Анотація до роботи:

Сізонова Олена Миколаївна. Реструктуризація підприємств в умовах трансформаційної економіки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – економічна теорія. Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Харків, 2003.

У роботі досліджується економічна сутність реструктуризації підприємств як ресурсної раціоналізації й рекомбінації у формі трансформації внутрішнього середовища, зовнішньої мережі та взаємозв'язків підприємства з метою досягнення нового рівня його аллокаційної й адаптивної ефективності.

Обґрунтовано, що реструктуризація підприємств в умовах трансформаційної економіки являє собою єдність власне ринкових і цивілізаційних перетворень, спрямованих на формування нового суб'єкта господарювання, що ефективно діє в сучасному економічному й інституціональному середовищі. Ринкова реструктуризація підприємств – це процес перетворення підприємств – ланок командно-адміністративної економічної системи на фірму – організаційну одиницю бізнесу, адекватно й ефективно діючу в ринковій економічній системі.

Розкрито основні види, стратегії, напрямки й етапи ринкової реструктуризації підприємств в Україні, її макроекономічні й соціальні наслідки.

Доведена необхідність формування й обґрунтовані функції цілісної національної системи регулювання реструктуризації підприємств в Україні.

В умовах трансформаційної економіки радикальне перетворення підприємств на господарюючих суб'єктів, що ефективно діють в системі ринкових відносин, безпосередньо впливає на всі сторони трансформаційних процесів, виступає ключовим чинником досягнення, як мікро-, так і макроекономічних цілей перехідного періоду. Проведене дослідження дозволило дійти наступних висновків:

1. Реструктуризація підприємств являє собою сучасний напрямок радикальної перебудови господарських ланок у формі фундаментальних перетворень їх внутрішнього середовища, зовнішньої мережі, взаємозв'язків із зовнішнім середовищем у цілому. Інноваційна природа цього процесу виражається в ресурсній раціоналізації й рекомбінації, що забезпечують зростання аллокаційної й адаптивної ефективності, одержання позитивного синергічного ефекту, що знаходить свій прояв у кількісній, якісній, структурній (конкурентноспроможній) зміні кінцевого продукту.

2. Реструктуризація підприємств в умовах перехідної економіки подана як трансформаційний процес, що може розглядатися в широкому й вузькому смислах. У першому випадку – це власне ринкова реструктуризація підприємств: процес перетворення підприємств – ланок командно-адміністративної економічної системи на фірму – організаційну одиницю бізнесу, що діє в ринковій економічній системі. У другому випадку – це комплексний процес становлення якісно нового суб'єкта економіки в умовах локальних і глобальних перехідних процесів, економічної глобалізації, взаємозалежне здійснення власне ринкової (у перебігу якої відбувається становлення фірми як організаційної одиниці бізнесу), цивілізаційної (утворюється фірма як елемент “нової економіки знань”) і інтеграційної (інтернаціоналізація бізнесу) реструктуризації. На відміну від власне ринкової, цивілізаційна й інтеграційна реструктуризації не завершуються із закінченням перехідного періоду.

3. Зміст реструктуризації полягає в сукупності цілей, напрямків і засобів перетворень підприємств залежно від конкретних цілей, обраної моделі, економічної ситуації. Реструктуризація підприємств в умовах трансформаційної економіки являє собою єдність власне ринкових і цивілізаційних перетворень, спрямованих на формування нового суб'єкта господарювання, що ефективно діє в сучасному економічному й інституціональному середовищі.

4. Власне ринкова реструктуризація підприємств – це процес перетворення підприємств – ланок командно-адміністративної економічної системи на фірму – організаційну одиницю бізнесу, адекватно й ефективно діючу в ринковій економічній системі. Її видами є передприватизаційна та постприватизаційна реструктуризація, реструктуризація при санації і процедурі банкрутства підприємств, реструктуризація державних та недержавних підприємств і тих, які створені шляхом самоорганізації. Ринкова реструктуризація здійснюється в особливих моделях, за допомогою яких реалізуються різні стратегії: ресурсне скорочення, ресурсно-інноваційна, ресурсне збереження, інтегративна. Основними напрямками радикальних перетворень на мікроекономічному рівні виступають: реструктуризація власності, виробничо-технологічних, фінансових, мережних, соціальних і середовищних форм відносин.

5. Ринкова реструктуризація в Україні пройшла наступні етапи: дореформений (підготовчий) (1988–1990 рр.); ліберальний (стихійний) (1991–1994 рр.); виборчого секторно-галузевого державного регулювання (1995–1997 рр. – початок 1998 р.); державно-регульований (1998 р. – до сьогодення).

6. На сучасному етапі ринкових перетворень в Україні необхідно формування цілісної національної системи регулювання реструктуризації підприємств, що включає підсистеми державного, колективно-договірного регулювання, регулювання з боку недержавних організацій і фондів, керування реструктуризацією на підприємстві.

7. Основними напрямками підвищення ефективності ринкових перетворень на мікро- й макроекономічному рівнях є розвиток інституціональної, стимулюючої, захисно-компенсаційної й інформаційно-консалтингової функцій усіх підсистем регулювання.

8. Державне регулювання постприватизаційної реструктуризації підприємств має здійснюватися в напрямку перетворення державної стабілізаційної й інноваційно-інвестиційної підтримки окремих підприємств, галузей, секторів і регіонів на державне програмування реструктуризації підприємств в умовах перехідного періоду. У зв'язку цим постає потреба у розробці Державної програми реструктуризації підприємств, що визначає об'єкти, засоби, умови, механізм ринкової трансформації на мікрорівні.

9. Внутрішньофірмове управління процесом реструктуризації спрямовано на формування відповідного мотиваційного механізму спонукання прямих і непрямих учасників перетворень до позитивної дії й заінтересованого співробітництва. Тому виникає необхідність, по-перше, ідентифікації зазначених учасників реструктуризації, яких можна представити як особливу “групу впливу”; по-друге, обґрунтування економічної поведінки такої групи, зумовленої певними чеканнями щодо результатів і наслідків радикального перетворення підприємства.

10. Управління реструктуризацією на підприємствах потребує формування дієвого мотиваційного механізму, складовими якого повинні бути всебічний облік чекань груп впливу, їх коректування й баланс.

11. Результатами реструктуризації підприємств є: а) в аспекті досягнення її цілей – створення фірми, що ефективно діє в умовах ринкових економічних відносин; б) в аспекті реалізації очікувань груп впливу, насамперед власників – зростання ринкової вартості підприємств.

Публікації автора:

Статті у фахових виданнях:

1. Бунина Е.Н. Реструктуризация предприятий в условиях трансформационных преобразований переходной экономики // Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В.Н.Каразіна: Екон. серія. – Харків, 2002.– №564. – С. 80-84. – 0,35 друк. арк.

2. Сизонова Е.Н. Институциональные основы реструктуризации предприятий в Украине // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. – Вип. 169. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003.– С. 72-78. – 0,35 друк. арк.

3. Сизонова Е.Н. Проблемы управления негативными последствиями реструктуризации предприятий в сфере социально-трудовых отношений // Социально-экономические аспекты промышленной политики: Социал.-труд. отношения в совр. экон. условиях: Сб. науч. тр. – Т.1 / Отв. ред. Амоша А. И. – Донецк: Ин-т экономики пром-сти, 2003.– С. 318-324. – 0,4 друк. арк.

4. Сизонова Е.Н. Модели и система регулирования реструктуризации предприятий в условиях транзитивной экономики // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. – Вип. 184: В 3-х т. – Т. II. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003.– С. 443-452. – 0,5 друк. арк.

5. Сизонова Е.Н. Основные виды и этапы реструктуризации предприятий в условиях транзитивной экономики Украины // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. – Вип. 185: В 4-х т. – Т. II. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003.– С. 496-504. – 0,5 друк. арк.

Інші праці

6. Бунина Е.Н. Экономические первопричины реструктуризации предприятий // Исследование и оптимизация экономических процессов “Оптимум-2001”: Тр. III-ей междунар. науч.-практ. конф. 15-16 нояб. 2001 г. – Харьков: НТУ “ХПИ”, 2001.– С. 98-99. – 0,1 друк. арк.

7. Сизонова Е. Перспективы становления “новой” фирмы в процессе реструктуризации хозяйствующих субъектов // Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть: Тези доп. Міжнар. наук.-теор. конф. студ., асп. та молод. вчених 20 лют. 2003 р., м. Тернопіль. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2003.– С. 367. – 0,1 друк. арк.