Анотація до роботи:

Міронюк Ю.М.

Репродуктивне здоров’я жінок при тривалій внутрішньоматковій контрацепції.

Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук.

Спеціальність 14.01.01 – акушерство та гінекологія.

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України.

Київ, 2008.

Наукова робота присвячена зниженню частоти порушень репродуктивного здоров’я жінок при тривалому використанні внутрішньоматкової контрацепції на підставі ивчення клініко-морфологічних, мікробіологічних й імунологічних особливостей, а також розробки й впровадження комплексу лікувально-діагностичних заходів. Вивчено порівняльні аспекти впливу різних термінів тривалості й конкретного варіанта внутрішньоматкового контрацептива на стан репродуктивного здоров’я жінок. Установлено морфологічні особливості ендометрія, клінічні особливості: структуру, симптоматику й методи лікування запальних процесів геніталій у пацієнток без і на фоні внутрішньоматкової контрацепції. Отримані дані дозволили обгрунтувати цілеспрямовану профілактику порушень імунорезис-тентності й мікробіоценозу генітального тракту при тривалому використанні внутрішньоматкової контрацепції. Результати проведених досліджень дозволили розробити й запропонувати алгоритм дій практичного лікаря при тривалому використанні внутрішньоматкової контрацепції, а також при розвитку в цих пацієнток запальних захворювань репродуктивної системи.

У дисертації наведено дані й нове вирішення наукового завдання сучасної гінекології – зниження частоти патології репродуктивної системи у жінок з тривалим використанням ВМК на підставі вивчення в них клініко-морфологічних, мікробіологічних і імунологічних особливостей, а також розробки й впровадження комплексу лікувально-діагностичних заходів.

1. Тривале знаходження внутрішньоматкового контрацептиву в порожнині матки (більше 5 років) призводить до високої частоти порушень репродуктивного здоров’я при використанні ВМК „Мультилоуд” в 34,8% і „Куппер-Т” в 42,2% випадків. Частота різної патології зростає у міру тривалості знаходження ВМК – через 6-9 років – до 74,3% і після 10 років – до 96,4%.

2. Основними порушеннями репродуктивного здоров’я жінок незалежно від вигляду ВМК є порушення менструального циклу (15,4%), запальні процеси (10,9%), експульсії (5,4%), поліпи шийки матки і ендометрія (4,4%) і кістозні зміни яєчників (3,3%). Надалі, при знаходженні ВМК від 6 до 9 років їх частота зростає в 1,7 разу і після 10 років – в 2,8 разу.

3. Зміни системного імунітету розвиваються після 6-9 років знаходження ВМК і характеризуються супресією системного імунітету: зниженням СД3+; СД4+; СД16+ і СД20+ на фоні одночасного збільшення кількості СД8+ і СД23+ і неспецифічних чинників резистентності: дисфункції фагоцитозу (ФП; ФЧ і ФІ), а також зниженням вмісту -лізину і лізоциму при одночасному збільшенні рівня - і сироваткового ІФН. Після 10 років знаходження ВМК зміни набувають декомпенсованого характеру.

4. Використання ВМК більше 5 років призводить до виражених змін мікробіоценозу статевих шляхів, які полягають в достовірному зниженні числа Lactobacillus spp. і Bifido-bacterium spp. при одночасному підвищенні числа таких мікроорганізмів, як E. coli (lac+), E. coli (lac-), E. coli (haem+), Enterococcus spp., S. aureus і Candida spp., а також появі Bacteroides spp., Peptococcus spp. і Peptostreptococcus spp.

5. Основними клінічними проявами запальних захворювань геніталій у пацієнток з ВМК більше 5 років є больовий синдром (95,0%), гіпертермія (72,0%), порушення мікробіоценозу статевих шляхів (98,0%), симптоми інтоксикації (29,0%).

6. У структурі запальних захворювань переважає ендоміометрит (30,0%), його поєднання з сальпінгоофоритом (25,0%), тубоваріальні запальні утворення (27,0%), пельвіо- (10,0%) і розлитий перитоніт (8,0%), які зустрічаються частіше при використанні у пацієнток ВМК більше 5 років: тубоваріальні запальні утворення (33,3%), пельвіо- (13,3%) і розлитий перитоніт (10,7%). Основним варіантом їх лікування є оперативний - 73,3%.

7. У жінок із запальними ускладненнями ВМК мають місце декілька типів морфологічних змін ендометрія: поєднання хронічного ендометрита з гіперплазією ендометрія (36,0%), ознаки гострого і загострення хронічного запалення (22,0%), зміни, характерні для хронічного запалення, переважали у 20,0%, склеротичні процеси – у 18,0%, структурна перебудова за типом неповноцінної секреції – у 14,0% пацієнток.

Публікації автора:

1. Романенко Т.Г., Міронюк Ю.Н. Вплив тривалої внутрішньоматкової контрацепції на стан мікробіоценозу статевих шляхів // Зб. наук. праць співроб. КМАПО ім. П.Л. Шупика. – Київ. - 2004. - Вип. 13. - Кн. 6. -С. 154-158.

2. Романенко Т.Г., Миронюк Ю.Н. Особенности микробиоценоза половых путей при длительном использовании внутриматочной контрацепции // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. праць. - Вип. 12. – Київ-Луганськ. - 2005. - С. 174-178.

3. Миронюк Ю.Н. Репродуктивное здоровье женщин при длительной внутриматочной контрацепции // Репродуктивное здоровье женщины. -2006. - № 3. - С. 227-229.

4. Миронюк Ю.Н. Пути снижения эндометрита на фоне длительного использования внутриматочной контрацепции // Тез. докл. научн.-практ. конф. „Актуальные аспекты репродуктивного здоровья”. - Репродуктивное здоровье женщины. - 2004. - № 2. - С. 161.