Кальніченко Леонід Федорович. Реструктуризація підприємств та шляхи підвищення її ефективності (на матеріалах підприємств трубної промисловості України): Дис... канд. екон. наук: 08.06.01 / Київський національний економічний ун-т. - К., 2002. - 187арк. - Бібліогр.: арк. 156-166.
Анотація до роботи:
Кальніченко Л.Ф. Реструктуризація підприємств та шляхи підвищення її ефективності (на матеріалах підприємств трубної промисловості України) – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – “Економіка, організація і управління підприємствами”. – Київський національний економічний університет. Міністерство освіти і науки України. Київ, 2002.
Дисертація присвячена дослідженню проблем реструктуризації підприємств та шляхів підвищення її ефективності. Досліджено особливості реструктуризації підприємств за умови сучасного розвитку ринкового середовища, обґрунтовано моделі реструктуризації та методологічні підходи до оцінки її ефективності. Проведено ретроспективний аналіз діяльності підприємств трубної галузі, визначено напрями реструктуризації національних трубних заводів в контексті світових тенденцій, досліджено економічні наслідки реструктуризації власності підприємств галузі. Запропоновано концепцію реструктуризації державних промислових підприємств та її організаційне забезпечення, визначено напрями вдосконалення механізму внутрішньогосподарської реструктуризації трубних заводів, розроблено оптимізаційну модель ресурсного забезпечення реструктуризації.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, щодо розв’язання сучасних проблемних питань формування та ефективного використання механізму реструктуризації підприємств. Основні наукові та практичні результати роботи зводяться до наступного:
В результаті конструктивного аналізу наукових розробок і практики господарювання виявлено, що проблематика реструктуризації підприємств потребує подальшого наукового узагальнення, розробки та обґрунтування методичних і прикладних рекомендацій щодо підвищення її ефективності.
Дослідження процесів реструктуризації підприємств дозволило виявити її особливості, які проявляються під час становлення ринкового середовища і пов’язані з організацією діяльності підприємств і макроекономічними трансформаціями. Обґрунтовано, що головними чинниками, які визначають характер реструктуризації підприємств, є вихідна база, глибина здійснення, масштабність та передумови проведення, переважаюча форма та рівень організації управління.
Виокремлено організаційну та технологічну моделі реструктуризації підприємств; визначено їх основні сутнісні характеристики за критеріями конкурентоспроможності, тривалості проведення і вартості технологічних змін, складності та необхідності НДДКР, характеру інновацій. Запропоновано типізацію підприємств, яка дозволяє обґрунтувати пріоритетність реалізації моделей реструктуризації.
Оцінка ефективності реструктуризації підприємств має ґрунтуватися на загальній концепції визначення результативності з урахуванням суб’єктивних та об’єктивних часткових оцінок, що відповідають певним етапам реструктуризації, а саме реальності, відповідності, сценарності, достатності, продуктивності, інноваційності, соціальності, екологічності та ін. Вимоги до формування цих показників полягають у простоті, конкретності, наочності, гнучкості, направленості, мотиваційності, здібності до агрегування та дезагрегування.
Аналіз рівня використання виробничого потенціалу підприємств трубної промисловості України дозволив виокремити основні чинники, що обумовили низький рівень його віддачі, а саме розрив господарських зв’язків з основними споживачами, падіння попиту на внутрішньому ринку, зниження металомісткості виробів за рахунок застосування полімерів і кераміки, зменшення замовлення на продукцію військового призначення. Оцінка галузевих перспектив свідчить про вірогідне помірне зростання обсягів виробництва та експортну орієнтацію продажу.
Діагностика процесів реструктуризації дала змогу узагальнити світові тенденції трансформації трубних виробництв, що полягають у зменшенні до оптимального розміру виробничих потужностей, усуненні дублювання управлінських функцій, скороченні витрат, оптимізації трубного сортаменту, інтеграції у промислово-фінансові групи, зміні маркетингової політики. Доведено, що реструктуризація національних трубних заводів відповідає світовим тенденціям, але має специфіку, яка обумовлена передусім відносно вузькою спеціалізацією, наявністю надлишкової виробничої та соціальної інфраструктури, відсутністю масштабного оновлення технологічних процесів.
Дослідження стану реструктуризації власності підприємств трубної промисловості показало, що приватизація практично завершена; її результатами стали перехід підприємств під контроль стратегічних промислових інвесторів і входження у промислово-фінансові групи. У післяприватизаційний період на галузевих підприємствах реалізуються як організаційна, так і технологічна моделі реструктуризації, при цьому, з огляду на різні рівні спеціалізації трубного виробництва, диверсифікації сортаменту труб та стан активів підприємств, закономірності в глибині і масштабності процесів реструктуризації не простежуються. Фінансові результати післяприватизаційного розвитку трубних заводів дозволяють займати їм перші місця в національному рейтингу промислових підприємств.
Обґрунтовано, що реструктуризація державних промислових підприємств має відповідати загальному напрямку економічної трансформації та проводитися у контексті структурної перебудови промисловості й всього народного господарства з урахуванням необхідності адаптації до ринкових умов, зрівняння у правах із недержавними підприємствами, підвищення керованості, вдосконалення управління державними корпоративними правами, раціоналізації виробничих потужностей. Доведено, що принципи реструктуризації державних підприємств полягають у зміні методів управління, наближенні системи управління до ринкових параметрів, забезпеченні професійного менеджменту, і мають реалізовуватися з використанням специфічних економічних важелів при урахуванні виділених ризиків.
Визначено ефективні параметри результативності реструктуризації державних підприємств – висока конкурентоспроможність, пріоритет економічних важелів управління, техніко-технологічне оновлення, що забезпечують підвалини сталого економічного розвитку. При цьому очікуваних результатів можливо досягнути за наявності дієвого організаційного забезпечення, яке складається з процедур прийняття рішення про реструктуризацію, створення відповідних робочих органів, розробки та впровадження реструктуризаційного проекту, контролю за ходом його виконання, та базується на визначених моделях реструктуризації з урахуванням особливостей конкретного підприємства.
Доведено, що внутрішньогосподарська реструктуризація трубних заводів має орієнтувати діяльність підприємств на задоволення ринкових потреб, узгоджувати витрати і результати праці, приводити до зменшення витрат всіх видів ресурсів, здійснювати поточне та інвестиційне відтворення виробництва і поєднувати в собі риси оперативного й стратегічного характеру. Обґрунтовано необхідність використання методології формування стратегічних господарських підрозділів, центрів прибутковості та витрат, перетворення підприємств у холдингові компанії, реалізації реструктуризації еволюційним переходом з організаційної моделі в технологічну, відповідності умовам здійснення та врахування ключових проблем, перешкоджаючих трансформації.
Визначено, що ефективність реструктуризації підприємств досягається за допомогою механізму оптимізації її ресурсного забезпечення, що дозволяє на основі використання економіко-статистичних методів досягти компромісу між результативністю діяльності, технічним рівнем активів і надійністю ринкової позиції.
Публікації автора:
У наукових фахових виданнях:
Кальніченко Л.Ф. Актуальні проблеми підвищення ефективності процесу реструктуризації підприємств в Україні // Держаний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 1999 .- №10 . – С. 59-60. - 0,2 д.а.
Кальніченко Л.Ф. Особливості реструктуризації промислових об’єктів в умовах переходу до ринку // Регіональна економіка. – 2000. - №10. – С. 27-33. – 0,3 д.а.
Кальніченко Л.Ф., Зеленський С. В. Післяприватизаційна реструктуризація підприємств – чинник їх фінансового оздоровлення // Держаний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 2000 . - №4 . – С. 58-59. – 0,2 д.а. (особисто здобувачем обґрунтовано способи переходу від стратегії виживання до стратегії економічного зростання підприємств загальним обсягом 0,1 д.а.).
Кальніченко Л.Ф. Передприватизаційна підготовка – передумова ефективної діяльності приватизованого підприємства // Держаний інформаційний бюлетень про приватизацію. – 2000 . - №5 . – С. 7-8. – 0,2 д.а.
Мендрул О. Г., Кальніченко Л.Ф. Технологічна реструктуризація підприємств // Економіка України . – 2000. - №8. – С. 15-21. – 0,8 д.а. (особисто здобувачем обґрунтована модель технологічної реструктуризації підприємств загальним обсягом 0,5 д.а.).
Кальніченко Л.Ф., Мендрул О.Г. Реструктуризація підприємств в умовах становлення ринкового середовища // Економіка України . – 2000. - №10. – С. 27-33. – 0,6 д.а. (особисто здобувачем визначено особливості реструктуризації підприємств за умови становлення ринкового середовища загальним обсягом 0,5 д.а.).
Кальніченко Л.Ф., Неустроєв О.Л., Мендрул О.Г. Реструктуризація національних трубних підприємств в контексті світових тенденцій // Економіка України. – 2002. - №3. – С.29-35. – 0,6 д.а. (особисто здобувачем виділені основні світові тенденції трансформації трубної галузі і визначені особливості реструктуризації національних трубних заводів загальним обсягом 0,4 д.а.).
Кальніченко Л.Ф. Результати соціологічних досліджень реалізації процесів реструктуризації підприємств // Регіональна економіка. – 2000. - №1. – С. 153-157. – 0,4 д.а.
Іщук С.О., Кальніченко Л.Ф. Методичні підходи до розробки стратегії реструктуризації промислових підприємств // Економіка промисловості. – 2000. - №2. – С. 49-53. – 0,4 д.а. (особисто здобувачем обґрунтовані приоритетні задачі внутрішньогосподарської реструктуризації підприємств загальним обсягом 0,2 д.а.).
В інших виданнях:
Іщук С.О., Затхей А.Р., Кальніченко Л.Ф. Регіональні моделі реструктуризації приватизованих об’єктів. – Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2001. – 64 с. – 4 д.а. (особисто здобувачем написані розділ 3 “Моделювання процесів реструктуризації приватизованих об’єктів з врахуванням інтересів і можливостей регіонів”, розділ 4 “Рекомендації щодо вибору раціональних моделей реструктуризації приватизованих об’єктів” загальним обсягом 1,5 д.а.).
Людкевич О.М., Кальніченко Л.Ф. Аналіз і оцінка зарубіжних методичних підходів до реструктуризації виробничо-господарських об’єктів // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. Менеджмент та підприємництво в Україні. – 2001. - №417. – С. 456-460. – 0,4 д.а. (особисто здобувачем узагальнено зарубіжний досвід здійснення реструктуризації на підприємствах загальним обсягом 0,2 д.а.).
Кальніченко Л.Ф. Управління ефективністю реструктуризацією підприємств // Труди Всеукраїнської наукової конференції “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємство, стале економічне зростання”. – Донецьк, 2000. – Частина 2. – С. 87-89. – 0,1 д.а.
Кальніченко Л.Ф. Моделювання процесів реструктуризації підприємств // Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть. Матеріали VIII міжнародної науково-практичної конференції 24-26 травня 2001 р. – К.: Політехніка, 2001. – С. 109. – 0,1 д.а.
