Анотація до роботи:

Похильченко О.П. Рід Picea A.Dietr. в Правобережному Лісостепу України (інтродукція, біологічні особливості та використання) – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Національний ботанічний сад ім.М.М.Гришка НАН України, Київ, 2007.

Дисертаційну роботу присвячено вивченню біологічних особливостей видів роду Picea A.Dietr., інтродукованих у Правобережний Лісостеп України. Досліджено ритм сезонного розвитку рослин, пилування, насіннєношення, особливості формування мікро- та макростробілів, зокрема вплив на ці процеси погодно-кліматичних умов. Визначено рясність утворення сформованих генеративних органів, життєздатність та фертильність пилку, посівні якості насіння.

В результаті вивчення мінливості структурних ознак шишок виявлено вплив на них погодно-кліматичних умов.

Встановлено ступінь посухостійкості та зимостійкості. У зв’язку з слабкою здатністю до утворення коріння встановлено вміст сумарних фенолів у живцях ялин. Показано, що здатність ялин утворювати коріння не залежить від динаміки сумарних фенолів у живцях.

Встановлено специфічні ознаки для визначення культиварів на основі біометричних показників.

Показано успішність інтродукції досліджуваних видів ялини та дано оцінку перспективності подальшої інтродукції видів в Правобережному Лісостепу України.

Створено насіннєву плантацію нового для озеленення цінного виду Picea omorica.

У дисертації відображено результати досліджень біології розвитку інтродукованих у Правобережний Лісостеп України видів роду Picea A.Dietr. та узагальнено досвід їх інтродукції, використання, визначено перспективи подальшого розширення видового складу та асортименту культиварів.

1. У Правобережний Лісостеп України інтродуковано 19 видів ялини різного географічного походження із Циркумбореальної (7), Східноазіатської (6), Області Скелястих гір (3), Атлантично-Північноамериканської (3), Ірано-Туранської (1) флористичних областей та 33 культивари різних видів. Найбільша кількість видів знаходиться в НБС НАНУ, у тому числі нами інтродуковані 3 види та 6 культиварів ялин.

2. Внаслідок аналізу місця та обсягу роду Picea A.Dietr. у сучасних системах вищих рослин та їхнього історичного становлення приймається точка зору A. Dietrich (1824), який виділяє ялини в окремий рід. Об’єм роду нами прийнято в 35 видів. На основі аналізу літературних даних вважаємо обґрунтованим поділ роду на два підроди, чотири секції, запропонований A. Forjon (1998).

3. Період росту та розвитку пагонів ялин вкладається у вегетаційний період Правобережного Лісостепу України. Строки формування вегетативних та генеративних пагонів різних видів суттєво не відрізняються. Набухання вегетативних бруньок починається у 2-3-й декадах квітня з досягненням суми ефективних температур вище 5^оС - 16,5-236,2^оС; ріст пагонів завершується в першій-другій декадах червня з досягненням суми ефективних температур 272,7-870,8^оС; здерев’яніння пагонів завершується в першій-другій декадах серпня. Міські умови прискорюють час настання та скорочують тривалість фаз розпускання бруньок та росту пагонів. Настання окремих фенологічних фаз деяких культиварів не збігаються з такими у типових для виду рослин.

4. Показано, що для настання фази розпускання генеративних бруньок сума ефективних температур (вище 5^оС) має більше значення, ніж для вегетативних. На закладання генеративних бруньок впливають погодно-кліматичні умови вегетаційного періоду попереднього року.

5. Встановлено, що життєздатність пилку більшості видів ялини становить 60-80%. Кількість фертильного пилку не відрізняється від кількості життєздатного. Міські умови не впливають на якість пилку ялин.

6. Розмір шишок та маса 1000 насінин всіх інтродукованих видів ялин в Правобережному Лісостепу України не відрізняються від цих параметрів в умовах природного зростання. На розмір шишок P.pungens, P.sitchensis, P.asperata впливають посушливі умови початку вегетаційного періоду поточного року. Кількість насіннєвих лусочок, і відповідно кількість насінин в шишці P.pungens, P.asperata залежить від умов вологозабезпечення вегетаційного періоду попереднього року.

7. Встановлено, що маса 1000 насінин та якість насіння всіх видів ялини залежить від погодних умов. Низька (2-3%) схожість насіння P.sitchensis, P.engelmannii, P.omorica зумовлена недостатньою для якісного перезапилення кількістю рослин цих видів. Низька (2-3-%) схожість насіння P.schrenkiana не залежить від якості пилку, кількості дерев та погодних умов.

8. Показано, що розподіл видів ялини за бальною шкалою посухостійкості відповідає географічному походженню цих видів. Найкраще пристосовані до умов Правобережного Лісостепу України P.pungens, P.koraiensis, P.omorica, найгірше - P.ajanenesis, P.rubens. Аномальні посушливі умови в регіоні досліджень суттєво впливають на розмір приростів однорічних пагонів, що негативно відображається на їхній декоративності. Відмічено високу зимостійкість більшості досліджуваних видів ялини. У P.orientalis та P.morinda зимостійкість недостатня.

9. Єдиним надійним способом розмноження для більшості видів та культиварів ялин є щеплення. Живцювання придатне лише для окремих видів та культиварів. Показано, що здатність ялин утворювати коріння не залежить від динаміки сумарних фенолів у живцях.

10. Встановлено, що всі досліджувані види ялин добре акліматизувалися в умовах Правобережного Лісостепу України (Акліматизаційне число = 83,5 - 99,25). Інтродукційна ємність роду Ялина для Правобережного Лісостепу України становить 0,6. Для введення в Правобережний Лісостеп України перспективні ще два види: P.crassifolia, P.gemmata. Досвід інтродукції ялин свідчить про можливість розширення асортименту за рахунок культиварів.

Публікації автора:

1. Похильченко О.П. Створення бази даних таксонів роду Picea A.Dietr., представлених у колекції Національного ботанічного саду НАН України, з допомогою системи управління базами даних MS ACCESS. // Інтродукція рослин. – 2000. - № 1. - С.92-93.

2. Похильченко О.П. Види роду Рісеа А.Dietr. в колекціях ботанічних садів м. Києва // Науковий вісник УДЛУ. – Львів, Вип.11.5. - С.133-136.

3. Кузнецов С.І., Маринич І.С., Похильченко О.П. Перспективи збагачення садово-паркових композицій декоративними формами видів родини Ріnaсеае Lindl. // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. – Чернівці, 2002. - Вип. 144: Біологія. – С.207-211.

4. Кузнецов С.И., Маринич И.С., Похильченко О.П., Слюсар С.И. Биоразнообразие хвойных в коллекционных и парковых культурфитоценозах в связи с их интродукцией в Полесье и Лесостепи Украины. // Бюллетень Государственного Никитского ботанического сада. - Ялта , 2003. - Вип.88. С. 106-110.

5. Кузнецов С.І., Похильченко О.П., Слюсар СІ. Інтродукція східноазіатських голонасінних в Україні // Матеріали XI з'їзду Укр.ботан.тов.-ства – Харків, 2001. – С. 203-204.

6. Похильченко О.П., Логгінов В.Б. Вибір способу щеплення ялин. // Еколого-біологічні дослідження на природних та антропогенно-змінених територіях: Матеріали наукової конференції молодих вчених. - Кривий Ріг, 2002. - С.318-320.

7. Похильченко О.П. Інтродуковані види роду ялина на ботаніко-географічних ділянках НБС ім.М.М.Гришка. // Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва. Матеріали II Міжнародної конференції молодих вчених. - Київ: Фітосоціоцентр, 2002. - С.119-121.

8. Похильченко О.П. Коллекция елей дендрария Национального ботанического сада НАНУ // Биологическое разнообразие. Интродукция растений. - Санкт-Петербург, 2003. – С.106-108.

9. Похильченко О.П. Цінні шпилькові екзоти в колекції НБС ім.М.М.Гришка НАНУ. // Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва. До 170-річчя дендропарку „Тростянець". Матеріали IV міжнародної наукової конференції молодих дослідників. – Тростянець, 2004. – С.111-113.

10. Кузнецов С.І., Маринич І.С., Клименко Ю.О., Похильченко О.П. Внутрішньовидове різноманіття голонасінних в умовах Полісся та Лісостепу України. // Проблеми збереження, відновлення та збагачення біорізноманітності в умовах антропогенно зміненого середовища. Матеріали міжнародної наукової конференції. Кривий Ріг. - 2005. С.234-235.

11. Похильченко О.П. Види роду Рісеа А.Dietr. в міському озелененні м.Києва. // Актуальні проблеми дослідження та збереження фіторізноманіття. Матеріали конференції молодих учених ботаніків. Умань. – 2005. - С. 138-139.

12. Похильченко О.П. Участок декоративних eлей в дендрарии НБС им.М.М.Гришко НАН Украины. // Ботанические сады как центры биоразнообразия и рационального использования растительных ресурсов. Материалы международной конференции, посвященной 60-летию Главного ботанического сада им.Н.В.Цицина РАН. – Москва, 2005. - С. 411-412.

13. Кузнецов С.І., Маринич І.С., Похильченко О.П., Клименко Ю.О. Каталог різновидів, культиварів та форм деревних та кущових рослин. Ч.1. Голонасінні (Полісся, Лісостеп та Карпати України). – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – 32с.

14. Похильченко О.П., Бойко Н.М. Качественные показатели отдельных параметров генеративной сферы некоторых интродуцированных видов елей в НБС НАНУ // Материалы I (IX) Международной конференции молодых ботаников в Санкт-Петербурге 21-26 мая 2006 года. Санкт-Петербург. 2006. – С.268.

15. Похильченко О.П. Недостатня посухостійкість як лімітуючий фактор для впровадження ялин в озеленення в Правобережному Лісостепу України // Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва: Матеріали VI міжнародної наукової конференції молодих дослідників. Кам’янець - Подільський . 2006. – С 104-106.