Анотація до роботи:

Косенко І.С. Рід Corylus L. в Україні. Біологія, інтродукція, поширення та господарське використання.— Рукопис.

Дисертація на здобуття ступеня доктора біологічних наук 03.00.05 — ботаніка. — Дендрологічний парк „Софіївка” НАН України. — Умань, Черкаська область, 2002.

Досліджено філогенез роду ліщина в цілому та окремих його видів, а також біологічні та екологічні особливості. Проаналізовано результати інтродукції ліщини в Україні та її господарського використання. Визначено напрями і методи подальшого впровадження нових видів, які ще не були інтродуковані в Україну.

Викладено систему роду Corylus L. Встановлено, що період глибокого та вимушеного спокою інтродукованих ліщин та період їхньої вегетації відповідає фенологічним ритмам росту й розвитку рослин в усіх зонах України. Визначено інтенсивність та вік вступу в пору плодоношення кущових і деревних видів ліщин.

Вивчено життєздатність насіння, а також розроблено ефективні методи та рекомендації щодо його висіву. Встановлено, що найбільш ефективним способом посіву є ранній осінній посів горіхів неочищених від пліски. Розроблено методи та оптимальну біотехнологію насіннєвого і мікроклонального розмноження видів Corylus L. в культурі in vitro. Викладено теоретичні та практичні аспекти вегетативного розмноження ліщин.

Досліджено морозостійкість і посухостійкість видів ліщини та їх не відношення до освітлення, грунтів, газів і диму.

Визначено ареали поширення роду ліщина в Україні.Передбачено успішну акліматизацію інтродукованих видів ліщини в усіх зонах України.

1. У дисертації викладено теоретичні узагальнення і запропоновані практичні шляхи розв’язання проблеми інтродукції видів роду Corylus L. в Україну, та встановлено, що рід ліщина характеризується достатньою пристосованістю до кліматичних умов і гідротермічних режимів усіх регіонів України, вивчені види цього роду здатні до природного відновлення. Застосування нового способу насіннєвого розмноження і запровадження біотехнології насіннєвого і клонального мікророзмноження окремих видів Corylus L. в культурі in vitro дає можливість суттєво підвищити біологічну ефективність виробництва садивного матеріалу. Успіх інтродукції всіх видів Corylus L. обумовлюється напрямами господарського використання кожного з них, відповідністю умов окремих регіонів України біологічними особливостями конкретних видів, результативністю заходів з охорони малопоширених видів і форм.

2. Аналіз палеоботанічних даних про поширення видів роду Corylus від часу його зародження в рослинному світі й до наших днів свідчить, що найбільшого розвитку рід Corylus досяг в неогені, охопивши сучасні північну помірну та арктичну зони. Нинішній ареал даного роду є рештками колись великого ареалу роду Corylus в неогені.

Нині існує три центри формоутворення роду Corylus L. Перший — Європа і Мала Азія, другий — Центральна і Східна Азія, третій — Північна Америка.

Сучасний ареал єдиного у природній флорі України виду Corylus — С. avellana L. остаточно сформувався в пізньому голоцені. З кінця середнього голоцену і до сьогодні щільність його насаджень весь час знижується й одночасно звужується його ареал.

3. Запропонована нами система роду Corylus L., яка включає три секції та 22 види, грунтується на результатах обстежень природних і штучних насаджень ліщин та їх аналізу гербарних матеріалів у Санкт-Петербурзі, Тбілісі й Пекіні.

4. Інтродукція видів Corylus на території сучасної України розпочалася в античні часи в Криму, а у XVII–XVIII ст., з початком будівництва ландшафтних парків у лісостеповій зоні і з появою в ХІХ ст. ботанічних садів, ще більше інтенсифікувалася. Нині в Україні інтродуковано всі відомі в роді Corylus види з Європи, Північної Америки та переважна більшість із Центральної та Східної Азії. Із них вперше нами інтродуковані реліктові види: C. chinensis Franch., C. jaquemontii Decne., C. tibetica Batal., та форми C. avellana: ‘Aurea’, ‘Contorta’.

5. Дослідженнями біологічних та екологічних особливостей видів роду Corylus підтверджено теоретичні висновки про можливі зміни життєвої форми рослин, зокрема на прикладі інтродукованої ліщини китайської (C. chinensis Franch.). Виявлено особливості росту й розвитку досліджуваних видів і встановлено, що глибокий та вимушений спокій у них триває 177–142 дня, а вегетація — 188–223 дня, що відповідає фенологічним ритмам росту й розвитку рослин в усіх зонах України.

У процесі інтродукції та акліматизації C. colurna L. проявилась дія встановленого М.І. Вавиловим закону гомологічних рядів у спадковій мінливості рослин, на підставі якого нам вдалося виявити і описати чотири фенотипні форми C. colurna L.

6. Лабораторними та польовими дослідженнями встановлено, що в Україні всі види Corylus є достатньо посухостійкі, тому їхня посухостійкість не є проблемою для культури. Всі інтродуковані в Україні види ліщини є достатньо морозо- і зимостійкі для їх культивування.

Екологічний ареал роду Corylus L. по відношенню до грунтів окреслюється такими параметрами: свіжі, сирі та вологі відносно багаті та багаті ґрунти, іноді сухі багаті ґрунти. Щодо відношення до вологості ґрунту вивчені види роду — мезофіти, щодо світла — відносні геліофіти.

Всі інтродуковані види ліщини достатньо стійкі проти атмосферних забруднень транспортними і промисловими газами й димами в Україні.

7. Встановлено, що найбільш ефективним способом посіву ліщини є ранній осінній посів горіхів неочищених від пліски, який забезпечує практично 100% схожість, залишаючись при цьому найменш трудомістким, а отже, і найбільш економічно ефективним.

Види Corylus в природі і культурі можуть розмножуватись також вегетативно. Основними способами вегетативного розмноження в культурі є укорінення живців, відсадки, в тому числі повітряні, щеплення та окуліровка.

Вперше виявлено залежність позитивних результатів живцювання ліщин від віку маточників. 50–80% укорінених живців отримано в дослідах з живцюванням 1,5–2,0-місячних сіянців, що співпадає з результатами мікроклонального розмноження ліщин в культурі in vitro, коли з експлантів, що взяті з сіянця іn vіtro, отримано 100% укорінненість.

8. Внаслідок досліджень інтродукованих в Україні ліщин та умов їх культивування визначено культигенні ареали видів Corylus і на цій основі проаналізовано наслідки їх культивування в окремих фізико-географічних зонах України.

9. Культивовані в Україні види Corylus використовуються у трьох галузях народного господарства: лісовому господарстві, декоративному садівництві та озелененні населених місць, плодівництві.

У лісовому господарстві досить широко використовується аборигенна C. avellana як підлісок в лісонасадженнях. Обмежено поки що використовується інтродукована C. colurna — для одержання фанерної деревини та як підщепа для створення горіхоплідних насаджень.

За своїм впливом на фізико-хімічні властивості ґрунту види Corylus майже не поступаються таким визнаним ґрунтополіпшувальним видам, як Acer platanoides L. та Quercus robur L., а отже, є екологічно корисними для едатопів.

У декоративному садівництві та озелененні населених місць України використовуються всі інтродуковані в Україну види Corylus, а особливо їхні декоративні форми. Вони є одними з кращих деревних рослин для вказаної мети.

У плодівництві в Україні види Corylus широко використовуються як джерело поживних і смачних горіхів, чудові смакові якості яких стали причиною культивування видів Corylus ще в античні часи.

В Україні культурні сорти Corylus, відомі під назвою фундуки, культивують здебільшого на півдні країни та в Закарпатті. Результати наших досліджень плантацій фундука дають підставу для висновку про можливість культури фундука на всій території лісостепової зони аж до межі з Українським Поліссям, особливо перспективним є вирощування цінних сортів фундука на штамбі С. colurna.

10. На підставі порівняльного аналізу умов природних ареалів видів Corylus та території України методом зіставлення коефіцієнтів вологості клімату визначено кліматичні аналоги в Україні щодо цих ареалів у Північній Америці та Азії та визначено флористичну спільність дендрофлор цих регіонів та України на родовому й видовому рівнях. Визначено види Corylus, культура яких буде найефективнішою в конкретних фізико-географічних зонах України.

Методом акліматизаційних чисел доведено ефективність акліматизації окремих видів Corylus в Україні.

11. Слід ретельно охороняти інтродуковані нами ліщини: C. chinensis, C. tibetica, C. jaсquemontii, що нещодавно з’явилися у дендропарку “Софіївка” і є рідкісними для України; найбільш цінні у декоративному відношенні форми C. avellana: ‘Aurea’, ‘Contorta’, ‘Pendula’, ‘Fuscorubra’, особливо щеплені на штамбі C. colurna. З інших інтродукованих видів потребують охорони 5 майже 160-літніх дерев C. colurna, які ростуть на території України.

Публікації автора:

Монографії

1. Косенко І.С. Ліщини в Україні. — Київ: Академперіодика, 2002. — 260 с.

2. Собко В.Г., Косенко І.С. Рідкісні та зникаючі види рослин Черкаської області (Сторінками Червоної книги України). — Київ: Фітоцентр, 2001 — 214 с.

Статті в наукових виданнях

3. Косенко И.С. Дендропарк “Софиевка” АН как центр учебно-просветительской и интродукционной работы в Правобережной Лесостепи Украины // Совет Ботанических садов России. Информационный бюллетень. — М. — 1994. — 2. — С. 74–79.

4. Косенко И.С. Интродукция видов и форм рода Corylus L. на Украине и в дендропарке “Софиевка” // Zabytkowe ogrody oraz problemy ich ochrony: Materialy z Miedzynarodowego Sympozium Bolestraszyce, 22–24 wrsesien 1994. — Bolestraszyce, 1995. — C. 121–126.

5. Пархоменко Л.І., Косенко І.С. Наслідки інтродукції та перспективи використання видів і форм ліщини в Україні // Інтродукція та акліматизація рослин. — 1995. — 25. — С. 38–41.

6. Косенко І.С. Деревовидні ліщини в колекціях Берлінського ботанічного саду “Берлін-Далем” // Інтродукція та акліматизація рослин. — 1995. — Вип. 25. — С. 24–26.

7. Косенко І.С. Рід Corylus L. в ботанічних садах України // Проблемы дендрологии, цветоводства, плодоводства: Материалы V Международной конференции 6–10 октября 1997 г. Крым. Ялта. Ч.1., Дендрология, декоративное садоводство. — Ялта. — 1997. — С. 98–108.

8. Косенко І.С. Уманський дендрологічний парк „Софіївка” НАН України — історичний пам’ятник садово-паркового мистецтва та наукова установа // Інтродукція рослин. — 1999.— № 1.— С. 103–115.

9. Косенко І.С. Філогенез роду ліщина (Corylus L.) // Інтродукція рослин. — 1999. — № 2. — С. 68–72.

10. Косенко І.С. Минуле і сучасне поширення видів Corylus в Україні // Інтродукція рослин. — 1999. — № 3/4. — С. 38–43.

11. Косенко І.С. Стійкість видів Corylus L. до атмосферних забруднень // Ogrody rezydencji magnackich XVIII–XIX wieku w Europie srodkowej i wschodniey oraz problemy ich ochrony ogrody Potockich. — Warszawa, 2000. — S. 61–64.

12. Косенко І.С., Шлапак В.П. Вплив ліщини звичайної (Corylus avellana L.) на формування насаджень в умовах Черкаського бору // Науковий вісник Національного аграрного університету. Лісівництво. — 2000. — 28. — С. 83–89.

13. Косенко І.С. Цвітіння і плодоношення видів Corylus L. в Україні // Інтродукція рослин. — 2000. — 3/4. — С. 205–210.

14. Косенко І.С. Дендропарк “Софіївка” як центр інтродукції видів роду Corylus L. в Україні // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка “Інтродукція та збереження рослинного різноманіття”. — Київ: ВПЦ “Київський університет”, 2001. — 4. — С. 27–32.

15. Косенко І.С. Життєві форми видів Corylus // Бюл. Держ. Нікітського Бот. саду. — 2001. — Вип. 82. — С. 71–74.

16. Косенко І.С. Культура інтродукованих видів ліщин (Corylus L.) в Україні // Науковий вісник: Міські сади і парки: минуле, сучасне і майбутнє / Зб. наук.–техн. праць — Львів УкрДЛТУ, — 2001, вип. 11.5 — С. 304–312.

17. Косенко І.С. Ріст і розвиток аборигенних і інтродукованих в Україні видів ліщини (Corylus L.) // Інтродукція рослин. — 2001. — № 1/2. — С. 192–198.

18. Косенко І.С. Морфологічні особливості культивованих в Україні видів ліщини (Corylus L.) // Інтродукція рослин. — 2001. — № 1/2. — С. 152–159.

19. Косенко І.С. Теоретичні і практичні аспекти вегетативного розмноження видів та форм Corylus L. // Інтродукція рослин. — 2001. — № 3/4. — С. 91–97.

20. Косенко І.С. Використання видів та форм роду Corylus L. у декоративному садівництві та озелененні населених місць України та за кордоном // Вісник Полтавської державної аграрної академії, 2002. — №1 (20). — С. 51–63.

21. Косенко І.С. Особливості насіннєвого розмноження видів роду Corylus L. в культурі // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Біологія, 2002. — № 2 (17). — С. 14–17.

22. Косенко І.С., Драговоз І.В., Яворська В.К., Маковейчук Т.І., Волкогон М.В. Фітогормональний статус бруньок та однорічних пагонів видів роду ліщина в зв’язку з проблемою її вегетативного розмноження // Физиология и биохимия культ. растений. — 2002. — 34. — № 2. — С. 175–180.

23. Косенко И.С. Итоги исследований видов лещины (Corylus L.) на Украине, обработка биологических основ их культуры и хозяйственного использования // Ботанические сады: состояние и перспективы сохранения, изучения, использования биологического разнообразия растительного мира: Тез. докл. Междунар. науч. конф. г. Минск, 30–31 мая 2002 г. / Центральный Ботанический сад НАН Беларуси. — Мн.: БГПУ, 2002. — С. 140–144.

24. Косенко І.С. Використання видів ліщини (Corylus L.) в лісовому господарстві України // Науковий вісник: Збірник науково-технічних праць. — Львів: УкрДЛТУ, 2002. — Вип. 12.3. — С. 13–20.

25. Косенко І.С. Ліщини (Corylus L.) у плодівництві України // Інтродукція рослин. — 2002. — № 1. — С. 65–69.

Матеріали наукових конференцій

26. Косенко И.С. Влияние сроков сбора и посева на всхожесть семян лещины древовидной // Вопр. обогащения генофонда в семеноведении интродуцентов. — М., 1987. — С. 60.

27. Косенко И.С. Культура лещины древовидной, как метод сохранения ее генофонда за пределами естественного ареала // Современное состояние общего исследования естественной дендрофлоры с общим учетом сохранения ее генофонда: Докл. Десятого конгр. дендрологов. — София, 1988. — С. 229–232.

28. Косенко И.С. Опыт и перспективы использования лещины древовидной в лесном хозяйстве // Интродукция и акклиматизация деревьев и кустарников, выращивание новых сортов. — Киев: Наук. думка, 1989. — С. 47–50.

29. Косенко И.С. Опыт интродукции лещины древовидной в дендрологическом парке «Софиевка» АН УССР // Тез. докл. симп. с международным участием «Теория и практика интродукции растений», 12–15 сент. 1989 г. — Нитра (ЧССР), 1989. — С. 71.

30. Косенко И.С. Лещина древовидная в городских насаждениях // Научные основы озеленения городов и сел Молдавии. — Кишинев: Штиинца, 1990. — С. 90.

31. Косенко И.С. Формовое разнообразие лещины древовидной // Охрана, обогащение, воспроизводство и использование растительных ресурсов. — Ставрополь, 1990. — С. 89–91.

32. Косенко І.С., Козлов В.Г., Білик О.В. Дендропарк “Софіївка” АН УРСР — ресурсна та наукова база для озеленення сіл Черкаської і Кіровоградської областей // Регіональна наук.-практ. конф. “Соціально-економічні і ресурсні фактори розвитку Черкаської та Кіровоградської областей”: Тези доп. — Умань: УСГІ, 1990. — С. 98–99.

33. Косенко И.С. О возобновлении лещины древовидной самосевом // Репродуктивная биология интродуцированных растений. — Киев: Наук. думка, 1991. — С. 94.

34. Косенко И.С., Диденко Е.С. Ритм роста и развития лещины древовидной в условиях дендропарка «Софиевка» АН УССР // Интродукция и акклиматизация растений. — 1991. — Вып. 13. — С. 20–23.

35. Косенко И.С.. Диденко Е.С. Создание насаждений лещины древовидной в дендропарке «Софиевка» АН УССР // Бюл. Бот. сада «Белые ночи». — Сочи, 1991. — С. 51–52.

36. Косенко И.С., Митин В.В. Изучение вопросов семенного размножения растений в Уманском дендропарке «Софиевка» АН УССР // Репродуктивная биология интродуцированных растений. — Умань, 1991. — С. 95.

37. Косенко И.С., Диденко Е.С. Морфогенез вегетативных органов черенковых растений Corylus colurna L. // Изучение онтогенеза интродуцированных видов природных флор в ботанических садах. — Киев, 1992. — С. 75–76.

38. Косенко І.С. Із досвіду збереження генофонду ліщини ведмежої в дендропарку “Софіївка” // Охорона генофонду рослин на Україні: Тези доп. наук. конф. — Донецьк, 1994. — С. 142–143.

39. Косенко І.С., Білик О.В. Морфогенез регенератів стеблових живців деревних рослин in vitro та in vivo // Вивчення онтогенезу рослин природних та культивованих флор у ботанічних садах Євразії. — Львів, 1994. — С. 100–101.

40. Косенко І.С. Досвід розмноження декоративних форм Corylus avellana L. щепленням на штамбі Corylus colurna L. // 8-а Міжнар. конф. “Вивчення онтогенезу рослин природних та культурних флор у ботанічних закладах Євразії”. — К., 1995. — С. 75.

41. Косенко І.С., Білик О.В., Мітін В.В. та ін. Рослини дендропарку “Софіївка”, перспективні для озеленення в Лісостепу України // Проблеми ландшафтної архітектури, урбоекології та озеленення населених місць. Т. 1: Матеріали Першого міжнарод. сем. “Проблеми ландшафтної архітектури та садово-паркового будівництва”. — Львів, 1997. — С. 202.

42. Пархоменко Л.І., Косенко І.С. Ліщина ведмежа як компонент лісових культур в Лісостепу України // Лісівнича наука та освіта: стан і перспективи розвитку. — Київ, 1997. — С. 130–131.

43. Косенко І.С. Ведмежий горіх у садівництві // Новини садівництва. — 1998. — № 3/4. — С. 32–33.

44. Косенко І.С., Білик О.В. Ризогенез стеблових живців декоративних форм ліщини звичайної // Вивчення онтогенезу рослин природних та культурних флор у ботанічних закладах Євразії: Матеріали 10-ї Міжнар. наук. конф. — Умань: Уманське ВПП, 1998. — С. 79–80.

45. Косенко І.С., Шлапак В.П. Ґрунти дендропарку “Софіївка” та їх поживний режим // Науково-виробнича конференція “Оптимізація структури ландшафтів і раціональне використання ґрунтових ресурсів. — Київ: ДІА, 2000. — С. 129–130.

46. Косенко І.С. Уманський дендрологічний парк “Софіївка” НАН України: минуле і майбутнє // Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва: Матеріали ІІ Міжнародної конференції молодих дослідників. — Київ: Фітоцентр, 2002. — С. 16–20.

Депонована монографія

47. Косенко І.С. Corylaceae // Внутрівидова мінливість і формова різноманітність інтродукованих в Україні дерев та кущів. Нац. ботанічний сад України. — Київ, 2001. — 345 с. — Деп. в ДНТБ України.

Авторські свідоцтва

48. А. с. № 1547733 Госкомизобретения. Способ посева семян древесных растений. Гродзинский А.М., Балабушка В.К., Балабушка Л.В., Косенко И.С., Пархомен-ко Л.И. Заявка № 4357637 от 4 января 1988 г. Зарегистрировано в Государственном реестре изобретений СССР 8 ноября 1989 г.

49. А. с. № 1577716 Госкомизобретения. Способ посева семян. Гродзинский А.М., Балабушка В.К., Балабушка Л.В., Косенко И.С., Горб В.К., Дорошенко А.К., Пархоменко Л.И. Заявка № 4438203 от 10 июня 1988 г.. Зарегистрировано в Государственном реестре изобретений СССР 15 марта 1989 г.