Анотація до роботи:

Решетюк О.В. Рід Cypripedium L. (Orchidaceae Juss.) в Україні (систематика, хорологія, фітоценологія та охорона його видів ex situ та in situ). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Національний ботанічний сад ім.М.М.Гришка НАН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена дослідженню систематики, хорології, ценології, інтродукції та охорони видів роду Cypripedium L. Проведено філогенетичний та еколого-географічний аналізи роду Cypripedium і визначено перспективні види рослин для їх інтродукції в умови України. Успішно інтродуковано п’ять видів рослин, в тому числі один гібридогенний. Запропоновано ефективні способи охорони окремих видів in situ та ex situ. Досліджено природні локалітети C. calceolus L. у флорі України та стратегія популяцій у складі лісових ценозів; проведено аналіз просторової структури популяцій та їх вікового складу. Виявлено особливості відновлення при дослідженні репродуктивного процесу. В умовах культури вивчено онтогенез, способи насіннєвого і вегетативного розмноження, на цій основі проведено успішну репатріацію інтродукованих рослин в природні умови зростання з метою створення нових угруповань та реставрації деструктивних популяцій до нормального рівня.

1. За сучасним географічним поширенням рід Cypripedium L. є голарктичним з давніми тропікогенними зв’язками, які простежуються за кількома примітивними вузьколокальними палеоендеміками. Центр видового насичення знаходиться у Східноазійській флористичній області, де зосереджено близько 30 видів. Рід налічує 45 видів.

2. Всі види роду – декоративні та лікарські рослини, половина з них (22 види) у складі індигенних флор є раритетними і належать до категорії ендеміків і реліктів. Майже всі види рослин поселяються на ґрунтах, підстелених вапняковими материнськими породами або ж зростають безпосередньо на вапнякових субстратах і екологічно належать до групи кальцефілів.

3. У флорі України трапляється лише один вид Cypripedium calceolus L., який в правобережних лісах країни формує нечисленні локальні популяції і, як палеобореальний геоелемент, є неморальним реліктовим сільвантом, що зазнає значного антропогенного тиску і помітно деградує. Найсприятливішим ценотичним оточенням для виду є угруповання порядку Fagion sylvestri Br.-Bl., зосереджені у Передкарпатті.

4. В лісах правобережної частини України виявлено три екобіоморфологічні типи виду – прикарпатський, подільський і поліський, які займають різні екологічні позиції у місцевих ландшафтах. На дендриті вони утворюють відповідно три плеяди з високими коефіцієнтами ценотичних зв’язків. Переважна більшість досліджених локалітетів відзначається правобічним віковим спектром популяцій, траплянням в межах угруповань менш, ніж 1%, та незадовільним станом природного відновлення.

5. Дослідженням онтогенезу C. calceolus L. встановлено, що в природних умовах віргінільний стан особин спостерігається продовж 4-17 років, генеративний – протягом 10, а загальний календарний вік сягає не більше 25 років, хоч за оптимальних умов він може досягати близько 50 років. Отже, в лісах України популяції виду перебувають у дигресивному реліктовому стані. В умовах культури особини входять у генеративний стан на 7-10 рік розвитку.

6. Анабіоз у C. calceolus L. зумовлений погіршенням умов росту і розвитку. Найчастіше він спостерігається при загущенні намету в лісі. Наземні органи рослин в таких популяціях зріджуються і елімінують зі складу рослинного покриву, проте підземні органи певний час залишаються життєздатними і можуть відновити свій розвиток при сприятливих змінах середовища.

7. В умовах культури успішно здійснено насіннєве і вегетативне розмноження кількох видів роду Cypripedium L. Насіння пророщували in vitro на поживному середовищі Л.Кнутсона (Knudson, 1952), а ювенільні особини висаджували у незахищений ґрунт. Вегетативне розмноження здійснювали шляхом поділу кореневища клону на окремі частини. Вперше впроваджено вегетативне розмноження шляхом розділення підземних пагонів на окремі метамери, кожен з яких мав одну або дві сплячі бруньки.

8. Успішно інтродуковані в умови України (Чернівці, Київ) східноазійські види роду Cypripedium L., зокрема C. macranthos Sw., C. guttatum Sw., C. jatabeanum Makino, С. x ventricosum Sw. і C. calceolus L. forma album. Cеред гібридних форм C. macranthos Sw. виявлено особини C. shanxiense S.C.Chen – нового виду для флори Далекого Сходу Росії, який дослідники визначали переважно як гібридогенний С. x ventricosum Sw. Підтверджено раніше проведений еколого-географічний прогноз про те, що в умовах Прикарпаття можна успішно інтродукувати всі види роду Cypripedium L., зокрема C. macranthos Sw., С. x ventricosum Sw., за винятком лише кількох тропічних - на зразок C. molle Lindl., C. irapeanum La Llave&Lex. та C. dickinsonianum Hagsater.

9. В умовах первинної культури проведено інтенсивне вегетативне розмноження і формування молодих клонів C. calceolus L., які успішно репатрійовано в природні фітоценози (Луцький і Ківерцівський р-ни Волинської обл-ті та Глибоцький р-н Чернівецької обл-ті), де поруч з поодинокими природними особинами, приреченими на вимирання, створено штучні популяції. Проведено догляд за посадками і природними локалітетами з метою відновлення анабіозних груп рослин.

10.Виявлено досить численні популяції C. calceolus L. поблизу с.Перетоки Сокальського р-ну Львівської обл. (понад 30 кл.), в урочищі Ківерцівське Ківерцівського р-ну Волинської обл. (близько 60 кл.), біля с.Каролінка і с.Владиславівка Млинівського р-ну Рівненської обл. (до 80 кл.), біля с.Валя-Кузьмін Глибоцького р-ну і с.Чорнівка Заставнівського р-ну Чернівецької обл. (до 50 кл.). Подано документи для створення чотирьох заказників місцевого значення загальною площею 649 га.

Публікації автора:

1. Карпатські сторінки Червоної книги України. Авторський колектив: М.Б.Гапоненко, О.В.Решетюк, В.Г.Собко та ін. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – 280 с.

2. Решетюк О.В. Стратегія популяцій Cypripedium calceolus L. західнополіських ландшафтів. // Наук. зап. Тернопільського педуніверситету.-сер.біологія.-№3(6), 1999.-С.53-57.

3. Решетюк О.В. Локалітети Cypripedium calceolus L. на Волині та його впровадження у природний фітоценоз. // Інтродукція рослин. - №1. -К.: Наукова думка, 2000.-С.48-49.

4. Решетюк О.В., Філіпенко А.Б. Систематичні та географічні особливості роду Cypripedium L. (Orchidaceae) у зв’язку з охороною його видів ex situ. // Наук.вісн.Волинського держуніверситету.-№7. – Луцьк: Вежа, 2000. – С.117-119.

5. Решетюк О.В. Біоценотичні особливості видів роду Cypripedium L. (Orchidaceae). // Наук.вісн.Волинського держуніверситету. - №6. – Луцьк: Вежа, 2002. – С.12-16.

6. Решетюк О.В., Філіпенко А.Б., Кудрик В.В. Локалітети Cypripedium calceolus L. на Волині. //Збірник рослин на Волино-Поділлі. Інтродукція і акліматизація. Мат.всеукр.наук.конф. – Тернопіль, 1999. – С. 99-102.

7. Решетюк О.В., Терлецький В.К. Рослинні ресурси Волині у постмеліоративний період. // Природні ресурси, екологія та охорона здоров’я Полісся. – Луцьк: Луцький біотехнічний інститут, 2000. – С.146-151.

8. Решетюк О.В., Філіпенко А.Б. Стратегія популяцій Cypripedium calceolus L. на Волині. // Проблеми охорони генофонду природи Полісся. Зб.наук.праць. – Луцьк: Надстир’я, 2001. – С.111-114.

9. Решетюк О.В. Систематика і хорологія роду Cypripedium L. // Мат.XI з’їзду УБТ. – Харків, 2001. – С.325-326.

10. Решетюк О.В., Собко В.Г., Гапоненко М.Б., Вахрушкін В.С., Мініна Ю.В. Філогенетичні та еколого-географічні передумови успішності інтродукції видів роду Cypripedium L. (Orchidaceae). // Мат.XI з’їзду УБТ. – Харків, 2001. – С.370-371.

11. Решетюк О.В.,Собко В.Г., Гапоненко М.Б., Власюк А.М., Деркач О.В., Мініна Ю.В. Репатріація фітораритетів як активний засіб відновлення популяцій і покращення біологічного стану довкілля. // Мат.міжнар.конф. до 135-річчя Ботанічного саду Одеського Національного університету. – Одеса, 2002. – С. 138-141.

12. Решетюк О.В. Репатріація Cypripedium calceolus L. у природні фітоценози. // Мат.міжнар.конф. до 125-річчя Ботанічного саду Чернівецького Національного університету.- Чернівці, 2002. – С.95-97.