1. На основі результатів роботи визначено ресурси окремих видів дикоростучих лікарських рослин, досліджено вплив систем удобрення на урожай нагідок лікарських та встановлено накопичення радіонуклідів сировиною з метою обгрунтування раціональної і безвиснажливої заготівлі екологічно безпечної лікарської сировини в Житомирському Поліссі. 2. Середньорічна урожайність повітряно сухої сировини досліджуваних дикоростучих видів лікарських рослин в Житомирському Поліссі змінюється від 0,39 (волошка синя) до 22,55 ц/га (аїр болотяний). Середньозважена загальна площа виявлених масивів лікарських рослин за роки досліджень становить 1382 га. 3. Встановлено, що на території зони Полісся Житомирської області щорічно можна заготовляти 80,0 – 113,6 тонни лікарської рослинної сировини досліджуваних видів без відчутної шкоди для їх загальних запасів, тобто раціонального ведення заготівель з метою безвиснажливої експлуатації їх ресурсів. 4. Згідно з одержаними розрахунковими даними заготівля сировини можлива: фіалки триколірної і пижма звичайного лише в “чистих”, в радіоекологічному відношенні, районах Житомирської області з обов’язковим радіоізотопним контролем, деревію тисячолистого і хвоща польового на території з радіоактивним забрудненням не більше 1 Кі/км2, кульбаби лікарської до 5 Кі/км2, а заготівля всіх інших досліджуваних видів лімітується граничним рівнем, при якому допускається ведення сільськогосподарського виробництва – 15 Кі/км2. В цілому, заготівля лікарської сировини в радіоактивно забруднених районах можлива лише при обов’язковому проведенні радіологічного контролю. 5. Середня врожайність сировини нагідок лікарських за роки досліджень (повітряно – суха маса) склала 10,2 ц/га, з коливаннями від 6,8 ц/га на контрольному варіанті, до 13,5 ц/га на варіанті з органо–мінеральною системою удобрення. Урожайність суцвіть після проведення омолоджуючого скошування коливається від 2,05 ц/га на контрольному варіанті до 4,08 ц/га на варіанті з органо – мінеральною системою удобрення, що забезпечує отримання додаткового урожаю при порівняно невеликих затратах. Урожай насіння зростає від 0,52 ц/га до 1,71 ц/га в залежності від варіанта. Посівні якості насіння достатньо високі. Найбільша вага 1000 насінин “сім’янок”, на варіанті з органо-мінеральною системою удобрення, досягає 15,8 г, енергія проростання 79,8%, лабораторна схожість 88,4%. 6. Вміст 137Cs в суцвіттях нагідок лікарських становить від 42 Бк/кг на варіанті з сумісним застосуванням вапнування та органічної системи удобрення до 95 Бк/кг на контрольному варіанті, що значно менше гранично допустимих рівнів (ДР – 97). Слід зазначити, що за роки досліджень в сировині нагідок лікарських 90Sr виявлено лише в декількох зразках на контрольному варіанті, активність яких не перевищує 10 Бк/кг, що є майже несуттєвим (ДР – 97 за 90Sr - 200 Бк/кг). Середньорічні коефіцієнти переходу 137Cs змінюються від 0,18 на варіанті з сумісним застосуванням вапнування та органічної системи удобрення до 0,42 на варіанті з мінеральною системою удобрення, коефіцієнти накопичення відповідно від 0,02 до 0,05. 7. Затрати на одержання урожаю в польовому досліді становлять від 3568 до 6424 грн/га залежно від варіанта досліду, собівартість виробництва – від 477,6 до 531,9 грн/ц, чистий прибуток від 1178 до 2493 грн/га, рентабельність виробництва від 33 до 47%. Найкращі показники - на варіанті з органо-мінеральною системою удобрення. За рахунок використання органо-мінерального удобрення собівартість одержаної продукції знизилась на 48,7 грн за центнер суцвіть, або на 9%, прибуток зріс на 1813 грн на 1 га, або в 2,5 раза, рівень рентабельності збільшився на 14%. У структурі собівартості вирощування нагідок лікарських, найбільше припадає на оплату праці – 70,5 - 76,9% залежно від варіанта, що обумовлено низьким рівнем механізації робіт і досить великими затратами ручної праці. 8. З точки зору еколого-економічної ефективності, найбільш ефективним є застосування органічної системи удобрення на фоні вапнування, оскільки, за даним варіантом, досить висока урожайність нагідок, відносно низькі собівартість та трудоємкість вирощування, активність радіоцезію в одержаній продукції найнижча і становить 42 Бк/кг, тобто майже в 2,3 раза менше, ніж на контрольному варіанті. |