У дисертації наведене вирішення актуальної наукової задачі підвищення результативності функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування на засадах упровадження позитивної корпоративної культури. Основні результати дослідження зводяться до наступних положень: 1. Головними проблемами політичного життя суспільства є питання реалізації державної влади, механізмів її функціонування. Враховуючи, що суб’єкти державного управління та місцевого самоврядування є юридичними особами – організаціям, доцільно їх діяльність розглядати саме на рівні організації (як суб’єкта). Основою життєвого потенціалу організації є її корпоративна культура, що постає як продукт власне управлінських інновацій. Її плоди є матеріальними, сприяють підвищенню результативності діяльності організації. Корпоративна культура – це гармонійно структурований інструмент управління, який ефективно може впроваджуватися у функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування. 2. З метою удосконалення досліджень у галузі державного управління пропонується ввести до наукового ужитку єдиний термін при визначенні культури організації, який розкриває особливості її зовнішніх та внутрішніх стосунків – “корпоративна культура”. Функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування на засадах упровадження корпоративної культури підвищує ефективність їх діяльності. 3. Схематично корпоративна культура організації може бути представлена як багаторівнева структура з вертикальними і горизонтальними, прямими і зворотними зв’язками елементів. Структуруючи корпоративну культуру організації, за функціональними ознаками виділяють три її рівні. 4. Формування позитивної корпоративної культури стає в сучасних умовах глобальним стратегічним ресурсом суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування. Цей потужний інструмент доцільно використовувати на користь органів влади. Запропонований механізм формування корпоративної культури здатний виконувати свою інституційну роль за будь-яких умов і може бути застосований для інших суб’єктів діяльності у виробничій і невиробничій сферах. 5. Одним із шляхів формування позитивної корпоративної культури суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування є забезпечення визначеності дій при виконанні типових операцій за рахунок упровадження порядку надання державних управлінських послуг та інших процедур. Запропонований алгоритм роботи щодо вчинення управлінської процедури можна вважати стрижнем бажаної корпоративної культури суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування при вчиненні процедур. Особлива його цінність полягає в системному підході до вчинення процедури. 6. Засоби PR доцільно підпорядковувати висвітленню позитивних аспектів діяльності суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування, створенню їх іміджу в контексті впровадження корпоративної культури, формуванню сприятливого соціального клімату або, як мінімум, соціально неагресивного середовища. Запропонована схема взаємодії PR і корпоративної культури дозволяє наочно показати синергетичний зв’язок різних аспектів функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування, розкрити напрямки підвищення іміджу державної влади. PR необхідно використовувати як інструмент для створення корпоративної культури суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування, а їх синергетичне поєднання є науковою новизною, що заслуговує на особливу увагу у подальших дослідженнях. 7. Застосування корпоративного управління територіальною громадою на рівні міста дозволяє вдосконалити організаційну структуру управління, значно підвищити ефективність функціонування суб’єктів місцевого самоврядування, дещо змінити не тільки корпоративну культуру суб’єкта місцевого самоврядування, а навіть і його місію. Упровадження запропонованої у дисертації структури управління територіальною громадою міста сприятиме виконанню кожним структурним підрозділом тільки певних визначених функцій на підставі чіткого розподілу функцій, забезпечить необхідну сьогодні прозорість, підвищить компетентність фахівців та значно зміцнить довіру територіальної громади до влади. Зміна моделі менеджменту у місцевому самоврядуванні сприятиме розвитку інших самоорганізаційних процесів в Україні. 8. Корпоративне управління як інструмент значно стабілізує діяльність суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування і має певні переваги. Упровадження новітніх механізмів управління територіальними громадами підвищує їх економічний потенціал і рівень життя кожної людини. Культура корпоративного управління, як управлінський феномен, сприяє етичному способу вирішення життєво важливих питань, задає певний стандарт якості управління. Необхідною умовою її впровадження у функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування є певний рівень інтелектуальної зрілості системи державного управління, місцевого самоврядування та персоналу управлінських структур. 9. Корпоративне управління в межах учасників корпоративних відносин застосовується як самоорганізаційний засіб, спроможний активізувати і налагодити внутрішню діяльність організації, захистити її від зовнішніх впливів. Застосування системи корпоративного управління є гарантом урахування інтересів усіх учасників корпоративних відносин. Корпоративне управління є продуктом еволюції та адекватною відповіддю суспільства на катаклізми у світовій системі управління. Діяльність суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування за таких умов може бути оптимізована за рахунок використання саме корпоративного управління та впровадження в їх функціонування позитивної корпоративної культури. 10. Корпоративна культура є об’єктивним явищем, рушійною силою розвитку суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування, найхарактернішою ознакою соціально орієнтованого державного управління. Вона не розвивається сама по собі, а вимагає певних управлінських заходів: керівництво має підтримувати її позитивні прояви, запобігати можливим негативним наслідкам. Корпоративна культура – це певний фон діяльності організації, що особливо виявляється при динамічних змінах структури чи роду діяльності, який сприяє посиленню вектора результативності залежно від ступеня керованості усвідомлених цінностей організації. Цей фон включає сукупність колективних базових уявлень учасників діяльності організації. Корпоративна культура передбачає системність у роботі, що сприяє становленню системи управління як єдиного соціального організму. 11. Проблема корпоративної культури як чинника підвищення ефективності функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування поки що залишається недостатньо дослідженою в державному управлінні. Більшість представників класичного менеджменту, сучасних вчених переважно розглядають загальнотеоретичні питання корпоративної культури, вивчають певні закономірності її становлення та окремо розглядають функціонування органів влади. Водночас дослідженість теорії та практичних наслідків упровадження корпоративної культури все ще залишається недостатньою. Тому можна констатувати, що вивчення питань реалізації корпоративної культури як чинника результативності функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування в сучасних умовах глобалізованого світового господарства знаходиться лише на початковій стадії. 12. Формування корпоративної культури в контексті гуманістичного менеджменту є актуальним завданням організацій у ХХІ ст., що базується на гуманістичних засадах усієї сукупності соціальних відносин – економічних, політичних, соціальних, культурних. Управління суспільством і процесами, що відбуваються в ньому, у кінцевому підсумку приводить до глобального упорядкування соціуму. Удосконалення управлінської діяльності потребує створення ефективної корпоративної культури, яка б сприяла підвищенню ефективності управління, тому основним фактором успішного функціонування суб’єктів державного управління та місцевого самоврядування є дотримання їх працівниками основних принципів корпоративної культури. | 