(С₂) // Бюлетень Інституту зернового господарства. – Дніпропетровськ, 2000. – №№12-13. – С.106-108. (Бєліков Є.І. – організація досліджень; Алдошин А.В. – участь в обробці експериментальних даних; Купріченкова Т.Г. – проведення польових дослідів, обробка та узагальнення аналітичних даних, написання статті ).

4. Лошак Г.А., Куприченкова Т.Г. Результаты рекуррентной селекции в синтетической популяции кукурузы Днепровская 1 // Тезисы докладов на Всеукраинской конференции молодых ученых и специалистов: „Научные основы ведения сельского хозяйства Украины” (18-19 февраля 1993 г.) – Бюллетень Института кукурузы. – Днепропетровск, 1993. – №77. – С.20.(Лошак Г.О. – проведення польових дослідів, обробка та узагальнення аналітичних даних, написання статті; Купріченкова Т.Г. – проведення польових дослідів, математична обробка експериментальних даних)

5. Купріченкова Т.Г. Селекція нових скоростиглих ліній кукурудзи плазми Ланкастер та Айодент // Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів: “Наукові проблеми виробництва зерна в Україні та сучасні методи їх вирішення” (10-11 лютого 2000 р.) – Дніпропетровськ: ІЗГ УААН, 2000. – С.67-68.

6. Купріченкова Т.Г. Вивчення комбінаційної здатності нових інцухт-ліній в різних екологічних умовах // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні (5-6 березня 2002 р.) – Дніпропетровськ: ІЗГ УААН, 2002. – С.52.